Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 рокуСправа №160/18693/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
01 липня 2026 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ПівденноСхідної митниці, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення щодо класифікації товарів від 15.05.2026р. №26UA11000000037-КТ.
стягнути з Південно Східної митниці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» судові витрати зі сплати судового збору та вартості проведеної експертизи в сумі 50 000.00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що з метою митного оформлення товару декларантом подано до Південно - Східної митниці митну декларацію: №26UA110130007967U4 від 06.05.2026 року.
Митна вартість товарів заявлених до митного оформлення визначена декларантом за ціною договору (контракту) щодо товару - «Труба холоднодеформована ДСТУ 8939-2019, УКТ ЗЕД - 7304318090» та відповідно до приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України подані документи (графа 44 МД), а саме: контракт, додаток до контракту, інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, коносамент, CMR, повідомлення виробника та технологічна карта виробництва містили відомості саме про холоднодеформовані труби.
15.05.2026 року Південно - Східною митницею винесено рішення №26UA11000000037-KT, яким було встановлено, що Вироби з чорних металів, труби безшовні, круглого поперечного перерізу з нелегованої сталі, гаряче деформовані (гарячекатані / гарячетягнуті), без різьби, без фітингів, без покриття, без фарбування, без теплової ізоляції, з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм: Труби сталеві безшовні гаряче деформовані (гарячекатані / гарячетягнуті), марка сталі-сталь 20: розм.28х2,9 мм, довж. 11950мм.
Підставою для прийняття спірного рішення слугував висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби №1420003700-0235 від 13.05.2026 року.
За погодженням Південно - Східної митниці на підставі раніше поданої заяви від 03.03.2026 року, за місцем зберігання товару відібрано зразки разом з представником митниці, які передані до експертної установи.
Відповідно до висновку експерта №17-03-01/2026, складеного 21.05.2026р., досліджені зразки, безшовні труби «Фрагменти труб:
1. Діаметром 16.0 мм та товщиною стінки 1.4 мм;
2. Діаметром 20.0 мм та товщиною стінки 2.8 мм;
3. Діаметром 28.0 мм та товщиною стінки 2.9 мм;
4. Діаметром 28.0 мм та товщиною стінки 3.0 мм;
5. Діаметром 32.0 мм та товщиною стінки 1.4 мм;
6. Діаметром 32.0 мм та товщиною стінки 2.8 мм;
7. Діаметром 77.0 мм та товщиною стінки 3.0 мм.
За результатами дослідження, експертом визначено, що за способом виготовлення є холоднодеформованими, що підтверджується результатами структурно-фазового (металографічного) дослідження та відповідають вимогам ДСТУ 8939:2019 "Труби сталеві безшовні холоднодеформовані. Технічні умови"».
ТОВ «Кам`янський трубний завод» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Південно-Східної митниці №26UA11000000037-КТ від 15.05.2026 року, у зв`язку з чим представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2026 року для розгляду адміністративної справи №160/18693/26 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06.07.2026 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
07.07.2026 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
21.07.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Південно-Східної митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
ТОВ «Кам`янський трубний завод» для митного оформлення до Південно-Східної митниці подано електронну митну декларацію в режимі ІМ 40 06.05.2026 за №26UA110130007967U4 на товар відповідно опису графи 31:
«1. Труби безшовні з чорних металів (крім чавунного лиття), круглого поперечного перерізу, холоднокатані, загального призначення, із зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм, без фітингів, без різьби та теплової ізоляції».
У графі 33 «код товару» цієї ЕМД декларантом заявлено код товару 7304 31 80 90, згідно з УКТ ЗЕД.
За результатами проведених досліджень Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено Висновок №1420003700-0235 від 13.05.2026 року.
Південно-Східною митницею відповідно до вимог наказу №650 прийнято рішення щодо класифікації товарів від 15.05.2026 №2UA11000000037-КТ, відповідно до якого товар: Вироби з чорних металів: труби сталеві, безшовні, гарячедеформовані 7304398290 (гарячекатані/гарячетягнуті), круглого поперечного перерізу, з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм, без покриття: розміром (діаметр х товщина стінки х, довжина, мм): класифіковано в товарній підкатегорії 7304398290 згідно УКТЗЕД.
Рішення прийняте з урахуванням висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 13 травня 2026 року №1420003700-0235.
Пунктом 11 (Дослідження (аналіз, експертиза)), підпунктом 3 (результати дослідження (аналізу, експертизи) висновку СЛЕД від 13.05.2026 №1420003700-0235 експертом СЛЕД зазначено наступне.
У відповідності до вимог [1 РІ-215/37/2024 Визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб], 11.05.2026 за місцем збереження товару (митний пост «Слобожанський» Південно-Східної митниці) проводився огляд, фотографування та визначення розмірів експертом Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби.
Відповідно результатів огляду встановлено, що товар являє собою концентричні порожнисті вироби постійного поперечного перерізу лише з однією замкнутою порожниною уздовж усієї їхньої довжини і мають однакові за формою внутрішню і зовнішню поверхні, що характерно для труб. Поперечний переріз має круглу форму. Матеріал проб не має покриття (не пофарбований).
У відповідності до даних [1. РІ-215/37/2024 визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб «гарячою прокаткою не можна отримати труби з чистою зовнішньою та внутрішньою поверхнями та високою точністю розмірів. Труби, виготовлені цим способом мають численні дефекти (вдави/вм`ятини/виїмки з залишками окалини, труби сталеві безшовні гарячедеформовані мають зовнішню та внутрішню поверхню з численними дефектами (вплавками, бульбашками, вдавами, опуклостями, сторонніми включеннями, тріщинами, а також окалиною, яка може бути багатошаровою)».
У відповідності до вимог [1. РІ-215/37/2024 визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб «при холодної деформації труб, таки труби мають поверхню з низькою пористістю - майже «дзеркальну», на ній майже відсутні деформаційні дефекти. Додатковою ознакою холодної деформації може бути наявність «сідини» - коротких повздовжніх рисок на внутрішній поверхні труб, також може відмічатись присутність ділянок з високою шорсткість (місцями вдаву окалини) після проходження труби-заготовки з не видаленою окалиною через волочильне кільце, труби сталеві безшовні холоднодеформовані мають гладку внутрішню поверхню і площину торців».
Відповідно [3. ТОНМЕТ холдинг [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу https://tometholding.com.ua, 20.03.2026 року, процес виробництва гарячедеформованої труби складається з наступних етапів:
сталеву заготовку заданих розмірів (довжини і перетину) при температурі приблизно 1200-1300 ОС подають в піч і нагрівають до пластичності;
формують з пластичного металу товстостінну гільзу циліндричної форми;
прокатують гільзу на прокатних автоматичних станах, обробляючи її за допомогою валків до надання заданого розміру та параметрів;
обкатують і калібрують для геометричної точності діаметру та усунення кривизни поверхні труби.
Труби, які піддавались огляду, мають по всій зовнішній поверхні виражений шаруватий, місцями лускатий оксидний шар (іржа, луска), поверхня має грубу зернисту текстуру, спостерігається відсутність однорідного блиску, під шаром іржі чітко спостерігається прокатна окалина темно-сірого кольору, що утворюється при високотемпературному нагріві заготовки і наступному контакті с киснем повітря в процесі деформації. Ззовні видно концентричні/смугові сліди (не тонкі поздовжні лінії), властиві контакту з валками, що характерно для труб, виготовлених шляхом гарячого деформування (прошивка, прокатка). Внутрішня поверхня матова, темна, шорстка, місцями присутня іржа, з нерівномірними плямами та смугами, між якими також шорстка поверхня. Торці матові, з видимою окалиною по краю та темною серцевиною, торець має грубу фактуру, немає вираженого полірування торця. Також, присутні дефекти, як на зовнішній, так і внутрішній поверхнях - вдави, вм`ятини, виїмки. Наявність «лампасів» та «сідини» не зафіксована.
Якість внутрішніх і зовнішніх поверхонь труб, торців мають ознаки, що характерні для гарячедеформованих (гарячекатаних/гарячетягнутих) труб згідно [1.РІ-215/37/2024 Визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб та 4.Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Пояснення до УКТЗЕД), затверджені наказом Держмитслужби України від 14.12.2022 №543].
Ознак, характерних для швів не виявлено - товари відносяться до безшовних труб».
Пунктом 12 (Висновки) висновку СЛЕД від 13.05.2026 №1420003700-0235 експертом визначено, що досліджуваний товар ідентифікований як труби круглого поперечного перерізу. Матеріал труб не має покриття (не пофарбований). Труби відносяться до безшовних.
За визначеними показниками товар відноситься до гарячедеформованих (гарячекатаних/гарячетягнутих) труб.
А отже, визначені у результаті дослідження показники не відповідають інформації зазначеній у гр. 31 МД в частині «... холоднокатані ...».
Враховуючи висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 13.05.2026 №1420003700-0235, основні правила інтерпретації УКТЗЕД, пояснення до товарної позиції 7304 УКТЗЕД та додаткові пояснення до товарних категорій 73043982, 73043983 та 73043988 УКТЗЕД, правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД , товар «труби безшовні гарячедеформовані (гарячекатані/гарячетягнуті), круглого поперечного перерізу, з нелегованої сталі з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм, без покриття та без теплової ізоляції» розглядається у товарній підкатегорії 7304398290 згідно з УКТЗЕД, Південно-Східною митницею прийнято рішення щодо класифікації товарів №26UА11000000037-КТ від 15.05.2026 відповідно до якого товар «Вироби з чорних металів, труби безшовні, круглого поперечного перерізу з нелегованої сталі, гарячедеформовані (гарячекатані/гарячетягнуті), без різьби, без фітингів, без покриття, без фарбування, без теплової ізоляції, з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм: Труби сталеві безшовні гарячедеформовані (гарячекатані/гарячетягнуті), марка сталі - сталь 20...» класифіковано в товарній підкатегорії 7304398290 згідно УКТЗЕД (Антидемпінгове мито - 51,52%).
Відповідно до графи 5 «Обґрунтування класифікації товару»:
Посилання на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД, а саме: Закон України від 19.10.2022 №2697-ІХ "Про Митний тариф України". УКТ ЗЕД. Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом Держмитслужби від 14.12.2022 №543. Наказ Міністерства фінансів України від 30.02.2012 р. №650, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.12.2022 №455;
Враховуючи висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від №1420003700-037, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, пояснення до товарної позиції 7304, правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, товар «труби безшовні, круглого поперечного перерізу, з нелегованої сталі, гаряче деформовані (гарячекатані/гаряче тягнуті) без фітингів, без покриття, без фарбування, без теплової ізоляції з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм», митницею розглядаються у товарній підкатегорії 7304398290 згідно з УКТЗЕД, товар же класифікується у графі 6 з відповідним описом та кодом товару.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кам`янський трубний завод».
03.08.2026 року на адресу суду від представника ТОВ «Кам`янський трубний завод» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача не погоджується з доводами відповідача, вважає їх необґрунтованими та помилковими, враховуючи наступне.
Митниця обґрунтовує правомірність спірного рішення тим, що за результатами спрацювання системи управління ризиками було проведено митний огляд, відібрано зразки товару, направлено їх до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, яка у висновку від 13.05.2026 № 1420003700-0235 дійшла висновку, що надані зразки відносяться до гарячедеформованих труб, оскільки на цей висновок митниця послалася як на підставу зміни задекларованого коду товару з 7304318090 на 7304398290.
Разом з тим, відзив не містить спростування доводу позову про те, що вказаний висновок СЛЕД не є достатнім та науково обґрунтованим доказом для встановлення способу виготовлення труб.
Зі змісту відзиву вбачається, що дослідження СЛЕД встановило належність труб до безшовних, визначило окремі елементи хімічного складу та геометричні параметри, але при цьому прямо зазначено, що вміст вуглецю не визначався, мабуть через відсутність необхідного обладнання.
Попри це було зроблено категоричний висновок про те, що труби є гарячедеформованими.
Однак ні визначення хімічного складу металу, ні візуальна оцінка стану поверхні не дають достатніх підстав для достовірного встановлення саме способу деформації металу, тобто того, чи є труби гарячедеформованими чи холоднодеформованими.
У позові обґрунтовано наголошено на необхідності мікроструктурного аналізу, який дозволяє виявити характер зерна металу, ступінь його витягнутості, наявність або відсутність рекристалізації та інші об`єктивні ознаки гарячої або холодної деформації, що не спростовується відповідачем у відзиві.
Позовна заява ґрунтується на тому, що всі товаросупровідні та технічні документи подані для митного оформлення (контракт, додаток до контракту, інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, коносамент, CMR, повідомлення виробника та технологічна карта виробництва містили відомості саме про холоднодеформовані труби), а отже свідчили про холоднодеформований спосіб виготовлення товару.
У графі 31 митної декларації товар був описаний як "труби безшовні ... холоднокатані ... ДСТУ 8939:2019", що також відображено й у рішенні митниці.
При цьому у переліку документів, якими керувалася митниця при прийнятті рішення, наявні сертифікат якості, лист щодо технологічної схеми виробництва товарів і фото зображення товару.
Однак ні у рішенні, ні у відзиві митницею не пояснено, чому всі документи були фактично відкинуті, а перевагу надано одному висновку СЛЕД, який не містить повного технічного обґрунтування.
У позові наведено детальний аналіз геометричних розмірів труб та посилання на вимоги ДСТУ 8939:2019, відповідно до яких частина виміряних параметрів узгоджується саме з холоднодеформованими трубами.
Позивач додатково зазначив, що окремі розміри та співвідношення діаметра до товщини стінки технологічно не підтверджують версію митниці про гарячедеформований кінцевий виріб.
Представник позивача акцентував, що після прийняття Південно-Східною митницею рішення, ТОВ «Кам`янський трубний завод» ініційовано відбір аналогічних зразків товару та передано їх до ТОВ «Бюро незалежної судової експертизи України» для проведення незалежного дослідження.
За результатами експертного дослідження встановлено, що досліджені зразки виготовлені способом холодного деформування, а щодо частини зразків це підтверджено результатами структурно-фазового (металографічного) дослідження.
Отже, наявний у справі незалежний висновок спростовує технічну основу рішення митниці.
Крім того, графа 5 оскаржуваного рішення, яка має містити обґрунтування класифікації товару, фактично містить лише перелік використаних нормативних актів і документів, але не містить належного логічного пояснення, яким чином установлені ознаки товару призвели до висновку про необхідність застосування саме коду 7304398290.
З урахуванням викладеного, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги ТОВ «Кам`янський трубний завод».
06.08.2026 року на адресу суду від представника Південно-Східної митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача з доводами представника позивача не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Щодо посилання позивача на вимоги ДСТУ 8939:2019 та твердження про недостатність здійснення тільки візуального огляду товару.
Згідно з п. 6.3 ДСТУ 8939:2019 «Труби сталеві безшовні холоднодеформовані. Технічні умови» на поверхні труб не допустимі тріщини, пліви, розривини, раковини та закати.
Згідно з пунктом 10.2 ДСТУ 8939:2019 контролювання якості поверхні труб проводять без застосування збільшувальних приладів.
За проведеними дослідженнями, наданий на експертизу товар має множинні дефекти поверхні, у тому числі, раковини, що не відповідає ДСТУ 8939:2019.
Відповідно до пункту 15 розділу V Порядку, обрання методів проведення досліджень (експертиз) належить до компетенції експерта.
Для проведення відповідного дослідження використано РІ-215/37/2024 «Визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб».
Засоби вимірювальної техніки та випробувального обладнання (штангенциркуль ШЦ-ІП-500/100-0,02, зав. № 0611005, відлік по ноніусу 0,02 мм), які були застосовані під час проведення досліджень відповідають вимогам Закону України від 05.06.2014 №1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» та мають чинний сертифікат калібрування №07/2853/23 від 02.10.2023 (періодичність калібрування - раз на 3 роки).
Згідно з науковими літературними джерелами, для визначення способу виготовлення труб основним методом є органолептичний (зовнішній вигляд).
Проводити металографічний контроль труб недоцільно, оскільки його результати можуть бути спотворені і неоднозначно інтерпретовані через термообробку і умови, що застосовувалися при виробництві труб. При металографічному аналізі структура зерен може мати різний вигляд не тільки залежно від способу отримання труб (гарячедеформованих чи холоднодеформованих), а більшою мірою залежить від термічної обробки труб.
Спектральний хімічний аналіз проводиться з метою визначення хімічного складу: обидва стандарти (ДСТУ 8939:2019 та ДСТУ 8938:2019) містять марку сталі 20, тобто не мають жодного стосунку до способу виготовлення товару.
Обидва стандарти містять однакові вимоги до механічних випробувань на розтяг, що свідчить про те, що надані ДСТУ не пов`язані зі способом отримання товару.
ДСТУ 8939:2019 не містить однозначних ідентифікаційних ознак, критеріїв, методів контролю для визначення способу виготовлення товару, а містить лише фізичні та хімічні показники, яким повинен відповідати товар.
Відповідно до загальнодоступних літературних джерел та інформації, наведеної в Поясненнях до УКТЗЕД, труби гарячої прокатки можуть виготовлятись із зовнішнім діаметром від 13,5 мм, а не лише так, як вказано в ДСТУ 8938:2019.
У висновках відсутній логічний зв`язок одержаних ними показників щодо визначення способу отримання товару.
Визначення марки сталі, проведення механічних випробувань на розтяг та металографічний контроль мікроструктури не дають жодного уявлення про спосіб отримання товару.
Металографічний аналіз взагалі відсутній як вимога, а також бракує способів його інтерпретації.
За таких умов геометричні розміри без відповідності зовнішньому вигляду наданих зразків вимогам ДСТУ 8939:2019 втрачають сенс.
На думку представника митниці, встановлені експертом СЛЕД за результатами огляду характеристики товару є достатніми для висновку про спосіб виготовлення труб.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кам`янський трубний завод».
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
01.09.2023 року між ТОВ «Кам`янський трубний завод» (покупець) та LIAOCHENG TONGYUN PIPE INDUSTRY CO., LTD (Китай) (продавець) укладено Контракт №TY20230901.
Відповідно до пункту 1.1 Контракту продавець зобов`язується на умовах та спосіб визначений Додатками до Контракту поставляти Покупцю сталеві заготовки та труби (в подальшому - Товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.
Відповідно до Додатку №14-1 від 01.09.2025 року сторонами визначено асортимент товару, його попередню вартість, умови оплати.
Відповідно до інвойсу від 24.10.2025 року визначено вартість товару на рівні 23 249,76 доларів США.
За поставлений Товар покупець розрахувався відповідно до умов Додатку №14-1 до Контракту, що підтверджує платіжний документ від №42 від 02.02.2026 року, №44 від 04.03.2026 року.
Відповідно до інвойсу та коносаменту, умови поставки - «FOB», Ксинганг, Китай.
06.05.2026 року ТОВ «Кам`янський трубний завод» для митного оформлення до Південно-Східної митниці подано електронну митну декларацію в режимі ІМ 40 за №26UA110130007967U4 на товар: «1. Труби безшовні з чорних металів (крім чавунного лиття), круглого поперечного перерізу, холоднокатані, загального призначення, із зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм, без фітингів, без різьби та теплової ізоляції».
Митна вартість товарів заявлених до митного оформлення визначена декларантом за ціною договору (контракту) щодо товару - «Труба холоднодеформована ДСТУ 8939-2019, УКТ ЗЕД - 7304318090» та відповідно до приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України подані документи (графа 44 МД), а саме: контракт, додаток до контракту, інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, коносамент, CMR, повідомлення виробника та технологічна карта виробництва містили відомості саме про холоднодеформовані труби.
15.05.2026 року Південно - Східною митницею винесено рішення №26UA11000000037-KT, яким було встановлено, що Вироби з чорних металів, труби безшовні, круглого поперечного перерізу з нелегованої сталі, гаряче деформовані (гарячекатані / гарячетягнуті), без різьби, без фітингів, без покриття, без фарбування, без теплової ізоляції, з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм: Труби сталеві безшовні гаряче деформовані (гарячекатані / гарячетягнуті), марка сталі-сталь 20: розм.28х2,9 мм, довж. 11950мм.
Підставою для прийняття спірного рішення слугував висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби №1420003700-0235 від 13.05.2026 року.
Пунктом 11 (Дослідження (аналіз, експертиза), підпунктом 3 (результати дослідження (аналізу, експертизи) висновку СЛЕД від 13.05.2026 №1420003700-0235 експертом СЛЕД зазначено наступне.
У відповідності до вимог [1 РІ-215/37/2024 Визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб] 11.05.2026 за місцем збереження товару (митний пост «Слобожанський» Південно-Східної митниці) проводився огляд, фотографування та визначення розмірів експертом Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби.
Відповідно результатів огляду встановлено, що товар являє собою концентричні порожнисті вироби постійного поперечного перерізу лише з однією замкнутою порожниною уздовж усієї їхньої довжини і мають однакові за формою внутрішню і зовнішню поверхні, що характерно для труб. Поперечний переріз має круглу форму. Матеріал проб не має покриття (не пофарбований).
У відповідності до даних [1. РІ-215/37/2024 визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб «гарячою прокаткою не можна отримати труби з чистою зовнішньою та внутрішньою поверхнями та високою точністю розмірів. Труби, виготовлені цим способом мають численні дефекти (вдави/вм`ятини/виїмки з залишками окалини, труби сталеві безшовні гарячедеформовані мають зовнішню та внутрішню поверхню з численними дефектами (вплавками, бульбашками, вдавами, опуклостями, сторонніми включеннями, тріщинами, а також окалиною, яка може бути багатошаровою)».
У відповідності до вимог [1. РІ-215/37/2024 визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб «при холодної деформації труб, таки труби мають поверхню з низькою пористістю - майже «дзеркальну», на ній майже відсутні деформаційні дефекти. Додатковою ознакою холодної деформації може бути наявність «сідини» - коротких повздовжніх рисок на внутрішній поверхні труб, також може відмічатись присутність ділянок з високою шорсткість (місцями вдаву окалини) після проходження труби-заготовки з не видаленою окалиною через волочильне кільце, труби сталеві безшовні холоднодеформовані мають гладку внутрішню поверхню і площину торців».
Відповідно [3. ТОНМЕТ холдинг [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу https://tometholding.com.ua, 20.03.2026 року, процес виробництва гарячедеформованої труби складається з наступних етапів:
сталеву заготовку заданих розмірів (довжини і перетину) при температурі приблизно 1200-1300 ОС подають в піч і нагрівають до пластичності;
формують з пластичного металу товстостінну гільзу циліндричної форми;
прокатують гільзу на прокатних автоматичних станах, обробляючи її за допомогою валків до надання заданого розміру та параметрів;
обкатують і калібрують для геометричної точності діаметру та усунення кривизни поверхні труби.
Труби, які піддавались огляду, мають по всій зовнішній поверхні виражений шаруватий, місцями лускатий оксидний шар (іржа, луска), поверхня має грубу зернисту текстуру, спостерігається відсутність однорідного блиску, під шаром іржі чітко спостерігається прокатна окалина темно-сірого кольору, що утворюється при високотемпературному нагріві заготовки і наступному контакті с киснем повітря в процесі деформації. Ззовні видно концентричні/смугові сліди (не тонкі поздовжні лінії), властиві контакту з валками, що характерно для труб, виготовлених шляхом гарячого деформування (прошивка, прокатка). Внутрішня поверхня матова, темна, шорстка, місцями присутня іржа, з нерівномірними плямами та смугами, між якими також шорстка поверхня. Торці матові, з видимою окалиною по краю та темною серцевиною, торець має грубу фактуру, немає вираженого полірування торця. Також, присутні дефекти, як на зовнішній, так і внутрішній поверхнях - вдави, вм`ятини, виїмки. Наявність «лампасів» та «сідини» не зафіксована.
Якість внутрішніх і зовнішніх поверхонь труб, торців мають ознаки, що характерні для гарячедеформованих (гарячекатаних/гарячетягнутих) труб згідно [1.РІ-215/37/2024 Визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб та 4.Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Пояснення до УКТЗЕД), затверджені наказом Держмитслужби України від 14.12.2022 №543].
Ознак, характерних для швів не виявлено - товари відносяться до безшовних труб».
Пунктом 12 (Висновки) висновку СЛЕД від 13.05.2026 №1420003700-0235 експертом визначено, що досліджуваний товар ідентифікований як труби круглого поперечного перерізу. Матеріал труб не має покриття (не пофарбований). Труби відносяться до безшовних.
За визначеними показниками товар відноситься до гарячедеформованих (гарячекатаних/гарячетягнутих) труб.
ТОВ «Кам`янський трубний завод» за погодженням Південно - Східної митниці за місцем зберігання товару відібрано зразки разом з представником митниці, які передані до експертної установи.
Відповідно до висновку експерта №17-03-01/2026 складеного 21.05.2026 року, досліджені зразки, безшовні труби «Фрагменти труб:
1. Діаметром 16.0 мм та товщиною стінки 1.4 мм;
2. Діаметром 20.0 мм та товщиною стінки 2.8 мм;
3. Діаметром 28.0 мм та товщиною стінки 2.9 мм;
4. Діаметром 28.0 мм та товщиною стінки 3.0 мм;
5. Діаметром 32.0 мм та товщиною стінки 1.4 мм;
6. Діаметром 32.0 мм та товщиною стінки 2.8 мм;
7. Діаметром 77.0 мм та товщиною стінки 3.0 мм.
За результатами дослідження, експертом визначено, що за способом виготовлення є холоднодеформованими, що підтверджується результатами структурно-фазового (металографічного) дослідження та відповідають вимогам ДСТУ 8939:2019 "Труби сталеві безшовні холоднодеформовані. Технічні умови"».
ТОВ «Кам`янський трубний завод» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Південно-Східної митниці №26UA11000000037-КТ від 15.05.2026 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно Митного кодексу України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
За частинами 3-5 статті 69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за №1085/21397, посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.
Відповідно до пункту 4 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 р. за № 1085/21397), контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.
При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.
Згідно з пунктом 9 Порядку, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Міндоходів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.05.2013 №133 Спеціалізована лабораторія відповідно до покладених на неї завдань: проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів у рамках процедур податкового, митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів; класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; перевірки задекларованої митної вартості товарів; встановлення країни походження товарів; встановлення належності товарів до таких, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, прекурсори, сильнодіючі чи отруйні речовини; встановлення (перевірки) достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України.
З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права Указом Президента України від 17.05.2002 № 466/2002 було постановлено приєднатися до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року.
Згідно з пунктом «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання 14.06.1983), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятого в Гармонізованій системі.
Згідно з нормами пункту 5 статті 4 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів країна, що розвивається, яка частково застосовує Гармонізовану систему відповідно до положень цієї статті, стаючи Договірною Стороною, може повідомити Генерального Секретаря, що вона офіційно зобов`язується застосовувати шестизначну Гармонізовану систему в повному обсязі через три роки, з дати, з якої ця Конвенція набирає чинності.
Товарний код за Гармонізованою системою побудовано на шести знаках, тому всі коди товарних номенклатур, які базуються на Гармонізованій системі, співпадають на рівні перших шести знаків. Кожні 5 років у Гармонізовану систему вносяться зміни. На даний час діючою версією Гармонізованої системи є видання 2022 року.
Для класифікації (кодування) товарів при митному оформленні використовують Митний тариф України, який систематизовано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, та затверджено Законом України від 19.10.2022 року №2697-ІХ «Про Митний тариф України».
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Структура десятизначного коду товару в УКТЗЕД:
Група - 1, 2 цифра коду,
Товарна позиція - 3, 4 цифра коду,
Товарна підпозиція - 5, 6 цифра коду,
Товарна категорія - 7, 8 цифра коду,
Товарна підкатегорія - 9, 10 цифра коду.
Згідно з розділом «Особливість застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» Закону України «Про Митний тариф України» якщо в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, складений на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, виявлено неточності перекладу з офіційної мови оригіналу українською мовою назв позицій, підпозицій, а також текстів приміток до розділів, груп, позицій, підпозицій та додаткових приміток, за основу приймаються тексти офіційних видань Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.
Згідно з пунктом 51 Порядку ведення УКТ ЗЕД з метою забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів рішення щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів приймаються митними органами з урахуванням підходів до класифікації окремих товарів згідно з Комбінованою номенклатурою, закріплених у відповідних актах права Європейського Союзу (acquis ЄС), за умови, що такі підходи не суперечать положенням Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.
Перелік актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) з питань класифікації окремих товарів згідно з Комбінованою номенклатурою оприлюднюється та актуалізується Держмитслужбою на її офіційному веб-сайті. Такий перелік має містити: назву акта права Європейського Союзу (acquis ЄС), код (на рівні 8 знаків) та опис товару, зазначений у такому акті.
Згідно з пунктом 7 Порядку ведення УКТ ЗЕД за поданням центральних органів виконавчої влади Держмитслужба приймає рішення щодо можливості деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні (далі - рішення щодо можливості деталізації товарів) з урахуванням загальноприйнятих правил класифікації товарів у Гармонізованій системі. Така деталізація проводиться на рівні дев`ятого і десятого знаків товарного коду з метою забезпечення захисту національного товаровиробника шляхом вжиття заходів з тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення статистичного обліку.
Згідно з пунктом 8 Порядку ведення УКТ ЗЕД рішення щодо можливості деталізації товарів приймається на підставі інформації, яка надається Держмитслужбі центральними органами виконавчої влади і містить:
1. обґрунтування потреби проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні;
2. код товару, що деталізується на національному рівні, згідно з УКТЗЕД;
3. текстовий опис товарів, для яких в УКТЗЕД виділяються окремі коди;
4. відомості про походження, склад, призначення, галузь використання товару тощо;
5. характерні ознаки, які відрізняють товар, що деталізується на національному рівні, від інших подібних товарів.
До зазначеної інформації додається нормативно-технічна документація на товар з визначенням показників, за якими проводиться ідентифікація товару, що деталізується на національному рівні.
Згідно з пунктом 9 Порядку ведення УКТ ЗЕД якщо Держмитслужбою визнано можливим проведення деталізації товарів, у рішенні щодо можливості деталізації товарів зазначаються:
1) коди товарів, що деталізовані на національному рівні, згідно з УКТЗЕД;
2) текстовий опис товарів, що деталізовані на національному рівні;
3) додаткова примітка України стосовно класифікації товарів, що деталізовані на національному рівні (у разі потреби);
4) одиниці виміру та обліку товарів, що деталізовані на національному рівні.
УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.
УКТЗЕД - це систематизований перелік товарів, який складається з кодів товарів та найменувань для цих кодів. Як уже зазначалось вище, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Наразі, УКТЗЕД побудована на основі ГС 2017 року і Комбінованої номенклатури, з урахуванням зобов`язань в рамках СОТ на рівні перших шести знаків (офіційне видання ВМО) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу на рівні сьомого і восьмого знаків (Official Journal of the European Communities, L 294 від 28.10.2016, vol. 59), з урахуванням зобов`язань в рамках СОТ.
Вирішуючи спір між сторонами щодо правильності класифікації, суд виходить з наступного.
06.05.2026 року ТОВ «Кам`янський трубний завод» для митного оформлення до Південно-Східної митниці подано електронну митну декларацію в режимі ІМ 40 за №26UA110130007967U4 на товар: « 1. Труби безшовні з чорних металів (крім чавунного лиття), круглого поперечного перерізу, холоднокатані, загального призначення, із зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм, без фітингів, без різьби та теплової ізоляції».
Митна вартість товарів заявлених до митного оформлення визначена декларантом за ціною договору (контракту) щодо товару - «Труба холоднодеформована ДСТУ 8939-2019, УКТ ЗЕД - 7304318090» та відповідно до приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України подані документи (графа 44 МД), а саме: контракт, додаток до контракту, інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, коносамент, CMR, повідомлення виробника та технологічна карта виробництва містили відомості саме про холоднодеформовані труби.
15.05.2026 року Південно - Східною митницею винесено рішення №26UA11000000037-KT, яким було встановлено, що Вироби з чорних металів, труби безшовні, круглого поперечного перерізу з нелегованої сталі, гаряче деформовані (гарячекатані / гарячетягнуті), без різьби, без фітингів, без покриття, без фарбування, без теплової ізоляції, з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм: Труби сталеві безшовні гаряче деформовані (гарячекатані / гарячетягнуті), марка сталі-сталь 20: розм.28х2,9 мм, довж. 11950мм.
Підставою для прийняття спірного рішення слугував висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби №1420003700-0235 від 13.05.2026 року.
Пунктом 11 (Дослідження (аналіз, експертиза), підпунктом 3 (результати дослідження (аналізу, експертизи) висновку СЛЕД від 13.05.2026 №1420003700-0235 експертом СЛЕД зазначено наступне.
У відповідності до вимог [1 РІ-215/37/2024 Визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб] 11.05.2026 за місцем збереження товару (митний пост «Слобожанський» Південно-Східної митниці) проводився огляд, фотографування та визначення розмірів експертом Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби.
Відповідно результатів огляду встановлено, що товар являє собою концентричні порожнисті вироби постійного поперечного перерізу лише з однією замкнутою порожниною уздовж усієї їхньої довжини і мають однакові за формою внутрішню і зовнішню поверхні, що характерно для труб. Поперечний переріз має круглу форму. Матеріал проб не має покриття (не пофарбований).
У відповідності до даних [1. РІ-215/37/2024 визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб «гарячою прокаткою не можна отримати труби з чистою зовнішньою та внутрішньою поверхнями та високою точністю розмірів. Труби, виготовлені цим способом мають численні дефекти (вдави/вм`ятини/виїмки з залишками окалини, труби сталеві безшовні гарячедеформовані мають зовнішню та внутрішню поверхню з численними дефектами (вплавками, бульбашками, вдавами, опуклостями, сторонніми включеннями, тріщинами, а також окалиною, яка може бути багатошаровою)».
У відповідності до вимог [1. РІ-215/37/2024 визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб «при холодної деформації труб, таки труби мають поверхню з низькою пористістю - майже «дзеркальну», на ній майже відсутні деформаційні дефекти. Додатковою ознакою холодної деформації може бути наявність «сідини» - коротких повздовжніх рисок на внутрішній поверхні труб, також може відмічатись присутність ділянок з високою шорсткість (місцями вдаву окалини) після проходження труби-заготовки з не видаленою окалиною через волочильне кільце, труби сталеві безшовні холоднодеформовані мають гладку внутрішню поверхню і площину торців».
Відповідно [3. ТОНМЕТ холдинг [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу https://tometholding.com.ua, 20.03.2026 року, процес виробництва гарячедеформованої труби складається з наступних етапів:
сталеву заготовку заданих розмірів (довжини і перетину) при температурі приблизно 1200-1300 ОС подають в піч і нагрівають до пластичності;
формують з пластичного металу товстостінну гільзу циліндричної форми;
прокатують гільзу на прокатних автоматичних станах, обробляючи її за допомогою валків до надання заданого розміру та параметрів;
обкатують і калібрують для геометричної точності діаметру та усунення кривизни поверхні труби.
Труби, які піддавались огляду, мають по всій зовнішній поверхні виражений шаруватий, місцями лускатий оксидний шар (іржа, луска), поверхня має грубу зернисту текстуру, спостерігається відсутність однорідного блиску, під шаром іржі чітко спостерігається прокатна окалина темно-сірого кольору, що утворюється при високотемпературному нагріві заготовки і наступному контакті с киснем повітря в процесі деформації. Ззовні видно концентричні/смугові сліди (не тонкі поздовжні лінії), властиві контакту з валками, що характерно для труб, виготовлених шляхом гарячого деформування (прошивка, прокатка). Внутрішня поверхня матова, темна, шорстка, місцями присутня іржа, з нерівномірними плямами та смугами, між якими також шорстка поверхня. Торці матові, з видимою окалиною по краю та темною серцевиною, торець має грубу фактуру, немає вираженого полірування торця. Також, присутні дефекти, як на зовнішній, так і внутрішній поверхнях - вдави, вм`ятини, виїмки. Наявність «лампасів» та «сідини» не зафіксована.
Якість внутрішніх і зовнішніх поверхонь труб, торців мають ознаки, що характерні для гарячедеформованих (гарячекатаних/гарячетягнутих) труб згідно [1.РІ-215/37/2024 Визначення характеристик, які вказують на спосіб виготовлення сталевих безшовних труб та 4.Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Пояснення до УКТЗЕД), затверджені наказом Держмитслужби України від 14.12.2022 №543].
Ознак, характерних для швів не виявлено - товари відносяться до безшовних труб».
Пунктом 12 (Висновки) висновку СЛЕД від 13.05.2026 №1420003700-0235 експертом визначено, що досліджуваний товар ідентифікований як труби круглого поперечного перерізу. Матеріал труб не має покриття (не пофарбований). Труби відносяться до безшовних.
За визначеними показниками товар відноситься до гарячедеформованих (гарячекатаних/гарячетягнутих) труб.
З матеріалів справи вбачається, що класифікація ввезених позивачем труб підтверджена товаросупровідними документами на товар, в тому числі документами від виробника (контракт, додаток до контракту, інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, коносамент, CMR, повідомлення виробника та технологічна карта виробництва містили відомості саме про холоднодеформовані труби).
При цьому, жодних даних про невідповідність характеристик ввезеного товару інформації, наведеній у товаросупровідних документах, що подавалися декларантом до митного оформлення на момент заповнення вантажної митної декларації, митним органом не зафіксовано.
Тобто, приймаючи спірне рішення, відповідач класифікував його за іншим кодом УКТ ЗЕД, не навівши у рішенні підстав та мотивів для вчинення таких дій, зокрема, порушень з боку позивача.
Згідно вимог ДСТУ 8939:2019 спростовуються твердження відповідача про те, що труби які піддавались огляду, мають по всій зовнішній поверхні виражений шаруватий, місцями лускатий оксидний шар (іржа, луска), поверхня має грубу зернисту текстуру, спостерігається відсутність однорідного блиску, місцями пухка окалина, що відшаровується. Внутрішня поверхня матова, темна, шорстка, місцями присутня іржа, з нерівномірними плямами та смугами, між якими також шорстка поверхня; видно концентричні/смугові сліди (не тонкі поздовжні лінії), що характерно для труб, виготовлених шляхом гарячого деформування (прошивка, прокатка), Торці матові, з видимою окалиною по краю та темною серцевиною, торець має грубу фактуру, немає вираженого полірування торця.
Присутність окалини на поверхні холоднодеформованих труб передбачено пунктом 6.3 ДСТУ 8939:2019, наявність окалини є допустимою, якщо вона не виводить товщину стінок за мінусові відхилення.
У пунктів 6.4 ДСТУ 8939:2019 вказано, що за замовчуванням окалина присутня на поверхні холоднодеформованих труб і може бути видалена за вимогою клієнта.
ДСТУ 8939:2019 та ДСТУ 2680-94 не встановлюють вимог до кольору поверхні труб і не передбачають використання кольору як критерію оцінки якості або способу виготовлення труб.
Відповідно до ISO 4287 параметри шорсткості поверхні (Ra, Rz) є кількісними параметрами профілю поверхні, а згідно з ISO 4288 їх визначення здійснюється виключно шляхом профілометричних вимірювань із застосуванням спеціалізованого вимірювального обладнання.
Візуальний (органолептичний) огляд не передбачений зазначеними стандартами, як метод визначення параметрів шорсткості та не може використовуватися для встановлення їх значень, або для формування технологічних висновків.
Згідно вимог ДСТУ 8939:2019 спростовується твердження митного органу про наявні дефекти, як на зовнішній, так і внутрішній поверхнях вдави, вм`ятини, виїмки. Наявність «лампасів» та «сідини» не зафіксована.
Пунктом 6.3 ДСТУ 8939:2019 наведено вичерпний перелік дефектів поверхні холоднодеформованих труб, які є недопустимими, а саме - тріщини, плени, розривини, раковини та закати.
Дефекти поверхні, що перелічені у Висновку СЛЕД (вдави, вм`ятини, виїмки), не входять до цього переліку.
Окрім цього, згідно п. 4.18 та п. 4.19 ДСТУ 2680-94 «Труби безшовні катані із сталей і сплавів. Терміни та визначення дефектів поверхні», такі дефекти, як вдави, вм`ятини, виїмки притаманні усім різновидам катаних труб та не можуть використовуватися в якості критерія визначення їх способу виготовлення.
Згідно ДСТУ 2680-94 «Труби безшовні катані із сталей і сплавів. Терміни та визначення дефектів поверхні», лампаси та сідина є одними з різновидів дефектів, описаних в п. 4.12 та п. 4.8 даного ДСТУ, які можуть виникнути на поверхні труб внаслідок недотримання технології прокатування або використання неякісного інструменту.
Враховуючи викладене, наявність або відсутність таких дефектів на поверхні труб не може використовуватися як критерій визначення способу виготовлення труб.
Суд звертає увагу, що в основу оскаржуваного рішення Південно-Східної митниці покладено саме результати досліджень, які викладені у зазначених вище висновках Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужб №1420003700-0235 від 13.05.2026 року.
ТОВ «Кам`янський трубний завод» за погодженням Південно - Східної митниці за місцем зберігання товару відібрано зразки разом з представником митниці, які передані до експертної установи.
Відповідно до висновку експерта ТОВ "Бюро незалежної судової експертизи України" №17-03-01/2026, складеного 21.05.2026 року, досліджені зразки, безшовні труби «Фрагменти труб:
1. Діаметром 16.0 мм та товщиною стінки 1.4 мм;
2. Діаметром 20.0 мм та товщиною стінки 2.8 мм;
3. Діаметром 28.0 мм та товщиною стінки 2.9 мм;
4. Діаметром 28.0 мм та товщиною стінки 3.0 мм;
5. Діаметром 32.0 мм та товщиною стінки 1.4 мм;
6. Діаметром 32.0 мм та товщиною стінки 2.8 мм;
7. Діаметром 77.0 мм та товщиною стінки 3.0 мм.
За результатами дослідження, Висновком експерта встановлено, що за способом виготовлення є холоднодеформованими, що підтверджується результатами структурно-фазового (металографічного) дослідження та відповідають вимогам ДСТУ 8939:2019 "Труби сталеві безшовні холоднодеформовані. Технічні умови"».
Статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Незважаючи на те, що сам по собі висновок судового експерта не є обов`язковим для суду та не має переважного значення перед іншими доказами, суд вважає висновок належним та допустимим доказом по справі.
Крім того, суд враховує, що наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 затверджено Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Зокрема, вказаним Порядком встановлена форма рішення про визначення коду товару (додаток 5 до Порядку №650), зокрема рішення повинно мати перелік поданих до розгляду документів, дані граф 31 та 33 ВМД (дані граф митної декларації), за якими задекларовано товар, документи, якими керувалися під час прийняття рішення, висновок.
Наказом Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року №455 затверджено Порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов`язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов`язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов`язуючої інформації та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України (далі - Порядок №455).
Порядком №455 внесено зміни до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1085/21397, виклавши його в новій редакції.
У додатку 1 до Порядку №455 викладено нову форму рішення щодо класифікації товарів, відповідно до якої, в рішенні має бути зазначено: номер рішення, номер запиту, перелік документів, відомості щодо товару, які містяться у митній декларації, обґрунтування класифікації товару, висновок, строк дії рішення, посадова особа митного органу, яка прийняла рішення.
Відповідно до пояснень до заповнення рішення щодо класифікації товарів (додаток до форми рішення щодо класифікації товарів) у пункті «Обґрунтування класифікації товару» надається обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо.
Відтак, суттєвою різницею рішень про визначення коду товару, визначених в Порядку №650 та Порядку №455, є необхідність обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо.
Проте оскаржуване рішення відповідача про визначення коду товару, за яким класифіковано товар за кодом УКТ ЗЕД, не містить обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД.
Верховний Суд у постанові від 14.01.2025 року звернув увагу на те, що не достатньо лише зазначити документи, якими керувався митний орган під час прийняття рішення.
За змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача щодо класифікації товарів від 15.05.2026 року №26UA11000000037-КТ є необґрунтованим та таким, що прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 3328,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Прокредит Банк" № 3368 від 29.06.2026 року.
А отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» (код ЄДРПОУ 42330085) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн.
Щодо судових витрат на проведення експертизи у розмірі 50000 грн., суд виходить з наступного.
На підтвердження витрат на проведення експертизи до суду надано:
1) Рахунок на оплату №17-03-01/2026 від 16.03.2026 року на суму 50000 грн.;
2) Платіжна інструкція в національній валюті АТ "Райффайзен Банк" від 22.04.2026 року №3089 на суму 50000 грн.;
3) Висновок експерта ТОВ "Бюро незалежної судової експертизи України" №17-03-01/2026 від 21.05.2026 року.
Згідно рахунку від 16.03.2023 року визначено суму до сплати 50 000,00 грн. за проведення судової експертизи з "Дослідження металів і сплавів та виробів з них".
Проте, розрахунку виконаних робіт експертною установою не надано.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.
Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду - учасником (учасниками) справи, на якого (яких) суд поклав відповідний обов`язок.
Відповідно до частин 4 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 5-7 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Понесені позивачем витрати на проведення експертизи є судовими витратами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, за умови надання відповідних доказів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.01.2024 року в справі №420/2468/19.
Суд вважає, що витрати на проведення судової експертизи є неспівмірними із складністю відповідної виконаної роботи.
Зважаючи на вказане, суд констатує наявність підстав для зменшення заявленого до відшкодування розміру витрат на проведення експертизи з 50 000,00 грн. до 20 000,00 грн. за критерієм співмірності, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» (код ЄДРПОУ 42330085) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 20 000,00 грн..
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці щодо класифікації товарів №26UA11000000037-КТ від 15.05.2026 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» (код ЄДРПОУ 42330085) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» (код ЄДРПОУ 42330085) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 20 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник
Судове рішення № 141473196, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/18693/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: