Рішення № 141483707, 11.11.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
204/5720/26
Номер документу
141483707
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 204/5720/26

Провадження № 2/204/3908/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Ярошенко С.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Кобилякова А.А.,

прокурора Спиридонової Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову зазначила, що з травня 2020 року позивач та відповідач почали спільно проживати, шлюб між ними не укладався. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , проте відповідач із моменту народження дитини фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. В подальшому через відсутність взаєморозуміння між сторонами спільне життя не склалося. З часу припинення фактичного проживання (лютий 2022 року) відповідач не цікавився станом здоров`я та розвитком дитини, не приймав участі у її вихованні, жодного разу не з`являвся до закладу дошкільної освіти, який відвідує дитина. Матеріальної допомоги відповідач добровільно не надавав, у зв`язку з чим позивач була вимушена звернутися до суду з заявою про стягнення аліментів. Зазначає, що сплата аліментів у примусовому порядку свідчить про незацікавленість відповідача в матеріальному забезпеченні дитини. Матеріальне забезпечення не може замінити участь у вихованні, емоційну підтримку, увагу та турботу, які є необхідними для гармонійного розвитку дитини. Відсутність реальної участі у вихованні та розвитку дитини підтверджує, що відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських функцій, а тому позивач вважає, що ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав щодо дитини. Враховуючи наведені обставини просила позов задовольнити.

Позивач та її представник - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Прокурор Спиридонова Є.О. в судовому засіданні просила відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви, оскільки позивачем не доведено вчинення відповідачем психологічного та фізичного насильства відносно неї та дитини, негативного впливу на розвиток дитини та відсутність бажання у відповідача спілкуватися з дитиною. Факт умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків позивачем не доведено. Крім того зазначила, що відповідач є військовослужбовцем та проходить військову службу, що може впливати на реальну можливість бачитися з дитиною. Прокурор також наголосив, що позбавлення батьківських прав не відповідатиме інтересам дитини, оскільки у такому випадку дитина буде позбавлена прав та пільг, як дитина військовослужбовця.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 74).

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю, а відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 19 лютого 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 121 (а.с. 20).

У зв`язку з укладенням 25 травня 2025 року шлюбу з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище позивача « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 25 травня 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 253 (а.с. 17).

Судом також встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2026/006860217 від 29 квітня 2026 року (а.с. 12) та № 2026/006860326 від 29 квітня 2026 року (а.с. 13).

Судовим наказом Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22 вересня 2025 року по справі № 204/9924/25 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 18 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10-11). Вказаний судовий наказ набрав законної сили 22 вересня 2025 року.

04 грудня 2025 року старшим державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби в Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою примусового виконання вищевказаного судового наказу № 204/9924/25, виданого 22 вересня 2025 року Чечелівським районним судом міста Дніпра, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79739214 (зв. бік а.с. 14).

Згідно довідки, виданої директором дитячого центру «Best Baby Club» встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує даний дитячий центр. За весь період відвідування батько ОСОБА_2 до закладу не звертався, участь у виховних закладах не приймав, заходів, пов`язаних з життям дитини, не відвідував, з вихователями центру не контактував та матеріально не забезпечував перебування дитини в закладі (зв. бік а.с. 16).

Звертаючись у травні 2026 року до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 просила позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що відповідач з моменту народження дитини фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавився станом здоров`я та розвитком дитини, не приймав участь у її вихованні, не піклувався про її фізичний та духовний стан.

Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності правових підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з наступного.

Перелік підстав для позбавлення батьківських прав визначений у статті 164 СК України.

Як на правову підставу для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 позивач посилалась на пункт 2 частини 1 статті 164 СК України, відповідно до якого мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 291 ЦК України фізична особа незалежно від віку та стану здоров`я має право на сім`ю. Фізична особа не може бути проти її волі розлучена з сім`єю, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває. Ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Приписами статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частинами 4, 5 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Органом опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради було складено висновок № 3/9-194 від 15 жовтня 2026 року (а.с. 75-76), в якому зазначено, що Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою та крайнім заходом впливу на батьків, коли сім`я виявляється непридатною або явно неблагополучною, а також за відсутності інформації, що свідчить про свідоме ухилення батька від виконання батьківських обов`язків (а.с. 75-76).

З висновку також вбачається, що 05.10.2026 року до служби у справах дітей Новокодацького району ДМР надійшла відповідь на запит від ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно ОСОБА_2 , згідно якої він був прийнятий на військову службу по контракту 29.10.2022 року та направлений для проходження військової служби у складі ВЧ НОМЕР_3 .

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав можливе у виключних випадках і лише з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Однак, суд вважає, що за обставин, встановлених під час розгляду даної справи, передбачені законом підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 відсутні.

Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у розумінні ст. 77-80 ЦПК України на підтвердження наявності обставин та визначених у статті 164 СК України підстав для позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 , в тому числі і доказів умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків щодо ОСОБА_3 .

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

При цьому, позивачем не надано суду жодних допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, які б могли були підставою для позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 .. Усі твердження позивача ґрунтуються виключно на її особистих поясненнях та припущеннях. Однак. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, та визнавалося сторонами, що відповідач є військовослужбовцем та проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_3 .

З пояснень позивача судом встановлено, що позивач отримує аліменти на дитину кожного місяця з моменту відкриття виконавчого провадження, що свідчить про те, що відповідач офіційно працевлаштований та отримує стабільний регулярний дохід.

Враховуючи встановлені у справі обставини суд вважає, що відсутність у відповідача реальної можливості спілкуватися з донькою та приймати участь у її вихованні, додаткова обумовлена проходженням ним військової служби за контрактом з 29 жовтня 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 , що об`єктивно може позбавляти його можливості приділяти належну увагу вихованню своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, суд розглядає справу виключно на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Однак, в порушення положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження викладених у позовній заяви обставин, а саме на підтвердження того, що відповідач вчиняв відносно позивача фізичне та психологічне насильство.

Суд також зазначає, що надана стороною позивача довідка, видана директором дитячого центру «Best Baby Club», судом відхиляється та оцінюється критично, оскільки не містить підпису особи, яка її видала, та дати її видання.

Крім того, твердження позивача про те, що сплата аліментів у примусовому порядку свідчить про незацікавленість відповідача в матеріальному забезпеченні дитини, суд також відхиляє, оскільки стягнення з відповідача аліментів у примусовому порядку не може бути свідченням свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків та бути достатньою підставою для позбавлення особи батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Позивачем не було надано переконливих доказів того, що відповідач умисно та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками та без поважних причин ухиляються від виховання дитини, а також не надано переконливих доказів, що позбавлення відповідача батьківських прав є необхідною мірою для забезпечення інтересів дитини та відповідає інтересам дитини.

Встановивши обставини справи та правовідносини, які склалися між сторонами, суд приходить до переконання, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітньої ОСОБА_3 не відповідатиме інтересам дитини.

Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відноситься до предмета спору та є явно необґрунтованими.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази та зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, оскільки матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо малолітньої ОСОБА_3 відбувається з його вини, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, зважаючи, що доводи, на які посилається позивач, не є таким, що заслуговують на застосування такого крайнього заходу впливу, яким є позбавлення батьківських прав, а також враховуючи, що під час розгляду справи судом не встановлено факту умисного ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо дитини та не встановлено наявності передбачених законом підстав для позбавлення його батьківських прав, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі за безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, то судові витрати ОСОБА_1 по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.

На підставі ст.ст. 19, 164, 170 Сімейного кодексу України, та керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури, про позбавлення батьківських прав відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез

Часті запитання

Який тип судового документу № 141483707 ?

Документ № 141483707 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141483707 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141483707 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141483707 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141483707, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Судове рішення № 141483707, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141483707 відноситься до справи № 204/5720/26

Це рішення відноситься до справи № 204/5720/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141483706
Наступний документ : 141483708