Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/8007/25провадження №: 2/398/1328/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"11" листопада 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Молонової Ю.В.,
при секретарі Борозні Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», від імені та в інтересах якого діє представник Наконечна Альона Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
18.12.2025 АТ КБ «ПриватБанк», від імені та в інтересах якого діє представник Наконечна А.В., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 25.08.2015 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі вищевказаної Заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 50000,00 грн.. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам Відповідача. Отже, Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку. В процесі підготовки позовної заяви, було встановлено, що Відповідач перестав вносити кошти посилаючись на "спірну" операцію, яка була проведена по її картці НОМЕР_1 від 11.09.2024. В ході перевірки зазначеної інформації встановлено, що Банком було зафіксовано повідомлення про шахрайські дії. З метою повного та об`єктивного з`ясування обставин Службою Безпеки ПриватБанк було проведено перевірку. В ході перевірки було встановлено наступні обставини. 11.09.2024 в період з 19:43:24 до 19:45:29 з карткового рахунку НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), були списані кошти в сумі 36230,25 грн. шляхом проведення 3 P2P платежів. Платежі були проведені в ПК Приват24 під час авторизації з типового пристрою клієнта FIG-LX1|HUAWEI (ІМЕІ НОМЕР_3 ) 11.09.2024 о 19:36:16. Під час аналізу системи VRS (vrs.privatbank.ua/vrs9/records/803003641) виявлено, що 12.09.2024 о 08:23:08 ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) зверталась до банку зі свого фінансового телефону НОМЕР_4 . Під час розмови зі співробітником контактного центу клієнт повідомила про те, що самостійно здійснила перекази на рахунок іншого банку. Як стверджує клієнт до неї зателефонувала невідома особа, котра представилась співробітником банку, та повідомила про підвищення кредитного ліміту на рахунку клієнта. ОСОБА_1 відмовилась від використання кредитних коштів, тоді "співробітник" сказала, що кошти потрібно вивести з рахунків клієнта. Після цього ОСОБА_1 особисто виконувала операції під диктовку сторонньої особи. В ході перевірки логів входу до особистого кабінету Приват24 авторизацій з нетипових пристроїв не виявлено, зміна логіну та паролю входу не проводилась. Враховуючи вище викладену інформацію та свідчення клієнта можна зробити висновок про те, що операції по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснено за відома ОСОБА_1 . Вина банка в проведених операціях по картці - відсутня. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 26.11.2025 має заборгованість - 48090,56 грн., яка складається з наступного: 38227,51 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9863,05 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді від 04.02.2026 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
13.05.2026 відповідач ОСОБА_1 подала клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироку суду або постанови про закриття кримінального провадження, та зазначає, що заперечує проти позовних вимог, оскільки зазначена позивачем заборгованість виникла внаслідок протиправних дій третіх осіб, а саме несанкціонованого втручання до банківських сервісів та незаконного заволодіння грошовими коштами без її відома, волевиявлення та підтвердження з її боку. За вказаним фактом правоохоронними органами розпочато кримінальне провадження №120241211800000273 від 13.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України (шахрайство). У межах зазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 визнано потерпілою особою. Обставини, що встановлюються у межах кримінального провадження, матимуть преюдиційне значення для даної цивільної справи.
11.11.2026 представник позивача подав заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі, у клопотання відповідача просив відмовити, та зазначив, що відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у цивільній справі до завершення досудового розслідування та набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 120241211800000273 від 13.09.2024, внесеному до ЄРДР за ст. 190 КК України. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Проте, сама лише наявність відкритого кримінального провадження та визнання Відповідача потерпілою особою не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи. Обставини щодо списання коштів, наявності чи відсутності вини клієнта у розголошенні конфіденційної інформації (реквізитів карток, ПІН-кодів, паролів) підлягають доказуванню та оцінці судом саме в межах цивільного судочинства на підставі наданих сторонами доказів. Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19) неодноразово наголошував, що необхідність зупинення провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок. Необґрунтоване зупинення провадження у цивільній справі через наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке може тривати роками, призводить до порушення розумних строків розгляду справи та порушує права Позивача на своєчасний судовий захист, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з Правилами надання банківських послуг, клієнт несе відповідальність за всі платіжні операції, здійснені з використанням його електронного платіжного засобу, до моменту повідомлення банку про його втрату чи незаконне використання. Суд у цій цивільній справі самостійно уповноважений встановити факт того, чи сприяв Відповідач втраті або незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Очікування вироку в кримінальному провадженні для встановлення конкретних осіб шахраїв не є обов`язковим для вирішення спору між банком та клієнтом у цивільно-правовій площині.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, з позовом подав клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
11.11.2026 представник позивача подав заяву, в якій зазначив про розгляд справи без їх з позивачем участі та пояснив, що позовні вимоги не визнають та просять відмовити, у зв`язку з тим, що заявлена позивачем заборгованість виникла виключно внаслідок протиправних дій невідомих третіх осіб (шахрайство), а саме: несанкціонованого втручання в роботу банківських сервісів, незаконного оформлення онлайн-кредиту через дистанційну систему «Приват24» та подальшого переказу (списання) грошових коштів з карткових рахунків без волевиявлення, відома та згоди відповідача. Зазначає, що відповідач нікому не передавала свої пін-коди чи паролі. Гроші було викрадено внаслідок несанкціонованого доступу третіх осіб до її фінансового номера. 11.09.2024 відповідач виявила факт несанкціонованого доступу до її банківських акаунтів та протиправного вилучення коштів, у зв`язку з чим негайно звернулась до органів Національної поліції України та до банку.13.09.2024 за вказаним фактом розпочато кримінальне провадження №12024121180000273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (шахрайство). У даному проваджені відповідача визнано потерпілою особою. Також зазначає, що сам по собі факт користування платіжною карткою та дистанційною системою не є автоматичним доказом того, що саме клієнт ініціював або санкціонував спірну операцію. Саме банк зобов`язаний надати беззаперечні докази того, що відповідач своїми сприяючими діями чи недбалістю розголосила ПІН-код, паролі доступу або одноразові смс-коди підтвердженням третіх особам. Також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач переказувала кошти чи передавала дані доступу третім особам. Операції з оформлення кредиту та переказу коштів проводились внаслідок шахрайських дій, щодо чого триває досудове розслідування, в межах якого слідчим суддею вже надано доступ до матеріалів та руху коштів по транзакціям. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів, які були незаконно вилучені третіми особами, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.
Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналіз вказаної норми процесуального права вказує на те, що підставою для зупинення провадження у цивільній справі є саме розгляд кримінального провадження в порядку кримінального судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді, наданої відповідачу ОСОБА_1 на її заяву дізнавачем СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, по кримінальному провадженню №12024121180000273 від 13.09.2024 досудове розслідування на даний час продовжується.
Досудове розслідування слідчими органами не є стадією кримінального судочинства. Отже, факт реєстрації кримінального провадження та проведення слідчим органом досудового розслідування не може бути підставою для зупинення цивільного провадження.
Таким чином, заявлене клопотання не можна вважати обґрунтованим, а відтак не підлягає задоволенню.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
07.04.2008 відповідач звернулась до АТ «ПриватБанк», у зв`язку з чим підписала Заяву з метою отримання банківських послуг.
Також, 25.08.2015 відповідач звернулась до АТ «ПриватБанк», у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
Крім цього, 05.07.2024 відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
05.07.2024 відповідачем був підписаний паспорт споживчого кредиту, яким визначено основні умови кредитування. Зокрема, визначено тип кредиту (відновлювана кредитна лінія шляхом встановлення кредитного ліміту), строк договору та кредитування (12 місяців з пролонгацією), тип та розміри процентних ставок (фіксована, у межах пільгового періоду 0,00001%, поза межами пільгового періоду 42%), порядок повернення кредиту шляхом внесення мінімального обов`язкового платежу, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.
Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 19.09.2025, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано кредитні картки: картка НОМЕР_5 , дата відкриття 03.07.2007, термін дії 07/15, тип картки Карта Універсальна; картка НОМЕР_6 , дата відкриття 25.08.2015, термін дії 06/18, тип картки Карта Універсальна; картка НОМЕР_7 , дата відкриття 19.07.2018, термін дії 05/22, тип картки Карта Універсальна; картка НОМЕР_1 , дата відкриття 05.07.2024, термін дії 10/28, тип картки Картка Універсальна.
Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 19.09.2025 № 0000004762683024 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) кредитний ліміт змінювався неодноразово, 03.07.2007 встановлення кредитного ліміту: 21600,00 грн.; 16.02.2010 зменшення кредитного ліміту; 250,00 грн.; 14.02.2011 збільшення кредитного ліміту: 350,00 грн.; 15.02.2011 зменшення кредитного ліміту: 350,00 грн.; 09.04.2011 збільшення кредитного ліміту 450,00 грн.; 29.05.2011 збільшення кредитного ліміту 550,00 грн.; 25.06.2011 збільшення кредитного ліміту: 650,00 грн.; 11.08.2011 збільшення кредитного ліміту: 800,00 грн.; 02.02.2013 збільшення кредитного ліміту: 2000,00 грн.; 24.05.2017 збільшення кредитного ліміту: 6000,00 грн.; 06.02.2020 збільшення кредитного ліміту: 8000,00 грн.; 30.09.2020 збільшення кредитного ліміту 10000,00 грн.; 05.07.2024 збільшення кредитного ліміту 20000,00 грн.; 11.09.2024 збільшення кредитного ліміту 50000,00 грн.; 11.09.2024 зменшення кредитного ліміту 30000,00 грн.; 31.03.2025 збільшення кредитного ліміту: 47640,00 грн.; 14.04.2025 зменшення кредитного ліміту; 0,00 грн..
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № SAMDNS0000014738091 від 03.07.2007, укладеним між сторонами, станом на 26.11.2025 ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 48090,56 грн., яка складається з наступного: 38227,51 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9863,05 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За статтями 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наявність угоди між сторонами підтверджується заявою позичальника та паспортом кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що передбачено ч. 1 ст. 625 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 76 - 82 ЦПК.
Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що надана позивачем Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 25.08.2015, не містить істотних умов кредитного договору, зокрема, який кредитний ліміт було встановлено, строк кредитування, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, порядок погашення кредиту.
Більш того, представник позивача на підтвердження розміру заборгованості надає суду розрахунок заборгованості за кредитним договором № SAMDNS0000014738091 від 03.07.2007, проте доказів на підтвердження укладання вказаного договору із відповідачем не надає.
З огляду на наведене, АТ КБ «ПриватБанк» не надав суду належних, допустимих, достовірних та у своїй сукупності достатніх доказів на підтвердження виникнення кредитних правовідносин на підставі Договору № б/н від 25.08.2015, заборгованість за яким просить стягнути позивач, а тому позовні вимоги до відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, то судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», від імені та в інтересах якого діє представник Наконечна Альона Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.В. Молонова
Судове рішення № 141463803, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 398/8007/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: