Рішення № 141462985, 06.11.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
751/6720/26
Номер документу
141462985
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Рішення

Іменем України

06 листопада 2026 року місто Чернігів

Справа №751/6720/26

Провадження №2/751/2829/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Баштова М. В.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс»

відповідач ОСОБА_1

представник позивача Усенко Михайло Ігорович

представник відповідача Скользнєва Валерія Владиславівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №67544050 від 01.03.2025 у розмірі 18 552,00 грн, а також понесені судові витрати (а.с.1-4).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №67544050, за умовами якого відповідачу був наданий кредит в сумі 4 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії, що передбачені кредитним договором. Товариством зобов`язання за договором виконано, тоді як відповідачем умови кредитного договору своєчасно не виконані, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 18 552,00 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 15.07.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У встановлений судом строк від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.51-55), у якому зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги частково на суму 7 540,00 грн. Зазначає, що вимога про нарахування та сплату відсотків є явно завищеною, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, а тому просять зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем коштів 4 000,00 грн. Також зазначає, що нарахування штрафу в розмірі 2 000,00 грн є неправомірним з огляду на положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, якими передбачено звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану. Також просив зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх завищеними та необґрунтованими. Одночасно просив стягнути з позивача на користь відповідача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 22.09.2026 розгляд справи відкладено у звязку з витребуванням доказів.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. У матеріалах справи є заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач та його представник у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені, просили здійснювати судовий розгляд без їх участі.

Таким чином, відповідно до положень ст.223 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 01.03.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит №67544050 (індивідуальна частина), який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором neY9hMkr (а.с.5-15).

Відповідно до умов договору сума кредиту становить 4 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів. Остаточний строк повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії 24.02.2026.

Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 5% від суми кредиту, що складає 200,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити до 14.03.2025.

Згідно пункту 1.5.1 договору пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0,8 відсотків річних. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені пп.2.2.2, 2.2.3 цього договору.

Відповідно до умов договору та остаточної угоди про внесення змін до договору про споживчий кредит №67544050 дата повернення кредиту за заявкою з урахуванням строку продовження користування повернення кредиту 28.03.2026, при цьому пільгова процентна ставка становить 0,8% та нараховується з 14.03.2025 по 22..04.2025, стандартна (базова) процентна ставка становить 0,96 % та нараховується з 23.04.2025 по 28.03.2026 (а.с.20зв, 22).

У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4 кредитного договору на один календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 10% від суми отриманого кредиту (п. 1.2 договору).

У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4 кредитного договору на 10 (десять) календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 40% від суми отриманого кредиту (п. 1.2 договору).

У паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, містяться відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у договорі про надання споживчого кредиту№67544050 від 01.03.2025 (а.с.18зв-20).

ОСОБА_1 , приймаючи пропозицію ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» про укладення кредитного договору, також погодився з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтвердив, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил; (п. 6.3 договору).

Відповідно довідки ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» підтверджено, що ОСОБА_1 підписав акцепт (договір) із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором neY9hMkr, який відправлений позичальнику 01.03.2025 о 07:04 на вказаний ним номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 (а.с.23 зв).

Згідно відомостей наданих ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 20.04.2026, на виконання договору №070524/А1-1909, 01.03.2025 здійснено перерахунок грошових коштів у сумі 4 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 (а.с.24).

Факт належності банківської картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 та перерахування коштів 01.03.2025 у розмірі 4 000,00 грн на вказаний рахунок підтверджується повідомленням та випискою АТ «А-Банк» (а.с.78-85).

Відповідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором вбачається, що за період з 01.03.2025 до 23.02.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» здійснювалися нарахування відсотків та штрафу, але відповідачем здійснено сплату лише в сумі 660,00 грн, які зараховані на погашення відсотків. Станом на 23.02.2026 залишок несплачених коштів становить 18 552,00 грн, які складаються із тіла кредиту 4 000,00 грн, процентів 12 352,00 грн, штрафу 2 000,00 грн, комісії 200,00 грн (а.с24зв -27).

Позивачем вжито заходи досудового врегулювання спору, а саме: 22.05.2026 позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості за кредитним договором №67544050 від 01.03.2025 (а.с.27зв).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитний договір №67544050 від 01.03.2025 укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Підписавши кредитний договір, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчого кредиту та умовами його виконання, а саме: розміром кредиту, строком кредитування та з періодичністю платежів зі сплатою процентів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Позивачем надані належні та допустимі докази отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором. Дана обставина не спростована стороною відповідача.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним договору про споживчий кредит №67544050 від 01.03.2025 відповідач не звертався.

Заборгованість по відсоткам розрахована відповідно до умов та строку договору.

Відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).

Не надано відповідачем доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Водночас суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо необхідності зменшення розміру процентів за користування кредитом до суми отриманих відповідачем кредитних коштів 4 000,00 грн, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір № 67544050 від 01.03.2025 укладений відповідачем в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам законодавства та свідчить про дотримання сторонами письмової форми правочину. Підписавши договір, відповідач засвідчив свою згоду з його умовами, зокрема щодо суми кредиту, строку користування ним, розміру процентної ставки та порядку нарахування і сплати процентів.

При цьому відповідач не заперечував факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, не надав доказів визнання договору недійсним або оспорювання його окремих умов у встановленому законом порядку.

Отже, обов`язок відповідача зі сплати процентів за користування кредитом виник на підставі укладеного між сторонами договору та не може бути усунутий лише з тих підстав, що їх розмір є більшим за суму отриманого кредиту.

Саме по собі посилання представника відповідача на принципи справедливості, добросовісності та розумності, закріплені у статтях 3, 509, 627 ЦК України, не є достатньою підставою для довільної зміни погодженого сторонами розміру процентної ставки або зменшення нарахованих відповідно до умов договору процентів. Для цього необхідно встановити конкретні обставини, які свідчать про неправомірність відповідних умов договору або неправильність здійсненого позивачем розрахунку.

Водночас судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами та встановлено, що передбачене умовами кредитного договору застосування стандартної процентної ставки у розмірі 0,96 % та пільгової процентної ставки у розмірі 0,8 % відповідає положенням частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, погоджені сторонами умови щодо розміру процентних ставок самі по собі не свідчать про їх неправомірність.

Контррозрахунку заборгованості, який би спростовував правильність здійснених позивачем нарахувань або свідчив про застосування ним процентних ставок усупереч умовам договору, відповідачем не надано. За таких обставин суд не вбачає підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру процентів за користування кредитом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для зменшення розміру процентів за користування кредитом до суми фактично отриманих відповідачем коштів відсутні, а тому відповідні заперечення представника відповідача в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Ураховуючи вищевказане вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн та відсотків у розмірі 12 352,00 грн підлягають задоволенню.

Також підлягає задоволенню вимога про стягнення комісії за надання кредиту, виходячи з наступного.

Пунктом 1.5.3 кредитного договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 200,00 грн, яка нараховується за ставкою 5,00% від суми кредиту, яку позичальник зобовязаний сплатити до 14.03.2025.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі №331/2974/23 (провадження №61-7620св24).

Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 200,00 грн є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по штрафам в розмірі 2 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно п.1.2. договору передбачено, що у разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4 кредитного договору на один календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 10% від суми отриманого кредиту. У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4 кредитного договору на 10 (десять) календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 40% від суми отриманого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Відтак позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування штрафу в розмірі 2 000,00 грн за порушення зобов`язання, а тому позов у цій частині не підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 662,40 грн (а.с.4), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 375,30 грн (2662,40х16552/18552,60).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025, який укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с.30зв), ордеру на надання правової допомоги від 04.11.2025 (а.с.31), акту №2451 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 28.05.2026 на суму 8 000,00 грн (а.с.31зв), детального опису наданих послуг від 28.05.2026 до акту №2451 (а.с.32).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом з відповідача у визначеному позивачем розмірі.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21.

Відповідач заперечує проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт на підготовку позову, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

У зв`язку з цим, з огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 8 000,00 грн до 4 000,00 грн, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін.

У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3 568,78 грн (4000х16552/18552).

Витрати відповідача на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 28.04.2026, укладеним з адвокатом Скользнєвою В.В. (а.с.57), актом здачі-прийняття наданих послуг від 09.08.2026 (а.с.58), копією квитанції до прибуткового кассового ордера від 09.08.2026 на суму 8 000,00 грн (а.с.58зв).

Враховуючи наявність документів, що підтверджують понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, а також беручи до уваги клопотання представника позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд, відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, оцінює співмірність заявлених відповідачем витрат зі складністю справи, обсягом і характером наданих адвокатом послуг, часом, витраченим на їх надання, та значенням справи для сторони.

Оцінивши наведені обставини, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є завищеними, а тому суд вбачає необхідним зменшити їх розмір до 4 000,00 грн.

Оскільки ціна позову становила 18 552,00 грн, проте позов задоволено частково на суму 16 552,00 грн, що становить 89,22% (100х16552/18552), з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до відхиленої частини вимог 10,78% (100%-89,22%), що становить 431,20 грн (10,78%х4000грн/100%).

Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З огляду на викладене та норму ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд, провівши взаємозалік, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 137,58 грн (3 568,78-431,20) витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» 16 552 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором №67544050 від 01.03.2025, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 4 000 грн 00 коп, заборгованості за відсотками- 12 352 грн 00 коп, комісії 200 грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» 2 375 грн 30 коп судового збору, 3 137 грн 58 коп витрат на правничу допомогу, що загалом становить 5 512 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн 88 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 12.11.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1корпус 28, ЄДРПОУ 43561909)

Відповідач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Н. В. Маслюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 141462985 ?

Документ № 141462985 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141462985 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141462985 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141462985 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141462985, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Судове рішення № 141462985, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141462985 відноситься до справи № 751/6720/26

Це рішення відноситься до справи № 751/6720/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141462979
Наступний документ : 141462989