Рішення № 141472730, 12.11.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
629/9434/26
Номер документу
141472730
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 629/9434/26

Провадження № 2/629/3682/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Лукаренко А.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/9434/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №31.05.2024-100000565 від 31.05.2024 року в розмірі 8200 гривень та судові витрати які складаються з судового збору у розмірі 2 622,40 гривень та витрат пов`язаних з надсиланням кореспонденції у розмірі 150 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 31.05.2024-100000565 в електронній формі. Підписання договору з боку відповідача здійснено шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом, надісланим на фінансовий номер 0992459773), а її ідентифікацію проведено через систему BankID Національного банку України. Згідно з умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 2 500,00 грн на строк 112 днів (із датою повернення до 19.09.2024 року) зі сплатою фіксованої процентної ставки 1,5% за кожен день користування коштами, комісії за надання кредиту в розмірі 10% (250,00 грн) та неустойки в розмірі 25,00 грн за кожен день неналежного виконання зобов`язань. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши 31.05.2024 року кредитні кошти в сумі 2 500,00 грн на картковий рахунок відповідача № 5168-74XX-XXXX-7569 за допомогою сервісу інтернет-еквайрингу. Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 8 200,00 грн, яка складається з: 2 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 4 200,00 грн заборгованість за процентами; 250,00 грн комісія за надання кредиту; 1 250,00 грн неустойка (штраф/пеня). Позивач зазначає, що договір укладено після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року, яким виключено пункт 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», що відновлює право кредитора нараховувати неустойку за прострочення зобов`язань за договорами, укладеними з 24.01.2024 року. Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.

Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення.

У судове засідання представник позивача не зявився, у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, що 31.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 31.05.2024-100000565 в електронній формі. Підписання договору з боку відповідача здійснено шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом, надісланим на фінансовий номер 0992459773), а її ідентифікацію проведено через систему BankID Національного банку України. Згідно з умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 2 500,00 грн на строк 112 днів (із датою повернення до 19.09.2024 року) зі сплатою фіксованої процентної ставки 1,5% за кожен день користування коштами, комісії за надання кредиту в розмірі 10% (250,00 грн) та неустойки в розмірі 25,00 грн за кожен день неналежного виконання зобов`язань.

Згідно п.4.1. кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-7569.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши 31.05.2024 року кредитні кошти в сумі 2 500,00 грн на картковий рахунок відповідача № 5168-74XX-XXXX-7569 за допомогою сервісу інтернет-еквайрингу.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України « Про електронну комерцію » електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України « Про електронну комерцію » електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України « Про електронну комерцію » якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « Про електронні документи та електронний документообіг » та «; Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги », за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 12 ст. 11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Встановлено, що кредитний договір №№ 31.05.2024-100000565 від 31.05.2024 року був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора E938.

У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі.

Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Відповідачка не надала жодного доказу на спростування того, що вона не укладала кредитний договір, не отримувала та не вводила одноразовий ідентифікатор, не надавала ТОВ «Споживчий центр» відомості своєї банківської картки для переказу кредитних коштів.

Проценти по кредиту нараховані за період з 31.05.2024 по 19.09.2024 року, тобто в межах строку кредитування.

Так, згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 1049, 1054 ЦК України, передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зважаючи на вище вказане, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та відсотками.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту, слід вказане наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зробила висновок про те, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності послуг з обслуговування кредиту, ведення справи чи видачі кредиту, які кредитодавець вчиняє на власну користь, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Оскільки комісія за видачу кредиту встановлена за дії, які не є окремою фінансовою послугою, що надається споживачу, відповідна умова Договору є нікчемною в силу закону і не створює юридичних наслідків.

Таким чином, у задоволенні вимоги про стягнення комісії слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки неустойки в сумі 1 250,00 грн, суд приходить до наступного.

Заявляючи вимогу про стягнення неустойки позивач покликався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами про споживчий кредит.

Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 1 250,00 грн неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідачки.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 6 700,00 грн, з яких: 2 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 4 200,00 грн - заборгованість по процентам.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ТОВ «Споживчий центр» було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Пред`явлений ним позов задоволений на 81,70 % (6700/8200 х 100).

З огляду на це суд висновує, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2 175,18 грн (2662,40 х 81,70:100 %).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати пов`язані з надсиланням кореспонденції у розмірі 150,00 грн., однак при дослідженні доказів встановлено, що такі витрати становлять 120,18 грн., що підтверджується квитанцією №2310493 «Поштової служби «Е-Пост» від 14.10.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, інші витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій або витребуванням доказів (пункт 4 частини третьої статті 133 ЦПК України).

До таких витрат відносяться, у тому числі, витрати сторін, пов`язані з надсиланням кореспонденції у справі іншим учасникам процесу та суду.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково на 81,70 %, суд вважає за необхідне покласти поштові витрати на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 98,19 грн. (120,18 грн ? 81,70:100 %).

Зважаючи на викладене представником позивача, суд вважає за можливе питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись, ч.1 ст. 526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №31.05.2024-100000565 від 31.05.2024 року в розмірі 6 700,00 гривень.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на оплату судового збору у розмірі 2 175,18 грн. та витрати пов`язані з надсиланням кореспонденції у розмірі 98,19 грн.

В іншій частині віднести на рахунок позивача.

Питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення, має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його

перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, буд.133А, м. Київ, 01032.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук

Часті запитання

Який тип судового документу № 141472730 ?

Документ № 141472730 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141472730 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141472730 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141472730 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141472730, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Судове рішення № 141472730, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141472730 відноситься до справи № 629/9434/26

Це рішення відноситься до справи № 629/9434/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141472729
Наступний документ : 141472732