Єдиний державний реєстр судових рішень
2-з/130/29/2026
130/3690/26
У Х В А Л А
Іменем України
12.11.2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Грушковської Л.Ю.,
за участі секретаря Карої А.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Жмеринські електричні мережі», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення комісії оператора системи розподілу,
в с т а н о в и л а :
В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Жмеринські електричні мережі», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення комісії оператора системи розподілу.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із даною позовною заявою, в якій просила визнати незаконним та скасувати протокол № 72 від 14.05.2026 засідання комісії СО «Жмеринські ЕМ» АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» з розгляду акту № 08896 від 16.03.2026; зобов`язати СО «Жмеринські ЕМ» АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» переукласти з власником ОСОБА_2 договір про розподіл електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , як із побутовим споживачем.
Ухвалою від 21.10.2026 у даній справі відкрито провадження. Призначено підготовче засідання.
06.11.2026 позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила Вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130694) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» (код ЄДРПОУ 41835772) невідкладно відновити електроживлення об`єкта за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , та заборонити вчиняти дії щодо припинення електроживлення до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заяву обгрунтовано тим, що 24.10.2026 на адресу приміщення: АДРЕСА_1 (далі - приміщення), що знаходиться у власності позивача, згідно договору дарування, номер: 170, виданим 23.02.2022 (що додається), на яке ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» надає послуги з постачання електроенергії, за особовим рахунком № НОМЕР_2 , надійшло попередження про припинення (обмеження) постачання електричної енергії за заборгованість з оплати за спожиту електроенергію від 15.10.2026 № 233422 на ім`я ОСОБА_1 (попереднього власника). Згідно попередження встановлено, що за особовим рахунком № НОМЕР_2 встановлена заборгованість у сумі 164475.97 грн, яка нібито виникла за період з лютого по серпень 2026 року та, що за вказаний період оплачено 0.00 грн., у зв`язку із чим, будуть вжиті заходи по припиненню електропостачання з 08.00 05.11.2026. 29 жовтня 2026 року стороні-ініціатору та оператору системи розподілу (АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ») було свосчасно подано письмову відповідь-заперечення, до якої додано належним чином засвідчену конію ухвали Жмеринського міськрайонного суду про відкриття провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 , а також ухвалу про відкриття провадження за позовом власника майна ОСОБА_2 . Незважаючи на завчасне офіційне повідомлення про наявність відкритого судового спору щодо законності підстав виникнення боргу, 05 листопада 2026 року представники СО «Жмеринські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» прибули до будівлі за вказаною адресою, відключили об`єкт від лінії електропостачання та склали Акт про припинення постачання (розподілу) електричної енергії. На місці події власницею ОСОБА_2 було здійснено виклик наряду поліції для фіксації факту неправомірних дій. Представники Відповідача заявили, що виконують наряд постачальника ТОВ «ЕПЕРА ВІННИЦЯ», а представники постачальника у телефонному режимі зазначили, що оскільки вони формально не є стороною спору, вони не братимуть до уваги судове оскарження та повідомили, що відновлять електроживлення після сплати боргу і ніяк інакше. Відповідно до абзаців першого та другого пункту 7.11 розділу VII IPPEE (затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312): «На період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами. припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення є підставою для відновлення електроживлення». Вказана норма є імперативною. Вона прямо забороняє припинення електроживлення об`єкта, якщо спір щодо нарахувань за порушення розглядається судом, і зобов`язує негайно відновити електроживлення у разі відкриття провадження. Посилання суб`єктів енергоринку на те, що одне підприємство є ОСР, а інше - постачальником, є зловживанням монопольним становищем, оскільки нарахування виникли саме з рішення комісії ОСР, яке наразі оскаржується споживачем у суді.
Представник АТ «Вінницяобленерго» Перебейніс І.О. в поданих запереченнях просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Зазначив, що Предметом розгляду у справі №130/3690/26 є правомірність рішення комісії оператора системи розподілу, оформленого протоколом №72 від 14.05.2026. Водночас, як убачається із самої заяви про забезпечення позову, припинення електроживлення об`єкта 05.11.2026 здійснено на підставі повідомлення постачальника електричної енергії ТОВ «Енера Вінниця» від 15.10.2026 №233422 у зв`язку із заборгованістю за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_2 . Зазначена заборгованість, за твердженням самої заявниці, становить 164 475,97 грн та стосується періоду з лютого по серпень 2026 року. Отже, припинення електроживлення здійснено з іншої самостійної підстави, ніж та, яка є предметом судового оскарження у цій справі. Позивачка фактично намагається використати наявність судового спору щодо рішення комісії за протоколом №72 як підставу для блокування реалізації постачальником права на припинення електроживлення у зв`язку з несплатою за спожиту електричну енергію. Сам по собі факт перебування між сторонами судового спору не створює автоматичної заборони на вчинення інших передбачених законодавством дій, які ґрунтуються на самостійних правових підставах. При цьому заявницею не доведено, що заборгованість у розмірі 164 475,97 грн, яка стала підставою для припинення електроживлення, сформована саме внаслідок нарахувань за протоколом №72 та є предметом оскарження у цій справі. Таким чином, відсутні належно обґрунтовані підстави для ототожнення двох різних правовідносин: щодо правомірності рішення комісії оператора системи розподілу та щодо виконання грошових зобов`язань споживача перед постачальником електричної енергії. АТ «Вінницяобленерго» не наділене повноваженнями перевіряти правильність нарахувань електропостачальника, вирішувати спір щодо заборгованості або розглядати заперечення споживача щодо правомірності вимоги постачальника про припинення електроживлення. Таким чином, отримавши належне звернення ТОВ «Енера Вінниця», АТ «Вінницяобленерго» діяло в межах визначених законодавством повноважень, забезпечуючи виконання технічних заходів із припинення електроживлення. Відтак покладення на ОСР обов`язку відповідати за обґрунтованість заборгованості або самостійно вирішувати питання правомірності вимоги постачальника суперечило б установленому нормативному розмежуванню повноважень учасників роздрібного ринку електричної енергії. ТОВ «Енера Вінниця» не є учасником справи. ТОВ «Енера Вінниця», яке є безпосереднім ініціатором припинення електроживлення та суб`єктом правовідносин щодо постачання електричної енергії, не залучене до участі у справі №130/3690/26. Саме ТОВ «Енера Вінниця» визначило підставу припинення електроживлення, направило відповідне звернення оператору системи розподілу та є стороною правовідносин щодо розрахунків за спожиту електричну енергію. Водночас позивачка просить суд у межах спору щодо правомірності рішення комісії ОСР покласти обов`язок на постачальника, який не є учасником справи, та фактично вирішити питання, що стосується його прав і обов`язків. Застосування заходів забезпечення позову не повинно підміняти собою розгляд спору між споживачем та постачальником, який не залучений до участі у справі. При цьому АТ «Вінницяобленерго» не може відповідати за дії постачальника, формування ним заборгованості та прийняття рішення щодо ініціювання припинення електроживлення. Отже, заявлені вимоги не враховують розмежування прав та обов`язків учасників роздрібного ринку електричної енергії та фактично спрямовані на вирішення правовідносин, які не є предметом цього судового спору. Застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ та правового висновку Великої Палати Верховного Суду. Позивачка обґрунтовує необхідність забезпечення позову, зокрема, положеннями пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312. АТ «Вінницяобленерго» враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11.02.2026 у справі №344/13201/23, відповідно до якого реалізація передбаченого пунктом 7.11 ПРРЕЕ права споживача на збереження електропостачання під час розгляду судового спору здійснюється шляхом застосування інституту забезпечення позову. Разом із тим зазначений правовий висновок не означає, що будь-яке звернення споживача до суду автоматично унеможливлює припинення електроживлення з будьяких інших самостійних підстав. Пункт 7.11 ПРРЕЕ пов`язує неможливість припинення електропостачання з оскаржуваним фактом порушення споживачем Правил та/або умов договорів, а не встановлює безумовну заборону на припинення електроживлення незалежно від підстав його здійснення. У цій справі предметом судового спору є правомірність рішення комісії за протоколом №72 від 14.05.2026, тоді як безпосередньою підставою припинення електроживлення 05.11.2026, відповідно до самої заяви позивачки, стала заборгованість за спожиту електричну енергію та звернення постачальника від 15.10.2026 №233422. Отже, для застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ необхідно встановити наявність правового зв`язку між фактом порушення, який оскаржується у суді, та підставою припинення електроживлення. Натомість позивачкою не доведено, що заборгованість, яка стала підставою відключення, є наслідком саме оскаржуваного рішення комісії або що припинення електроживлення було здійснено у зв`язку з фактом порушення, який є предметом розгляду цієї справи. Таким чином, посилання на пункт 7.11 ПРРЕЕ та постанову Великої Палати Верховного Суду не звільняє заявницю від обов`язку довести наявність передбачених законом умов для застосування відповідного заходу забезпечення позову. У даному випадку позивачка просить не лише заборонити вчиняти певні дії, а й зобов`язати відповідачів невідкладно відновити електроживлення об`єкта. Фактично така вимога спрямована на досягнення результату, який не є предметом заявленого позову щодо скасування рішення комісії за протоколом №72. Більше того, вимога про заборону будь-яких дій щодо припинення електропостачання до набрання законної сили судовим рішенням є надмірно широкою, оскільки фактично позбавляє учасників роздрібного ринку можливості реалізовувати передбачені законодавством права та виконувати обов`язки за наявності інших самостійних законних підстав для припинення електроживлення. Наведені позивачкою доводи щодо можливого замерзання систем опалення, пошкодження будівлі та іншого майна самі по собі не підтверджують наявності підстав для покладення на АТ «Вінницяобленерго» обов`язку відновити електроживлення за обставин, коли його припинення здійснено на підставі звернення постачальника. Заявницею також не доведено, що саме невжиття запитуваних заходів унеможливить виконання майбутнього судового рішення щодо правомірності протоколу №72. Отже, заява не містить належного обґрунтування необхідності застосування саме таких заходів забезпечення позову, а запропонований спосіб забезпечення не відповідає критеріям співмірності та зв`язку із предметом спору.
Розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд приходить до таких висновків.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 2, 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Встановлення обов`язку вчинити певні дії як захід забезпечення позову за пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України допускається лише у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина десята статті 150 ЦПК України).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також з`ясувати, чи не призведе невжиття заходу до неможливості ефективного захисту прав позивача в межах одного судового провадження. Заходами забезпечення позову не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Абзацом четвертим пункту 7.11 ПРРЕЕ передбачено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.02.2026 у справі № 344/13201/23 дійшла висновку, що реалізація права споживача, передбаченого пунктом 7.11 ПРРЕЕ, здійснюється шляхом використання інституту забезпечення позову, який є безальтернативним та найефективнішим механізмом практичного застосування цієї норми, у вигляді заборони відключення електропостачання споживачеві на час розгляду справи, якщо заява про забезпечення позову обґрунтована саме цією нормою. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання за заявою споживача за ухвалою суду про зобов`язання відновити електропостачання споживачеві, постановленою у порядку забезпечення позову.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок доведення обставин, які зумовлюють необхідність вжиття заходів забезпечення позову, покладається на заявника.
Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ розмежовує дві ситуації. Якщо провадження у справі відкрито до відключення, припинення електропостачання споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється на період розгляду справи за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення ухвали суду про відкриття провадження. Якщо ж провадження відкрито після факту відключення, це є підставою для відновлення електропостачання.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.02.2026 у справі № 344/13201/23 у першій із наведених ситуацій право споживача реалізується шляхом забезпечення позову у вигляді заборони відключення електропостачання на час розгляду справи, а ухвалу про зобов`язання відновити електропостачання, постановлену в порядку забезпечення позову, Велика Палата пов`язала саме з другою ситуацією - коли провадження у справі відкрито після факту відключення споживача.
У цій справі провадження відкрито ухвалою суду від 21.10.2026, а електропостачання об`єкта позивача припинено 05.11.2026, тобто після відкриття провадження. Отже, спірні правовідносини належать до першої ситуації, для якої ні абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ, ані наведені висновки Великої Палати Верховного Суду не передбачають відновлення електропостачання в порядку забезпечення позову.
Встановлення обов`язку вчинити певні дії, до якого за змістом належить зобов`язання відповідача відновити розподіл електричної енергії та електроживлення об`єкта, як захід забезпечення позову за пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України допускається лише у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин, до яких цей спір не належить.
Підстав для застосування такого заходу як іншого заходу у випадку, передбаченому законом (пункт 10 частини першої статті 150 ЦПК України), також немає, оскільки для випадку, коли відключення відбулося після відкриття провадження у справі, нормативне регулювання відновлення електропостачання в порядку забезпечення позову не передбачає.
Перелік заходів забезпечення позову, визначений частиною першою статті 150 ЦПК України, є вичерпним, і суд вважає неприпустимим застосування заходу, передбаченого для інших правовідносин, за аналогією чи шляхом розширювального тлумачення.
Крім того судом встановлено, що заявник не оскаржує дії ТОВ «Енера Вінниця», яке не є учасником у цивільній справі, однак просить зобов`язати невідкладно відновити електроживлення.
Також судом встановлено, що позивач у позовній заяві просить СО «Жмеринські ЕМ» АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» переукласти договір про електричної енергії розподіл з власником ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , як із побутовим споживачем, а в заяві про забезпечення позову зазначає адресу: АДРЕСА_2 .
Таким чином, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Відмова у задоволенні цієї заяви не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову з наданням належних доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.153, 260 ЦПК України,
у х в а л и л а :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Жмеринські електричні мережі», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення комісії оператора системи розподілу відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя
Судове рішення № 141474780, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 130/3690/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: