Єдиний державний реєстр судових рішень
10.11.2026 Єдиний унікальний номер 205/15004/26
Провадження № 2-з/205/1566/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
10 листопада 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Курбанової Н. М.,
за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.,
розглянувши заяву керівника західної окружної прокуратури міста Дніпро Панченка Станіслава Юрійовича, про забезпечення позову керівника західної окружної прокуратури міста Дніпро Панченка Станіслава Юрійовича в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
06 листопада 2026 року керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпро Панченко С. Ю., через систему «Електронний Суд», подав до суду вказану заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 1210100000:08:834:0025 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852210712101).
В обґрунтування заяви зазначив, що дана заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування з його незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:834:0025 та скасування її державної реєстрації. У період 2018 - 2021 років у межах території «Діївські плавні» у м. Дніпро Дніпровською міською радою передано фізичним особам в порядку безоплатної приватизації 31 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в районі АДРЕСА_1 , в тому числі спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:834:0025, площею 0,1 га, рішенням Дніпровської міської ради № 91/45 від 22.05.2019 передано у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Встановлено, що ці земельні ділянки знаходяться в межах особливо цінних земель «Діївські плавні», що відносяться до земель іншого природоохоронного призначення, які зарезервовані для заповідання з метою створення об`єкту природно-заповідного фонду та перебувають у межах Смарагдової мережі та екологічної мережі міста Дніпра національного значення та мають обмеження у використанні. Також встановлено, що 14 земельних ділянок із 31, знаходяться в межах прибережної захисної смуги озера Салафанівка та озера Чеберівка, тобто накладаються на землі водного фонду, в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:08:834:0025 про витребування якої буде заявлена позовна заява. Спірна земельна ділянка розташована в зоні багаторічних зелених насаджень, лісової, болотної лучної та прибережно-водної рослинності, що забезпечує високий рівень біотопічного різноманіття та визначає екологічну ємність території «Діївські плавні». Тваринний світ Діївських плавнів відзначається високим різноманіттям і природоохоронною цінністю, представлені всі основні орнітокомплекси степової зони (птахи), з домінуванням водно-болотних видів, а також різноманітної іхтіофауни (амфібії та рептилії) та ентомофауни (комах), більшість яких видів входить у Червоний список Дніпропетровської області, у Червону книгу України та охороняються Бернською конвенцією (відповідно до висновку науковців Природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський» щодо природоохоронної цінності Діївських плавнів правобережжя річки Дніпро у місті Дніпро за 2026 рік). Так, рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів №476 від 20.12.1988 «Про створення Діївського природного парку у Ленінському районі м. Дніпропетровська» та рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №469 від 17.12.1990 «Про мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду області» створено Діївський природний парк та визначено його природоохоронну значимість, а також віднесено до особо цінних в науковому та природоохоронному відношенні територій, які необхідно поступово ввести в природно-заповідний фонд області. Рішенням Дніпропетровської обласної ради №525-22/ХХХІІІ від 19.03.2002 «Про природно-заповідний фонд області» територію «Діївські плавні» віднесено до переліку цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об`єктів природно-заповідного фонду. Згідно з додатком №4 до рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.03.2006 року № 768-33/IV «Про затвердження програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006 - 2015 роки» Діївські плавні входять у перелік природних ядер екомережі регіонального (місцевого) значення, зарезервованих, існуючих, що потребують розширення та оптимізації. Відповідно до додатку №5 рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2015 №680-34/VI «Про Дніпропетровську обласну комплексну програму (стратегію) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016 - 2025 роки» Діївські плавні входять у перелік зарезервованих природних ядер екомережі місцевого значення. Територія «Діївські плавні» входить до території Смарагдової мережі з кодом UA0000093 Dniprovske Reservoir (https://emerald.eea.europa.eu/? query=Adopted%20sites,SITECODE,UA0000093) та екологічної мережі міста Дніпра національного (загальнодержавного) значення (схема формування екомережі, затверджена рішенням Дніпропетровської обласної ради№ 176-8/VIІ від 24.03.2017). Україна, з метою дотримання взятих на себе міжнародних зобов`язань, передбачених умовами Бернської конвенції, міжнародними договорами та іншим природоохоронним законодавством, здійснила ряд важливих та значущих заходів з метою збереження, розвитку та охорони дикої флори та фауни, а також природних середовищ, що забезпечують їх існування, в тому числі шляхом створення, належного функціонування, збереження та розвитку територій ОСОБА_2 та Екологічної мережі, а також територій зарезервованих для заповідання з метою створення в подальшому на них об`єктів природно заповідного фонду. Слід зазначити, що цільове призначення наданих громадянам, в тому числі ОСОБА_1 земельних ділянок передбачає будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, тобто масову забудову цих земельних ділянок, в тому числі шляхом вирубування дерев, улаштування фундаментів, прокладанням комунікацій тощо, що становить форму землекористування, структурно й функціонально несумісну з цілями особливо цінних земель і приведе до повного їх знищення разом із дикою флорою та фауною існуючою на них, а також до знищення природних озер навколо, що в свою чергу вкрай негативно вплине на загальний стан довкілля міста, держави та в цілому Європи. Ураховуючи вищевикладений природоохоронний статус цих особливо цінних земель іншого природоохоронного призначення їх відчуження Дніпровською міською радою у власність громадян є неправомірним та по-перше суперечить взятим на себе Україною міжнародним зобов`язанням за Бернською конвенцією та Угодою про асоціацію щодо забезпечення збереження природних середовищ існування і видів дикої флори та фауни, які перебувають під особливою охороною, а по-друге суперечить вимогам природоохоронного, земельного, водного та іншого чинного законодавства України у сфері довкілля. Отже, резервування територій та об`єктів для наступного їх заповідання, відповідно до ст. За ст. 55 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», має надважливу мету для міста Дніпра та держави, так як є механізмом збереження та охорони цінних природних територій. Дніпровська міська рада, нехтуючи взятими на себе державою міжнародними зобов`язаннями, ігноруючи вищезазначені рішення органів місцевого самоврядування та іншу інформацію, наявну у відкритих джерелах, а також в порушення вимог ч. 4 ст. 15, ч. 6 ст. 16, ст.ст. 14 та 18 Закону У країни «Про екологічну мережу України», ст. 6 та 7 Закону України «Про природно заповідний фонд України», ч.9 ст. 20, ст. 46, п. «г», ч. 1 та ч.2 ст. 150 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про охорону земель» надала у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку, що відноситься до особливо цінних земель іншого природоохоронного призначення. Також встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах водоохоронної зони та прибережної захисної смуги озера Салафанівка, а саме на відстані 14 метрів від урізу води (відповідно до технічного звіту з топографо геодезичних робіт ФОП ОСОБА_3 ), що є порушенням ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України та ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України, відповідно до яких встановлюються прибережні захисні смуги по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Статус водоохоронного об`єкту озера Салафанівка встановлено науково-експертним висновком Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України «щодо визначення статусу водних об`єктів Салафанівка та Чеберівка на території Новокодацького району міста Дніпра» від 25.09.2025, яким визначено, що водойми Салафанівка і Чеберівка є природними озерами старичного типу, які утворилися на глибоких плесових ділянках старого русла (стариці) протоки Дніпра - р. Річиця, живлення і водообмін яких відбувалися за рахунок ґрунтових вод і притоку Дніпровських вод (зі сторони витоку Річиці) у період повені та високих паводків. Навколо озер Салафанівка і Чеберівка встановлюється прибережна захисна смуга 100 метрів від меженного рівня води. Також встановлено, що відповідно до викопіювання з генерального плану розвитку міста Дніпро земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:08:834:0025 площею 0,1 га розташована в зоні проектної житлової садибної забудови вулиць Миртова та Юаннівська паралельно вул. Нарвська у місті Дніпро та озеро Салафаніка, а також особливо цінні землі іншого природоохоронного призначення Дійвських плавнів на ньому взагалі не відображені, крім того встановлено, що зелені зони та вказане озеро також відсутні у схемі планування територій міста Дніпра. Таким чином, надання міською радою дозволу на розроблення проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою і надання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:834:0025, площею 0,1 га у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а саме особливо цінної землі іншого природоохоронного призначення та землі водного фонду України є нехтуванням міжнародних зобов`язань, які Україна взяла на себе перед Європейським союзом та стосується як інтересів України так і інтересів інших Європейських країн та людей, які в них проживають. ОСОБА_1 при оформленні та отриманні у власність земельної ділянки знав або міг дізнатись про її природоохоронну цінність. Предметом позову, який прокурор має намір подати до суду є витребування на користь держави в особі Дніпровської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної номером 1210100000:08:834:0025 ділянки з кадастровим та скасування її державної реєстрації. Отже, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано зі збереженням вказаної земельної ділянки до винесення рішення суду, а у разі реалізації відповідачем, до початку судового розгляду справи по суті або під час такого розгляду, вказаної земельної ділянки добросовісному набувачу - унеможливить повернення цієї землі територіальній громаді міста. Більш того, з метою поновлення державних інтересів необхідно буде вживати додаткові заходи, зокрема, спрямовані на оскарження відповідних правочинів щодо відчуження майна, що покладе на державу додатковий тягар. Забезпечення позову направлене на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_1 зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 1210100000:08:834:0025. Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиття заходу забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача , оскільки земельна ділянка залишається у володінні та користуванні ОСОБА_1 , а можливість розпоряджатися (відчужувати) вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.
Згідно з частиною 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, доходить наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18: «Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Отже, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Верховного суду від 12 січня 2022 року у справі №568/525/21).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
Відповідно до ч. ч. 6-8 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_1 . Прокурор вважає, що Дніпровська міська рада не мала законних підстав для виділення ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки, у зв`язку з чим має намір звернутися до суду в інтересах держави з позовом до ОСОБА_1 про витребування цієї земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 та скасування її державної реєстрації.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №498131838 від 14.10.2026 ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування №91/45 ВІД 22.05.2019 належить земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 1210100000:08:834:0025.
При цьому у разі ухвалення в майбутньому судом рішення про задоволення заявлених позовних вимог, відчуження відповідачем спірної земельної ділянки на користь третіх осіб, може значно ускладнити виконання судового рішення в майбутньому, що є підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову у виді заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження належного йому нерухомого майна.
Отже, суд вбачає наявність підстав забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні реєстраційні дії на належне відповідачу нерухоме майно у зв`язку із загрозою утруднення або неможливості виконання рішення суду, оскільки у сторони відповідача є можливість розпорядитися об`єктом нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення в майбутньому в разі задоволення позовних вимог.
Обраний вид забезпечення позову є адекватним, пропорційним, співмірним із позовними вимогами і не буде надмірним тягарем для відповідача, не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом заборони відчуження не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Крім того, станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 4 статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
За таких обставин, оскільки заява про забезпечення позову підлягає задоволенню та подана до пред`явлення позову до суду, роз`яснити керівнику західної окружної прокуратури міста Дніпро Панченка Станіслава Юрійовича, що він повинен пред`явити позов в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації протягом десяти днів, тобто до 20 листопада 2026 року включно.
У разі неподання відповідної позовної заяви заходи забезпечення позову, вжиті судом даною ухвалою будуть скасовані судом
Керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 157, 260 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву керівника західної окружної прокуратури міста Дніпро Панченка Станіслава Юрійовича, про забезпечення позову керівника західної окружної прокуратури міста Дніпро Панченка Станіслава Юрійовича в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації - задовольнити.
Заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав (в тому числі у будь-який спосіб продавати, міняти, дарувати, реалізовувати, також примусово, або будь-яким іншим чином відчужувати) щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 1210100000:08:834:0025 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852210712101).
Застосувати вказаний захід забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом керівника західної окружної прокуратури міста Дніпро Панченка Станіслава Юрійовича в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Роз`яснити заявнику, що у разі неподання до суду відповідного позову у строк до 20 листопада 2026 року, заходи забезпечення позову, вжиті даною ухвалою суду будуть скасовані судом.
Копію ухвали направити відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40392181), за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, б. 58, кабінет 213, ел. адреса: adminposlug@dniprorada.gov.ua - для виконання.
Копію ухвали направити керівнику західної окружної прокуратури міста Дніпро Панченку Станіславу Юрійовичу, Дніпровській міській раді, ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості на виконання вимог ч. 1 ст. 157 ЦПК України:
Стягувач: Дніпровська міська рада, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514, тел. (056) 745-55-37, адреса електронної пошти: office@dniprorada.gov.ua, оffice@dmr.dp.ua,
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_2 .
Суддя Н. М. Курбанова
.
Судове рішення № 141483755, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/15004/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: