Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/42263/25
Провадження № 1-кс/947/16618/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2026 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС» про скасування арешту на майно, який було накладено в рамках кримінального провадження №72025161020000031 від 19.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Київського районного суду м.Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС» про скасування арешту майна який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси від 14.04.2026 року у справі №521/2417/26, провадження №1-кс/521/1205/26.
Заявник в клопотанні зазначає, що на її думку на даний час відпала потреба у подальшому арешті майна, яке було вилучено під час обшуку за адресою: Одеська область, м. Одеса, площа Старосінна, буд. 1а, 2 в частині арешті на: цивільно-правові договори, що містять реквізити ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС», ТОВ «ІНФОРМ ТРАНС СЕРВІС», що містяться у папці реєстраторі синього кольору із написом «Диспетчера» за період 2018-2023 р.р. всього на 106 арк. (пункт 5 переліку); меморандуму про співпрацю, договорів суборенди нежитлового приміщення з додатками, додаткових угод, що містять реквізити ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС» за період 2019-2025 р.р. всього на 124 арк., що містяться у папці реєстраторі зеленого кольору із написом «оренда» (пункт 15 переліку); договорів про продаж квитків, договорів про надання агентських послуг, договорів доручення з додатками, що містять реквізити ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС» за період 2018-2021 р.р. всього на 362 арк., що містяться у папці реєстраторі рожевого кольору із написом «Одеспассервіс договора агент» (пункт 16 переліку); договори про надання послуг автостанцією перевізникові з додатками, меморандуму про співпрацю громадської організації та товариства, таблиць вартості проїзду на маршруті, агентських договорів, що містять реквізити ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС» за період 2018-2022 р.р., що містяться в папці реєстраторі синього кольору з написом «Одеспассервіс Договори АСП Том 2» (пункт 20 переліку).
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засідання підтримала доводи клопотання, що викладені письмово, окремо зазначила, що станом на теперішній час будь-які слідчі чи процесуальні дії щодо вказаних документів не проводяться; такі документи не були і не є об`єктами жодних експертних досліджень, і не можуть бути, враховуючи період, який є предметом досудового розслідування, відсутні жодні конкретні відомості про наявність у таких документах інформації, яка має доказове значення для досудового розслідування, а також необхідність їх слідству саме в оригінальних примірниках. Окремо звернула увагу на те, що майже 12 місяців перебування вилучених документів у володінні органу досудового розслідування є строком, достатнім для їх огляду, дослідження та встановлення їх відношення до обставин розслідуваних подій. Фактично після вилучення вказаних документів органом досудового розслідування не було здійснено жодних слідчих чи процесуальних дій, які б підтверджували реальну необхідність подальшого утримання вказаного майна в оригінальних примірниках під арештом. Просила клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотань представника ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС», вказавши, що вилучені документи могли використовуватись для вчинення кримінальних правопорушень досудове розслідування за фактом вчинення яких триває. Надав копію ухвали Одеського апеляційного суду, якою ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси від 14.04.2026 року про арешт майна залишено без змін.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Порядок скасування арешту майна визначений ст.174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.
Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Так, підрозділом Територіального управління БЕБ в Одеській області проводиться досудового розслідування кримінального провадження, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025161020000031 від 19.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження стали повідомлення заступника начальника УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення за № 247-КПК від 19.09.2025 та аналітичний продукт фінансово-господарської діяльності ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС» (ЄДРПОУ 37608708) складений Управлінням аналізу інформації та управлінням ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області за № 74/23.13-02-15-25 від 09.09.2025.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 14.04.2026 року у справі №521/2417/26, провадження №1-кс/521/1205/26 було накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку за адресою: Одеська область, м. Одеса, площа Старосінна, буд. 1а, 2
Накладаючи арешт майно, слідчий суддя виходив з того, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України. Так зазначене майно представляє собою документи, що необхідно детально вивчити, які можуть бути доказами щодо розслідування кримінального правопорушення. Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Слідчим суддею встановлено, що вилучені документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС», мають ознаки майна, що могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, арешт на вказане майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, а з урахуванням особливостей кримінального провадження, предмету досудового розслідування та з урахуванням, що арешт на майно був предметом розгляду Одеського апеляційного суду, та залишений без змін, слідчий суддя дійшов висновку, що такий арешт є цілком прийнятним та необхідним, в тому числі і на поточний момент з врахуванням проведення експертних досліджень.
У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування рішення слідчого судді про накладення арешту.
З метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, слідчий суддя вважає, що до проведення необхідних процесуальних та слідчих дій, арешт вказаного майна скасуванню не підлягає, оскільки такі дії можуть зашкодити кримінальному провадженню.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що клопотання про скасування арешту не містить посилань на те, що в подальшому застосуванні арешту минула потреба та арешт накладено необґрунтовано.
У свою чергу, слідчий суддя вважає обґрунтованими та такими, що повністю відповідають вимогам кримінального процесуального закону України, мотиви, які стали підставою для задоволення клопотання слідчого/прокурора та застосування такого обмежувального заходу як арешт майна. Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи ухвали про накладення арешту на вищевказане майно, в судовому засіданні встановлено не було. Не було надано заявником і належних доказів, які б свідчили про те, що на даний час потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту відпала.
Слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 14.04.2026 року в рамках кримінального провадження №72025161020000031 від 19.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
За такого в задоволені клопотання адвоката слід відмовити.
Таким чином, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ОДЕСПАССЕРВІС» про скасування арешту майна який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси від 14.04.2026 року у справі №521/2417/26, провадження №1-кс/521/1205/26- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141479552, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 947/42263/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: