Рішення № 141476194, 12.11.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
594/1537/26
Номер документу
141476194
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 594/1537/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю :

секретаря Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», в особі представника Столітнього Михайла Миколайовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (надалі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»), в особі представника Столітнього М.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки в його користь заборгованість за кредитним договором №6872732 на загальну суму 17886,00 грн, судові витрати в розмірі 2662, 40 грн на сплату судового збору та 10 000, 00 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 17 липня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №6872732 про надання споживчого кредиту. Згідно умов цього договору, сума кредиту складає 25 000 гривень, строк договору 360 днів: із 17.07.2023 по 11.07.2024, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів, за стандартною ставкою 1,99 % в день. На виконання зазначеного договору відповідачці, були перераховані грошові кошти у сумі 25 000 гривень. ОСОБА_1 , в свою чергу, не виконала в повному обсязі обов`язків щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами, внаслідок чого порушила умови зобов`язання.

В подальшому, 25.07.2024, внаслідок укладення Договору факторингу №25.07/24-Ф, право вимоги за договором №6872732 від 17.07.2023, перейшло до позивача, як нового кредитора. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором №6872732 від 17.07.2023, в загальному розмірі 17 886,00 гривень.

Позовна заява подана до Борщівського районного суду Тернопільської області 21 вересня 2026 року через систему «Електронний суд».

З доданих до позовної заяви матеріалів - опису до вкладення, квитанція № 9302373 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету, вбачається, що копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачці 23 жовтня 2026 року.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачці протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, направленого відповідачці за місцем реєстрації, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідачка отримала 29 вересня 2026 року.

23 жовтня 2026 року представник відповідача-адвокат Тисячник Р. Р. подала відзив на позовну заяву, в якому просить в позові відмовити.

В своїх запереченнях зазначає, що позивач стверджує, що набув право вимоги за Кредитним договором №6872732 від 17.07.2023 на підставі Договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (наразі ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»). Проте в матеріалах справи відсутні повні реєстри боржників до договорів факторингу, які б свідчили про включення саме заборгованості Відповідача до переліку відступлених прав вимоги. Відповідач ставить під сумнів всі документи по відступленням прав вимоги, що додані до позовної заяви.

З урахуванням норм законодавства та правових висновків, викладених у Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду належними і достатніми доказами набуття права вимоги мають бути: засвідчена копія договору про правову підставу переходу права вимоги, актів приймання - передачі права вимоги та кредитної справи, докази фактичної оплати новим кредитором за відповідним договором. Лише разом ці докази доводять набуття новим кредитором права вимоги.

Позивачем не доведено набуття права вимоги саме до Відповідача, а не якихось сторонніх осіб, оскільки з наданих ним витягів і не повних копій документів не можна достовірно встановити набуття права вимоги саме за вказаним ним договором. Ним надані лише витяги з додатків до договору факторинга з первісним кредитором без повних текстів реєстру боржників, має місце прострочення кредитора.

Отже, право вимоги до Позивача не перейшло.

З сторони кредитора договір з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» взагалі не містить даних про його підписання. Договір, що укладається у вигляді електронного документа, підписується сторонами в порядку, визначеному законодавством України. Примірник такого договору споживача повинен містити кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавпя із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником кредитодавця.

Договір, що укладається у вигляді електронного документа, підписується сторонами в порядку, визначеному законодавством України. Примірник такого договору споживача повинен містити кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавпя із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником кредитодавця.

Позивач стверджує, що Кредитний договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора «С4608». Проте, Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, для підтвердження укладення договору в електронній формі.

Позивач зазначає, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало Відповідачу кредит у розмірі 25 000,00 грн шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

Однак у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи (платіжні доручення, меморіальні ордери з відміткою банку, виписки з банківського/ карткового рахунку Відповідача), які є єдиними належними доказами руху коштів відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Надані Позивачем довідка ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та розрахунок заборгованості (Картка обліку) є внутрішніми документами фінансових установ, створеними в односторонньому порядку. Вони містять лише маскований номер картки ( НОМЕР_1 ), що унеможливлює перевірку повного номера картки та її належності саме Відповідачу.

Позивач не надав доказів на підтвердження надання або зарахування кредитних коштів за договором. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).

Наданий позивачем розрахунок із зазначенням конкретних розмірів заборгованості є документом, що створений самим позивачем та первісним кредитором, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Підтвердженням передання коштів є відповідна квитанція (меморіальний ордер), а підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, проте таких документів матеріали справи не містять.

Сам по собі факт підписання відповідачем кредитного договору не свідчить про виникнення у відповідача боргових зобов`язань за ним, якщо не доведено факт передання грошей. Хоча кредитний договір є консенсуальним, відсутність доказів передачі коштів робить вимогу про стягнення боргу безпідставною по суті.

З огляду на те, що позивач не надав суду первинних бухгалтерських та інших платіжних документів на підтвердження факту надання кредиту (видачі, перерахування, зарахування коштів), не є доведеним виникнення у відповідача боргових зобов`язань (обов`язку повернення коштів) за кредитним договором .

Таким чином, Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі.

Крім того, у позовній заяві та розрахунках позивача наявні неточності, суперечності та безпідставність нарахувань. При детальному аналізі позовної заяви та доданого Позивачем розрахунку заборгованості виявлено численні суперечності та неточності:

1. Невідповідність заявленого позову та змісту позовної заяви: у шапці та п. 2 прохальної частини позовної заяви Позивач просить стягнути 17 886,00 грн, зазначаючи, що вся ця сума є тілом кредиту.

Водночас у п. 4 та п. 2 прохальної частини Позивач робить суперечливі та некоректні формулювання: "сума процентів за користування кредитом удалить грн. (удалить)". Це свідчить про використання неперевірених шаблонів та некоректне формування позовних вимог.

2. Безпідставність нарахувань та перекручення даних про платежі: у п. 3 позовної заяви Позивач стверджує, що Відповідачем у період з 17.07.2023 по 25.07.2024 було здійснено оплати на суму 11 364,00 грн (з яких 7 114,00 грн - тіло кредиту, 4 250,00 грн - проценти).

Проте, згідно з наданою самим Позивачем Карткою обліку Договору, сума внесених платежів складає 12 510,00 грн (20.07.2023 - 700 грн; 21.07.2023 - 300 грн; 26.07.2023 - 500 грн; 15.09.2023 - 2 750 грн; 07.10.2023 - 5 000 грн; 17.11.2023 - 600 грн; 23.11.2023 - 40 грн; 03.12.2023 - 1 360 грн; 09.03.2024 - 114 грн).

Крім того, в розрахунку Позивача міститься спростування/списання нарахованих відсотків на суму 36 545,00 грн (запис від 07.10.2023) без належного юридичного та бухгалтерського обґрунтування.

Щодо заявлених витрат на правничу допомогу, то такий розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною. Це не відповідає вимогам розумності та справедливості. Зважаючи на те, що вказана справа є справою незначної складності та шаблонною, вважаємо що розмір витрат є неспіврозмірним та підлягає зменшенню.

А тому, вважає, що позов не підлягає до задоволення.

26 жовтня 2026 року представник позивача-адвокат Столітній М. М. подав відзив на позовну заяву, в якому просить позов задовольнити в повному обсязі.

З доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав.

17.07.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою ІТС ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6872732 про надання споживчого кредиту. Електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму. Електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Так, на підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», Позивачем було надано оригінал електронного доказу (додаток до позовної заяви № 9), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «C4608», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено оплати на рахунок Кредитора, що підтверджується карткою обліку договору, що була надана до позову.

Підписання Договору відбулося 17.07.2023 о 19:21:38, одноразовим ідентифікатором «C4608». Інформація про прізвище, ім`я та по батькові Відповідача, який підписав Договір, місце проживання, ідентифікаційний номер, паспортні дані, відомості про дату та час підписання Договору згенеровано в момент підписання Договору містяться в розділі 10. «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» та у відповідному розділі Додатку № 1 до Договору.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.

Кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів та відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 07.10.2026 року.

Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості Товариством в свою чергу було надано розрахунок заборгованості по кредитному Договору, який оформлений належним чином як документ Товариства, що підписаний Директором ТОВ «Авентус Україна» та скріплений печаткою Товариства.

Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 06.08.2023 р., або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

У період з 17.07.2023 по 25.07.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 11 364,00 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 7 114,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4 250,00 грн.

Таки чином, заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 17 886,00 грн - тіло кредиту.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 25.07.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф (далі Договір Факторингу) (Копію додано до позовної заяви), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором (Витяг з реєстру боржників, щодо Відповідача додано до позовної заяви).

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту sakalukt7@gmail.com.

Щодо реєстру боржників необхідно зазначити, що Позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, що підписаний керівником Товариства та скріплений печаткою Товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних".

А тому, станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним.

Отже, нарахування Відповідачу процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

Таким чином, факт укладення Кредитного договору та наявності права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

30 жовтня 2026 року відповідача-адвокат Тисячник Р. Р. подала заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила, що Позивач у Відповіді на відзив стверджує, що доданий до позовної заяви Кредитний договір № 6872732 від 17.07.2023 є оригіналом електронного документа з підписом одноразовим ідентифікатором «С4608».

Проте дані твердження спростовуються самими ж поданими Позивачем документами: у самому тексті наданого Позивачем Кредитного договору № 6872732 вказується точний час його укладення та підписання: 17.07.2023 о 19:21:38. Водночас, у поданому Позивачем Протоколі перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (до доданого файла Кредитний договір.pdf.p7s) зазначено зовсім інший час накладення підпису - 19:21:42 17.07.2023 року. Дана розбіжність у часі підтверджує, що Протокол перевірки та сам текст Договору стосуються різних операцій або різних редакцій файлу. Це беззаперечно свідчить про відсутність цілісності електронного документа, його викривлення та невідповідність електронного доказу первинним архівним даним.

Крім того, позивач намагається подати нові докази, що є грубим порушенням норм ЦПК України. А тому, вважає, що всі нові докази, додані Позивачем до Відповіді на відзив, підлягають залишенню без розгляду та не можуть бути взяті судом до уваги.

У Відповіді на відзив Позивач посилається на те, що Відповідач нібито ввів одноразовий ідентифікатор «С4608».

Проте Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту: Відсутній деталізований лог-файл (Journal logs) із вказівкою IP-адреси, MACадреси, з якої здійснювався вхід до особистого кабінету; Відсутні витяги/довідки від оператора мобільного зв`язку, які б підтверджували факт надсилання SMS-повідомлення із символами «С4608» саме на номер, який належить Відповідачу;

Надана Позивачем Довідка про ідентифікацію є внутрішнім одностороннім документом ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», створеним без участі Відповідача, а тому вона не є доказом здійснення ідентифікації відповідно до ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Позивач стверджує, що факт видачі кредиту підтверджується Довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 07.10.2026.

З цього приводу зазначає що відповідно до чинного законодавства, єдиними належними доказами перерахування коштів є меморіальні ордери, платіжні доручення або виписки з рахунку. Довідка платіжного провайдера не є первинним документом бухгалтерського обліку. Подані Позивачем документи містять маскований номер картки ( НОМЕР_1 ), що унеможливлює повну ідентифікацію отримувача.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів видачі Позичальнику кредиту у заявленій сумі, а саме: не було надано оригіналу кредитного договору, меморіальний ордер чи інший первинний бухгалтерський документ, що підтверджує перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника первісним кредитором, виписки з рахунку первісного кредитора за дату виплати коштів Відповідачу відповідно до ст. 19 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ч. 2 ст. 78 ЦПК України.

А тому, просить відмовити в прийнятті нових доказів та в задоволені позовних вимог, адже вважає такі безпідставними та не обгрунтованими.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №6872732 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4608, яким погоджено, що сума кредиту становить 25 000 грн (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4. договору, строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 1.5. договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

1.5.2. Знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.

Якщо Споживач до 06.08.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Відповідно до п. 1.5.3., протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Згідно п. 1.6. Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Згідно п. 1.7. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 45138,26% річних. 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 31583,81% річних.

Відповідно до п. 1.8. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 204100,00 грн. 1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 201612,50 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно п. 2.2. договору, сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору.

Дати надання кредиту: 17.07.2023 року або 18.07.2023 року.

У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в

п.1.4 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Споживача.

Відповідно до повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек Україна» за вих. № 20240612-11a від 12.06.2024, між ним та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16.02.2022. Відповідно до даного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна» 17.07.2023 19:22:08 на суму 25 000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» -5a16411c-16d7-4929-a497-4e72f4d8a88e, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» -37545597, Session ID - 020612005231, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 721040, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Крім того, як вбачається з відповіді АТ «Універсал Банк» № БЕ/Е-44089 від 07.10.2026, наданої на виконання ухвали суду від 23.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 . В період з 17.07.2023 26.07.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано кошти у сумі 25 000 грн.

25.07.2024 ТОВ «Авентус Україна» на підставі договору факторингу № 25.07/24-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до п. 1.3. договору факторингу, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 25 липня 2024 року до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги за Договором №6872732 про надання споживчого кредиту від 17.07.2023, укладеним з ОСОБА_1 , сума заборгованості становить 17 886,00 грн, з яких: 17 886,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; а кількість днів прострочення - 354 дні, одинична ціна - 1 484,54 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором №6872732 від 17 липня 2023 року, станом на 25.07.2024, заборгованість відповідачки становить 17886,00 грн, з яких: 17886,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу. Також із розрахунку вбачається, що відповідачкою сплачено 11364,00 грн, які первісним кредитором зараховано на погашення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7114, 00 грн та на погашення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 4250,00 грн.

Крім того, Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Таким чином, зазначеними доказами підтверджено, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є правонаступником ТОВ «Авентус Україна», та стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладений з ОСОБА_1 .

Посилання відповідачки на, те що порушена процедура підписання договору і договір №6872732 від 17.07.2023 року є не укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» суд відхиляє, оскільки відповідачка пройшла реєстрацію та верифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, вказавши свої персональні дані та адресу електронної пошти. Підписання оферти (Кредитного договору) відбулося шляхом введення відповідачкою одноразового ідентифікатора. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На виконання умов кредитного договору №6872732 від 17.07.2023 року ТОВ «Авентус Україна» перерахував кредитні кошти в сумі 25 000 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . Цей факт підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» № 20240612-11a від 2024-06-12 та випискою по рахунку наданою на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-44089 від 06.10.2026 року.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах (зокрема, у справі № 524/5556/19) зазначала, що перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника та подальше користування ними, а також здійснення часткових платежів на погашення заборгованості свідчать про схвалення правочину та реальність його укладення.

Як вбачається, із розрахунку заборгованості за кредитним договором №6872732 від 17.07.2023 року, відповідачкою ОСОБА_1 здійснювались платежі на погашення заборгованості за даним кредитним договором, що свідчить про те, що відповідачкою прийнято умови кредитного договору.

Відповідачка ОСОБА_1 не надала жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відносно неї були вчиненні шахрайські дії та договір №6872732 від її імені уклала інша особа без її відома. Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, кредитний договір №6872732 від 17.07.2023 року був укладений у належній формі за вільним волевиявленням відповідачки, що підтверджується електронним підписом одноразовим ідентифікатором та фактом отримання кредитних коштів. Заперечення відповідачки є лише способом уникнення цивільно-правової відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а тому підлягають відхиленню судом.

Щодо заперечень відповідачкою та посилання на відсутність доказів щодо набуття права вимоги позивача за договором №6872732 від 17.07.2023 року до неї, суд не бере до уваги, оскільки право вимог по заборгованості відповідачки перейшло до позивача на підставі наданого договору факторингу. Відповідний акт та реєстр долучений до позовної заяви.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України « Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, позивачем доведено факт перерахування грошових коштів у сумі 25 000 грн на рахунок відповідачки, яка вчасно не повернула грошові кошти, порушивши умови договору.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 17 886, 00 грн, що є заборгованістю за основною сумою кредиту.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучим

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в суді представляв адвокат Столітній М.М. на підставі Договору №10/12-2024 від 10.12.2024.

16.09.2026 між ТОВ «ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. підписано Акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024. Вказаним актом визначено, що вартість наданих послуг про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 становить 10 000 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» послуг адвоката з надання правової допомоги.

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Ціна позову складає 17 886,00 грн. Адвокатом складено позовну заяву, що не є великими за обсягом та складними за змістом. З урахуванням категорії справи їх складання не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто без участі сторін. Окрім того, позову заяву задоволено частково.

Отже, враховуючи, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн.

Позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №10050 від 15.09.2026, а тому, з урахуванням вказаних норм закону, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі ст.ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд 27, приміщення, 2, ЄДРПОУ 44559822, НОМЕР_4 , банк АТ «ПУМБ»), заборгованість за кредитним договором №6872732 від 17 липня 2023 року в сумі 17886 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн., яка складається із: 17 886, 00 грн - заборгованості за основною сумою кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд 27, приміщення, 2, ЄДРПОУ 44559822, НОМЕР_4 , банк АТ «ПУМБ»), понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2662, 40 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд 27, приміщення, 2, ЄДРПОУ 44559822, НОМЕР_4 , банк АТ «ПУМБ»).

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141476194 ?

Документ № 141476194 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141476194 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141476194 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141476194 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141476194, Борщівський районний суд Тернопільської області

Судове рішення № 141476194, Борщівський районний суд Тернопільської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141476194 відноситься до справи № 594/1537/26

Це рішення відноситься до справи № 594/1537/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141476190
Наступний документ : 141476197