Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 594/1738/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю:
секретаря Окулянко У.Г.
представника позивача адвоката Білої Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Білої Тетяни Олександрівни до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови постанови про накладення адміністративного стягнення, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Білої Т. О., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8025692 від 10.10.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 123-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн., незаконною та скасувати її, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, закрити.
Вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, суперечить фактичним обставинам справи.
Зокрема, перед виїздом 10.10.2026 позивач оглянув автомобіль і обидва номерні знаки були на місці. Коли проїжджав дорогу, там були великі ями, які не можливо було об`їхати, у подальшому у вказаному населеному пункті його зупинили поліцейські, та звинуватили у тому, що він керує автомобілем без переднього номерного знаку. На їх звинувачення відповів, що коли виїжджав, номерний знак був на місці, можливо загубився під час руху через поганий стан дороги, в його діях не було умислу на порушення ПДР України. Однак поліцейський його пояснень до уваги не взяв та виніс щодо нього оскаржувану постанову, наклавши адміністративне стягнення.
Також, зауважує, що після зупинки авто, поліцейські не представилися, не назвали причину зупинки, а відразу попросили його документи, тільки потім запропонували вийти з машини, подивитися на номерні знаки і відразу перейшли до складення постанови, не давши можливість надати пояснення та зауваження, скористатися правничою допомогою.
З доданого до постанови відеозапису вбачається, що позивач стверджував, що транспортний засіб перед рухом перевіряв, а відсутність переднього номерного знаку пояснив тим, що він пошкодився і загубився у результаті руху автомобіля по дорозі з ямами.
Що вказує на те, що у діях ОСОБА_1 не вбачається умислу у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Крім того, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, слідує, що поліцейські не представлялися, о 10 год 20 хв поліцейський оголосив дату і час, вказав позивачеві, що відносно нього вже винесено постанову за те, що він керував тз без переднього номерного знаку, тільки після винесення постанови формально зачитав ст. 63 Конституції України та права особи, сказав, що на позивача накладено штраф, який потрібно сплатити, роз`яснив, що постанову можна оскаржити. Разом з тим, поліцейський на початку розгляду справи не представився як цього вимагає інструкція, не роз`яснив позивачеві його права і обов`язки, не запропонував надати свої пояснення та скористатися правничою допомогою адвоката. Варто зауважити, що поліцейський не оголошував постанову, а лише зазначив, що постанова винесена за відсутній передній номерний знак, на позивача накладено штраф та її можна оскаржити.
Положеннями абзацу 3 п.5 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 10 листопада 2015 року № 1408/27853, встановлено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.10.2026. З вищевикладеного випливає те, що поліцейським порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме п.9 розділу III та п.5 розділу IV Інструкції, що також є законною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі і розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
04 листопада 2026 року представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Трепет Н. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Посилається на те, що 10.10.2026 року близько 10.00 год водій ОСОБА_1 рухаючись по вул. Липники, 22 у сел. Заводське керував транспортним засобом марки Volksvagen модель Caravelle р.н. НОМЕР_1 у якого був відсутній передній номерний знак, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Поліцейським офіцером громади Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Галатом В. М. було виявлено дане порушення та винесено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕНА номер 8025692 від 10.10.2026 року за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу у розмірі 1190 грн.
Зазначає, що відповідно до п. 2.3 ПДР України згідно підпункту «а» водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Відповідно до п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака.
Згідно ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачено відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тому, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискримінаційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження, зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.
Поряд з тим зазначає, що зі змісту позовної заяви слідує, що перед виїздом 10.10.2026 року позивач оглянув автомобіль і обидва номерні знаки були на місці. З відео нагрудної камери поліцейського 10.10.26 з 00:01:31 по 00:01:42 на слова поліцейського: «Судячи по покритті (місця, де мав бути закріплений номерний знак) тут видно, що не хвилин 10 тому загубили...» на, що позивач жодних заперечень не надав.
Позивачу була надана можливість надати пояснення, скористатися правничою допомогою, жодних перешкод чи обмежень зі сторони поліцейських щодо застосування ОСОБА_1 прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не було. Відео «10.10.26.» з 00:01:14 по 00:01:23 поліцейським на запитання: «Де номерний знак?...» позивач відповідає - «Я не знаю, напевне загубив...».
Також розгляд справи та винесення постанови про адміністративне правопорушення почалося з 00:07:54 10.10.26, а не відразу, як вказано у позовній заяві. ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З відеозапису від 10.10.26 з 00:09:35 по 00:09:55 ОСОБА_1 повідомляє, що буде оскаржувати винесену відносно нього постанову про адміністративне правопорушення. Однак, поганий стан дорожнього покриття, на яку посилається ОСОБА_1 , не звільняє від обов`язку дотримуватися ПДР України. У випадку наявності претензій до стану дорожнього покриття чи стану утримання доріг, позивач не позбавлений права звернутися з відповідними позовними вимогами до балансоутримувача даної ділянки дороги, проте це не скасовує факту вчиненого ним адміністративного правопорушення.
Крім того, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений ст. 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, однак пзивачем на обґрунтування своєї позиції не надано жодних належних та допустимих доказів.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. А тому, адміністративна постанова є обгрунтованою та законною. Як вбачається з матеріалів справи, позивач допустив порушення ПДР, тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи.
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Біла Т.О. позов, з підстав наведених в такому, підтримала повністю. Поряд з тим, пояснила, що позивач рухався по автодорозі з сел. Мельниця-Подільська в сторону м. Тернопіль, автомобільне покриття дороги пошкоджене фурами, і позивач вважає, що втратив номерний знак саме на під`їзді до м. Борщева.
Представник відповідача на розгляд справи не з`явився. У відзиві на позов просив розгляд справи проводити у його відсутності, в задоволенні такого відмовити.
За таких обставин, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши доводи сторін, матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, що вбачається з даних постанови серії ЕНА № 8025692 від 10 жовтня 2026 року, винесеної поліцейським офіцером громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_2 , 10.10.2026 о 10.09 год с-ще заводське вул.. Липники 22 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Volksvagen модель Caravelle р.н. НОМЕР_1 , на якому був відсутній передній номерний знак, чим порушив п.2.9 в ПДР України.
На підставі наведеного, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Крім того, у п. 7 постанови зазначено, що до такої додається відео з нагрудної камери поліцейського 861353.
У п. 8 постанови наявний підпис порушника про те, що йому роз`яснено права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження постанови.
Частиною 1 ст.121-3 КУпАП передбачено відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З оглянутого в ході судового розгляду відеозапису, доданого до постанови відео з нагрудної камери поліцейського 861353, вбачається, що на місці події, після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 звернено увагу на відсутність переднього номерного знаку, на що отримано його пояснення про те, що такий ним було втрачено під час руху. При цьому, ОСОБА_1 вказує на неналежну якість автодорожнього покриття, проте, не зазначає на якому саме відрізку дороги. Разом з тим, ОСОБА_1 на зауваження поліцейського про те, що наявні на місці кріплення переднього номерного знаку ТЗ ознаки свідчать про відсутність номерного знаку тривалий час, порядок виготовлення номерного знаку, зауважує, що за останній час це перший наряд поліції, який зупинив його через відсутність номерного знаку, а виготовлення нового не є швидкою процедурою.
Також відео відображає процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності поліцейським встановлено дані про його особу, повідомлено про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про вид та розмір накладеного стягнення, порядок та строк оскарження постанови.
На місці події позивач ОСОБА_1 заяв щодо надання можливості скористатися правовою допомогою адвоката не робив.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно вимог ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений ст. 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного суду від 14.03.2018 року по справі №760/2846/17; постанова Верховного суду від 14.02.2018 року по справі №536/583/17)
Також суд враховує і правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 30.05.2024р. у справі № 990/49/23 про те, що пасивна процесуальна поведінка позивача, яка проявляється винятково у посиланні на визначений процесуальним законом розподіл тягаря доказування між сторонами, а також в ухиленні від спростування доводів та доказів відповідача, в цьому випадку має тлумачитися саме на користь відповідача суб`єкта владних повноважень.
При зверненні ОСОБА_1 до суду, останнім не було зазначено жодного доказу, який би стверджував наведені ним обставини того, що номерний знак було ним втрачено під час руху відрізком дороги, яка є неналежної якості. Не було здобуто таких і в ході судового розгляду.
Строна позивача, також посилалася на те, що відео, яке було додане до постанови, що оскаржується, не відображає момент зупинення транспортного засобу, представлення працівника поліції, оголошення водієві причини зупинки. Не дали можливості надати пояснення, скористатися правовою допомогою. Крім того, лише формально зачитав ст. 63 Конституції України.
Такі твердження сторони позивача дійсності не відповідають як слідує з відеозапису доданого до постанови, на місці події працівники поліції вказавши позивачу на відсутність номерного знаку, заслухали його пояснення, повністю оголосили його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, виклали суть вчиненого ним правопорушення, зазначивши, що постанова буде складена за порушення ним ч. 1 ст. 121-3 КУпАп, оголосили вид та розмір покарання, строки оскарження такого рішення.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої формальні недоліки у фіксації адміністративного правопорушення не є безумовною підставою для скасування постанови, якщо такі недоліки не впливають на встановлення факту вчинення правопорушення та не порушують права особи (постанова Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №120/12494/23).
З огляду на що суд приходить до переконання, що працівником поліції було правомірно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням вимог чинного законодавства, стягнення у виді штрафу накладене у межах санкції інкримінованої статті, доказів, які б спростовували факт адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення повністю стверджено доказами, дослідженими судом, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови серії ЕНА № 8025692 відповідальною особою було дотримано вимог закону щодо встановлення об`єктивної істини, а тому, підстави для скасування такої, відповідно до позиції позивача, - відсутні.
Виходячи з наведеного, на підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 122, 245, 283, 284, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 13, 32, 71, 77, 90, 139, 286 КАС України, суд
в и р і ш и в :
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуюча:
Судове рішення № 141476164, Борщівський районний суд Тернопільської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 594/1738/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: