Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 127/39806/26
Провадження 1-кс/127/15213/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12026020140000112 внесеного до ЄРДР 15.05.2026, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нойштрелець, Федеративної Республіки Німеччина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026020140000112 внесеного до ЄРДР 15.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування виникла необхідність в продовженні застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду), у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.11.2025 вступили в попередню злочинну змову, направлену на незаконне здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, шляхом обману осіб, які займаються оптовою реалізацією ягід малини охолодженої.
Реалізуючи зазначену попередню змову та спільний злочинний умисел, діючи відповідно до попередньо узгодженого плану ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду), за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці та у невстановлений час з метою конспірації при вчинені злочину придбали мобільні телефони не встановлених виробників та сім. карти мобільних операторів з номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_4 таким чином підшукали знаряддя вчинення злочину.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду) у невстановленому місці, 12.11.2025 з використанням невстановленого мобільного телефону з сім картою мобільного оператора № НОМЕР_1 зателефонували до фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 , який користується мобільним телефоном № НОМЕР_5 та представившись під вигаданими даними запропонували придбати у нього ягоди малини в кількості 21 тонна за 3 028 200 грн.. В свою чергу ОСОБА_10 будучи переконаним у доброчесних намірах покупців, діючи на підставі довіреності від ОСОБА_11 на право продажу належної їй малини, погодився на запропоновані умови.
В подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду), діючи умисно, під час дії воєнного стану в Україні, що запроваджений указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до Закону України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX та востаннє продовжений на підставі указу Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджений Законом України № 4643-ІХ від 21.10.2025, шляхом обману, домовились з ОСОБА_10 придбати у нього ягоди малини в кількості 21 тонна за 3 028 200 грн., яку останній зобовязовувався перевезти до складу в м. Дніпро по вул. Журналістів, 13, після чого отримати грошові кошти шляхом перерахунку на банківський рахунок ОСОБА_11 , але не пізніше 31.12.2025.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду) у невстановленому місці та час, використовуючи вигадані данні, усно домовились про оренду складського приміщення для зберігання малини на складі ТОВ «АТРІЯ КОМПАНІ» розміщеному за адресою м. Дніпро, вул. Журналістів, 13.
Після чого, ОСОБА_12 будучи впевненим у доброчесних намірах покупців, 25.11.2025 перебуваючи в с. Матейків, Жмеринського району, Вінницької області відвантажив у два вантажних автомобіля 21 тонну малини охолодженої. 27.11.2025 зазначена малина була доставлена та розвантажена на складі ТОВ «АТРІЯ КОМПАНІ» за адресою м. Дніпро, вул. Журналістів, 13.
Однак, у подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду), заволодівши малиною та маючи можливість розпорядитись нею, не плануючи виконати взяті на себе зобов`язання, використовуючи раніше підібраний мобільний телефон з сім картою мобільного оператора № НОМЕР_2 та вигадані анкетні данні, домовились з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 про продаж йому 20 тон малини охолодженої за 2 500 875 грн.. Після чого, незаконно реалізувавши малину, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду) перебуваючи в м. Хмельницький, з використанням раніше підібраний мобільний телефон з сім картою мобільного оператора № НОМЕР_3 , домовився зустрітись з ОСОБА_13 по Старокостянтинівському шоссе, біля будинку 26/2. В подальшому, 28.11.2025 о 18 год. 20 хв. особа відносно якої направлено обвинувальний акт до суду перебуваючи біля будинку № 26/2 Старокостянтинівського шоссе в м. Хмельницький отримав від ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 2 500 875 грн. за продану малину, яким розпорядився на власний розсуд.
Своїми діями, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду), завдали потерпілій ОСОБА_11 майнової шкоди на суму 3 028 200 грн.
У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нойштрелець, Німеччина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимий, якому 17.09.2026 повідомлено про підозру в чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області 18.09.2026 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 15.11.2026 та визначити розмір застави в розмірі 1 500 00, 00 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05.10.2026 підозрюваному ОСОБА_7 зменшено розмір застави до 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсотшістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, які були внесені.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено першим заступником керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_14 до трьох місяців, тобто до 17.12.2026.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину обґрунтовується здобутими доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , допитами свідків, документами з інформацією, яка вилучена в операторів зв`язку, допиту підозрюваної ОСОБА_8 , протоколом слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_8 , іншими матеріалами кримінального провадження.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 15.11.2026, однак завершити досудове розслідування у зазначений термін неможливо, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій, а саме: отримати висновок судової експертизи відео-, звукозапису, яка направлена на виконання до Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (адреса: м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 12), здійснити тимчасовий достпу до операторів мобільного зв`язку, а саме ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», здійснити розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України;, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, додатковий строк досудового розслідування не менше двох місяців необхідний для завершення проведення судових експертиз та отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду. Ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, а закінчити досудове розслідування до 17.11.2026 внаслідок складності кримінального провадження неможливо.
Орган досудового розслідування вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких попередньо установлена слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, до цього часу не зменшилися.
Так, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, проживає в житлі, яке йому не належить, немає нерухомого майна у володінні, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання та під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від слідства та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_4 при вчиненні кримінального правопорушення, діяв за попередньою змовою групою осіб, а тому існують підстави вважати, що без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на інших підозрюваних та/або свідків або знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попередні ув`язнення, як виключну міру.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано фактом вчинення тяжкого злочину, оскільки справжні інтереси суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Так, у своєму рішенні ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик переховування оцінюється також, з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, про те таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під вартою. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винним з огляду на вірогідність переховування від суду, можливість вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, свідчить про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , не перешкоджатиме останньому здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також не гарантуватиме виконання покладених на нього обов`язків та не забезпечить дотримання розумних строків судового розгляду, що свідчить про неможливість обрати більш м`який запобіжний захід.
Наведені обставини у їх сукупності дають підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, на даний час не може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
На підставі вищевикладеного, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, оскільки вчинено особливо тяжкий злочин, по справі необхідно провести слідчі дії, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час судового розгляду заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що до затримання він жодним чином не переховувався від органів досудового розслідування, хоча знав про існування кримінального провадження, раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому просив слідчого суддю застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання слідчого, слідчому судді пояснила, що ризики передбачені ст. 177 КПК України в даному випадку відсутні, при цьому зазначила, про протягом двох останніх місяців жодних слідих дій у вказаному кримінальному провадженні не проводилося. Просила слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у випадку якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою - зменшити підозрюваному розмір застави.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з`ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК Україниі встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, за яке, у разі доведеності вини, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Разом з цим органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, тому слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою підозрюваного не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрювана обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою закінчується 15.11.2026. Разом з тим, по кримінальному провадженню залишилося виконати ряд слідчих дій.
Постановою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_14 від 09.11.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026020140000112 внесеному до ЄРДР 15.05.2026, продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 17.12.2026.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Слідчий суддя вважає термін продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування є обґрунтованим.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, а тому слідчий суддя вважає, що заставу визначеною ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року слід залишити без змін у тому ж розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 37 (тридцять сім) днів, тобто до 17 грудня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Заставу, визначену ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року залишити без змін у тому ж розмірі.
Строк дії ухвали визначити до 17 грудня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя
Судове рішення № 141475108, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/39806/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: