Рішення № 141471859, 13.11.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
613/2279/25
Номер документу
141471859
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №613/2279/25 Провадження № 2/613/281/26 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 613/2279/25, пров. № 2/613/281/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Солвентіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому представник просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019 у розмірі 18 090,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 22.07.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019.

У кредитному договорі сторони погодили всі істотні умови, зокрема щодо розміру кредиту, строку кредитування, відсотків за користування кредитом.

Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, у зв`язку чим виникла заборгованість за кредитним договором, тому ТОВ «ФК «Солвентіс» змушене звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 24.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляди справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08.07.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача - адвоката Кравцова І.Л., у яких він зазначив, що позов ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 подано з порушенням процесуальних строків. Дата видачі кредиту 22.07.2019, а позов подано 11.11.2025.

Крім того, з 02.01.2019 відповідач є військовослужбовцем, а з 11.11.2019 отримав статус учасника бойових дій. Тобто ще до дати отримання кредиту відповідач був захисником України від збройної агресії з боку РФ. Отже, згідно з положеннями п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач звільняється від штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань, а також процентів за користування кредитом.

Також представник відповідача зазначив, що незрозуміло за якою саме ставкою нараховано відсотки у сумі 9060 грн., оскільки, згідно з кредитним договором Базова процентна ставка за один день користування кредитом становить 1,7%; Акційна ставка або ставка за Програмою лояльності за один день користування кредитом становить 1,28%; Спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) становить 3,00%. Крім того, у п.1.2. договору процентна ставка за використання кредитних коштів складає 726, 35% річних річних або 1,99% на добу.

Також представник відповідача звернув увагу суду на те, що вимога стосовно стягнення тіла кредиту у сумі 9000,00грн. належними доказами не підтверджена.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. представник відповідача вважав, що ця сума не підлягає стягненню з відповідача у зв`язку необґрунтованістю та непропорційністю позовним вимогам. Необґрунтованість полягає у тому, що ні позивачем, ні представником позивача при підготовці позову не з`ясувало, що відповідач є військовослужбовцем та учасником бойових дій, який має права на звільнення від сплати відсотків за кредитом, і як наслідок сума вимоги у розмірі 9060,00грн. є необґрунтованою.

Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» у задоволенні позову у повному обсязі, а також у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

04.08.2026 до суду надійшли пояснення представника позивача, у яких він зазначив, що 22.07.2019 ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання кредиту №2523501. Відповідно до умов пункту 7.10 Договір про надання кредиту Сторони погодили, що Договір укладається в електронній формі на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.ua згідно зі ст . 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». ПРАВИЛА НАДАННЯ КРЕДИТУ ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (в редакції від 11 червня 2019 року) розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця URL: https://alexcredit.ua/. Таким чином, порядок укладення договору передбачає багаторівневу ідентифікацію, надання повної та достовірної інформації, обов`язкове ознайомлення з усіма істотними умовами, а також особисте підтвердження кожного етапу через одноразовий ідентифікатор. Це підтверджує, що Позичальник свідомо погодився з умовами договору та мав можливість ознайомитись із всією необхідною інформацією до укладення правочину. Отже, перед укладенням зазначеного договору, на номер мобільного телефону Позичальника, зареєстрований у його особистому кабінеті в ІКС Товариства, було надіслано одноразовий ідентифікатор - код підтвердження 2523501, за допомогою якого було здійснено авторизацію Відповідача та підписання договору між Первісним кредитором та ОСОБА_1 .

Отже, Позивач приходить до висновку, що Договір про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019 з додатками до нього, було підписано Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та Первісним кредитором такого правочину в електронній формі, оскільки без здійснення входу на сайт кредитора: https://alexcredit.ua/ за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету, внесення свої персональних даних, номера телефону, договір з додатками до нього між сторонами не було би укладено.

Щодо перерахування кредитних коштів за договором про надання кредиту, представник позивача зазначив, відповідно до умов пункту 1.10 Кредитного договору № 2523501 від 22.07.2019, Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.4. Договору в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Між ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яка є фінансовою установою, що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» було укладено Договір про на переказ коштів № ВП-220817-1 від 22 серпня 2017 р. Отже, як небанківська установа ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» звернулося до платіжної установи, яка має відповідну ліцензію на надання платіжних послуг, задля перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача. В обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивач надав суду документи щодо надання кредитних коштів Позичальнику, а саме: кредитний договір, який містить підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом, деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2523501 від 22.07.2019 та лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за вих. № 5892-ВП від 15.09.2025, в якому повідомляється про успішність проведення платежу.

Щодо розрахунку заборгованості, представник позивача зазначив, що у кредитному договорі було погоджено Базову процентну ставку за один день користування кредитом, Акційну ставку або ставку за Програмою лояльності за один день користування кредитом, Спеціальну процентну ставку за один день користування кредитом. Відповідно до п 1.9. Договору сторони встановлюють Узгоджений строк повернення кредиту: 30 календарних днів до 21.08.2019 р. (включно).

Відповідно до п 7.7. Договору сторони погоджуються, що у випадку порушення Позичальником Узгодженого строку повернення кредиту, його Зобов`язання за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитними коштами, при цьому Кредитодавець має право нараховувати, а Позичальник повинен сплачувати до повного погашення Заборгованості Основну суму кредиту, Проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штрафи), які розраховуються (визначаються) відповідно до Розділу 1 цього Договору.

Також представник позивача звернув увагу суду на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання Відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором.

Разом з позовною заявою, Позивачем надано Детальний (щоденний) розрахунок заборгованості. Відповідно до Деталізованого розрахунку до кредитного договору сума боргу за період 22.07.2019 - 07.09.2019 становить 18090,00 грн., із яких заборгованість за тілом кредиту становить 9 000,00 грн. Відповідно до п. 1.4 Договору заборгованість за відсотками становить 9090,00 грн., нарахування яких здійснювалося на підставі: п.1.6. договору (1,70%) за період 23.07.2019 - 21.08.2019, що у загальному розмірі становить 4 590,00 грн.; п.1.6. (3,00%) договору за період 22.08.2019 - 07.09.2019, що у загальному розмірі становить 4 500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача вважав, що Деталізований розрахунок заборгованості до кредитного договору № 2523501 від 22.07.2019 відповідає умовам, погодженим між Відповідачем та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ».

Разом з цим, представник позивача зазначив, що 10 червня 2025 р. між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до умов якого, ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019. Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10 червня 2025 р., ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» зобов`язується відступити ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб. 07 липня 2025 р. між Попереднім кредитором та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено Договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019 у розмірі 18090,00 грн.

Щодо застосування до відповідача положень ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», представник позивача зазначив, що вони застосовуються виключно до осіб, призваних на військову службу за мобілізацією.

Матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач був призваний на військову службу саме за мобілізацією, тоді як застосування відповідних положень законодавства пов`язується саме з підтвердженням таких обставин.

Враховуючи викладене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.09.2026 задоволено клопотання ТОВ «ФК «Солвентіс» про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» доказів.

Представник ТОВ «ФК «Солвентіс» надав суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача - адвокат Кравцов І.Л. в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить такого висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 22.07.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором 2523501 /а.с.19-21/.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що сума кредиту (Основна сума кредиту на початок виконання Договору) складає 9 000,00 гривень (надалі за текстом - Сума кредиту).

Згідно з п. 1.6. договору, Базова процентна ставка за один день користування кредитом - 1,7%; Акційна ставка або ставка за Програмою лояльності за один день користування кредитом - 1,28%; Спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%; Пеня за один день користування кредитом поза Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 0,00%.

Відповідно до п. 1.8. Дата надання кредиту, Узгоджений строк повернення кредиту і відповідна узгоджена Дата повернення кредиту, сума кредиту (загальний розмір кредиту), Проценти за користування кредитом, Реальна процентна ставка за кредитом, абсолютне значення подорожчання кредиту вказані у Графіку платежів, що визначається у Додатку № 1 до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Графік платежів складається окремо за умови дії Акцій і/або Програми лояльності у випадку повернення Зобов`язань до спливу Узгодженого строку повернення кредиту та за умови дії Базової і Спеціальної процентної ставки у випадку погашення Заборгованості поза межами Узгодженого строку повернення кредиту.

Відповідно до п. 1.9. договору, Сторони встановлюють Узгоджений строк повернення кредиту: 30 календарних днів до 21.08.2019 р. (включно).

Згідно з п. 1.10. договору, Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.4. Договору в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України, з цим Договором та https://alexcredit.ua/umovi. 5.2. Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених цим Договором.

Згідно з п. 7.2. договору, Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором та https://alexcredit.ua/umovi, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх. 7.3. Сторони підтверджують, що даний електронний Договір, всі Додатки до нього, Додаткові угоди, Правила мають таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені у письмовій формі.

Також ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором Графік платежів /а.с.21/.

10.06.2025 ТОВ «Алекскредит» на підставі Договору факторингу № АК-10/06/2025 відступило ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників, у тому числі до боржника ОСОБА_1 за Договором про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019 у розмірі 18 090,00 грн. В подальшому, 07.07.2025 ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» на підставі Договору факторингу № ДФ-07072025 відступило ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» право грошової вимоги до боржників, у тому числі до боржника ОСОБА_1 за Договором про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019 у розмірі 18 090,00 грн. /а.с.22-26, 29-33/.

Згідно з повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», відповідно до договору ВП-220817-1 від 22.08.17 було здійснено за дорученням ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» успішний переказ коштів, а саме 22.07.2019 на суму 9000 (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 289598, номер транзакції в системі WayForpay - 98651582215194451003963511279862 /а.с.38/.

10.07.2025 ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» направило відповідачу ОСОБА_1 вимогу-повідомлення про обов`язок погашення заборгованості за кредитним договором № 2523501 від 22.07.2019 у сумі 18 090,00 грн. /а.с.40/.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З кредитного договору № 2523501 від 22.07.2019 вбачається, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Отже, оскільки договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Отже, відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Вказаний договір є чинним, недійсним судом не визнаний.

Верховний суд у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23 зазначив, що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Отже, надане позивачем повідомлення ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» є належним доказом перерахування відповідачу кредитних коштів.

Крім того, на виконання ухвали про витребування доказів до суду з АТ КБ «ПриватБанк» надійшло повідомлення, у якому вказано, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Крім того, в повідомленні зазначені ідентифікаційні дані власника карти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , серія та номер паспорта НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_5 .

Крім того, до вказаного повідомлення долучено виписку по банківському рахунку ОСОБА_1 , з якого вбачається зарахування 22.07.2019 на карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 9000,00 грн. /а.с.171-172/.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідн з п.п. 2.1.3. Договору факторингу № АК-10/06/2025, Договору факторингу № ДФ-07072025 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору та відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) договір та реєстр прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-10/06/2025, боржником значиться ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір 2523501 від 22.007.2019, загальна сума заборгованості 18090,00 грн. /а.с.12/.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-07072025, боржником значиться ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір 2523501 від 22.007.2019, загальна сума заборгованості 18090,00 грн. /а.с.12/.

Крмі того, факт переходу до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019 у розмірі 18 090,00 грн. підтверджується копіями платіжних інструкцій про оплату ціни згідно з Договорами факторингів /а.с.42, 43/.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором про надання кредиту № 2523501 від 22.07.2019 у розмірі 18 090,00 грн./

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з розрахунками заборгованості, ОСОБА_1 первісним кредитором нараховано заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 18 090,00 грн., яка складається із тіла кредиту у сумі 9000,00 грн., відсотків за користування кредитом у сумі 4590,00 грн., прострочених відсотків за спеціальною ставкою у сумі 4500,00 грн. /а.с.14/.

Факт видачі відповідачу ОСОБА_1 кредиту у сумі 9000,00 грн. підтверджено належними доказами. Відповідач не надав суду доказів того, що він повернув позивачу кредит у вказаному розмірі.

Отже, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгваність за тілом кредиту у розмірі 9000,00 грн.

Щодо стягнення відсотків, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з умовами кредитного договору, Базова процентна ставка за один день користування кредитом становить 1,7%; Акційна ставка або ставка за Програмою лояльності за один день користування кредитом становить 1,28%; Спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) становить 3,00%.

Пунктом 1.9. договору передбачено Узгоджений строк повернення кредиту 30 календарних днів, до 21.08.2019.

Згідно з п.п. 2.3.5. договору, кредитодавець зобов`язаний здійснювати нарахування Процентів за користування кредитом та у випадку порушення Узгодженого строку повернення кредиту перераховувати їх відповідно до п. 1.5., п. 7.7. цього Договору.

Відповідно до п.п 2.4.1., 2.4.2. договору, позичальник зобов`язаний належним чином виконувати свої обов`язки за цим Договором та https://alexcredit.ua/umovi; повернути кредит у повному обсязі, сплатити Проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором та Додатками до нього, не пізніше дати, вказаної в п. 1.8. цього Договору.

Згідно з п. 4.7. договору, Кредит вважається простроченим у разі несвоєчасної сплати Основної суми кредиту та Процентів за користування кредитом, починаючи з наступного дня закінчення Узгодженого строку повернення кредиту, визначеного в п. 1.9. цього Договору, за умови, якщо Узгоджений строк повернення Кредиту не було продовжено шляхом укладення між Сторонами Додаткової угоди.

Відповідно до п. 7.7. договору, Сторони погоджуються, що у випадку порушення Позичальником Узгодженого строку повернення кредиту, його Зобов`язання за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитними коштами, при цьому Кредитодавець має право нараховувати, а Позичальник повинен сплачувати до повного погашення Заборгованості Основну суму кредиту, Проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штрафи), які розраховуються (визначаються) відповідно до Розділу 1 цього Договору.

Згідно з графіком платежів, заборгованість за процентами за користування кредитом у випадку виконання зобов`язань до спливу Узгодженого строку повернення кредиту становить 3456,00 грн.(за ставкою 1,28 %); у випадку виникнення заборгованості (невиконання зобов`язань до спливу Узгодженого строку повернення кредиту) становить 4590,00 грн. (за ставкою 1,70 %).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 нараховано заборгованіть за відсотками за користування кредитом у сумі 4590,00 грн. за ставкою 1,70 % , а також прострочені проценти за кредитом (за Спеціальною процентною ставкою у розмірі 3,00 %) з наступного дня, після закінченням Узгодженого строку повернення кредиту, у сумі 4500,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, відсотки у сумі 4590,00 грн. нараховані з 22.07.2019 по 21.08.2019, тобто в межах Узгодженого строку повернення кредиту.

Враховуючи, що відповідач не повернув кредит до спливу Узгодженого строку повернення кредиту, для нарахування відсотків за користування кредитом в межах строку кредитування підлягає застосуванню базова процентна ставка у розмірі 1,7 %.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у сумі 4590, 00 грн. (1,7 % х 9000 =153; 153 х 30 днів = 4590,00).

Щодо нарахування відсотків за період з 22.08.2019 по 07.09.2019, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.п. 2.2.2. договору, позичальник має право звертатись до Кредитодавця із заявою про продовження Узгодженого строку погашення кредиту на умовах, визначених у розділі 12 https://alexcredit.ua/umovi.

Відповідно до п.п. 2.1.4. договору, Кредитодавець відповідно до умов цього Договору та https://alexcredit.ua/umovi має право надавати згоду на продовження Узгодженого строку повернення кредиту за заявою Позичальника шляхом укладення між Сторонами Додаткової угоди відповідно до умов, визначених у розділі 12 https://alexcredit.ua/umovi.

У постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Разом з цим, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач звертався до первісного кредитора із заявою про продовження Узгодженого строку погашення кредиту, а первісний кредитор надавав згоду на продовження Узгодженого строку повернення кредиту.

Згідно з умовами кредитного договору, зокрема п. 1.6. Базова процентна ставка за один день користування кредитом становить 1,7%; Акційна ставка або ставка за Програмою лояльності за один день користування кредитом становить 1,28%; Спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) становить 3,00%.

Тобто, всі три види процентих ставок передбачають нарахування процентів саме за користування кредитом.

Отже, п. 1.6. кредитного договору регулює правомірну поведінку сторін.

При цьому, вказаний договір також містить окремий розділ, що регулює відповідальність сторін.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості, проценти за період поза межами строку кредитування первісний кредитор нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що підтверджується доданим розрахунком заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось.

Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України та, як наслідок - унеможливлює задоволення позовних в частині стягнення заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування.

Отже, відсотки в сумі 4500,00 грн., нараховані за період з 22.08.2019 по 07.09.2019, стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 13 590, 00 грн.

Щодо застосування положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час укаледння кредитного договору), військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Представником відповідача надано суду копію першої сторінки військового квитка на ім`я ОСОБА_1 , копію посвідчення учасника бойових дія на ім`я ОСОБА_1 , копію довідки, виданої тво начальника штабу-заступника командира вч НОМЕР_6 19.08.2024, згідно з якою солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вч НОМЕР_6 .

З вказаних документів неможливо встановити, чи був відповідач на момент укладення кредитного договору та в період нарахування відсотків за користування кредитом військовослужбовцем, зокрема мобілізованим військовослужбовцем, що позбавляє суд можливості застосувати до відповідача положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, суд звертає увагу, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування процентів за користування позикою протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24).

Щодо позовної давності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладено 22.07.2019, строк виконання зобов`язань за кредитним договором закінчується 21.08.2019.

Отже, право на пред`явлення вимоги у позивача виникає з 22.08.2019 і закінчується 21.08.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) у період з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року встановлений карантин на всій території України. Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 9 грудня 2020 року № 1236, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023 (із змінами і доповненнями), карантин продовжений на всій території України з 22 травня 2020 р. до 30 червня 2023 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX внесено зміни до законодавчих актів, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, в Україні запроваджено воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дія режиму воєнного стану неодноразово продовжується та наразі триває.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15.03.2022 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено п. 19., згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Законом України Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності , який набрав законної сили 04.09.2025, Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено позовної давності.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає про таке.

З п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано:

-копію Договору про надання правничої допомоги № 43657029 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» та адвокатом Ліваковм І.М. /а.с.16-18/;

-копію Додаткової угоди № 2523201 до Договору про надання правової допомоги № 43657029 /а.с.37/;

-копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Ліваком І.М.;

-копію Акту № 2523501 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 30.09.2025.

У постанові від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 Верховний Суд зазначив, що до переліку документального підтвердження надання правничої допомоги можуть входити, зокрема:

-договір про надання правничої допомоги;

-детальний опис виконаних доручень клієнта;

-акти приймання-передання виконаних робіт (якщо вони передбачені договором, це обов`язково);

-рахунки на оплату юридичних послуг;

-платіжні доручення або квитанції на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом;

-докази направлення заяви з усіма додатками іншим учасникам справи.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Вирішуючи питання про розмір таких витрат, який підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, суд зазначає про таке.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 по справі №275/150/22 вказав на те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, зокрема зазначив, що витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн. є необґрунтованими та непропорційними розміру позовних вимог. У зв`язку з чим просив відмовити у стягненні таких судових витрат.

Вирішуючи питання про розмір витрат, які підлягають стягненню з відповідача, суд, виходячи з положень ст.137 ЦПК, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи ціну позову, перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу у цій справі, категорію та складність справи, наявність усталеної судової практики з розгляду подібних справ, а також, враховуючи, що позивачем доведено понесення таких витрат та позовні вимоги задоволено частково, доходить висновку, що заявлені представником позивача вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 75 % ( 13590 х100% / 18090), з відповідача на користь позивача підлягає стегненню судовий збір у сумі 1816,80 грн. ( 75 % х 2422,40).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_7 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 2523501 від 22.07.2019 у розмірі 13 590,00 (тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок), судовий збір у сумі 1816,80 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 80 копійок), витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок), а всього - 18 406,80 (вісімнадцять тисяч чотириста шість гривень 80 копійок).

В іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», ЄДРПОУ: 43657029, адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 13.11.2026.

Суддя Ю.В. Уварова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141471859 ?

Документ № 141471859 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141471859 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141471859 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141471859 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141471859, Богодухівський районний суд Харківської області

Судове рішення № 141471859, Богодухівський районний суд Харківської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141471859 відноситься до справи № 613/2279/25

Це рішення відноситься до справи № 613/2279/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141471858
Наступний документ : 141471862