Рішення № 141470341, 13.11.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
357/10336/26
Номер документу
141470341
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 357/10336/26

Провадження № 2-о/357/242/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О.В., присяжних: Пахомової А.О., Хоменка В.В., за участю секретаря судового засідання Шлейко О.І., учасників справи: представника заявника адвоката Биченка К.В., заінтересованої особи ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи адвоката Федоренка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Головне управління Національної гвардії України, Військова частина НОМЕР_1 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про оголошення фізичної особи померлою,

В С Т А Н О В И В :

18.06.2026 представник заявника, адвокат Биченко Костянтин Віталійович, звернувся до суду з вказаною заявою, шляхом направлення у системі «Електронний суд», мотивуючи тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 21 квітня 1999 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання мають дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 28.03.2022 ОСОБА_5 , став добровольцем батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який набирав до своїх лав чоловіків без військової служби та бойового досвіду, після проходження навчання на базі батальйону, 25 квітня 2022 року ОСОБА_5 був мобілізований до лав Збройних Сил України, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Він проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаді головного сержанта 3 батальйону 1-го взводу оперативного призначення 8-ї роти оперативного призначення, позивний « ОСОБА_6 ». У жовтнілистопаді 2022 року ОСОБА_5 включено до складу групи військовослужбовців, відряджених до оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (в/ч НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) з метою участі у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. 23 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання в складі БтГР 4-ї бригади оперативного призначення ім. Героя України ОСОБА_7 Національної гвардії України в районі населеного пункту АДРЕСА_3 зв`язок з ОСОБА_5 було втрачено. 26 грудня 2022 року від військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення №18/6-87, у якому зазначено, що ОСОБА_5 визнано «зниклим безвісти, ймовірно загиблим». 02 січня 2023 року заявник отримала офіційне сповіщення сім`ї зниклого безвісти. Наказом командира НОМЕР_3 бригади оперативного призначення від 23.12.2022 №337 ОСОБА_5 визнаний «зниклим безвісти, ймовірно загиблим» під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони (виконання завдання із захисту Вітчизни). Місце перебування - невідоме з 23.12.2022. За результатами службового розслідування, проведеного у в/ч НОМЕР_1 та завершеного 12 січня 2023 року, встановлено: 23.12.2022 молодший сержант ОСОБА_5 при виконанні бойового завдання в районі н.п. Озарянівка Донецької області зник безвісти, ймовірно загинув; евакуація тіла неможлива через контроль місця загибелі противником. Підставою для висновку слугували пояснення молодшого сержанта ОСОБА_8 та сержанта ОСОБА_9 . Обставини при яких ОСОБА_5 зник безвісті, ймовірно загинув, підтверджуються заявами восьми осіб військовослужбоців, які одностайно підтверджують участь, поранення та ймовірну загибель ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 та повну відсутність відомостей про його перебування живим після цієї дати. Відповідно до довідки Білоцерківського відділу ДРАЦС, актовий запис про смерть ОСОБА_5 відсутній, що зумовлено відсутністю тіла та неможливістю проведення ідентифікації в умовах збройного конфлікту. Кримінальне провадження № 1202311103000177 за ч. 1 ст. 115 КК України розпочато 14.01.2023 Слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області. Також, усі уповноважені державні та міжнародні органи підтверджують повну відсутність відомостей про перебування ОСОБА_5 живим або в полоні. Таким чином, відомостей про те, що ОСОБА_5 є живим або перебуває в полоні, упродовж більш ніж 3,5 років - з 23.12.2022 по дату подання цієї заяви - жодним уповноваженим органом не отримано. Заявник зверталась до Білоцерківського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту смерті у порядку ст. 315 ЦПК України. Рішенням від 08.12.2025 та постановою Київського апеляційного суду від 02.04.2026, у справі № 357/14447/25, у задоволенні її заяви було відмовлено. При цьому, суди обох інстанцій прямо зазначили: при наявних обставинах справи правильним способом захисту є звернення із заявою про оголошення особи померлою у порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України, а не про встановлення факту смерті. Тому, просив оголосити померлим громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця міста Біла Церква Київської області, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ проти України, вважати датою смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцем смерті населений пункт Озарянівка, Торецького (Бахмутського) району, Донецької області, України.

23.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 30.07.2026 - 14:30.

24.07.2026 судом постановлено ухвалу, про забезпечення участі у розгляді справи №357/10336/26 учасника справи: представника заявника адвоката Биченка Костянтина Віталійовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

30.07.2026 судом постановлено ухвалу, про витребування з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області інформації та документів: чи проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111030000037 щодо зникнення безвісти 21.12.2022 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Бахмуту, Донецької області військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якщо досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111030000037 завершено надати копію відповідної постанови.

30.07.2026 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання: про прийняття до розгляду заяв та письмових пояснень, поданих учасниками справи; про виклик та допит у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 ; про відкладення судового засідання на 30.09.2026 14:00, у зв`язку з витребуванням доказів та викликом свідка.

30.09.2026 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання: про прийняття до розгляду додаткових доказів поданих представником заявника; про оголошення перерви у судовому засіданні до 03.11.2026-15:30, у зв`язку із зайнятістю складу суду у розгляді іншої справи.

03.11.2026 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання: про прийняття до розгляду письмових пояснень учасників справи; про задоволення клопотання представника заявника щодо відмови заявника від посилання на відеозапис з БПЛА (додаток 25 до заяви від 18.06.2026) як доказу у справі та не прийняття його до уваги під час ухвалення рішення; про перехід до стадії ухвалення судового рішення та про відкладення ухвалення і проголошення судового рішення на 13.11.2026 14:00, згідно із ч.1 ст. 224, ч.6 ст. 259 ЦПК України.

Заявник - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, подала заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, заяву про оголошення померлим ОСОБА_5 підтримує у повному обсязі.

Представник заявника, адвокат Биченко Костянтин Віталійович, у судовому засіданні заяву підтримав та зазначив, що вісім військовослужбовців учасників бойових дій підтвердили у своїх заявах, що ОСОБА_5 отримав поранення не сумісні із життям, проводилося службове розслідування, відомостей щодо перебування ОСОБА_5 у полоні відсутні та оголошення його померлим не є перешкодою у подальшому його розшуку, а після появи фізичної особи є відповідна процедура, передбачена законодавством. Територія, на якій велися бойові дії, наразі окупована, усі учасники бойових дій засвідчили смертельне поранення ОСОБА_5 . Також, 05.10.2026 подав до суду письмові пояснення у справі, у яких зокрема зазначив, що у письмових поясненнях представника заінтересованої особи від 02.10.2026, останнім визнаються обставини, що ОСОБА_5 брав участь у тяжкому бою, був поранений, не був евакуйований, зв`язок із ним втрачено, він має статус зниклого безвісти, і відомостей про нього немає. Це і є повний склад обставин, передбачених ч. 2 ст. 46 ЦК України. За ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Отже, спору про факти, що входять до предмета доказування, по суті немає - є лише незгода з правовим висновком, який із цих фактів випливає. Заявник звернулася з даною заявою тому, що суди у попередніх справах вказали про необхідність звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою, а не про встановлення факту смерті особи. Механізм смерті не входить до предмета доказування у даній справі, оголошуючи особу померлою, суд не встановлює, від чого саме вона загинула та заявник не просить суд встановити, що ОСОБА_5 було розстріляно, а просить оголосити його померлим і вважати днем вірогідної його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суперечності між заявами 2023 і 2026 років немає - вони описують різні відрізки одного бою. Обидві «версії» ведуть до одного висновку. Представник заінтересованої особи протиставляє загибель від гранат і АГС загибелі від розстрілу, але не наводить жодної версії, за якою ОСОБА_5 залишився живим. Таких версій можливо лише дві, і обидві спростовано: він самостійно залишив поле бою - це неможливо: за його власним повідомленням по радіо, у нього були пошкоджені кінцівки і він не міг пересуватися, а до своїх він не вийшов; він потрапив у полон - за три роки і дев`ять місяців жоден уповноважений орган (Об`єднаний центр при СБУ, ДП «Український національний центр розбудови миру», Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, МВС) таких відомостей не отримав. Доданих до заяви доказів достатньо для встановлення факту, що ОСОБА_5 зник у бою, що обставини загрожували йому смертю (командування в день бою визначило його як ймовірно загиблого) і що відомостей про нього немає понад три роки і дев`ять місяців, що підтверджується офіційними документами та заявами військовослужбовців, учасників бою, внаслідок якого ОСОБА_5 отримав поранення, з бою не вийшов, серед евакуйованих і серед полонених його немає - це і є непрямі докази, на яких за законом ґрунтується припущення смерті. Ст. 46 ЦК України пов`язує оголошення особи померлою саме з тим, що особа пропала безвісти і відомостей про неї немає. До того ж заявник не посилається лише на відсутність відомостей: вона поєднується з обставинами бою, які загрожували ОСОБА_5 смертю. Саме таке поєднання закон і вимагає. Той факт, що тіло не знайдено під час пошуку 26.04.2023, так само не є аргументом проти заяви. Відсутність тіла - це умова застосування цього інституту: якби тіло було знайдено та ідентифіковано, смерть було б зареєстровано без суду.

Заінтересована особа - Головне управління Національної гвардії України представника у судове засідання не направило, про дату, час та місце судового засідання повідомлене належним чином, 25.06.2026 представник заінтересованої особи, за довіреністю у справі Леонович Анатолій Анатолійович, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ГУ Національної гвардії України та повідомив, що за наявною в управлінні інформацією, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України молодший сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти 23.12.2022 за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Озарянівка Донецької області. Іншої інформації в Головному управлінні Національної гвардії України немає.

Заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 представника у судове засідання не направило, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, 25.06.2026 представник заінтересованої особи, за довіреністю у справі ОСОБА_11 , подав до суду письмові пояснення у справі, в яких просив проводити розгляд справи за відсутності представника військової частини та зазначив, що молодший сержант ОСОБА_5 дійсно з 25.04.2022 перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та згідно наказу командира військової частини по стройовій частині № 337 від 23.12.2022 року з 23.12.2022 вважається зниклим безвісти «ймовірно загинув» під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (виконання завдань із захисту Вітчизни). За даним фактом військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, за результатами якого було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 молодший сержант ОСОБА_5 при виконанні бойового завдання в складі БтГР НОМЕР_4 БрОП НГ України в районі населеного пункту Озарянівка Донецької області зник безвісти, ймовірно загинув. Евакуація тіла неможлива через контроль місця зникнення (загибелі) противником. Згідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, селище Озарянівка Бахмутського району Донецької області з 24.02.2022 по 26.11.2022 відносилося до території активних бойових дій. З 27.11.2022 територіальна громада селища Озарянівка вважається такою, що окупована Російською Федерацією. У Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України інші відомості, які спростовують або підтверджують факти, які розглядаються судом відсутні.

Заінтересована особа - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, письмові пояснення та заяви з процесуальних питань до суду не подав.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти заяви та зазначив, що заявник звертається до суду із заявою про визнання сина померлим вже втретє, вона не підтримує з їх сім`єю зв`язку, приховала від них сповіщення про зникнення сина, вона отримала кошти і витратила їх на свої потреби. Також, 14.07.2026 подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що із доданих до заяви документів вбачається лише формальне здійснення командуванням військової частини розслідування, у заявах свідків не конкретизовано обставин отримання сином травми та її тяжкість, у нових заявах свідків, долучених до заяви заявником, містяться неточності та суперечності, вони написані після спливу значного проміжку часу більше ніж 3, 5 років. До заяви не додано документів, які б підтверджували намагання ОСОБА_2 розшукати чоловіка, комунікацію з відповідними органами, а до заяви долучені оновлені шаблонні відповіді на запити для оголошення ОСОБА_5 загиблим. Отже, заявником нічого не здійснено заради пошуку чоловіка, однак вбачається лише бажання якнайшвидше отримати спадок та одноразову грошову допомогу. У заяві зазначено, що метою подання заяви є реалізація майнових прав, у тому числі і батьків ОСОБА_5 , однак, дане твердження є хибним, адже для нього є важливим подальший розшук сина та повернення його живим. Він не вірить у те, що син загинув і на даний час він підтримує усі дії ОСОБА_1 щодо пошуку сина. Він великою вірогідністю має припущення про перебування сина у полоні на території країни агресора. Визнання сина померлим буде підставою для припинення будь яких подальших пошуків і він категорично проти цього. На його переконання, на даний час немає підстав для оголошення сина померлим, оскільки надані докази не містять достовірних та беззаперечних доказів загибелі сина, що є обов`язковим для встановлення такого факту, натомість наявні розумні підстави того, що ОСОБА_5 може перебувати у полоні.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила проти заяви та зазначила, що заявник приховала від неї сповіщення про зникнення сина, у соціальних мережах із самого початку виставила зображення зі скорботою про його смерть, навіть його речі занесла у музей. Вона, як мати, продовжує пошуки сина, спілкується з родичами зниклих безвісти військовослужбовців. «Вагнеровці» брали у полон наших хлопців, офіційно про них нічого не відомо, в тому числі, хлопців, які були у бою разом із сином. На відео, яке додано до заяви, вона як мати, не вбачає сина. 10.03.2023 була зустріч з командуванням і їм показували дане відео та повідомили, що на ньому ОСОБА_12 . Після бою знайшли тіло ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яких опізнали, а решту хлопців не знайшли, тому є ймовірність, що її син у полоні. Заявник хоче отримати кошти від держави, а не розшукувати чоловіка. Також, 16.07.2026 подала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що заявник звертається до суду із заявою про визнання ОСОБА_5 померлим вже втретє. Задоволення заяви ОСОБА_2 не залишить шансів на подальший розшук ОСОБА_5 , всі необхідні процеси будуть зупинені. З доданих до заяви документів не вбачаються дії ОСОБА_2 , спрямовані на розшук безвісти зниклого ОСОБА_5 , а вбачається імітація розшуку та отримання формальних відповідей для долучення до своєї заяви. Вона, як мати, не полишає надії та робить усе для того, аби розшукати сина. Після зникнення сина вона відразу, 02.01.2023 звернулась до правоохоронних органів із заявою про зникнення безвісти ОСОБА_5 . Як вбачається з двох відповідей Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, долучених до заяви ОСОБА_2 , наразі відкрито кримінальне провадження, досудове розслідування та розшук триває, на цей час місцезнаходження залишається невстановленим. З обох відповідей Уповноваженого ВР України з прав людини, долучених до заяви ОСОБА_2 , вбачається, що за зверненням матері зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , відомості про нього скеровані російській стороні для перевірки факту можливого перебування в полоні. Зазначено, що терміни перевірки залежать виключно від російської сторони. Станом на 08.08.2025 та 21.05.2026 відповідь від російської сторони до Секретаріату Уповноваженого не надходила, у випадку отримання від російської сторони відповіді заявника буде проінформовано додатково. Також, вона постійно підтримує зв`язок зі слідчим органу внутрішніх справ, з представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з органами управління військової частини НОМЕР_1 , а оголошення сина померлим призведе до припинення будь-яких подальших комунікацій та пошуків. На її переконання, син може бути в полоні на території РФ і в певний час та за певних умов може бути обміняний. Так, згідно відповіді командира ВЧ НОМЕР_1 , у військовій частині НОМЕР_1 наявні випадки, коли військовослужбовці, які вважались безвісти зниклими, перебували в полоні РФ чи незаконних військових формувань і були повернуті з полону. Крім цього, за інформацією, отриманою куратором по ВЧ НОМЕР_1 від представника КШ з питань поводження з військовополоненими, існує так званий «список вагнера», в якому ОСОБА_5 значиться як «живий». Варто зауважити, що тіла по сьогоднішній день не знайдено, син вважається безвісти зниклим, а не загиблим. За таких обставин, вона не може дозволити собі припинити його пошуки та категорично проти оголошення ОСОБА_5 померлим. Вважає, що зазначені у заяві ОСОБА_2 обставини та надані докази не доводять можливості оголосити ОСОБА_5 померлим.

Представника заінтересованої особи - ОСОБА_1 , адвокат Федоренко Володимир Сергійович, у судовому засіданні заперечив проти заяви, 02.10.2026 та 03.11.2026 подав до суду письмові пояснення та зазначив, що заінтересована особа не заперечує очевидних і вже встановлених обставин: 23 грудня 2022 року ОСОБА_5 брав участь у тяжкому бою, був поранений, його евакуація не відбулася, зв`язок із ним був втрачений та відтоді він має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Однак, наданих заявником доказів у їх сукупності недостатньо для припущення, що ОСОБА_5 з великим ступенем вірогідності дійсно загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 . Так, попередня справа, за заявою ОСОБА_2 мала інший спосіб захисту встановлення факту смерті, але предмет спору не змінює вже встановлених фактичних обставин. Судами вже було встановлено, що тіло ОСОБА_5 не знайдено; що немає свідка, який безпосередньо бачив його мертвим; що під час аеророзвідки були проміжки спостереження, коли дрон повертався на перезарядження; що після розкопування місця, де нібито знаходилися тіла, Поліщука серед вилучених тіл не було. Ці обставини не стали неіснуючими лише тому, що заявник тепер обрала іншу процесуальну процедуру. Заявник у даній справи посилається на суперечливі докази, у 2023 році найближчі до події заяви пов`язували ймовірну загибель ОСОБА_5 з ураженням позиції гранатами та АГС і пораненнями, нібито несумісними з життям, а через кілька років, після попередніх судових проваджень, з`являється інша суттєва обставина розстріл пораненого військовослужбовця. Якщо такий розстріл дійсно був відомий і зафіксований ще 23 грудня 2022 року, природно виникає питання, чому ця визначальна обставина не була чітко зафіксована в первинних матеріалах. Це питання не про встановлення причини смерті. Це питання про надійність і послідовність доказової версії. Після подання письмових пояснень заінтересованих осіб, заявниця фактично відмовилася від відеозапису, який первісно був поданий як один із нових доказів. При цьому, у власних додаткових поясненнях представник заявника прямо визнав: оригінального носія відеозапису у заявниці немає; документально підтвердити його походження вона не може; якість відеозапису не дозволяє ідентифікувати конкретну особу. Більше того, під час судового засідання свідок ОСОБА_10 висловила переконання, що на цьому самому відео може бути зафіксований її син інший військовослужбовець. Після цього заявник просила суд просто не досліджувати відео. Він не заперечує проти того, щоб суд не покладав цей файл в основу рішення, але відмова від відеозапису не може стерти ті обставини, які сама заявниця вже визнала щодо нього. І ще важливіше: заявник не усуває питання щодо достовірності ідентифікації людей операторами аеророзвідки. У новій відповіді Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 вересня 2026 року зазначено, що розслідування за фактом безвісного зникнення ОСОБА_5 триває і станом на дату відповіді в матеріалах кримінального провадження відсутня інформація як про його загибель, так і про його перебування в полоні. Поліція не повідомила, що ОСОБА_5 загинув. Компетентний державний орган після майже чотирьох років розслідування констатує невизначеність і продовжує розслідування. Тому, відсутність відомостей про полон не можна перетворювати на позитивний доказ смерті. Відсутність інформації про один можливий сценарій не доводить автоматично інший. І ця відповідь спростовує ще один довід заявника, що нібито вже немає жодного джерела, з якого можуть з`явитися нові відомості. Таке джерело існує, і це чинне кримінальне провадження, яке продовжує розслідувати саме долю ОСОБА_5 . Поки офіційне розслідування триває і не встановило ані загибелі, ані полону особи, твердження про повне вичерпання можливості отримання нової інформації є передчасним. У даній справі нові докази заявника не усунули невизначеність, а породили додаткові питання, настільки суттєві, що від одного з центральних нових доказів відеозапису сама заявниця зрештою відмовилася. Верховний Суд у своїх позиціях говорить про достатні істотні підстави і про надзвичайно велику вірогідність загибелі особи. Ця вимога має особливе значення саме тому, що правові наслідки рішення прирівнюються до наслідків смерті. У цій справі обоє батьків ОСОБА_5 категорично заперечують проти такого рішення, їхня позиція не є юридичним правом вето, і вони ніколи цього не стверджували, але вона має бути почута разом з усіма об`єктивними сумнівами. Мати не просить суд встановити, що її син живий, вона не може цього довести, а лише просить не встановлювати юридичну презумпцію смерті сина доти, доки надані докази залишають настільки суттєву невизначеність. У цій справі є достатні підстави сказати, що ОСОБА_5 перебував у надзвичайно небезпечних обставинах, він був поранений і зник безвісти, але це не тотожне висновку, що ОСОБА_5 з надзвичайно великою вірогідністю помер саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , адже його тіло не знайдено, безпосереднього свідка смерті немає, попереднє судове рішення встановило перерви у спостереженні, первинні та пізніші пояснення щодо подальших подій не є повністю узгодженими, від відеодоказу, який мав підсилити нову доказову версію, заявник відмовилася, визнавши неможливість підтвердити його походження та ідентифікувати особу, а офіційне кримінальне провадження на сьогодні продовжується і не містить підтвердженої інформації ані про загибель, ані про полон ОСОБА_5 . Саме сукупність цих обставин має значення. Це не вимога довести смерть «поза будь-яким сумнівом». Це вимога не перетворювати презумпцію смерті на презумпцію того, що кожен тяжко поранений військовослужбовець, який не повернувся з поля бою і про якого тривалий час немає інформації, автоматично вважається померлим. Закон такого правила не містить. І судова практика такого правила не встановлює. Тому просив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про оголошення ОСОБА_5 померлим - відмовити.

Заінтересована особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, подала заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності та зазначила, що не заперечує проти заяви ОСОБА_2 , обставини справи їй відомі, інших чи додаткових відомостей вона надати не може.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи встановив наступні фактичні обставини, з посиланням на докази та норми права.

Ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якому розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до ст. 305, 306 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 21 квітня 1999 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , від спільного проживання вони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями паспортів, свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_5 від 08.07.2014, свідоцтва про народження Серії НОМЕР_6 від 27.08.1999, Витягу з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади від 30.01.2023 за № 15.02.-03/1615.

02.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , було направлене, Сповіщення сім`ї (близьких родичів), у якому зазначено, що солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , головний сержант 1 взводу оперативного призначення 8 роти оперативного призначення (на ТБР) НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення (на БТР) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зник безвісти 23 грудня 2022 року у районі населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області (згідно із повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2022 № 18/6-87 ймовірно загинув).

Згідно із Витягом з Наказу командира 4 бригади оперативного призначення імені героя України сержанта ОСОБА_7 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 23.12.2022 за № 337, головний сержант 1 взводу оперативного призначення 8 роти оперативного призначення (на ТБР) 3 батальйону оперативного призначення (на БТР) молодший сержант ОСОБА_5 вважається таким, що зник безвісти «ймовірно загиблий» під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ (виконання завдань із захисту Вітчизни) і місце його перебування невідоме 23 грудня 2022 року.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 09.03.2023 за № 751, молодший сержант ОСОБА_5 дійсно з 25.04.2022 перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 337с/ч від 23.12.2022 з 23.12.2022 вважається зниклим безвісти.

З матеріалів службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_15 , по факту невідомого місця перебування військовослужбовців НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення (на бронетранспортерах), проведеного у період з 29.12.2022 до 12.01.2023, вбачається, що 13 військовослужбовців НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення (на БТР), зокрема, молодшого сержанта ОСОБА_5 слід вважати безвісти зниклим, ймовірно загиблим.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20230623-1441 від 23.06.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин - 15.06.2023.

14.01.2023 Білоцерківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, на підставі заяви ОСОБА_2 від 13.01.2023, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202311103000177, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , під час виконання бойового завдання поблизу Озарянівка Бахмутського району Донецької області, та внесено відповідні відомості до ЄРДР.

З листа Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 19.08.2026 за № 211426-2026 вбачається, що 13.02.2023 у кримінальному провадженні № 1202311103000177 у порядку ст. 216,218 КПК України визначено підслідність за Бахмутським РВП ГУНП в Донецькій області.

Згідно із повідомленням Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28.09.2026 за № 48636-2026, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202311103000177 триває та здійснюється слідчим СУ ГУНП в Донецькій області Караянц Юлією Петрівною, інформація про загибель або перебування у полоні ОСОБА_5 у матеріалах кримінального провадження на даний час відсутня.

З Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими за № 2025-50-4999 вбачається, що інформація відносно особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , станом 06.01.2025 - відсутня.

З Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави агресора, наданого ДП «Український національний центр розбудови миру» Міністерства розвитку громад та територій України, вбачається, що станом на 15.08.2025 відсутня інформація відносно особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , щодо перебування його у полоні держави агресора.

08.08.2025 Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомив ОСОБА_2 , що за зверненням матері зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відомості були скеровані російській стороні для перевірки факту його можливого перебування на території держави агресора або тимчасово окупованих територіях, терміни перевірки залежать виключно від російської сторони, станом на 08.08.2025 відповідь від російської сторони до Секретаріату Уповноваженого не надходила.

01.08.2025 Служба безпеки України повідомила ОСОБА_2 , що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями офіційні відомості про місцезнаходження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебування його у полоні держави агресора тощо на час надання відповіді Об`єднаним центром не отримувалися.

Встановлено, що у липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою, у якій просила в судовому порядку оголосити ОСОБА_5 , померлим при виконанні військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_5 біля населеного пункту Озарянівка, Бахмутського району, Донецької області.

23.09.2023 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі № 357/8570/23, провадження № 2-о/357/280/23, постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про оголошення особи померлою залишено без розгляду, на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України (наявність спору про право).

21.02.2024 Київський апеляційний суд, у справі № 357/8570/23, провадження № 2-о/357/280/23, постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , адвоката Коваля Ростислава Олександровича, задовольнити частково, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У вказаній постанові Київський апеляційний суд змінив мотивувальну частину ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області виклавши її в іншій редакції, зокрема, зазначив, що згідно із ч.3 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством. Також, оцінивши обставини справи, враховуючи заперечення заінтересованих осіб (батьків ОСОБА_5 ), дійшов висновку, що звернення ОСОБА_2 із заяво про оголошення ОСОБА_5 померлим є передчасним, оскільки таке оголошення до спливу законодавчо встановленого строку, суперечить вимогам ч.2 ст. 46 ЦК України, а оскільки станом на день розгляду справи воєнні дії не закінчені, відлік встановленого строку відповідно ще не розпочався, у зв`язку із чим звернення заявника до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним та зазначена заява підлягає залишенню без розгляду.

Також, встановлено, що у вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про оголошення загиблим 23.12.2022 під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в російсько-Українській війні, ОСОБА_5 .

08.12.2025 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/14447/25, провадження № 2-о/357/399/25, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.

02.04.2026 Київський апеляційний суд у справі № 357/14447/25, провадження № 2-о/357/399/25, постановив: апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_2 , адвоката Мустафаєвої Юлії Леонідівни, залишити без задоволення, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2025 року залишити без змін.

У вказаній постанові Київський апеляційний суд дійшов висновку, що виходячи зі змісту ст. 43, 46 ЦК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, зокрема, у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України), що узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24)).

У справі № 357/14447/25, провадження № 2-о/357/399/25, судами надано правову оцінку доказам, які також подані у даній справі № 357/10336/26, провадження № 2-о/357/242/26, зокрема, матеріалам службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_15 , по факту невідомого місця перебування військовослужбовців НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення (на бронетранспортерах), проведеного у період з 29.12.2022 до 12.01.2023, Наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23.12.2022 року за №337, показаннями свідка ОСОБА_16 , матеріалам справи щодо звернень заявниці до різних інстанцій із проханням надати інформацію про факт зникнення безвісти ОСОБА_5 , станом на 2025 рік. Суди виснували, що вказані докази можуть підтверджувати лише факт зникнення безвісти з 23.12.2022 ОСОБА_5 , але вказані докази не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту смерті ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання. Достатніх та беззаперечних доказів смерті ОСОБА_5 матеріали справи не містять.

Таким чином, судами не встановлено преюдиційного факту смерті ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання, а правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (ч.7 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Тлумачення ч.1 та ч.2 ст. 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою:

по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;

по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців;

по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Особливістю категорії справ щодо оголошення особи померлою є те, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено.

Згідно висновків ВП ВС України від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою, слідує, що оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 (далі Перелік).

У цьому Переліку зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Перелік містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

ВП ВС у справі № 755/11021/22 зауважила, що суди можуть використовувати дані, зокрема з Переліку, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, селище Озарянівка Бахмутського району Донецької області з 24.02.2022 по 26.11.2022 відносилося до території активних бойових дій, а 27.11.2022 територіальна громада селища Озарянівка вважається такою, що окупована Російською Федерацією.

Таким чином, заявник звернулася до суду з даною заявою з дотриманням встановлених строків, оскільки з моменту закінчення бойових дій на вказаній території пройшло більше двох років.

Ст. 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Згідно з ч. 1-3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2026 року у справі №615/129/25.

На підтвердження обставин справи заявник посилається на письмові докази, які зазначені вище у рішенні, з яких слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , головний сержант 1 взводу оперативного призначення 8 роти оперативного призначення (на ТБР) НОМЕР_7 батальйону оперативного призначення (на БТР) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зник безвісти 23 грудня 2022 року у районі населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області, на території де тривали активні бойові дії у період з 24.02.2022 по 26.11.2022 та згідно матеріалів службового розслідування, проведеного у період з 29.12.2022 до 12.01.2023, ОСОБА_5 вважається безвісти зниклим, ймовірно загиблим.

Також, заявник посилається на докази щодо здійснення нею заходів направлених на розшук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зокрема, щодо перебування останнього у полоні та території країни агресора.

Разом з тим, остаточна відповідь щодо перевірки факту можливого перебування на території держави агресора або тимчасово окупованих територіях, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , станом на час розгляду справи - відсутня.

До заяви представником заявника, на підтвердження обставин справи, додані копії нотаріально посвідчених свідчень громадян: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 .

Однак, використання в якості доказу письмових показань свідків обставин, посвідчених нотаріусом, суперечить принципам допустимості доказів (ст. 78 ЦПК України), адже відповідно до ст. 78 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис у цих документах зроблено певною особою.

Також, встановлено, що кримінальне провадження № 1202311103000177 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_5 наразі триває, інформація про загибель або перебування у полоні ОСОБА_5 у матеріалах кримінального провадження на даний час відсутня, а у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України відомості, які спростовують або підтверджують факти, які розглядаються судом відсутні.

Дослідивши подані докази, оцінивши обставини даної справи, суд вважає, що поданих заявником доказів недостатньо для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_5 .

Також, судом враховується заперечення батьків зниклої безвісти особи щодо визнання їх сина померлим, адже на даний час тривають дії щодо розшуку ОСОБА_5 , а беззаперечних та безумовних доказів, які б дали суду дійти висновку про наявність підстав для оголошення фізичної особи померлою до суду не подано.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення, при розгляді справ окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15, 16, 46, 47, 48 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 82, 263, 265, 268, 273, 293 - 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Головне управління Національної гвардії України, Військова частина НОМЕР_1 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про оголошення фізичної особи померлою, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення (складення) повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа - ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_11 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Заінтересована особа - ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_12 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа Головне управління Національної гвардії України, ЄДРПОУ: 08803498, місцезнаходження: вулиця Святослава Хороброго, будинок 9А, місто Київ, 03151.

Заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_13 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

Заінтересована особа - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 33341882, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 22, місто Біла Церква, Київська область, 09100.

Повне рішення складено 13.11.2026.

Суддя:О. В. Бондаренко Присяжні:А.О. Пахомова В.В. Хоменко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141470341 ?

Документ № 141470341 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141470341 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141470341 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141470341 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141470341, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 141470341, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141470341 відноситься до справи № 357/10336/26

Це рішення відноситься до справи № 357/10336/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141470339
Наступний документ : 141470347