Рішення № 141473593, 11.11.2026, Харківський районний суд Харківської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
635/4209/26
Номер документу
141473593
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 635/4209/26

Провадження № 2/635/5685/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 219370458 від 24.06.2021 року у розмірі 32307,50 гривень, а також витрати по сплаті судового збору 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 24.06.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №219370458 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6000,00 грн. на банківську карту відповідача, в подальшому відповідач ОСОБА_2 збільшила суму кредиту, в зв`яку з чим загальна сума отриманих кредитних коштів склала 9700,00 грн.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

05.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників

10.07.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу № 10/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 219370458 від 24.06.2021 року.

В свою чергу, відповідач належним чином умови договору не виконувала, внаслідок чого має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» в сумі 32307,50 гривень, з яких: 9700,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 22607,50 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

В своїй письмовій заяві, яку суд розцінює як відзив на позовну заяву, відповідач вказує, що визнає позов в частині тіла кредиту і заперечує проти стягнення заборгованості за штрафними санкціями по штрафу та пені, та зазначає, що стороною позивача пропущено строки позовної давності для стягнення неустойки згідно ч.2 ст.258 ЦК України. Крім того вказує, що має скуртне матеріальне становище-пенсію у розмірі 3700 грн. і сина-інваліда 1 групи, інших доходів не має і працевлаштуватися не може, так як доглядає за сином-інвалідом. Просить відмовити у стягненні штрафних санкцій-відсотків і зробити рестуктуризацію боргу у розмірі 9700 грн. на 12 місяців.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.05.2026 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11.06.2026 року задоволено клопотання відповідача про витребування доказів. Так, у АТ «ОЩАДБАНК» (ЄДРПОУ: 00032129) витребувано наступну інформацію:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку маска Карти: НОМЕР_2;

- про факт зарахування коштів платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 24.06.2021 до 29.06.2021 в сумі 6000,00 грн., емітент карти - АТ «ОЩАДБАНК»;

- факт зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 25.07.2021 до 30.07.2021 в сумі 3700,00 грн., емітент карти - АТ «ОЩАДБАНК»;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою маска карти: НОМЕР_2 , та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 24.06.2021 до 29.06.2021 в сумі 6000,00 грн., емітент карти - АТ «ОЩАДБАНК» та зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 25.07.2021 до 30.07.2021 в сумі 3700,00 грн., емітент карти - АТ «ОЩАДБАНК» витребувати інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.

-у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника) повного номера рахунка (рахунків) що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) маска Картки: НОМЕР_2 ;

- у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска картки: НОМЕР_2 витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою (платіжними картками) маска Картки: НОМЕР_2;

- у випадку, якщо картковий рахунок за маска картки НОМЕР_2 не належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок маска картки НОМЕР_2 .

24.06.2026 року витребувані доказів надійшли на адресу суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визначала частково, а саме вказала, що погоджується із заборгованістю за тілом кредиту в сумі 9700,00 грн., проте заперечує проти суми нарахованих відсотків у розмірі 22607,50 грн. В той же час, просила суд при ухваленні судового рішення вирішити питання щодо розстрочення сплати заборгованості строком на 1 рік, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

24.06.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 219370458 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач ОСОБА_1 підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV3М27М.

Відповідно до пункту 4.4. кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

За правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» - такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Сума Кредитного ліміту, вказана в пункті 1.1. договору, а саме 10000,00 грн. є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно можу бути у розпорядженні позичальника.

Згідно п.1.3. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 6000,00 гривень одразу після укладення договору. Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (нецільовий кредит).

Пунктом 1.4. кредитного договору встановлено, що позичальник у будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межак кредитного ліміту.

Пункт 1.7. та 1.8. договору визначено, що кредитна лінія надається строком на 15 (п`ятнадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (Дисконтний період). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пункт 1.9 договору встановлює, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 (шістсот п`ять цілих дев`ять десятих) процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 (шістсот чотири цілих дев`яносто дев`ять сотих) процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою складає 7494 грн 00 коп. (сім тисяч чотириста дев`яносто чотири грн. нуль коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1494 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 6000 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 22271,03 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 124,90 % від суми першого Траншу (п. 1.14.1. договору).

Підписанням договору позичальник зобов`язалась здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору, у строки передбачені договором; у випадку неповної та/або невчасної сплати кредиту та процентів за користування ним, сплатити також неустойку та інші нарахування, передбачені умовами цього договору; вчасно повідомляти про зміну своїх даних; виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором.

На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 24.06.2021 року перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 6000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка допомога» № 67a143a0-ddbb-4c1f-ab67-2476cf10bd99 від 24.06.2021 року.

Крім того, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 25.07.2021 року перерахувало на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 3700,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка допомога» № b99a1d5a-dc57-459f-a535-7b7e2df002f2 від 25.07.2021 року.

При цьому, картковий рахунок НОМЕР_2 було зазначено у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 24.06.2021 року, яка заповнена та підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором.

В той же час, з листа АТ «ОЩАДБАНК», який надійшов на виконння ухвали суду від 11.06.2026 року вбачається наступне. На ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок № НОМЕР_5 , яки обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_6 . Також надано підтверджуючи інформацію у вигляді меморіальних ордерів щодо зарахування коштів на вище вказаних рахунок в сумах 6000,00 грн. та 3700,00 грн. від 26.06.2021 року та 27.07.2021 року відповідно.

Згідно із розрахунком заборгованості виданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 має заборгованість за за кредитним договором № 219370458 від 24.06.2021 року станом на 14.09.2021 (включно) в сумі 20706,30 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 9700,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами - 20483,20 гривень.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2019 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2019 та № 28/1118-01.

31 грудня 2021 року сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2022 року сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2023 року сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Отже, договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28 листопада 2018 року - 31 грудня 2024 року.

Пунктом 2.1. розділу 2 (предмет договору) договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Згідно з пунктом 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 151 від 14.09.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №219370458 від 24.06.2021 року.

Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року визначено, що фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Реєстр прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року підписаний сторонами договору факторингу, що підтверджує укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до фактора «ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

Відповідно до реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором №219370458 від 24.06.2021 року в сумі 32307,50 грн.

10.07.2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЕЙС» уклали договір факторингу № 10/07/25-Е.

Згідно з реєстром боржників № Б/Н від 10.07.2025 року від ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №219370458 від 24.06.2021 року в сумі 32307,50грн.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за факторинговими договорами право вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс».

В силу вимог частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

частини 1 статті 1048 та частина 1 статті 1054 ЦК України передбачають, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс», надало виписку з особового рахунку за кредитним договором 219370458 від 24.06.2021 року, зі змісту якої слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» складає 32307,50 гривень. з яких: 9700,00 заборгованість по кредиту, 22607,50 грн. заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

Так, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 32307,50 гривень, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру базової відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про наявність правових підстав для звільнення її від сплати штрафу та пені суд не бере до уваги, адже відносно останньої ані первісним кредитором, ані позивачем нарахування штрафних санкцій не здійснювалось, а нараховані відсотки не є штрафними санкціями.

Твердження відповідача про пропущення стороною позивача строку позовної давності для стягнення з неї заборгованості за неустойкою суд не приймає, адже даний вид штрафних санкцій відносно позивача також не нараховувався.

Стосовно строку позовної давності за іншими вимогами, то суд зазначає наступне.

За приписами статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу (частина 1статті 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина 2статті 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу)

Відповідно до статті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зістаттею 266 ЦК Українизі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Строк давності переслідує кілька важливих цілей, а саме забезпечує правову визначеність і закінченість, захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які було б важко спростувати, і дозволяє уникнути несправедливості, яка може виникнути при прийнятті судами рішень щодо подій, які мали місце у далекому минулому на підставі доказів, які з часом можуть стати ненадійними і недостатніми.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі №756/10176/23. Тобто, виходячи з вищевказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.

Отже, відсутні підстави для застосування строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом, про який зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, на даний час заборгованість у розмірі 32307,50 гривень. з яких: 9700,00 заборгованість по кредиту, 22607,50 грн. заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

З урахуванням викладеного, суд висновує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача за кредитними договорами заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №219370458 від 24.06.2021 року у загальному розмірі 32307,50 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, у відповідності до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано Договір про надання правової допомоги №20/08/25-01 вiд 20.08.2025 р., актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги №20/08/25-01 вiд 29.12.2025 року, копією довіреності про надання правничої допомоги, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Соломка О.В.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень.

Заявлені витрати на правову допомогу у даній справі на користь адвоката в сумі 6000,00 грн. є неспіврозмірними до ціни позову та складністю справи, враховуючи, що її розгляд відбувся у порядку спрощеного позовного провадження, отже в заявленій сумі не підлягають відшкодуванню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.435 ЦПК України та ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Сторонами виконавчого провадження, відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», є стягувач та боржник. Таким чином, заява про розстрочення виконання рішення суду є заявою, яка подається до суду на стадії виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

Згідно ч.1 ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду, по якому заявник просить вирішити питання розстрочки його виконання, на даний час не набрало законної сили і, відповідно, сторони не набули статусу стягувача та боржника, а тому на даній стадії (набрання рішенням законної сили) питання щодо виконання рішення суду не може вирішуватися.

Враховуючи, що заява про розстрочення виконання рішення суду є заявою, яка може бути подана на стадії виконання судового рішення, і питання щодо розстрочення виконання рішення в порядку ст.435 ЦПК України може бути вирішено лише після набрання рішенням законної сили на стадії виконавчого провадження, то подана заява є передчасною.

З урахуванням наведеного, суд залишає вимогу про розстрочення судового рішення без розгляду. При цьому суд роз`яснює, що заявник після набрання рішенням законної сили має право звернутись до суду, який ухвалив рішення, із заявою про розстрочку виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму заборгованості у розмірі 32307 (тридцять дві тисячі триста сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Вимогу відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду залишити без розгляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе, будинок № 19, офіс № 2005.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Лук`яненко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141473593 ?

Документ № 141473593 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141473593 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141473593 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141473593 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141473593, Харківський районний суд Харківської області

Судове рішення № 141473593, Харківський районний суд Харківської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141473593 відноситься до справи № 635/4209/26

Це рішення відноситься до справи № 635/4209/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141473590
Наступний документ : 141473596