Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 727/11933/26
Провадження № 2/727/3839/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Літвінової О.Г.
за участю секретаря судових засідань: Гавалешко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою.
Посилався на те, що 08.03.2025 у м. Чернівці мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі колісного транспортного засобу марки «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та колісного транспортного засобу марки «BMW 328І» д.н.з. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_2 .
Внаслідок вказаної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.
Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31.03.2025, справа № 727/3284/25, ОСОБА_1 було визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди та накладено стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу срії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки «BMW 328І» д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_3 .
Згідно відповіді від НПУ та даних ЄЦБД МТСБУ, на дату вказаної дорожньо-транспортної пригоди колісний транспортний засіб марки «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вказав, що колісний транспортний засіб марки «BMW 328І» д.н.з. НОМЕР_2 на дату дорожньо-транспортної пригоди забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 221637403.
Потерпілий у даній справі ОСОБА_3 звернувся 14.03.2025 до МТСБУ із заявою, щодо здійснення регламентної виплати із відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.
Відповідно до Звіту №42-2957 від 22.05.2025, виконаного за дорученням МТСБУ по справі №120938 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого 08.03.2025 внаслідок ДТП транспортного засобу «BMW 328І» д.н.з. НОМЕР_2 складає 23 879,58 грн.
Витрати МТСБУ на встановлення розміру відшкодування потерпілій особі склали 23 879,58 гривень.
16.02.2026 року МТСБУ, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у межах узгодженої страхової суми, здійснило виплату відшкодування потерпілій особі ОСОБА_3 в розмірі 23 879,58 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0004191 від 16.02.2026 року.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суму витрат сплаченого відшкодування у розмірі 23 879 грн. 58 коп., витрати на встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1650 гривень, а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 07.09.2026 року провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем відзиву на позов подано не було.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступних висновків.
Зокрема, судом встановлено такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин:
Як було встановлено судом, постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці у справі №727/3284/25 від 31.03.2025 року, ОСОБА_1 було визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 08.03.2025 року та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Постановою суду було встановлено, що 08 березня 2025 року о 13 годині 15 хвилини в м. Чернівці, вул. Олександра Петрищука, 21, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Audi», номерний знак НОМЕР_4 , який належить невідомо кому, перед початком руху не переконався в безпечності маневру та скоїв зіткнення з ТЗ марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 .. Внаслідок ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілих немає, чим порушив п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
На час розгляду справи в суді дана постанова є чинною, не скасовувалась, а тому суд вважає встановленим факт вини водія ОСОБА_1 в настанні дорожньо-транспортної пригоди 08.03.2025 року.
Станом на час ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 не була застрахована.
Потерпілий ОСОБА_3 своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування від 14.03.2025 року.
Судом також установлено та з матеріалів справи вбачається, що 20.06.2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_3 було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 221637403.
Відповідно до вказаного полісу, ОСОБА_3 застрахував цивільно-правову відповідальність транспортного засобу марки «BMW 328І» д.н.з. НОМЕР_2 за шкоду заподіяну майну в сумі 160000 гривень.
Період страхування з 21.06.2024 року по 20.06.2025 року.
Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №42-2957 від 22.05.2025 року вартість матеріального збитку завданий власнику автомобіля марки «BMW 328І» д.н.з. НОМЕР_2 , на дату оцінки, становить 23879,58 грн.
09.02.2026 року позивач, керуючись статтею 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та взявши до уваги довідку №1 від 09.02.2026 року, видав наказ про відшкодування шкоди ОСОБА_3 в розмірі 23 879,58 грн., що також підтверджується платіжною інструкцією № 0004191 від 16.02.2026 року.
Також, позивачем були понесені витрати на встановлення розміру відшкодування потерпілій особі в розмірі 1650 гривень.
Правовідносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорт них засобів» (надалі Закон), що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії завдавача були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
При цьому, вина у завданні шкоди згідно з положеннями пункту 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №522/11610/15-ц, від 18.11.2019 у справі №344/9572/16-ц, від 20.11.2019 у справі №345/4614/16-ц.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього рухуУкраїни).
За правилами статті 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Моторному (транспортному) страховому бюро України є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Основними завданнями Моторного (транспортного) страхового бюро України є зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (пункт 41.1статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Пунктом 1 ч. 1 статті 43 Закону передбачено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.
Згідно з пунктом 38.2.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених в пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Верховний Суд у постанові від 21.09.2019 року в справі №521/10891/15 дійшов висновку, що на відміну від суброгації у страхових відносинах, де право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.
Це випливає зі змісту статей 559 та 1191ЦК України, згідно з якими зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим, в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.
Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №910/2603/17від 04.07.2018.
Із матеріалів справи убачається, що Моторним (транспортним) страховим бюро України сплачено власнику автомобіля марки «BMW 328І» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 регламентну виплату у розмірі 23 879,58 грн. у зв`язку з пошкодженням його автомобіля у ДТП, що сталась за її участі та участі транспортного засобу марки «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , цивільна відповідальність якого не була застрахована.
Виплата страхового відшкодування, а також вартість витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір у сумі 3328,00 грн. Оскільки позов суд задовольняє у повному обсязі, сума судового збору підлягає стягненню з відповідача повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 18, 80, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою задовольнити.
Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування, пов`язаного з регламентною виплатою у розмірі 23 879,58 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму понесених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів у розмірі 1650,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст заочного рішення складено 12.11.2026 року.
Суддя: О.Г. Літвінова
Судове рішення № 141475575, Шевченківський районний суд м. Чернівців було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 727/11933/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: