Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/6134/26провадження №: 2/398/5152/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"11" листопада 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючої судді Ремезок А.Ю.,
за участю секретаря Остапенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позиції сторін, процесуальні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулось до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 08.07.2024 №08.07.2024-100000320, у зв`язку з чим виникла загальна заборгованість на суму 15 070,00 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 5170,00 грн заборгованості за відсотками; 900,00 грн комісії (пов`язаної з наданням кредиту), неустойки 3000,00 грн..
У судове засідання сторони не з`явились.
Представник позивача в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі. Крім того зазначив, що позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення неустойки просив відмовити, а відсотки перерахувати відповідно до вимог ЗУ "Про споживче кредитування".
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Обставини справи, зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 08.07.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено та підписано електронними підписами договір про відкриття кредитної лінії (оферти) №08.07.2024-100000320, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 6000 грн; строком на 70 днів, дата повернення кредиту 15.09.2024; Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надаєтьс кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн.Згідно п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і повортоності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-08ХХ-ХХХХ5157.
Згідно з довідкою про перерахування сум кредиту за кредитним договором №08.07.2024-100000320 від 08.07.2024, надання кредиту здійснювалося за допомогою системи іPay: 08.07.2024 в сумі 6000,00 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 , платіж №446632715.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №08.07.2024-100000320 від 08.07.2024, загальна заборгованість позичальника становить 15 070,00 грн, що складається з: 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 170,00 грн заборгованості за відсотками; 900,00 грн комісії, пов`язаної з наданням кредиту; 3000,00 грн неустойки.
Релевантні джерела права
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
В той же час, в п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.
Оцінка доказів та аргументів сторін
Суд вважає, що позивач надав достатні та достовірні докази наявності кредитних правовідносин між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем, а також докази видачі кредиту. У матеріалах справи відсутні докази на користь того, що відповідач повернув суму кредиту.
Як вбачається із позовної заяви та розрахунку заборгованості, проценти за договором нараховувалися позивачем в межах 70-денного строку кредитування з 08.07.2024 по 15.09.2024 у загальному розмірі 5170,00 грн. виходячи з відсоткової ставки 1,35 % на день.
Разом з тим, 24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, а з 20.08.2024 року - 1%.
Отже, з 08.07.2024 (дата укладення договору та надання кредиту) до 19.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки за договором між сторонами цієї справи не міг складати більше 1,5% на день, а з 20.08.2024 до 15.09.2024 не міг складати більше 1% на день.
Під час укладення договору кредитодавець (позивач) міг врахувати вказані вимоги закону, оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними. Проте, кредитодавець (позивач) визначив у договорі таку відсоткову ставку, яка завідомо суперечила вимогам Закону з 21.08.2024.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості зі сплати процентів за період з 08.07.2024 по 19.08.2024 (43 дні): сума заборгованості зі сплати процентів за вказаний період складає 2268,00 грн.
В той же час, судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів за період з 20.08.2024 по 15.09.2024 наступним чином: за ставкою 1 % на день (6 000,00 грн. х 1 % х 27 дн = 1 620,00 грн.);
Отже, судом встановлено, що розмір простроченої заборгованості відповідача по процентам за кредитним договором №08.07.2024-100000320 від 08.07.2024 складає загалом 5103,00 грн (3483, 00 грн + 1620,00 грн).
У зв`язку із цим, сума відсотків в розмірі 5170,00 грн., яка заявлена до стягнення позивачем, не є обґрунтованою.
Суд вважає, що підлягає стягненню на підставі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» комісія, пов`язана з наданням кредиту у розмірі 900,00 грн.
Стосовно комісії пов`язаної з наданням кредиту суд зауважує, що Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної лінії існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між сторонами договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, отже, комісія за надання кредиту в сумі 900,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 2000,00 грн, суд зазначає, що сума заборгованості зі сплати неустойки не підлягає стягненню з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки сума штрафу нарахована під час дії на всій території України воєнного стану.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.
В підсумку суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором кредиту не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 12 003,00 грн. (заборгованість за кредитом в сумі 6000,00 грн; заборгованість за процентами 5103,00 грн; комісія пов`язана з наданням кредиту 900,00 грн), яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 18.06.2026 про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2120,56 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 08.07.2024-100000320 від 08.07.2024 в загальному розмірі 12 003,00 грн (дванадцять тисяч три гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2120,56 грн (дві тисячі сто двадцять гривень 56 копійок) .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133а, м. Київ, 01032).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Анастасія Ремезок
Судове рішення № 141463683, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 398/6134/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: