Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року
місто Чернігів
Справа №738/702/26
Провадження №2/751/2221/26
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі:
головуючого-судді Ченцової С.М.
секретар судових засідань Барбаш М.В.
учасники справи:
позивач - ТОВ «Споживчий центр»
представник позивача Оболонкова Юлія Вікторівна
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 26.06.2025-100002248 від 26.06.2025 року у розмірі 10777 гривень 12 копійок.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 26.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 26.06.2025-100002248, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 3500 гривень, строком на 140 днів, до 12.11.2025 року. За умовами договору встановлена процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, застосовується протягом всього строку користування кредитом. За надання кредиту сплачується комісія у розмірі 20% від суми кредиту та дорівнює 700 гривень.
28.06.2025 року між кредитодавцем та позичальником укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту до 4500 гривень. Комісія за надання другого траншу дорівнює 20% від суми другого траншу, що дорівнює 200 гривень.
16.08.2025 року між кредитодавцем та позичальником укладено додатковий договір про збільшення суми кредиту на 1200 гривень зі сплатою комісії за надання кредиту 20% від суми траншу.
ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 10777 гривень 12 копійок.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Менського районного суду Чернігівської області від 08.04.2026 року справу передано на розгляд до Новозаводського районного суду міста Чернігова.
Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідач у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзив на позовну заяву та письмових пояснень не надіслав, тому справа вирішується за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч.5 ст. 279 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
26.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферта) № 26.06.2025-100002248, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 3500 гривень, строком на 140 днів, з дня його надання.
Дата повернення 12.11.2025 року. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох періодів користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 700 гривень. Неустойка 35 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання.
Відповідно до п. 4.1. пропозиції про укладення кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-3840.
26.06.2025 року відповідачем електронним цифровим підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору Е472, підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок грошові кошти у розмірі 3500 гривень, отже акцептовано умови договору.
Відповідно до інформації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» №1-2603 від 26.03.2026 року, 26.06.2025 року о 18:36:12 було успішно перераховано кошти на суму 3500 гривень на платіжну картку НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 26.06.2025-100002248(а.с.16).
28.06.2025 року ОСОБА_1 ініціював укладення додаткового договору, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати ОСОБА_1 другий транш у розмірі 1000 гривень строком до 12.11.2025 року. За надання траншу позичальник зобов`язаний сплатити комісію у розмірі 20% від суми 2-го траншу, що дорівнює 200 гривень. У зв`язку зі збільшенням суми кредиту розмір денної процентної ставки з дати укладання додаткового договору становив 0,87%. Таким чином, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача склала 9932 гривні 10 копійок. При цьому, було збільшено суму неустойки за прострочення виконання зобов`язання, розмір якої збільшився до 45 гривень(зв.а.с.29-31).
Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» №1-2603 від 26.03.2026 року підтверджується успішне перерахування 28.06.2025 року на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 коштів у розмірі 1000 гривень(а.с.17).
Шляхом введення коду одноразового ідентифікатора, ОСОБА_1 акцептовано умови додаткового договору. Сума кредиту з дати укладення додаткової угоди становила 5700 гривень. За надання третього траншу у сумі 1200 гривень умовами додаткової угоди передбачено сплату комісії у 20% від суми траншу, що становить 240 гривень. В зв`язку зі збільшенням суми кредиту розмір денної процентної ставки становив 0,71%. Таким чином, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача склала 8169 гривень 75 копійок, а також збільшилася сума неустойки за прострочення виконання зобов`язання, розмір якої становив до 57 гривень(зв.а.с.31-33).
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» №1-2603 від 26.03.2026 року на номер картки НОМЕР_1 було здійснено переказ на суму 1200 гривень, з призначенням платежу: Видача за договором кредиту №26.06.2025-100002248(а.с.18).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 26.06.2025-100002248 від 26.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 10777 гривень 12 копійок, що складається з: основного боргу 4308 гривень 22 копійок, процентів 36181 гривень 90 копійок, неустойки 2850 гривень.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Кредитний договір, додатковий договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем з використанням одноразових ідентифікаторів.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки відповідач в повному обсязі не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту, вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4308 грн 22 коп є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно правомірності нарахування комісії за надання кредиту.
10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору.
За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд зазначає, що відповідні положення процитованої норми стосуються звільнення від обов`язків сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню та інших платежів за прострочення виконання договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Відтак позивачем не враховано вказаних норм перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування штрафів в розмірі 2850 гривень за порушення зобов`язання. А тому позов у цій частині не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків, тому з нього підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 26.06.2025-100002248 від 26.06.2025 року у розмірі 7927 гривень 12 копійок, яка складається із заборгованості: 4308 гривень 22 копійок за тілом кредиту, 3618 гривень 90 копійок за нарахованими процентами.
V. Розподіл судових витрат
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.
За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, судовий збір, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1958 гривень 33 копійок (2662,40х7927,12/10777,12)
На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 26.06.2025-100002248 від 26.06.2025 року у розмірі 7927 гривень 12 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1958 гривень 33 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя С.М. Ченцова
Судове рішення № 141477538, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 738/702/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: