Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/903/26
Провадження № 2/0203/1398/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Іваницької І.В.
за участю секретаря судового засідання Камуз Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
02.02.2026 від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в сумі 77 400,00 грн.
В обґрунтування позову товариство посилається на те, що 16.04.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8963050, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 30 000,00 грн. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора, який був направлений на номер мобільного телефону відповідача, що зазначений під час укладення кредитного договору.
Кредитні кошти були перераховані відповідачеві на платіжну картку, вказану останнім під час підписання кредитного договору.
27.11.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27112025, згідно якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і договором № 8963050 від 16.04.2025. Таким чином ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 77 400,00 грн, з яких: 30 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 32 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 15 000,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Згідно з умовами договору кредиту відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити відсотки за користування та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальній сумі 77 400,00 грн, яку позивач як новий кредитор просить стягнути на свою користь.
Представник позивача надав до суду клопотання, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та без його участі.
Відповідач в судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що 16.04.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8963050, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора (А0702) (надалі договір).
За умовами договору: сума кредиту 30 000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 18 днів, стандартна ставка за весь строк користування кредитом 1,00% в день.
Згідно з листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 27.11.2025 вих. №18078, 16.04.2025 успішно проведена транзакція №1591277255 з перерахування грошових коштів у сумі 30 000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 .
Відповідач належним чином умови договору не виконував, жодних оплат на погашення суми кредиту та нарахованих процентів не здійснив, внаслідок чого станом на 26.11.2025 за період з 16.04.2025 утворилася заборгованість у сумі 77 400,00 грн, з яких: 30 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 32 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 15 000,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами, що підтверджується розрахунком заборгованості, який відповідачем не спростований.
27.11.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27112025, згідно якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і договором № 8963050 від 16.04.2025.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 77 400,00 грн, з яких: 30 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 32 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 15 000,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.
На даний час заборгованість за договором не погашена, що стало наслідком звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).
Частиною 2ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідност.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Уст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положеньст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннямист.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вимогамист.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відтак, оскільки вищевказані договори про надання кредиту та факторингу не були визнані у встановленому законом порядку недійсними чи нікчемними, то в силу положень Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.6, 204, 207, 627, 629, 638, 639, 642, 1077 ЦК України ці правочини є правомірними, чинними та обов`язковими для виконання, що у відповідності до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України не спростовано відповідачем жодними доказами.
З огляду на викладене, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 8963050 від 16.04.2025 в сумі 62 400,00 грн, з яких: 30 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 32 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, штрафу у сумі 15 000,00 грн, то такі вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, в силу прямої норми закону, фінансова установа (банк) зобов`язаний був списати боржнику пеню, штраф у сумі 15 000,00 грн, адже вона нарахована за договором позики, укладеним у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак кредитор списання пені, штрафу не здійснив, а новий кредитор звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, що включає пеню, штраф.
Вказане суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу є такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 146,43 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.13, 19, 81, 82, 141, 247, 263, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014; адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул. Лісова, буд.2) заборгованість за кредитним договором № 8963050: заборгованість за основною сумою боргу 30 000,00 грн, заборгованість за відсотками 32 400,00 грн; а також стягнути судовий збір 2 146,43 грн, що разом становлять загальну суму, призначену до стягнення, - 64 546,43 грн (шістдесят чотири тисячі п`ятсот сорок шість грн 43 коп.).
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. ст. 273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Іваницька
Судове рішення № 141483618, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 08.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/903/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: