Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 559/1027/26
Провадження № 2/559/1208/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ВСТАНОВИВ:
Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.
02.05.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №7562262, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4500 грн. строком на 15 днів, процентна ставка 0,01%, комісія (одноразова за надання кредиту) 13,36% від суми кредиту, що в грошовому виразі становить 601,20 грн. 26.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №26082025, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 24.09.2025 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики №7562262 у розмірі 14107,50 грн. з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6,30 грн. - заборгованість за відсотками, 0 - сума боргу по процентам за понадстрокове користування, 9000 грн. - заборгованість за пенею, 601,20 грн. - заборгованість комісії за видачу кредиту.
Окрім того, 15.05.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9054100 у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі, згідно якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 3000 грн. на строк 360 днів, знижена процентна ставка 0,90% в день, стандартна процентна ставка становить 1% в день. 24.12.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №24122025/3, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2025 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги і до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 13950 грн., з яких 3000 грн. - заборгованість за основним боргом, 4950 грн. - заборгованість за відсотками, 6000 грн. - заборгованість за пенею та штрафами. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісних кредиторів. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЄАПБ», у зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за вказаними кредитними договорами у загальному розмірі 28057,50грн. та судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 01.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представник позивача у позові просив розглянути справу в його відсутність, заперечень проти ухвалення заочного рішення не заявляв.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України. При цьому з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
До суду від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.
За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Головуючий суддя перебував у планових відпустках з 15.06.2026 по 15.07.2026 та з 17.08.2026 по 21.08.2026.
Датою ухвалення рішення у даній справі є 12.11.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.05.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №7562262, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4500 грн. строком на 15 днів, процентна ставка 0,01%, комісія (одноразова за надання кредиту) 13,36% від суми кредиту, що в грошовому виразі становить 601,20 грн. Дата надання позики - 02.05.2025, дата повернення позики - 16.05.2025. орієнтована реальна річна процентна ставка 2615,32%, орієнтована загальна вартість позики - 5107,50 грн.(а.с.7-9).
У додатку № 1 до Договору сторонами погоджено Таблицю загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 5107,50 грн., з яких 4500 грн. - сума кредиту за договором, 6,30 грн. - проценти за користування кредитом, 601,20 грн . - комісія за надання кредиту (а.с.10).
ТОВ «Сіроко Фінанс» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4500 грн. шляхом їх перерахування 02.05.2025 о 17:04:49 на банківську картку позичальника НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою АТ«Таскомбанк» (а.с.11).
Згідно з розрахунком заборгованості наданого ТОВ «Сіроко Фінанс» відповідач, станом на 24.09.2025 має заборгованість за вказаним договором №7562262 у загальному розмірі у розмірі 14107,50 грн. з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6,30 грн. - заборгованість за відсотками, 9000 грн. - заборгованість за пенею, 601,20 грн. - заборгованість за комісією за видачу кредиту. (а.с.19).
26.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №26082025, а 24.09.2025 Додаткову угоду до даного договору, відповідно до яких ТОВ «Сіроко Фінанс» передає за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 24.09.2025 до Договору факторингу від 26.08.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики №7562262 у розмірі 14107,50 грн. За відступлення права вимоги згідно договору факторингу №26082025 від 26.08.2025 ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» сплатило грошові кошти у розмірі 1527852,44грн., що підтверджується платіжною інструкцією №119 від 30.09.2025 (а.с.13-18).
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, а заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №7562262 у розмірі 14107,50 грн. залишається не погашеною.
Також судом встановлено, що 15.05.2025 між ТОВ «Авентус Україна та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №9054100 про надання споживчого кредиту у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 3000 грн. Строк кредиту - 360 днів, періодичність зі сплати платежів - кожні 15 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору, знижена процентна ставка 0,90% в день та застосовується, якщо споживач до 30.05.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку НОМЕР_2 . Орієнтована реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою складає 2899,03%, за стандартною процентною ставкою з урахування зниженої - 2774,24%, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою складає 13800 грн., за стандартною процентною ставкою з урахування зниженої - 13755 грн.(а.с.26-34)
У Додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту сторонами визначено розмір та детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів. (а.с.35-36).
Також до матеріалів справи долучено Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним одноразовим підписом, та в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, що свідчить про те, що відповідач свідомо та особисто погодився та прийняв умови Договору (а.с.37-39).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитом виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , №транзакції 1607046602, що підтверджується інформаційною довідкою про переказ коштів ТОВ "ФК «Контрактовий дім» від 30.12.2025 (а.с.40).
24.12.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №24122025/3, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.44-45).
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників 24.12.2025, платіжна інструкція №221 від 26.12.2025 (згідно якої здійснено оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №24122025/3,) та реєстр боржників від 24.12.2025 підтверджує факт переходу від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги заборгованості до боржників згідно Реєстру, в тому числі і до відповідача у розмірі 13950 грн., та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.46-48).
Розрахунок заборгованості за Договором №9054100 надано позивачем за період з 15.05.2025 по 23.12.2025, згідно якого вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 13950 грн., з яких 3000 грн. - заборгованість за основним боргом, 4950грн. - заборгованість за відсотками, 6000грн. - заборгованість за пенею та штрафами. З даного документу вбачається, що нарахування відсотків первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» здійснювалися включно до 27.10.2025, і після відступлення права вимоги ТОВ ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, а заборгованість відповідача залишилася не погашена (а.с.41-43).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що він припустився порушення умов зазначеного договору щодо своєчасної сплати суми позики, а також процентів за користування цією позикою, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.
Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості, який узгоджується з випискою по особовому рахунку відповідача, що відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є належним доказом наявності та розміру заборгованості.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи та норми закону суд вважає, що наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості є належним доказом та допустимим засобом доказування у цій справі та в сукупності з іншими доказами свідчить про отримання та користування відповідачем позикою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Разом із цим сторони кредитного договору вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку та водночас зауважила, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦПК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року №16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.
Суд робить висновок, що 02.05. 2025 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Сіроко Фінанс» в електронній формі договір позики №7562262, за умовами якого вказана фінансова компанія перерахувала на картковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 4500 грн., а відповідач зобов`язався повернути позику, сплати проценти за користування позикою та комісійну винагороду за користування позикою у порядку, визначеному договором. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 4500 грн., боргу за відсотками у розмірі 6,30 грн. та комісії у розмірі 601,20 грн. (що нараховується одноразово в момент видачі кредиту та не є відповідальністю у розумінні цивільного законодавства України та при укладенні кредитного договору було передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів), підлягають стягненню, оскільки відповідають умовам договору та строку його дії.
Також 15.05.2025 ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є позивач, уклали кредитний договір №9054100 в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі. Суми, які підлягають стягненню, а саме: 3000 грн. - сума основного боргу та 4950 грн. - сума заборгованості за відсотками (нарахована первісним кредитором за період з 15.05.2025 по 27.10.2025 включно за процентною ставкою 1% за день), відповідають умовам Договору, строку його дії та нормам чинного законодавства.
Окрім того, суд зауважує, що протягом розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеними договорами, розмір заборгованості ним також не оспорено. Оскільки відповідач не спростовував розмір заборгованості, тому надані позивачем розрахунки заборгованості за відсутності альтернативних від відповідача, приймаються судом, як достовірні. Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що належними та допустимими доказами у справі підтверджені факти укладання між ТОВ «Сіроко Фінанс» 02.05.2025, ТОВ «Аванс кредит» 15.05.2025 та ОСОБА_1 кредитних договорів у передбаченій законом формі, виконання кредиторами умов договорів щодо надання позичальнику кредитних коштів та невиконання останнім в повному обсязі зобов`язань з повернення цих коштів разом із нарахованими, відповідно до умов договору, відсотками за користування кредитними коштами та комісією, а також законний перехід прав вимоги за цими договорами до ТОВ "ФК «Європейська агенція з повернення боргів», що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами на користь позивача. Тому, суд позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, нарахованих відсотків та комісії задовольняє повністю.
Що стосується стягнення заборгованості за пенею та штрафами, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач при заявлені вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом/пенею у розмірі 9000 грн. за договором позики №7562262, та у розмірі 6000 грн. за кредитним договором №9054100, не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час. Враховуючи, що обидва кредитні договори укладені у 2025 році, тобто під час дії воєнного стану, тому суд вважає, що стягнення з відповідача заборгованості за пенею/штрафом суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
У підсумку суд позовні вимоги задовольняє частково.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3328 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 153326 від 10.03.2026 (а.с.6), відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1548,79 грн.(13057,50*3328/28057,50)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 13057 (тринадцять тисяч п`ятдесят сім) гривень 50 копійок, зокрема :
за договором позики №7562262 в розмірі 5107 (п`ять тисяч сто сім) гривень 50 копійок, з яких: 4500 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу, 6,30 грн. - заборгованість за відсотками, 601,20 грн. - заборгованість за комісією за видачу кредиту;
за кредитним договором №9054100 у розмірі 7950 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4950 грн. - заборгованість за відсотками;
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1548,79грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 12.11.2026.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ.
Представник позивача: Король Владислав Анатолійович, НОМЕР_4 , адреса вул. Лісова, 2 поверх 4, м. Бровари, Київська область, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М.Томілін
Судове рішення № 141471432, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 559/1027/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: