Вирок № 141472746, 11.11.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
629/9705/26
Номер документу
141472746
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Кримінальне провадження №629/9705/26

Номер провадження 1-кп/629/402/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12026221110000821 від 13.07.2026, яке надійшло з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону 23.10.2026, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, солдата - стрільця 3 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецької спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше судимого:

- 03.02.2009 Саксаганським РВВС м. Кривий Ріг за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 04.04.2011 ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області звільнено умовно достроково від відбуття покарання, невідбута частина 1 рік 11 місяців;

- 09.02.2012 року Довгинцівським районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі;

- 19.03.2012 Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 186 ч.2, 186 ч.3, 70 ч.1, 70 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 07.11 2012 Жовтневим районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 22.06.2017 Жовтневим районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 21.08.2017 Жовтневим районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 71 ч.1 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 29.01.2018 Довгинцівським районним судом м.Кривий Pir Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК, 70 ч.4 України до 4 років 4 місяців позбавлення волі;

- 18.09.2018 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 22.05.2020 звільнений по відбуттю покарання;

- 28.01.2021 року Центрально міським районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.3КК України до 3 років позбавлення волі;

- 10.03.2021 Саксаганський районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 03.08.2021 року Жовтневим районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 70 ч. 4 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 22.08.2022 Тернівським міським судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 11.04.2025 звільнений по відбуттю покарання;

- 28.05.2025 Тернівським міським судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.126 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт;

- 04.06.2025 Покровським районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

- 18.08.2025 Саксаганським районним судом м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.185 ч.4, 357 ч.1, 70 ч.1, 71 ч.1, 72 ч.2 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;

- 12.02.2026 Покровським районним судом міста Кривого Рогу за ст.185 ч.4, 70 ч.4 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, 29.04.2026 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра звільненого умовно-достроково на підставі ст.81-1 КК України для проходження служби за контрактом, невідбута частина 4 роки 5 місяців 4 дні;

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.407 ч.5, ст.185 ч.4 КК України, -

встановив:

Солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , маючи умисел на самовільне залишення військової частини, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст.17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.9,11,12,14,16,49,86, 128,129,130,199,216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, самовільно залишив місце служби, а саме 04.07.2026 під час перевірки особового складу в/ч НОМЕР_1 в районі розосередження поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 (більш точно не повідомляється з міркувань безпеки), та в період з 04.07.2026 і до моменту встановлення місця його перебування співробітниками Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу в/ч НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин.

За час відсутності на службі ОСОБА_6 обов`язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд з 04.07.2026.

Крім цього, 10.07.2026 близько 03-00 год., більш точний часу в ході судового слідства не встановлено, ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, зайшов до 6 під`їзду будинку АДРЕСА_3 , де на 1 поверсі, перебуваючи поряд з квартирою АДРЕСА_4 належної ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, діючи повторно, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан на всій території Україні та у подальшому його дію продовжено, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, закривши всі вічка сусідніх дверей квартир на сходовому майданчику листками паперу, заніс до приміщення під`їзду в обох руках камінь, який знайшов на подвір`ї та пошкодивши ним замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , проник до квартири, де зі спальної кімнати таємно викрав велосипед марки «CrossBike 26» вартістю 6810,30 грн., з тумбочки в залі під білизною виявив дерев`яну скриньку з якої таємно викрав вироби з дорогоцінних металів та біжутерію, а саме: каблучку виготовлену з золота 585 проби масою 2,4 грам, вартістю 14719,01 грн., каблучку з золота 585 проби, масою 2,8 грам, вартістю 17172,18 грн, ланцюжок виготовлений зі срібла 925 проби масою 4,5 грам, вартістю 3386,28 грн., сережки з золота 585 проби масою 2,1 грам, вартістю 12879,14 грн., браслет «Безкінечність» виробництва «Xuping Jewelery» вартістю 212,25 грн.

Після чого, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_4 у розмірі 55179,16 гривні.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, підтвердив, що дійсно вчинив інкриміновані йому злочини за вищезазначених обставин вказаних в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що дуже шкодує про вчинене, зробив для себе належні висновки, розкаюється у вчиненому, та дав показання згідно яких він раніше був неодноразово судимий, в тому числі за таємне викрадення чужого майна, останній раз 12.02.2026 року він був засуджений Покровським районним судом міста Кривого Рогу за ст.185 ч.4, 70 ч.4 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, а 29.04.2026 він був звільнений умовно-достроково для проходження служби за контрактом, на невідбуту частину - 4 роки 5 місяців 4 дні, прибувши до військової частини в нього не склалися стосунки з командуванням внаслідок чого до нього застосували заходи впливу та фізичну силу, після чого він вирішив залишити військову частину та поїхати додому в м.Кривій Ріг, по дорозі опинившись в м.Лозова без грошей він деякий час ночував у підвалах, а потім, щоб добратися додому вирішив викрасти якесь майно з якоїсь із квартир та в подальшому його продати, опинившись біля квартири АДРЕСА_5 , він заклеїв вічка квартир розташованих поряд, та узявши на вулиці камінь пошкодив замок квартири після чого проник до неї, та викрав велосипед вироби з золота та біжутерію, які в подальшому продав - золоті прикраси за паспортом знайомого здав до ломбарду, а велосипед продав на ринку, отримавши за велосипед 1600 грн., за золоті прикраси 12600 грн., гроші витратив на власні потреби, в подальшому його через деякий час затримали працівники поліції, цивільний позов потерпілої визнав частково, щодо заподіяної матеріальної шкоди в сумі 48368,86 грн. позовні вимоги визнав повністю, щодо заподіяної моральної шкоди в сумі 50000 грн. визнав частково, зазначивши, що сума є дуже завищеною, та залишив це питання на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні на задоволенні цивільного позову про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на її користь заподіяної злочином матеріальної шкоди в сумі 48368,86 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. наполягала, міру покарання обвинуваченому залишила на розсуд суду.

Враховуючи зізнавальні покази обвинуваченого ОСОБА_6 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого та матеріалів, що підтверджують місцезнаходження речових доказів та судові витрати по справі.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за ст.185 ч.4 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінальних правопорушень, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_6 свідчать про спрямованість умислу на самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану та на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно в умовах воєнного стану. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України він вчинив злочини, що відносяться до категорії тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він був раніше неодноразово засуджений, має незняті та непогашені судимості, останній раз був засуджений за ст.185 ч.4,70 ч.4 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, 29.04.2026 був звільнений умовно-достроково для проходження служби за контрактом (невідбута частина покарання 4 роки 5 місяців 4 дні); має середньо-спеціальну освіту, неодружений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проходження служби характеризується негативно.

Хоча щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні прокурором та стороною захисту зазначено як обставину, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання, проте суд до визначення щирості каяття, ставиться критично і не визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_6 обставиною, що пом`якшує покарання, оскільки фактично обвинувачений ОСОБА_6 , який раніше був неодноразово засуджений за аналогічні злочини, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові злочини, тобто щире каяття обвинуваченого фактично ототожнено з визнанням останнім своєї вини.

Крім визнання особою факту скоєння злочинних дій, розкаяння передбачає, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини в скоєному злочині, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Факт щирого каяття особи в скоєнні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Також суд бере до уваги і ставлення обвинуваченого до вчинених ним кримінальних правопорушень та його поведінку після цього.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Аналізуючи особу обвинуваченого, який з 2012 року 15 разів притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих та корисливо-насильницьких злочинів, суд приходить до переконання про його стійку схильність до вчинення злочинів та свідоме небажання ставати на шлях виправлення, застосування до обвинуваченого умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом не виправдало себе, обвинувачений зловживав довірою держави, використав контрактну службу виключно як засіб залишення місця відбування покарання, після чого вчинив тяжкий військовий злочин - самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану та продовжив злочинну діяльність, вчинивши в умовах рецидиву та воєнного стану крадіжку з проникненням до житла, тому з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочинів, відсутність позитивних змін в його особистості і не готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, з врахуванням принципу справедливості та невідворотності покарання за вчинені злочини, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання, буде доцільним, справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.

Відповідно до ч.3 ст.81-1 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 будучи звільненим умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом за попереднім вироком знову вчинив новий злочин, суд при призначенні покарання обвинуваченому застосовує правила ч.3 ст.81-1, ст.71 КК України та до покарання призначеного за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 12.02.2026.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

До вступу вироку в законну силу обраний запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня фактичного затримання з 07.09.2026, зарахувавши на підставі ст.72 КК України, в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 на її користь заподіяної злочином матеріальної шкоди в сумі 48368,86 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1,5,7 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Судовим розглядом доведено, що вчиненим кримінальним правопорушенням обвинувачений ОСОБА_6 спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_4 у обсязі, зазначеному в обвинувальному акті та цивільному позові (за виключенням повернутого майна), що документально підтверджується відповідними письмовими доказами за матеріалами справи, яка не оспорюється обвинуваченим, у зв`язку з чим цивільний позов потерпілої про стягнення на її користь заподіяної майнової шкоди у розмірі 48368,86 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 9 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) установлено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи.

Критерії, якими суд має керуватися під час визначення розміру моральної шкоди, закріплені в ч.3 ст.23 ЦК та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Визначення розміру відшкодування моральної шкоди залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення в необхідному чи повному обсязі.

Суд, який розглядає справу, повинен з`ясувати всі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди, суд, визначаючи розмір її відшкодування, поряд з характером і обсягом моральних страждань, які зазнала потерпіла ОСОБА_4 в результаті вчинення злочину та враховуючи позицію обвинуваченого, який вказаний цивільний позов визнав частково, виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне позов в цій частині задовольнити частково і в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 30000 гривень.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2026 на ланцюжок, виготовлений з металу жовтого кольору; ланцюжок, виготовлений з металу білого кольору; велосипед зеленого та чорного кольорів з написом «CROSSBIKE» скасувати.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судових товарознавчих експертиз №СЕ-19/121-26/21636-ТВ від 28.07.2026 у сумі 2406,80 грн., №СЕ-19/121-26/21632-ТВ від 29.07.2026 у сумі 2406,80 грн., №СЕ-19/121-26/21634-ТВ від 30.07.2026 у сумі 2406,80 грн., №СЕ-19/121-26/21633-ТВ від 03.08.2026 у сумі 2406,80 грн., №СЕ-19/121-26/21638-ТВ від 04.08.2026 у сумі 3369,52 грн., №СЕ-19/121-26/21635-ТВ від 12.08.2026 у сумі 2406,80 грн., а всього в загальній сумі 15403 гривень 52 копійок.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України два змиви на дві ватні палички з поверхні скриньки, три змиви на ватні палички з жіночих сумок, 2 відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних ліній, накладний замок, два фрагменти глянцевого паперу, камінь, зразок букального епітелію ОСОБА_6 , які зберігаються у камері зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП - знищити; три бірки на придбання ювелірних виробів, ланцюжок з металу жовтого кольору, ланцюжок з металу білого кольору, велосипед зеленого та чорного кольорів з написом «CROSSBIKE», які були передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 .

Керуючись ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.407 та ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання:

- за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;

- за ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ч.3 ст.81-1,ст.71 КК України, до новопризначеного покарання, суд частково приєднує невідбуту частину покарання призначеного вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 12.02.2026 року у виді 2 (двох) років позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.

До вступу вироку в законну силу обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 07.09.2026, зарахувавши в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою, відповідно до ст.72 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 48368,86 грн. та моральної шкоди в сумі 30000 грн., а всього в сумі 78368 (сімдесят вісім тисяч триста шістдесят вісім) 86 копійок.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судових товарознавчих експертиз у загальній сумі 15403 (п`ятнадцять тисяч чотириста три) гривень 52 копійок, перерахувавши їх на р/р UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2026 - скасувати.

Речові докази: два змиви на дві ватні палички, три змиви на ватні палички, 2 відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних ліній, накладний замок, два фрагменти паперу, камінь, зразок букального епітелію ОСОБА_6 - знищити; три бірки на придбання ювелірних виробів, ланцюжок з металу жовтого кольору, ланцюжок з металу білого кольору, велосипед зеленого та чорного кольорів з написом «CROSSBIKE» - повернути ОСОБА_4 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_7

Часті запитання

Який тип судового документу № 141472746 ?

Документ № 141472746 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 141472746 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141472746 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141472746 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141472746, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Судове рішення № 141472746, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141472746 відноситься до справи № 629/9705/26

Це рішення відноситься до справи № 629/9705/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141472745
Наступний документ : 141472747