Постанова № 141470995, 09.11.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Дата ухвалення
09.11.2026
Номер справи
530/1288/26
Номер документу
141470995
Форма судочинства
Про адмінправопорушення
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 530/1288/26

Номер провадження 3/530/285/26

09.11.2026 м.Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Ситник О.В. розглянувши об`єднані матеріали, які надійшли від відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,

установив:

06.06.2026 року, о 05 годині 44 хвилин, в с-щі Опішня, по вулиці Святомихайлівська, 53, Полтавського району, Полтавської області, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, не стійка хода, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила п.2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

06.06.2026 року, о 05 годині 44 хвилин, в с-щі Опішня, по вулиці Святомихайлівська, 53, Полтавського району, Полтавської області, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , та не вибрав безпечної швидкості, у результаті чого здійснив з`їзд з проїзжої частини на узбіччя, автомобіль отримав механічні ушкодження, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення, справи та провадження перебувають на розгляді одного судді, їх необхідно об`єднати в одне провадження та об`єднаній справі присвоїти № 530/1288/26 провадження № 3/530/285/26.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем його проживання, яка зазначена ним під час складання адміністративного протоколу (а.с. 32), причини неявки суду не повідомив, заяви про намір брати участь у розгляді справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1, ст.124 КУпАП не є обов`язковою.

Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає, що відповідно до ч.1ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Неявка ОСОБА_1 на розгляд матеріалів судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 передбачені ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП слід об`єднанти в одне адміністративне провадження, та стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У відповідності до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Системний аналіз положень п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 1, ст. 7, ст. 245 КУпАП, дозволяє зробити висновок про те, що в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинено 06.06.2026 року. На момент розгляду справи судом, 09.11.2026 року, закінчився строк накладення адміністративного стягнення, оскільки тримісячний строк з дня вчинення правопорушення щоб мати можливість притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП сплинув, оскільки закінчився 06.09.2026 року.

Суд позбавлений можливості прийняти рішення в строки передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, оскільки на момент розгляду судом даної справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст. 38 КУпАП закінчилися.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З огляду на те, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП являється нереабілітуючою підставою закриття справи про адміністративне правопорушення, така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені пунктів 1-4 частини 1 статті 247 КУпАП.

Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, у будь-якому разі, суди (судді) мають забезпечити всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтею 280 КУпАП.

Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними статтею 38 КУпАП, а передбачений статтею 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного і повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, закриваючи справу у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП) і не встановлюючи вину особи та інші обставини, передбачені статті 280 КУпАП, суд фактично не виконує свою основну функцію - здійснення правосуддя.

Отже системний аналіз норм КУпАП вказує на те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Закрити провадження з нереабілітуючих підстав або звільнити від відповідальності можливо лише винну особу, в діях якої є склад правопорушення, в іншому випадку прийняття такого рішення є свавільним.

З огляду на це, а також на репресивно - каральну та запобіжно - виховну функції адміністративної відповідальності, суддя при розгляді справи має встановити об`єктивні обставини адміністративного правопорушення, дослідити всі наявні докази у порядку встановленому КУпАП та дати їм належну оцінку і прийти до висновку про винуватість або невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що й було зроблено місцевим судом при розгляді матеріалів адміністративного правопорушення, встановлення вини ОСОБА_1 та прийнятті рішення про закриття провадження, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд, враховує різну практику встановлення винуватості особи при закритті проваджень у зв`язку з закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема і те, що суд першої інстанції не повинен вирішувати питання щодо встановлення вини особи закриваючи провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, з огляду на таке.

Формулювання статті 38 КУпАП - «строки накладення адміністративного стягнення», дає підстави для висновку про те, що застосування цієї норми (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинно відбуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

З правового аналізу положень статті 38 КУпАП убачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, оскільки у разі відсутності вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Натомість, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП містить посилання саме на статтю 38 КУпАП, яка підлягає застосуванню лише у випадку, якщо наявна вина особи і існують підстави для накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.

Таким чином, встановлення вини особи є обов`язком суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод носить рекомендаційний характер і жодна норма права не зобов`язує суддів керуватись ним при розгляді справ.

Крім того, ст. 280 КУпАП прямо встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов:

- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

- сплив встановленого законом тримісячного строку.

Тобто для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його закінченням необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

З огляду на викладене, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови визначення вини особи для встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

Суд дійшов обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та необхідності закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.1 ст. 38 КУпАП.

Пленум Верховного Суду України в п.27 своєї Постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» також роз`яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП України несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення, зокрема, стану алкогольного сп`яніння.

Також, пункт 2.9 а ПДР України прямо та категорично забороняє керування транспортними засобами в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2 цієї Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, виходячи з викладеного, саме відповідний поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції, зокрема, і при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу, мав підстави вважати, що особа (водій) за певними вказаними в п.3 Інструкції ознаками перебуває у стані алкогольного сп`яніння та запропонувати пройти тест на освідування, що і було зроблено працівником поліції та підтверджується записом на відео з боді камери.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я. Тобто, аналіз положень п.6 Інструкції містить можливість альтернативності огляду водія на стан сп`яніння і не визначає імперативність чи послідовність такого огляду, як наприклад, положення п.8 Інструкції, що лише у випадку ДТП регламентує обов`язковість проведення огляду на стан сп`яніння лише у закладі охорони здоров`я.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі». Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП, крім визнання ним вини також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: змістами протоколів про адміністративні правопорушення, відеодоказом до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі». Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України).

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

За загальними правилами ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 суддя не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у сфері транспорту, того, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягувався (дані про це в матеріалах справи відсутні), відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, з метою запобіганню вчинення ним нових правопорушень, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, що передбачений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, суд враховує, що згідно юридичної структури видів адміністративних стягнень, передбачених ст.24 КУпАП, штраф за своєю юридичною суттю, є одним із найменш суворіших видів адміністративних стягнень, що передбачені даною статтею КУпАП, а також встановлений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП як безальтернативний і єдиноможливий (згідно логіки законодавця). При цьому, враховуючи положення ч.1 ст.130 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення застосовує до винної особи разом із штрафом позбавлення права керування транспортними засобами, що також визначене законодавцем як безальтернативне у санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору у справах про адміністративні правопорушення встановлено в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.33, 36, 124, ч. 1 ст.130, 283-284 КУпАП, суд, -

постановив:

Адміністративні справи № 530/1288/26 та 530/1289/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності об`єднати в одне провадження та об`єднаній справі присвоїти № 530/1288/26 провадження № 3/530/285/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Рахунок для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Полтавській обл./м. Полтава/ 21081300

Код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255

Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку: UA 048999980313050149000016001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Термін позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів згідно ст. 321 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови про позбавлення цього права. В разі ухилення від здачі документа, строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Стягнення судового збору проводити на рахунок

Отримувач коштів ТГ/ГУК у Пол. обл/.тг м. Зіньків /22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255

Банк отримувача: Казначейство України ( ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA728999980313111206000016676

Код класифікації доходів бюджету : 22030101

Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 50)

Зіньківський районний суд Полтавської області

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанови про застосування стягнення, передбаченого ст.32 цього кодексу.

Суддя Ситник О.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141470995 ?

Документ № 141470995 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 141470995 ?

Дата ухвалення - 09.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141470995 ?

Форма судочинства - Про адмінправопорушення

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141470995 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141470995, Зіньківський районний суд Полтавської області

Судове рішення № 141470995, Зіньківський районний суд Полтавської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141470995 відноситься до справи № 530/1288/26

Це рішення відноситься до справи № 530/1288/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141463974
Наступний документ : 141470997