Єдиний державний реєстр судових рішень № 207/2683/26
№ 2/207/2632/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м.Кам`янське
Південний районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючого судді Бушанської О.В.
за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр", м.Київ
до ОСОБА_1 , м.Кам`янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №17.06.2025-100001108 від 17.06.2025 у розмірі 19920,00 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_2 17.06.2025 уклали кредитний договір (оферти) №17.06.2025-100001108, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн, на строк 217 днів з дати його надання. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 19920,00 грн, що складається з тіла кредиту - 6000,00 грн, процентів - 9300,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 540,00 грн; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1080,00 грн, неустойки - 3000,00 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 03.09.2026 на 10:30 годин.
03.09.2026 розгляд справи відкладено до 27.10.2026 до 10:30 годин.
27.10.2026 сторони у судове засідання не з`явились.
Позивач у поданій позовній заяві просить розглянути справу за відсутністю його представника.
Відповідач у поданій заяві просить розглянути справу без її участі; позовні вимоги визнає частково, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки та комісії.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" (надалі кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №17.06.2025-1000011083, шляхом подачі пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) та заявки, що є невід`ємною частиною цього договору.
У кредитному договорі сторони погодили: дата надання/видачі кредиту -17.06.2025; сума кредиту - 6000,00 грн; строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати кредиту) - 19.01.2026; процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредиту, зазначених у графіку платежів; процентна ставка "Економ" - фіксована незмінне процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт"; комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 540,00 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 540,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом; денна процентна ставка - 0,84%.
Крім того, сторонами узгоджено графік платежів.
Кредитний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Е312.
На виконання умов кредитного договору, позивачем 17.06.2025 перераховано відповідачу 6000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" вих.№1-2005 від 20.05.2026 про успішне перерахування коштів.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 19920,00 грн, з яких: тіло кредиту - 6000,00 грн, проценти - 9300,00 грн, комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 540,00 грн; додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1080,00 грн, неустойка (штраф) - 3000,00 грн.
Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1,2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 19920,00 грн, з яких: тіло кредиту - 6000,00 грн, проценти - 9300,00 грн, комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 540,00 грн; додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1080,00 грн, неустойка (штраф) - 3000,00 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 3000,00 грн, суд враховує таке.
За приписами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Водночас, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На даний час строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжений.
У даному випадку сума заборгованості за неустойкою у розмірі 3000,00 грн нарахована позивачем в період дії воєнного стану, що суперечить приписам п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення вказаної заборгованості.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 540,00 грн та додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 1080,00 грн, суд враховує наступне.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.
Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України "Про захист прав споживачів".
10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними, вказаною нормою визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
На підставі частини шостої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 24/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Верховний Суд звернув увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі №640/14229/15, від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15, від 15 грудня 2021 року у справі №209/789/15, від 21 липня 2021 року у справі №751/4015/15.
Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про споживче кредитування", є нікчемною.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до умов кредитного договору, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 540,00 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 540,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Водночас, сплата позичальником комісії за надання кредиту, а також комісії з обслуговування кредиту, фактично не є самостійною послугою кредитодавця, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту здійснюється кредитодавцем як виконання ним свого обов`язку за кредитним договором, а тому такі дії позивача не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
У кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Таким чином, пункти укладеного між сторонами кредитного договору, які передбачають сплату комісії за надання кредиту, а також комісії з обслуговування кредиту, є нікчемними, що зумовлює відмову у задоволенні позову у цій частині.
Станом на час розгляду даної справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати заборгованості у загальному розмірі 15300,00 грн, з яких: тіло кредиту - 6000,00 грн, проценти - 9300,00 грн.
Таким чином, відповідачем були порушені умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за тілом кредиту та сплати обумовлених цим договором процентів.
Враховуючи викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором в частині сплати заборгованості за тілом кредиту та процентам, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та витрати, пов`язані з розглядом справи (поштові витрати) покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.141,259,263,265,268,354,355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-а, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 15300 (п`ятнадцять тисяч триста) грн, з яких: тіло кредиту - 6000 (шість тисяч) грн, проценти - 9300 (дев`ять тисяч триста) грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2044 (дві тисячі сорок чотири) грн 99 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи (поштові витрати) у розмірі 92 (дев`яносто дві) грн 31 коп. В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Бушанська
Судове рішення № 141482530, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 207/2683/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: