Єдиний державний реєстр судових рішень
БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/444/26
Провадження № 2/730/437/2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2026 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді Данько О.В.
з участю секретаря судового засідання Граб С.О.
представника позивача Горди Г.М.
представника третьої особи Степанець Т.М.
законного представника дітей Джугової С.І.
відповідача ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)
представника відповідача адвоката Вертелецької Л.А. (у режимі відеоконференції),
прокурора Ракути В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, заявленого в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав,
У С Т А Н О В И В :
1. Описова частина
Стислий виклад позицій учасників справи
Комарівська сільська рада Чернігівської області звернулася до суду з вищевказаним позовом у якому просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , 21.01.2009, ОСОБА_3 , 22.11.2010, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач перебуває у місцях позбавлення волі за скоєні ним злочини по відношенню до його неповнолітніх дітей. З матір`ю дітей він розлучений. Вироком Борзнянського районного суду від 21.02.2024 він визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3, 4 ст. 152 КК України до 13 років позбавлення волі. Орган опіки та піклування, вивчивши вищевказані матеріали з`ясував, що відповідач вчиняв домашнє насильство психологічного, економічного та фізичного характеру щодо дітей. Вчиняв дії сесуального характеру щодо дочки ОСОБА_6 , коли тій було лише 12 років у присутності інших неповнолітніх дітей. Також, він намагався задовольнити свої сексуальні потреби із меншою дочкою ОСОБА_2 наразі дитина має страх перед батьком, хоча той не проживає з ними та відбуває покарання. Неповнолітній ОСОБА_7 пояснює, що батько завжди погано ставився до нього, до брата та сестер, міг бити безпричинно, не відпускав гуляти, зловживав алкогольними напоями. Зароблені кошти витрачав на цигарки та алкоголь. Такі ж, пояснення надає мати дітей ОСОБА_1 .
Через вищевказані дії відповідача діти потребували психологічної допомоги та були поміщені до Чернігівського обласного центру соціально-психологічної допомоги, де пройшли курс реабілітації. ОСОБА_1 є небезпечним для дітей, вчиняв злочини щодо них, що свідчить про низьку моральність, допускав жорстоке поводження з дітьми, принижував їх людську гідність, що понесло тяжкі наслідки.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, передбачених п. 2, 3, 6 ст. 164 Сімейного кодексу України. Пояснив, що відпоідач учиняв злочини щодо своїх дочок, крім того допускав жорстоке поводження щодо усих дітей. Хоча найменша дочка ОСОБА_8 , народилась після того, як ОСОБА_1 потрапив у місця позбавлення волі, водночас, після вчиненого, він несе загрозу для неї. Також, він неналежно виконував свої батьківські обов`язки щодо дітей, зловживав алкогольними напоями, не забезпечував дітей матеріально на належному рівні. Вказані обставини підтверджуються поясненнями самих дітей, їх законного представника, матеріалами соціального супроводу сім`ї.
Законний представник дітей їх мати ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, будучи допитана як свідок пояснила, що коли ОСОБА_1 проживав разом з ними, то він застосовував фізичне настльство щодо неї та дітей. Хлопців він бив не часто, зазвичай коли вони без дозволу брали його інструменти, а дівчат ОСОБА_9 і ОСОБА_10 бив за найменшу провину, або без причин. Зазвичай таке траплялось коли він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Вони всі його боялись. Коли чоловік був тверезий, то він поводив себе нормально, проводив час із дітьми, наприклад, вони могли погратися чи помалювати разом. Сім`ю утримував чоловік, вона не працювала. Коли вона проживала з чоловіком то вони обоє зловживали алкогольними напоями. Після того, як чоловік потрапив у місця позбавлення волі, вона більше трьох років не вживає алкоголь.
ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечував проти позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо нього та пояснив, що коли батько проживав з ними , то постійно кричав на них, проявляв агресію, бив сестер ОСОБА_11 та ОСОБА_10 дуже часто, але особисто його не часто. Вадима батько не чіпав. Зазвичай це траплялося коли батько був у стані алкогольного сп`яніняння. З дому він випускав їх лише до школи. Він боїться батька. Зараз, коли той перебуває у місціх позбавлення волі йому живеться краще.
ОСОБА_12 пояснив, що його стосунки з батьком були погані, він постійно кричав на них, бив сестер ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . З роботи він постійно приходив у стані алкогольного сп`яніння. Йому б не хотілося, щоб батько повернувся до них.
ОСОБА_2 не заперечувала проти позбавлення її батька батьківських прав щодо неї. Пояснила, що коли батько поживав з ними він погано ставився до неї, її братів та сестри ОСОБА_13 . Він бив їх та кричав за найменшу провину, або без причин. Особливо така поведінка проявлялась, коли він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також він бив матір.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що посилання позивача на вирок суду є безпідставними, оскільки такий не грунтується на доказах. Обставини жорстокого поводження з дітьми є надуманими, такі пояснення діти надавали під впливом родичів вже після його затримання. Він міг насварити їх за непослух, або дати ляпаса, проте не вважає це жорстоким поводженням. З усіма дітьми, крім ОСОБА_13 , у нього були добрі стосунки. Заперечив факт вчинення злочинів щодо дітей та домашнього насильства, а також, невиконання батьківських обов`язків, зазначивши, що соціальні служби не перевіряли стан виконання батьківських обов`язків у їх сім`ї. Вони відвідували його сім`ю 1-2 рази на рік при цьому зауважень не було. Водночас він працював та забезпечував сім`ю самостійно на тому рівні на якому міг, намагався зробити ремонт у будинку. Його заробітку вистачало на базові потреби, діти не голодували. Вважає, що немає сенсу позбавляти його батьківських прав, оскільки коли він відбуде призначене покарання діти вже будуть дорослі.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову у зв`язку з його необгрунтованістю та недоведеністю. Зазначила, що відповідач засуджений за вчинення кримінального правопорушення щодо однієї дитини. Обставини невиконання батьківських обов`язків відповідачем не доведені. Він сам утримував сім`ю у міру своїх можливостей. З позовом про позбавлення батьківських прав позивач звернувся лише після ухвалення вироку щодо відповідача. Позбавлення батьківських прав щодо ОСОБА_5 взагалі не обгрунтоване стороною відповідача. Крім того, наразі відповідач не становить загрози для дітей, він звільниться з місць позбавлення волі, коли ті вже будуть дорослі. Крім того просила урахувати, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою щодо батьків та не відповідатиме найкращим інтресам дітей.
Представник третьої особи, позов підтримала та просила його задовольнити з тих підстав, що відповідач засуджений за вчиненя злочинів щодо дітей, жорстоко поводився з ними. Діти та дружина потребували реабілітації через домашнє насильсьтво з боку відповідача. Також, до його затримання виникали питання щодо того, що він не забезпечує дітей на належному рівні. Після вчиненого, відповідач несе загорозу для дітей у тому числі і щодо найменшої дочки ОСОБА_8 . Він не має морального права бути їх батьком.
Прокурор вважав, що позовні вимоги підлягають задовленню. Наявність обвинувального вироку щодо відповідача за вчинення злочину щодо його дочки є самостійною підставою для позбавлення батьківстьких прав. Крім того, знайшли своє підтвердження також обставини жорстокого поводження з дітьми.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 7 квітня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 01.09.2026 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті, позивача зобов`язано надати належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав та матеріали соціального супроводу сім`ї.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази у встановленому порядку та обсязі, суд установив, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.11-24).
Згідно з актом обстеження умов проживання від 09.02.2026 діти відповідача проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Діти забезпечені усим необхідним. Батько дітей перебуває у місцях побалення волі за жорстоке поводження з дітьми, мати дітей має низький виховний потенціал.(а.с. 25)
Рішенням Борзнянського районного суду від 11.11.2024, яке набрало законної сили 12.12.2024, розірваний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а.с. 26-27)
На підставі судового наказу виданого Борзнянським судом Чернігівської області 05.04.2024, з ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання їх спільних неповнолітніх дітей ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно з 27.03.2024 і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 28)
Згідно з довідками Борзнянського ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області №85 від 22.07.2025, ОСОБА_1 протягом періоду з 01.01.2025 по 30.06.2025, з 01.08.2025 по 31.06.2026 не отримувала аліменти від ОСОБА_1 (а.с. 29-30)
Листом від 18.01.2024 Ніжинська окружна прокуратура повідомила Комарівську сільську раду, що під час досудового розслідування кримінального провадження за ч. 3, 4 ст. 152 КК України щодо ОСОБА_1 , де потерпілою визнана старша дочка ОСОБА_1 . ОСОБА_16 , надходила інформація щодо вчинення фізичного та психологічного насильства з боку ОСОБА_1 щодо інших дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . При цьому мати не вживала заходів щодо убезпечення дітей та ізоляції від нього. Прокурор просив взяти інформацію до уваги та вжити відповідні заходи у межах компетенції. (а.с. 32)
Чернігівський обласний центр соціально-психологічної допомоги повідомив Комарівську сільську раду про зарахування ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 до центру з 28. 12.2023 у зв`язку з домашнім насильством з боку чоловіка та неможливість проживати у власному будинку, також зазначено, що у зв`язку з домашнім насильством з боку батька діти потребували соціально-психологічної допомоги. 08.03.2024 вони були відраховані із Центру у зв`язку із закінченням терміну перебування та позитивних результатів у вирішенні проблем. (а.с. 32-33).
Згідно з висновком оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 від 26.01.2026 основними чинниками, що спричиняють СЖО стало те, що діти стали свідками та постраждалими від жорстокого поводження з боку батька, у зв`язку з чим у сім`ї наявна напружена психологічна атмосфера, що негативно впливає на емоційний стан дітей. Мати потребує соціальної підтримки та допомоги у захисті прав дітей. Вплив факторів сім`ї та середовища є нейтральним, оскільки кривдник (батько) перебує у місцях позбавлення волі, але діти потребують психологічної підтримки внаслідок пережитих травм. (а.с. 34-35)
Згідно з повідмленням Центру надання соціальних послуг Комарівської сільської ради від 11.02.2026, сім`я ОСОБА_1 перебуває під соціальним супроводом з 2023 року. Підставою для взяття на облік стали встановлені факти сексуального насильства батька щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , інші діти є свідками зазначених подій. У період соціального супроводу здійснювалась робота спрямована на захист прав та інтересів дітей, оцінку їх потреб, забезпечення безпеки, надання соціальної та психологічної підтримки, а також взаємодію з відповідними суб`єктами у сфері захисту прав дитини. (а.с. 36, 77)
ОСОБА_1 надавались соціальні послуги консультування з 23.03.2023 по 28.04.2026 з питань виконання батьківських обов`язків, сімейних взаємовідносин, створення безпечних умов для дітей, оформлення соціальних виплат, профілактика домашнього насильства та кризових ситуацій та інші.
За даними соціальної картки сім`ї ОСОБА_1 №20, ведення якої розпочате 14.07.2023, проводилась оцінка потреб сім`ї, надавались послуги консультування, допомога у оформленні соціальних виплат, та інші. (а.с. 178-185).
У матеріалах справи наявні характеристики з навчальних закладів, де навчаються ОСОБА_17 , ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , датовані березнем 2026 року, які не містять інформації щодо виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків, його ставлення до дітей. (а.с 37-42).
Відповідно до актів опитування дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 09.02.2026, вони всі висловились щодо необхідності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо них, та зазначили, що не бажають проживати з батьком після його повернення з місць позбавлення волі, оскільки він їх ображав і вони його боялися. (а.с. 43-45).
Відповідно до витягу із Протоколу №2 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 10.02.2026, на якому слухалось питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , комісія одноголосно вирішила про доцільність позбавлення його батьківських прав. Зокрема, такого висновку члени комісії дійшли після доповіді начальника служби у справах дітей ОСОБА_18 , про те, що ОСОБА_1 засуджений за злочини проти статевої свободи та недоторканості вчинені щодо неповнолітніх дочок ОСОБА_9 та ОСОБА_13 . Служба у справах дітей вважає, що він не має права називатися батьком. Також, була вислухана мати дітей ОСОБА_1 яка не заперечувала проти позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.(а.с. 58)
Рішенням виконавчого комітету Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області ради № 6 від 11.02.2026, вирішено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , так як він засуджений за жорстоке поводження з дітьми. (а.с. 59)
Вироком Борзнянського райнного суду Чернігівської області від 21.02.2024, який набрав законної сили ОСОБА_1 визнано винним у вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3, 4 ст. 152 КК України де потерпілою є його дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зі змісту вироку слідує, що свідками вказаних кримінальних правопорушень були ОСОБА_16 та ОСОБА_19 вадим.
Згідно з вказаним вироком 07.06.2023 щодо відповідача обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с. 187-206)
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.01.2026, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 153 КК України. За вказним вироком відповідачу призначене остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі. Судом установлено, що ОСОБА_1 , який раніше судимий вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2024 року за ч.3 ст.152, ч.4 ст.152 (у редакції Закону України №2617-VIII від 22 листопада 2018 року), ч.1 ст.70 КК України до 13 років позбавлення волі, восени 2022 року у вечірній час (більш точні дату і час органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у буд. АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, посягнувши на охоронювані законом суспільні відносини, достеменно знаючи про малолітній вік своє дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, ліг у ліжко до ОСОБА_2 , після чого без її добровільної згоди, всупереч її волі, використовуючи свою фізичну перевагу, непристойно торкався руками до геніталій малолітньої ОСОБА_2 , що призвело до задоволення статевої пристрасті ОСОБА_1 , та спричинило малолітній потерпілій шкоду у виді негативного впливу на її нормальне моральне становлення. Вказаними умисними діями ОСОБА_1 вчинив відносно власної малолітньої дочки ОСОБА_2 насильницькі дії сексуального характеру, що у розумінні ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є сексуальним домашнім насильством.
Свідок ОСОБА_3 , повідомила, що вона її брати та сестра не отримували належного виховання від батька ОСОБА_1 . Він разом з матір`ю зловживали алкогольними напоями. Працював у сім`ї лише батько, проте майже всі зароблені кошти він витрачав на цигарки та алкоголь. Їм бракувало їжі. Одяг їм віддавали родичі або волонтери, батьки його майже не купували. Батько бив їх із сестрою ОСОБА_9 за найменшу провину, або взагалі без причин. Постійно кричав. Братів він ображав менше, міг накричати за невиконану роботу по господарству. Також бив матір. Вони всі його боялися, тому нікому не розповідали про це. Після того як батька затримали за вчинення злочину щодо неї, вони стали почуватися більш вільно. У дітей з`явилось більше спілкування. Мати забезпечує їх продуктами харчування та одягом на достатньому рівні.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
Статтею 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною належної освіти, готувати її до самостійного життя. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ч.2, 4 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Згідно з п.2, 3, 6 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вони: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України» вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»(далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
За змістом п. 16 Постанови ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.
Жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою її експлуатації з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини (ст.1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили невпевненість захистити себе або завдати шкоди психічному здоров`ю особи.
Сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.(п. 14, 15, 17 частини першої статті 1 Закону України статті 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)
Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов`язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності (частина четверта статті 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Аналіз п. 6 ч. 1 ст. 164 СК України вказує на те, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, стосовно дитини якщо вона, він засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення саме щодо цієї дитини.
Як на підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 позивач посилається на невиконання ним батьківських обов`язків, жорстоке поводження з дітьми та засудження останнього за кримінальне правопорушення щодо дітей.
На обгрунтування вказних підстав зазначає, що через те, що відповідач був засуджений за вчинення кримінального правопорушення та жорстоке поводження щодо дітей, він не має морального права називатися їхнім батьком.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, має оціночний характер, залежить від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 303/4697/22, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23 та інші).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Згідно зі ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
За приписами ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).
Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У позовній заяві обставини ухилення позивача від виконання батьківських обов`язків не обгрунтовані. З пояснень представника позивача наданих у судовому засіданні, слідує, що ОСОБА_1 у період проживання з дітьми до моменту його затримання зловживав алкогольними напоями, матеріально не забезпечував дітей на належному рівні, зокрема одягом та харчуванням.
На підтвердження обставин ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, що мало місце до його затримання, позивач фактично надав поясненнями свідка ОСОБА_3 , яка зазначила, що вони не були забезпечені у достатній кількості одягом та їжею.
Будь яких інших доказів на підтвердження цих обставин, зокрема і таких, що підтвержують, що до цього призвела свідома винна поведінка відповідача, що вказану ситуацію не можна було усунути шляхом цільової фінансової підтримки (оформленням відповідних соціальних допомог) чи шляхом здійснення соціального супроводу сім`ї, у матеріалах справи відсутні. Позивач стверджує, що у той період сім`я перебувала у полі зору соціальних служб, водночас, матеріали з цього приводу суду не надані.
Відсутність у дітей мобільних телефонів, про що зазначає представник третьої особи, несплата відповідачем аліментів у період перебування в установі виконання покарань, про що надані відповідні довідки ДВС, не є достатніми для позбавлення батьківських прав з цих підстав та не свідчить про свідоме, винне нехтування відповідачем своїми обов`язками щодо дітей.
У судовому засіданні беззаперечно підтверджено наявність підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, щодо дочки ОСОБА_2 , оскільки він засуджений за вчинення щодо неї умисного кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості. Крім того доведено, показаннями свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що мало місце жорстоке поводження з нею з боку батька, яке виразилось крім сексуального, також у психологічному та фізичному насильстві, такі випадки носили системний характер.
Щодо позбавлення відповідача батьківських прав щодо його синів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 слід зазначити таке.
З пояснень представника позивача у судовому засіданні та змісту позовної заяви слідує, що підставами для позбавлення відповідача батьківських прав щодо синів позивач також зазначає жорстоке поводження з ними, та засудження відповідача за злочини проти статевої свободи та недоторканості його дочок ОСОБА_13 та ОСОБА_9 .
ОСОБА_7 підтвердив у судовому засіданні факти застосування недопустимих методів виховання з боку батька, зокрема, те що він кричав на ного, ставив на коліна у куток за невиконані доручення. ОСОБА_12 підтвердив, що батько кричав на нього, проте не підтвердив, факти застосування фізичного насильства. Мати дітей та сестри також, зазначили що відповідач не так жостко ставився до синів як до дочок, рідко застосовував фізичне насильство до них.
З огляду на вищевказані пояснення, суд вважає, що доведеними є факти застосування домашнього насильства фізичного та психологічного характеру з боку відповідача щодо синів. Крім того, з вони були свідками домашнього насильства, яке відповідач вчиняв щодо дочок та дружини.
Кримінальне засудження за правопорушення, вчинені відповідачем щодо інших дітей є вагомим чинником що впливає на забезпечення спокійного і стійкого середовища проживання для ОСОБА_14 та ОСОБА_20 , у сукупності зі встановленими фактами жорстокого поводження з ними.
ЄСПЛ вказав, якщо особа висуває небезпідставну скаргу щодо повторюваних актів домашнього насильства над нею чи інших видів знущання, якими б незначними не були окремі епізоди, національні органи влади зобов`язані оцінити ситуацію загалом, у тому числі й загрозу продовження аналогічних подій (mutatis mutandis, рішення у справі «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), заява № 1870/05, пункти 71 і 89, від 13 жовтня 2016 року). Серед іншого, ця оцінка має належним чином враховувати особливу вразливість потерпілих, які часто емоційно, економічно чи іншим чином залежать від своїх нападників, а також психологічний ефект, який може мати загроза повторного знущання, залякування та насильства на повсякденне життя потерпілого (див., mutatis mutandis, згадані рішення у справах «Хайдуова проти Словаччини», пункт 46, та «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), там само). Якщо встановлено, що конкретна особа була постійним об`єктом знущань, і є вірогідність продовження жорстокого поводження, окрім реагування на конкретні інциденти, органи державної влади повинні вжити належні заходи загального характеру для протидії основній проблемі та запобіганню майбутньому жорстокому поводженню (див. рішення у справі «Джорджевіч проти Хорватії», заява № 41526/10, пункти 92 і 93 та 147-149, ЄСПЛ 2012, та згадане рішення у справі «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), там само) (LEVCHUK v. UKRAINE, № 17496/19, § 78, 80, ЄСПЛ, від 03 вересня 2020 року).
Відповідач наразі перебуває у місцях позбавлення волі, він засуджений до тривалого терміну ув`язнення. Вірогідність продовження ним жорстокого поводження з дітьми у найближчій перспективі відсутня.
На думку суду, позбавлення батьківських прав це захід впливу на недобросовісних батьків, який покликаний не покарати їх неналежну поведінку щодо дітей, а убезпечити останніх від такої поведінки у майбутньому.
Водночас позивач не навів доводів того, яким чином позбавлення відповідача батьківських прав щодо синів за цих обставин запобігатиме майбутньому жорстокому поводженню з дітьми. Належно ним не обґрунтувана і неможливість виправлення поведінки відповідача щодо синів, та яким чином позбавлення батьківських прав щодо синів, відповідатиме найкращим інтересам дітей. Позивач посилається лише на відсутність морального права бути їх батьком. Позивачем не доведено, що за умови тривалої ізоляції відповідача від синів, існує реальна загроза для їх фізичного, психічного чи морального розвитку, і що розірвання юридичного зв`язку з батьком запобігатиме цій загрозі.
У Висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 від 26.01.2026, фахівці Служби у справах сім`ї та дітей та Центру надання соціальних послуг Комарівської сільської ради констатували, що вплив факторів сім`ї та середовища на складні життєві обставини є нейтральним, оскільки кривдник (батько) перебуває у місцях позбавлення волі.
За умови ізоляції відповідача, суд вважає, що позбавлення його батьківських прав щодо синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наразі є недоцільним та матиме на меті не забезпечення найкращих інтересів дітей та їх безпеку, оскільки батько наразі ізольований від суспільства та ще тривалий час буде позбавлений можливості впливати на їхнє життя, а покарання відповідача.
З цих міркувань, суд не приймає до уваги думку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які фактично не заперечували проти позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки їх позиція фактично зводиться до небажання спілкуватися та проживати з батьком через його поведінку щодо сестер, матері та щодо них. Відмова у задоволенні у цій частині позовних вимог фактично ніяким чином не відобразиться на їх повсякденному житті.
Доводи позивача на обгрунтування необхідності позбавлення відповідача батьківських прав щодо його найменшої дочки ОСОБА_8 з підстав зазначених у позові є неспроможними, оскільки вона народилась вже після затримання останнього та не зазнавала жорстокого поводження. Засудження ОСОБА_1 за кримінальне правопорушення, вчинене щодо інших дітей, не є самостійною підставою для позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_5 .
Висновок виконавчого комітету Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від від 11.02.2026 є формальним грунтується лише на наявності обвинувальних вироків суду, та не містить детального обгрунтування з посиланням на конкретні факти доцільності позбавлення батьківських прав відповідача щодо ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 з підстав зазначених у позові.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Комарівської сільської ради підлягають до задоволення у частині вимог до ОСОБА_21 про позбавлення його батьківських прав щодо дочки ОСОБА_2 , у задоволенні вимог про позбавлення батьківських прав щодо ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позивачу слід відмовити.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( позов задоволений на вимог).
На підставі викладеного, керуючись ст.19, 150, 164-166, 169, 171, 180-184 СК України, ст.2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, заявлені в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав щодо його неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області 832,00 грн. (вісімсот тридцять дві гривні) понесених ними витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 13 листопада 2026 року.
Комарівська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, 16442, вул. Соборна, 1, с. Комарівка Ніжинського району Чернігівської області; ЄДРПОУ 04412225.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Служба у справах дітей Комарівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, вул. Соборна,4, с.Комарівка Ніжинського району Чернігівської області; ЄДРПОУ 42421601.
Ніжинська окружна прокуратура, місце знаходження, 16600, м. Ніжин, вул. Овдіївська, 2; ЄДРПОУ 02910114.
Суддя О.В. Данько
Судове рішення № 141477518, Борзнянський районний суд Чернігівської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 730/444/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: