Рішення № 141471847, 13.11.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
613/1110/25
Номер документу
141471847
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №613/1110/25 Провадження № 2/613/54/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Харченка С.М., за участю секретаря судового засідання Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Органу опіки та піклування Богодухівської міської ради в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Богодухівської міської ради звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, за якою просить позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що мати ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей. Судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_4 .

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач - мати неповнолітнього ОСОБА_1 тривалий час не виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання сина, не бере участі у забезпеченні його фізичного, морального, освітнього, духовного і культурного розвитку, не цікавиться його станом здоров`я, не здійснює належного нагляду та не підтримує регулярного контакту з дитиною. ОСОБА_5 фактично з народження перебував на обліку Служби у період, коли виховувався матір`ю, через неналежне виконання ОСОБА_4 батьківських обов`язків, вживання нею наркотичних засобів та ведення аморального способу жйття. У зв`язку з цим у 2010 році питання про доцільність позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина порушувалося Службою РДА. З чотирьох років хлопець має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та виховується сторонніми особами у зв`язку з неодноразовим відбуванням матір`ю покарання у місцях позбавлення волі.Також сторона позивача зазначає,що ОСОБА_4 не бере участі у навчальному процесі, не звертаєтьсядо закладів охорони здоров`я, не здійснює належної матеріальної підтримки, не цікавиться психоемоційним станом дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а контакти з ними є рідкісними, поверховими та не мають виховного або емоційного впливу.Усі базові потреби дітей протягом їхнього життя забезпечувалися сторонніми особами: патронатними вихователями, опікуном, а на сьогодні - батьками-вихователями дитячого будинку сімейного типу та законним представником закладу освіти, де перебуває ОСОБА_1 . Саме вони взяли на себе повну відповідальність за турботу, догляд, навчання та розвиток дітей. Дітям було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування, виключно у зв`язку з перебуванням їх матері у місцях позбавлення волі. Проте, після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_4 не виявила, відповідно до чинного законодавства України, бажання повернути дітей до себе для подальшого виховання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала зазначила, що відповідач після звільнення з місць позбавлення волі ,із заявою про повернення їй дітей не звернулася,ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову зазначила, що вона з ранку і до вечора знаходиться на роботі,їй ніхто не допомагає.Вона працює на сортуванні побутових відходів,отримує заробітну плати в розмірі 16 тис.гривень,діти до неї дуже часто приходять,вона регулярно купує їм одяг,їжу,перераховує кошти на банківські картки дітей.Зазначила,що за адресою реєстрації вона не проживає,оскільки будинок не придатний для житла та проживає за іншою адресою із співмешканцем,де є можливість для проживання дітей.

Опитаний у судовому засіданні в присутності психолога неповнолітній син відповідача - ОСОБА_2 повідомив,що він проживає в прийомній сім`ї, мати періодично спілкується з ним,він їй допомагає по господарству.Мати йому неодноразово повідомляла про своє бажання проживати разом.

Опитана в судовому засіданні в присутності психолога малолітня донька відповідача - ОСОБА_3 повідомила,що мати спілкується з нею,перераховує на її карту кошти,купує їй взуття,надає все необхідне.Вона періодично приходить до матері,яка живе із співмешканцем,де мати пригощає її, цікавиться її потребами.Уточнила,що їй подобається проживати в прийомній сім`ї, але вона бажає жити саме з матір`ю.

Опитаний у судовому засіданні в присутності психолога неповнолітній син відповідача- ОСОБА_1 повідомив, що з матір`ю у нього гарні стосунки,вона йому надає кошти,їжу,купує одяг.Під час канікул в навчанні,він проживав з матір`ю.Зараз мати допомогає йому знайти роботу,допомагає у вирішенні проблем.Коли він навчався,мати цікавилася його навчанням.

В судовому засіданні прокурор Богодухівської окружної прокуратури Лагодюк-Рубан Ю.А. повідомила,що діти виявили бажання перебувати з матір`ю, яка спілкується з ними,надає необхідну допомогу. Вважала необхідним відмовити в задоволенні позову. Зазначила,що суду не доведено винне,свідоме ухилення матері від її обов`язків та при цьому вважала необхідним попередити відповідача про належне виконання батьківських обов`язків та зміну ставлення до участі у житті і вихованні дітей.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,вислухав представника позивача,відповідача,опитавши дітей,з`ясував думку прокурора вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Судом на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є матір`ю неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 .

Відповідно до змісту висновку Богодухівської міської ради Харківської області про доцільність позбавлення батьківських прав №02-23/4308 від 04.06.2025, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити матір ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до її дітей ОСОБА_1 ,2009 р.н., ОСОБА_2 ,2010 р.н., ОСОБА_3 ,2013 р.н.

Мотиви та застосовані норми права, з яких виходить суд під час розгляду справи.

При цьому слід зазначити, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21 червня 2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

За приписами ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Частинами 1-3 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України.

У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Відповідно до положень статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В пункті 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері, так і для дітей.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько/мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача по відношенню до дітей,фактично посилається на ухилення відповідача від виконання обов`язків по вихованню та утриманню дітей.

Під час розгляду даної справи суд встановив, що у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками відповідачем, які б свідчили про злісне ухилення нею від виховання своїх дітей і, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Так у справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків (додана до позовної заяви копія постанови суду від 25.01.2021 року про притягнення ОСОБА_4 за ч.1 ст.184 КУпАП не підтверджує саме злісного ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини) , бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей саме шляхом позбавлення матері по відношенню до дітей батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

Висновок Богодухівської міської ради Харківської області про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача по відношенню до дітей , складений без врахування думки та позиції матері з цього питання, має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду ( ч. 5, 6 ст. 19 СК України).

Крім того,слід зазначити,що відповідно до змісту вказаного висновку (а.с.-34), « ОСОБА_4 було письмово запрошено на засідання Комісії,яке відбулося 28 квітня 2025 року.Однак,вона запізнилась і з`явилася вже після того,як питання щодо доцільності позбавлення її батьківських прав було заслухано членами Комісії та ухвалено відповідне рішення» .Тим самим у висновку взагалі відсутня інформація щодо ставлення самої відповідачки з приводу питання позбавлення її батьківських прав.

Інші докази, надані позивачем ні окремо, ні в своїй сукупності не підтверджують беззаперечно те, що відповідач ухилилася від своїх батьківських прав по відношенню до дітей. Також слід зазначити,що додані до позовної заяви копії вироку суду щодо відповідача,ухвали про обрання їй запобіжного заходу ,довідки про звільнення з місць позбавлення волі не свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків відносно дітей та підтверджують необхідність влаштування дітей в прийомні сім`ї , під час перебування відповідача в місцях позбавлення волі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно її дітей не забезпечуватиме інтересів самих дітей, оскільки позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення матері по відношенню до дітей батьківських прав.Суду не надано доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дітей, її винної поведінки.При цьому опитані в судовому засіданні діти відповідачки фактично підтвердили протилежне.

Верховний Суд неодноразово підкреслював, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який йдуть лише у виняткових випадках. А головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку (постанова КЦС від 20.12.2023 у справі №522/20260/21).

Саме ці докази і вважатимуться законними підставами для задоволення позову (постанова КЦС від 29.11.2023 у справі №607/15704/22).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним та передчасним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у задоволенні позову щодо позбавлення відповідача батьківських прав відмовити.

Виходячи з викладеного суд вважає, що відповідача слід попередити про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і покласти на Службу у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків.

За вказаних вище обставин справи, у задоволенні позовних вимог у даній справі слід відмовити.Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову,судові витрати відповідачем не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Органу опіки та піклування Богодухівської міської ради в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поклавши на Службу у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач Орган опіки та піклування Богодухівської міської ради,код ЄДРПОУ 43954862, Харківська обл. м. Богодухів пл. Соборності, буд. 2.

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя

Часті запитання

Який тип судового документу № 141471847 ?

Документ № 141471847 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141471847 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141471847 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141471847 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141471847, Богодухівський районний суд Харківської області

Судове рішення № 141471847, Богодухівський районний суд Харківської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141471847 відноситься до справи № 613/1110/25

Це рішення відноситься до справи № 613/1110/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141471845
Наступний документ : 141471848