Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/20941/25
Провадження № 2/761/2445/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Левицької Т.В.
при секретарях Біловус Ю.В., Поповій В.О.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П`ята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем за однією адресою на час смерті спадкодавця, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до Київської міської ради, третя особа: П`ята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання зі своєю матір`ю ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за однією адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що її матір ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті матері позивач також проживала за вказаною адресою, але фактично була зареєстрована за іншою адресою у цьому ж будинку, а саме: АДРЕСА_2 .
Позивач зауважує, що, починаючи з 2016 року її матір - ОСОБА_3 , почала сильно хворіти. У зв`язку з цим, починаючи з 2016 року, позивач переїхала проживати до своєї матері ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_3 , щоб здійснювати постійний догляд за нею. Чоловік позивача також переїхав до цієї квартири. У 2016 році матері позивача було проведено операцію по видаленню жовчного міхура, у 2020 році її мати ОСОБА_3 проходила стаціонарне лікування у зв`язку із гіпертонічною хворобою, церебральним атеросклерозом, іншими захворюваннями серцево-судинної системи, що вбачається із копії виписки з медичної карти амбулаторного хворого від 07.05.2020 року. Після 2020 року стан ОСОБА_3 різко погіршився, не могла сама рухатися, обслуговувати себе, потребувала постійного догляду.
Факт постійного проживання позивача та її матері ОСОБА_3 за цією адресою (квартира АДРЕСА_3 ) підтверджується актом про встановлення факту проживання від 19.05.2025 року, складеного за участю сусідів по будинку та засвідчений Головою правління ОСББ «Юрковиця 7». Згідно з вказаним актом позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала фактично без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , з 2016 року і до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, видане останній 23 лютого 2005 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
Позивач зазначає, що після початку повномасштабної війни у лютому 2022 року, коли почалися постійні обстріли міста Києва, особливо району місця проживання позивача та її матері, стан матері позивача на фоні нервового стресу значно погіршився. З метою врятування себе та своїх близьких позивач тимчасово виїхала з міста Києва до Черкаської області, де ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача померла, про що було видано довідку про причину смерті від 22 березня 2022 року. В подальшому про факт смерті матері позивача було видано свідоцтво про смерть від 22 березня 2022 року Чорнобаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області, що вбачається із копії даного свідоцтва.
Позивач зазначає, що, проживаючи за однією адресою разом зі своєю матір`ю, у тому числі на дату смерті останньої, позивач вважала, що вона є такою, що фактично прийняла спадщину після своєї матері.
Коли позивач звернулась у 2025 році до державного нотаріуса П`ятої Київської державної нотаріальної контори з метою відкриття спадкової справи та оформлення прав на спадкове майно після смерті своєї матері, то державним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Підставою для відмови стало недотримання позивачем вимоги законодавства із звернення до нотаріуса протягом шести місяців з дати відкриття спадщини або ж надання доказів постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У зв`язку із зазначеним вище, позивач з об`єктивних причин позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 на спадкове майно (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ), у зв`язку з чим позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом для встановлення факту проживання разом із спадкодавцем за однією адресою на дату її смерті.
Ухвалою суду від 26.05.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.
До суду 23.02.2026 року представником відповідача надіслано пояснення, в яких останній просить суд прийняти судове рішення згідно чинного законодавства, зазначивши, що позивач повинна довести факт спільного проживання разом із спадкодавцем не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року витребувано у державного нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори належним чином посвідчені копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року задоволено заяву сторони позивача про виклик свідків до суду.
27.02.2026 року до суду від П`ятої київської державної нотаріальної контори надійшли належним чином посвідчені копії матеріалів спадкової справи.
Ухвалою суду від 05.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у ньому та доказів долучених до позову.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, до суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Вислухавши сторону позивача, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно приписів ст. 1268 ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно наявних в матеріалах справи копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 вбачається, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно з актовим записом від 20 лютого 1987 року № 704 Київським відділом державної реєстрації шлюбів Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище якої після реєстрації шлюбу стало « ОСОБА_5 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 81 року.
Спадкодавець ОСОБА_3 за життя була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 і крім неї інших зареєстрованих осіб в квартирі не було.
08.11.2024 року за заявою позивача ОСОБА_1 відкрито спадкову справу щодо майна померлої ОСОБА_3 за № 582/2024 у державного нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори Коробанової О.В.
У відповідній заяві від 08.11.2024 року ОСОБА_1 зазначила, що приймає спадщину, яка залишилась після смерті її матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, 16 січня 2025 року заступником завідувача П`ятої київської державної нотаріальної контори Коробановою О.В. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання та реєстрації якої на день смерті: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування постанови нотаріус зазначила, що ОСОБА_1 не було подано до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини або постійне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 та її матір ОСОБА_3 були зареєстровані за різними адресами станом на час смерті останньої, проте, як зазначила позивач ОСОБА_1 , вони постійно проживали разом з 2016 року по день смерті її матері, а тому вона, на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважає себе такою, що прийняла спадщину.
На підтвердження спільного постійного проживання позивача ОСОБА_1 з 2016 року по день смерті її матері - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , остання надала акт про встановлення факту проживання від 19.05.2025 року з підписами сусідів по будинку, що засвідчений головою правління ОСББ «Юрковиця 7».
Згідно з вказаним актом позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала фактично без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , сумісно зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , з 2016 року і до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки також підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з її матір`ю ОСОБА_3 станом на час відкриття спадщини після смерті останньої.
Зокрема, допитаний свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в судовому засіданні показав, що позивач ОСОБА_1 є його дружиною та вони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . З 2016 року він та його дружина ОСОБА_1 переїхали жити до її матері - ОСОБА_3 до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки останній у листопаді 2016 року була зроблена операція по видаленню жовчного міхура. У 2020 році у ОСОБА_3 було два інсульти та за нею необхідно було здійснювати постійний догляд. Він зі своєю дружиною ОСОБА_1 доглядали за ОСОБА_3 , готували їй їсти, виводили на прогулянки. Під час перебування ОСОБА_3 у лікарнях, з останньою постійно перебувала його дружина ОСОБА_1 . У січні 2022 року ОСОБА_3 була підключена до апарату штучного дихання та майже не вставала. Його дружина ОСОБА_1 приблизно за тиждень до смерті її матері, виїхала разом з останньою до смт Чорнобай Золотоніського району Черкаської області, де ОСОБА_3 і померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Поховали ОСОБА_3 у м. Києві.
Допитаний свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в судовому засіданні показала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_4 , та є головою правління ОСББ «Юрковиця7» у вказаному будинку. Вона є сусідкою ОСОБА_1 та підтвердила, що дійсно остання постійно проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 з 2017 року. Вона бачила, як ОСОБА_1 виводила свою матір на прогулянки саме з під`їзду, де проживала остання, здійснювала оплату рахунків за житлово-комунальні послуги по квартирі своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 зі своїм чоловіком ОСОБА_5 постійно надавали свою допомогу по облаштуванню будинку.
Допитаний свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в судовому засіданні показала, що позивач ОСОБА_1 є її подругою. Вона повідомила, що позивач є єдиною донькою та приблизно з 2015 року позивач проживала разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , оскільки остання потребувала догляду. Вона (свідок ОСОБА_9 ) часто приходила у гості до позивача ОСОБА_1 саме до квартири за адресою її матері: АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі проживали разом позивач ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_5 та її матір ОСОБА_3 . Вона бачила, як ОСОБА_1 виводила свою матір на прогулянки, перебувала разом зі своєю матір`ю у лікарнях.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013).
Отже, вимога про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
За змістом пунктів 3.19, 3.20 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року№296/5, в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини: «3.19. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї».
Згідно із ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Слід зазначити, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 633/344/16-ц.
Таким чином, факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , як того вимагає положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що позивач не має іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини у зв`язку зі смертю останньої, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки вимога позивача обґрунтована та знайшла своє підтвердження письмовими доказами та показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні, які, в свою чергу, є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.
За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273,353-355 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36), третя особа: П`ята київська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 39023905, місцезнаходження: 02058, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 8) про встановлення факту спільного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем за однією адресою на час смерті спадкодавця - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за однією адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Судове рішення № 141476903, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 08.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/20941/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: