Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 404/5850/23
Номер провадження 2/404/1310/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:
Головуючого судді Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року позивач звернулась до суду із позовом до Кропивницької міської ради, виконавчого комітету Кропивницької міської ради про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У позові посилається на те, що відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 25 грудня 1964 року на підставі рішення міськвиконкому № 372 від 11 травня 1964 року, її дядькові, ОСОБА_4 , була надана земельна ділянка площею 600,00 кв.м., на якій він збудував житловий флігель площею 41,0 кв.м і сарай площею 8,1 кв.м, про що свідчить зведений оціночний акт по домоволодінню АДРЕСА_2 від 14 березня 1979 року та садибний план (схема) земельної ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті, його співмешканка, ОСОБА_5 , проживала з їх донькою, ОСОБА_2 , в пмт Новоукраїнка Кіровоградського району, тому в будинку стала проживати сім`я позивача, рідний брат забудовника, її батько, ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 та вона.
Вказано, що 03 серпня 1980 року її батьки домовилися з ОСОБА_5 та її донькою, ОСОБА_2 про купівлю у них житлового флігелю за 1500 руб., склали письмову домовленість про це, та затвердили цю розписку підписом та печаткою голови квартального комітету №1 м. Кіровограда.
Продовжуючи проживати в будинку, батьки провели газ, що підтверджується робочим проектом на газопостачання житлового будинку АДРЕСА_2 в 1983 року, замовником якого був її батько, ОСОБА_6 .
Батьки позивача повністю перебудували житловий флігель, обладнали дві житлові кімнати, кухню, тамбур, збільшили площу сараю, побудували лазню, убиральню, літній душ, облаштували штахетний паркан, бетонний під`їзд, насадили фруктові дерева, город.
У 2000 році батьки почали оформлювати документи на будинок, замовили технічний паспорт, зареєстрували своє місце проживання за указаною адресою будинку, про що свідчить домова книга житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 . Позивач продовжує проживати в житловому будинку, робить його ремонт, доглядає за земельною ділянкою. Інших власників будинку немає.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 травня 2021 року відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно про будинок АДРЕСА_2 , відсутні.
З 1975 року вона відкрито, добросовісно, безперервно користується всім житловим будинком, повністю сплачує комунальні послуги, старається підтримувати майно в належному стані, хоча на даний час будинок в дуже зношеному стані та потребує капітального ремонту.
Ухвалою судді від 29 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
07 листопада 2023 року до суду від представника Кропивницької міської ради надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 06 грудня 2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 19 червня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 20 травня 2025 року залучено по справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року залучено по справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 19 березня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 01 липня 2026 року позовну заяву в частині позовних вимог до Кропивницької міської ради, виконавчого комітету Кропивницької міської ради залишено без розгляду.
У судове засідання позивач та її представник, адвокат Мазуренко Н.Ю. не з`явилися, в матеріалах справи міститься заява представника про розгляд справи без її участі, підтримання позовних вимог.
Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день, час і місце слухання справи повідомлені належним чином. Відзив на позов також не надходив.
Відповідач ОСОБА_3 направив до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі. Не заперечував проти задоволення позову. Просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 25 грудня 1964 року на підставі рішення міськвиконкому № 372 від 11 травня 1964 року, її дядькові, ОСОБА_4 , була надана земельна ділянка площею 600,00 кв.м., на якій він збудував житловий флігель площею 41,0 кв.м і сарай площею 8,1 кв.м, про що свідчить зведений оціночний акт по домоволодінню АДРЕСА_2 від 14 березня 1979 року та садибний план (схема) земельної ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
В будинку стала проживати сім`я позивача, рідний брат забудовника, її батько, ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 та позивач.
03 серпня 1980 року батьки позивача домовилися з ОСОБА_5 та її донькою, ОСОБА_2 про купівлю житлового флігелю за 1500 руб., склали письмову домовленість про це, та затвердили цю розписку підписом та печаткою голови квартального комітету № 1 м. Кіровограда.
В будинок був проведений газ, що підтверджується робочим проектом на газопостачання житлового будинку АДРЕСА_2 в 1983 року, замовником якого був ОСОБА_6 .
Перебудували житловий флігель, обладнали дві житлові кімнати, кухню, тамбур, збільшили площу сараю, побудували лазню, убиральню, літній душ, облаштували штахетний паркан, бетонний під`їзд, насадили фруктові дерева, город.
У 2000 році батьки почали оформлювати документи на будинок, замовили технічний паспорт, зареєстрували своє місце проживання за указаною адресою будинку, про що свідчить домова книга житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 .
Позивач продовжує проживати в житловому будинку, робить його ремонт, доглядає за земельною ділянкою. Інших власників будинку немає.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 травня 2021 року відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно про будинок АДРЕСА_2 , відсутні.
Позивач відкрито, добросовісно, безперервно користується всім житловим будинком, повністю сплачує комунальні послуги, старається підтримувати майно в належному стані, хоча на даний час будинок в дуже зношеному стані та потребує капітального ремонту.
Згідно ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3 ст.344 ЦК України).
Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст.344 ЦК України) (п.9 Постанови).
Враховуючи положення ст. 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Враховуючи положення п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення ст.344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому, суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п.11 Постанови).
Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ч.4 ст.344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права.
У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») (п.14 Постанови).
З наведеного та з огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що позивач більше 10 років відкрито, безперервно володіє вищевказаним нерухомим майном, а тому набула право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 247, 258, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , 1964 р.н., місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП не встановлено.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 12.11.2026 року.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Ю. Іванова
Судове рішення № 141462950, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 13.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 404/5850/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: