Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 листопада 2026 року (14:00)Справа № 280/9126/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
01.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21 серпня 2026 року №084050008469 щодо відмови у проведенні індексації та перерахунку пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 гривень, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 у відповідності до вимог ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
зобов`язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 гривень, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 березня 2026 року і проводити індексацію у подальшому.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач отримує пенсію за віком, яка призначена йому на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що відповідно до приписів частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Проте, пенсія позивача не була проіндексована на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.03.2023 №168, від 24.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236, чим порушено права та законні інтереси позивача. На звернення позивача із заявою від 14.08.2026 про проведення перерахунку пенсії, відповідач рішенням №084050008469 від 21.08.2026 відмовив у проведенні перерахунку посилаючись на те, що позивачем до заяви долучена заява не відповідної форми. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
28.09.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №56146), в якому останній зазначає, що позивач перебуває на обліку ГУ ПФУ в Запорізькій області з 06.08.2021 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. 14.08.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою №26732, щодо проведення перерахунку - зміна надбавки. На підставі повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви ОСОБА_1 №26732 від 14.08.2026, ГУ ПФУ в Закарпатській області прийнято рішення №084050008469 від 21 серпня 2026 року про відмову в перерахунку - зміна надбавки, оскільки ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо зміни надбавки, проте жодного документу щодо права на такий вид перерахунку не додано. Додатково зазначає, що до даного звернення долучена заява довільної форми від 14.08.2026 щодо здійснення індексації заробітної плати. Вказана заява підлягає розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян» безпосередньо ГУ ПФУ в Запорізькій області (по місцю перебування на обліку) до компетенції якого належить розгляд порушеного питання. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону №1058-IV.
При призначенні позивачу пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, обчисленої як середній показник за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV.
14.08.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, у зв`язку із чим провести перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2026.
З урахуванням вимог до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ в Закарпатській області.
Так, рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області №084050008469 від 21.08.2026 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.
У рішенні зазначено, що заявник звернувся із заявою щодо зміни надбавки, проте жодного документу щодо права на такий вид перерахунку не додано. Додатково зазначено, що до даного звернення долучена заява довільної форми від 14.08.2026 щодо здійснення індексації заробітної плати. Дана заява підлягає розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Рекомендуємо заявнику звернутись із даною заявою особисто або через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою категорії «Звернення» безпосередньо до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (по місцю перебування на обліку) для розгляду даної заяви відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру її пенсії у сумі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
За змістом частин першої, другої статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі- Закон №1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону №1058-IV.
Згідно із частиною першою цієї статті призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 45 Закону № 1058, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Додатком 1 до Порядку №22-1 затверджений зразок заяви про призначення/перерахунок пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (абзац сьомий пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами другим - третім пункту 4.3 розділу IV Порядку №22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За змістом пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що своє право на призначення (перерахунок), переведення з одного виду пенсії на інший особа реалізує у спосіб звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, зразок якої наведений у додатку 1 до Порядку № 22-1. До такої заяви особа подає документи, передбачені Порядком №22-1. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. За результатами розгляду заяви та поданих документів орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після надходження заяви, ухвалює відповідне рішення про призначення (перерахунок) чи переведення з одного виду пенсії на інший або ж про відмову у такому призначенні (перерахунку) чи переведенні із зазначенням мотивів, що слугували підставою для його ухвалення.
Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що Порядком №22-1 визначено процедуру, яке є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання у сфері соціального захисту.
Згідно з вимогами пунктів 4.3 та 4.7 Порядку № 22-1 результат розгляду заяви про перерахунок пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про перерахунок або відмову в перерахунку із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся за перерахунком пенсії саме через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Суд зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1 затверджено Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, яке визначає організаційні засади прийому та обслуговування осіб, які звертаються до територіальних органів Пенсійного фонду України (далі - органи Пенсійного фонду), у тому числі за допомогою засобів технічних засобів електронних комунікацій, відповідно до вимог Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «;Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Положення №13-1).
Відповідно до пункту 2 Положення №13-1, веб портал електронних послуг Пенсійного фонду (система надання послуг в електронній формі) (далі веб портал) - сукупність програмно-технічних засобів, що забезпечують оперативне приймання, обробку, зберігання та передачу інформації (даних) під час надання послуг громадянам, застрахованим особам та страхувальникам, а також надання установам банків та організаціям, що здійснюють виплату та доставку пенсій, інформації в електронній формі з дотриманням адресності та заходів щодо захисту відповідних видів інформації (даних).
Пунктом 3 Положення №13-1 визначено принципи здійснення прийому та обслуговування осіб органами Пенсійного фонду, а саме: додержання вимог чинного законодавства та етичних норм поведінки; прозорість, відкритість та зрозумілість дій у сфері надання послуг; компетентність та ефективність; своєчасність та якість; нерозголошення інформації, повідомленої особою, яка звертається за отриманням послуги, крім випадків, встановлених чинним законодавством; орієнтація на одержувача - формування ефективної системи взаємодії з одержувачем послуги, надання послуги на базі централізованих інформаційних технологій незалежно від місця взяття його на облік (проживання, перебування на обліку); інформованість - функціонування постійно діючої системи інформаційного забезпечення одержувача послуги.
Отже, під час опрацювання звернення орган ПФУ має бути орієнтований саме на одержувача, який звернувся за отримання послуги до органу ПФУ.
Відповідно до пункту 7 Положення №13-1 органи Пенсійного фонду зобов`язані, серед іншого: об`єктивно, всебічно і вчасно розглядати звернення; забезпечувати реалізацію передбачених законодавством прав осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду; повідомляти осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду, про результати перевірки звернення і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснювати порядок оскарження прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі звернень іншим органам.
Вирішуючи питання правомірності не розгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/14 Верховний Суд вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Такий підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі №537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі №541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.
Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Суд у цій справі також зауважив, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.
Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.
Суд зазначає, що хоча додана заява позивача від 14.08.2026 і не відповідала формі закріпленій у додатку №1 до Порядку №22-1, але з її змісту можливо було встановити питання порушене перед органом ПФУ, а саме це перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.
Більш того, суд зазначає, що оскільки заява про перерахунок пенсії обґрунтована виключно змінами у законодавстві, то відповідно позивачу не було за необхідне подавати будь-які додаткові документи, оскільки всі необхідні документи для розгляду зазначеного питання знаходяться у його пенсійній справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов`язаний був розглянути звернення позивача саме як заяву про проведення перерахунку пенсії та прийняти рішення про її задоволення або відмову у задоволенні, у порядку та строки визначені пунктом 4.3 Порядку №22-1.
Водночас, відповідачем, питання, які окреслені у заяві позивача від 14.08.2026 у встановленому порядку не розглянуто, що свідчить про протиправність рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області №084050008469 від 21.08.2026 та наявність підстав для зобов`язання відповідача належним чином повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду по цій справі.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаних норм у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.
У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи здійснити перевірку того, чи забезпечив позивач на момент його звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень виконання всіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та(або) якщо суб`єкт до якого звертається позивач має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).
При цьому, суд, за загальним правилом, не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх передбачених підстав для відповідного перерахунку у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки вказане не входить до предмету судової перевірки, виходить за межі заявлених позовних вимог та є дискреційним повноваженням відповідача.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2025 по справі №580/710/24, яка враховується судом під час прийняття рішення у справі.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем обґрунтовані судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1064,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в перерахунку пенсії від 21.08.2026 №084050008469.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2026 про перерахунок пенсії, ухваливши рішення за результатами її розгляду із врахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.11.2026.
Суддя Ю.В. Калашник
Судове рішення № 141475991, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/9126/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: