Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 565/2358/26
Провадження № 2/565/1354/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Зейкана І.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
29 вересня 2026 року до Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , яка змінила прізвище із ОСОБА_2 , заборгованість за кредитним договором №2335183 від 07.09.2021 року у сумі 24 720,00 грн, судові витрати у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 07 вересня 2021 року між ТОВ «Лінеура» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2335183, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти (споживчий кредит) у сумі 8000 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Натомість, відповідач не виконала умови кредитного договору, не повернула кредит вчасно, не сплатила комісію та проценти.
10 серпня 2023 року ТОВ «Лінеура» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ - 10082023. Згідно вищевказаного договору та закону ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Лінеура», включно і до відповідача за кредитним договором №2335183 від 07.09.2021 року.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №2335183 від 07.09.2021 року в розмірі 24 720 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту та 16 720 грн. 00 коп. - сума заборгованості за процентами.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив в якому вона просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі в разі недоведення позивачем належними та допустимими доказами обставин, на яких грунтуються позовні вимоги. З огляду на дату договору 07.09.2021 року просить суд перевірити строк виконання зобов`язань, дату виникнення прострочення та дотримання позивачем установлених законом строків звернення до суду з урахуванням законодавства, чинного у відповідні періоди. Також заперечує проти стягнення заборгованості без належного обгрунтування її складу та розміру та просить перевірити правомірність нарахування процентів, штрафів, пені та інших платежів, зокрема за період дії воєнного стану, на відповідність Цивільному кодексу України та законодавству про споживче кредитування. Позивач має надати детальний розрахунок заборгованості із зазначенням підстав, періодів та методики кожного нарахування. Суми, нараховані всупереч законодавству, не підлягають стягненню. Також заперечує проти стягнення 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу без належного підтвердження їх фактичного понесення, необхідності та співмірності.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якому вказує, що вважає аргументи відповідача у відзиві на позовну заяву безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. З урахуванням вказаних «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду. Окрім того, посилання відповідача на незаконність вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами є безпідставною і спрямованою на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання.
Також від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому вона вказує тіж доводи, що у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача ТОВ "ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, згодні на винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, ніяких заяв чи клопотань до суду не подавала.
У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
07 вересня 2021 року між ТОВ «Лінеура» та ОСОБА_3 , яка змінила прізвище на Верховська, було укладено кредитний договір №2335183, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 8000 грн. строком на 30 днів, стандартна процента ставка 1,90 %.
Даний договір підписаний електронними підписами з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику безготівково шляхом переказу на Картковий рахунок.
Укладення ТОВ «Лінеура» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Лінеура» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.
Згідно із довідкою ТОВ «Лінеура» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Лінеура Зінюком А. відповідач ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Лінеура», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептувала його, підписавши 07 вересня 2021 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону, відповідний договір (Р908).
10 серпня 2023 року ТОВ «Лінеура» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ - 10082023. Згідно вищевказаного договору та закону ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Лінеура», включно і до відповідача за кредитним договором №2335183 від 07 вересня 2021 року.
Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККЛУ - 10082023 від 10 серпня 2023 року, заборгованості відповідача перед позивачем становить 24 720 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту та 16 720 грн. 00 коп. - сума заборгованості за процентами.
Отже, з укладенням договору у позичальника виник обов`язок повернути ТОВ «Лінеура» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.
При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
ТОВ «Лінеура» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «Лінеура» не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.
ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" є новим кредитором за кредитним договором №2335183 від 07 вересня 2021 року на підставі укладеного між ним та ТОВ «Лінеура» Договору відступлення прав вимог. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 24 720 грн. 00 коп.
Відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, тому суд приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.
За змістом ст. 3, 6, 627 ЦК Українив Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зважаючи на те, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що у зв`язку з порушеннями відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №2335183 від 07 вересня 2021 року у неї виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн.
Разом з тим, суд вирішуючи питання щодо розміру відсотків за користування кредитом, які підлягають до стягнення із відповідача, бере до уваги наступні обставини.
При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».
Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.
Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у пункті 35 Постанови.
Окрім того, у пункті 54 постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України. Тобто, згідно з логікою Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку.
Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальна вартість заборгованості становить 24 7200 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту та 16 720 грн. 00 коп. - сума заборгованості за процентами.
Разом з тим, суд доходить висновку, що підстави для стягнення відсотків у розмірі 12 008,00 (16 720,00 грн 4 712,00 грн) грн відсутні, з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду від 27.07.2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором про споживчий кредит №2335183 від 07 вересня 2021 року був погоджений сторонами та становив 30 днів з 07.09.2021 року (строк кредитування) до 06.12.2021 року, з урахуванням продовжень строку кредитування.
В цьому випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного статтею 625 ЦК України, вимог про що останній не заявляв.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит становить 4 712,00 грн за період з 07.09.2021 року до 06.12.2021 року.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Також, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги, зі змісту яких вбачається, що Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано правову допомогу для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на суму 8 000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 2500 грн.
При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1 369,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 355 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 12 712 (дванадцять тисяч сімсот дванадцять) грн заборгованості за договором №2335183 від 07.09.2021 р.
У задоволенні вимог у іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» понесені у справі судові витрати в розмірі 1 369 (одна тисяча триста шістдесят дев`ять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» понесені у справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-капітал", місце знаходження Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Головуючий суддя І.Ю. Зейкан
Судове рішення № 141471528, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області) було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 565/2358/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: