Рішення № 141471571, 28.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Дата ухвалення
28.10.2026
Номер справи
569/10436/26
Номер документу
141471571
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 569/10436/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Баланович М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТзОВ «ФК «Солвентіс» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3394991 від 15.03.2020 в розмірі 32850 грн та судових витрат по справі.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 15.03.2020 року між ТзОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №3394991. Позивач вказує, що відповідач порушив умови Договору позики та не виконував покладені на нього зобов`язання належним чином у зв`язку з чим сума заборгованості відповідача за Договором №3394991 від 15.03.2020 становить 32850 грн., з яких: 5 000.00 грн. сума кредиту; 27850.00 грн. нараховані проценти за користування кредитом. На підставі укладених договорів факторингу від 29.10.2025 року та від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №3394991 від 15.03.2020.

Ухвалою суду від 20.05.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.

29.05.2026 представник відповідача Дупак В.Г. подав до сдуду відзив на позовну заяву, зазначив що оскільки позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів у позику, на умовах споживчого кредиту від первісного кредитора ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» до позивача по даній справі, відповідно ТзОВ «ФК «Солвентіс» не є належним позивачем у даній справі, що є самостійною підставою для відмови у позові. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Враховуючи, що за кредитним договором прострочена заборгованість за кредитом складала 5000,00 гривень, Позивач здійснив калькуляцію на незаконну, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 32 850,00 гривень, що являє собою недобросовісну поведінку, та порушення конституційних прав Відповідача. просить відмовити в позові та заперечує щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.

04.06.2026 представник позивача Дубовик В.О. подала до сдуду відповідь відзив на позовну заяву, зазначила що договір про надання кредиту № 3394991 від 15.03.2020 разом із відповідними додатками укладено відповідачем із первісним кредитором шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджує вчинення правочину в електронній формі, при цьому таке підписання стало можливим виключно після авторизації відповідача в особистому кабінеті на сайті кредитора з використанням логіна та пароля, а також внесення персональних даних і номера телефону, без чого укладення договору та додатків до нього було б неможливим. Відповідач не виконав своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто до 30.09.2020. Відповідачем було здійснено платіж (сплачені проценти за користування кредитом) у сумі: 918,00 грн 02.04.2020 року; 1 581,00 грн 03.05.2020 року; 1 020,00 грн 23.05.2020 року; 510,00 грн 02.06.2020 року; 459,00 грн 11.06.2020 року; 561,00 грн 22.06.2020 року; 510,00 грн 02.07.2020 року; 510,00 грн 15.07.2020 року. Це свідчить про виконання ним зобов`язань у відповідній частині та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначивши про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився,хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.03.2020 року між ТзОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №3394991, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти в сумі 5000,00 грн. Відповідно до умов Кредитного договору, у якості підтвердження підписання Договору (вчинення електронного правочину), надання Кредиту Позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про Кредитодавця, Основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч. 11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит» розміщені на Сайті Кредитодавця URL: https://alexcredit.ua за посиланням URL: https://alexcredit.ua /umovi.

Згідно п.1.7.3.Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6620,40 грн.

Згідно Додатку №1 до Договору про надання кредиту №3394991 від 13.03.2020 роуц визначено графік платежів за загальними умовами кредитування: дата початку періоду 15.03.2020 дата закінчення періоду 30.09.2020, загальна вартість кредиту становить 6620,40 у тому числі: 5000,00 основна сума кредиту, 1620,40 проценти за користування кредитом.

Кошти за кредитним договором №3394991, було надано позичальнику безготівково шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Належність банківської картки № НОМЕР_1 та зарахування на платіжну картку коштів у сумі 5000 коштів підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк». Крім того, банком зазначено фінансовий номер телефону відповідача.

Позивач вказує, що відповідач порушив умови Договору позики та не виконував покладені на нього зобов`язання належним чином у зв`язку з чим сума заборгованості відповідача за Договором №3394991 від 15.03.2020 становить 32850 грн., з яких: 5 000.00 грн. сума кредиту; 27850.00 грн. нараховані проценти за користування кредитом.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладений Договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений Договір факторингу №31102025. Згідно Договору факторингу-1 від 29.10.2025 року та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №4161566 від 10.11.2020 року.

Факт укладення кредитного договору та наявність заборгованості позичальника за цим договором підтверджується матеріалами справи і нічим не спростовується. За змістом статті 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Суду не надано відомостей про погашення відповідачем існуючої заборгованості.

За змістом статей 512, 514, 516 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено статтею 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Як вбачається з розрахунку, заборгованість відповідача становить 32850 грн., з яких: 5 000.00 грн. сума кредиту; 27850.00 грн. нараховані проценти за користування кредитом.

Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем та в добровільному порядку кредитору не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення коштів.

Таким чином, суд приходить висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 5000,00 грн.

Однак суд, не погоджується з розрахунком суми відсотків, з огляду на наступне.

Суд зважає на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16, згідно з якими надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто, фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, поза чітко вказаного строку кредитування.

Крім того, суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Судом установлено, що п.7.1.3. Кредит надається строком до 30.09.2020 року. У Додатку №1 до договору міститься Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.

Отже, враховуючи узгоджені сторонами строки кредитування, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії договору, суд вважає, що у відповідача виникло зобов`язання зі сплати основної суми кредиту 5000 грн та відсотків за договором в межах строку дії договору в сумі 1620,40 грн, що узгоджується з графіком розрахунків та загальної вартості кредиту (Додаток 1 до Договору про надання кредиту №0094991).

Позивач не заперечує, що Відповідачем було здійснено платіж у сумі: 918,00 грн 02.04.2020 року; 1 581,00 грн 03.05.2020 року; 1 020,00 грн 23.05.2020 року; 510,00 грн 02.06.2020 року; 459,00 грн 11.06.2020 року; 561,00 грн 22.06.2020 року; 510,00 грн 02.07.2020 року; 510,00 грн 15.07.2020 року, всього разом 6069,00 грн.

За наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в загальному розмірі 551 грн.:( 6620 - 6069 грн.)

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 44,65 грн. (551 грн*2662,40 грн /32850 грн)

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано належні докази. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 100,63 грн. (551 грн*6000 грн /32850 грн)

Керуючись ст.ст. 19, 89, 141, 263-265, 268, 288-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №3394991 від 15.03.2020 у розмірі 551 (п"ятсот п"ятдесят одна) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 44 ( сорок чотири) грн 65 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 100 (сто) грн. 63 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.С.Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 09.11.2026

Суддя І.О.Гордійчук

Часті запитання

Який тип судового документу № 141471571 ?

Документ № 141471571 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141471571 ?

Дата ухвалення - 28.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141471571 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141471571 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141471571, Рівненський міський суд Рівненської області

Судове рішення № 141471571, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141471571 відноситься до справи № 569/10436/26

Це рішення відноситься до справи № 569/10436/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141471570
Наступний документ : 141471572