Рішення № 141462945, 19.10.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Дата ухвалення
19.10.2026
Номер справи
404/11174/24
Номер документу
141462945
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 404/11174/24

Номер провадження 2/404/3172/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Електротранс» Кропивницької міської ради» про визнання строкового трудового договору недійсним, визнання безстроковим трудового договору, визнання наказу про припинення трудового договору незаконним та поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Електротранс» Кропивницької міської ради», у якій просив суд: визнати строковий трудовий договір між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем КП «Електротранс» від 14 серпня 2024 р. недійсним, визнати безстроковим трудовий договір між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем КП «Електротранс», наказ № ЕТ/К-У69 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 14 листопада 2024 р. - незаконним, визнати звільнення незаконним та поновити позивача на роботі в КП «Електротранс» за посадою фахівець з публічних закупівель.

На обґрунтування позову вказував, що він був прийнятий на роботу в КП «Електротранс» 15 серпня 2024 р. за наказом відповідача «Наказ (розпорядження) № ET/К-00049 від 14 серпня 2024 р. Про прийняття на роботу» на посаду «фахівець з публічних закупівель» за строковим трудовим договором на три місяці, де дата завершення договору зазначена 14 листопада 2024 р.

Був звільнений за наказом відповідача «Наказ № ЕТ/К-У69 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 14 листопада 2024 р.» з підстав п.2 ст.36 КЗпПУ.

Робота за посадою «фахівець з публічних закупівель» передбачає постійний характер роботи та не може бути тимчасовою, оскільки діяльність КП «Електротранс» підпадає під дію закону України «Про публічні закупівлі», а публічні закупівлі здійснюються постійно та періодично в міру наявної потреби в закупівлях товарів робіт і послуг, які необхідні для ведення господарської діяльності, є частиною собівартості власних послуг з перевезення пасажирів та закупівлі включені до фінансового плану закупівель. Закупівлі відбуваються допоки існує комунальне підприємство та діє згаданий закон.

Відтак на таку посаду приймають громадян з підстав ч.1 п.1 ст.23 Кодексу законів про працю.

При працевлаштуванні 14 серпня 2024 р. в приміщення відділу кадрів відповідача, в момент завершення написання заяви на працевлаштування працівник відділу кадрів відповідача, вказав йому місце в заяві, щоб після написаного тексту в заяві «з 15 серпня 2024 р.», дописав фразу такого змісту: «...строком на три місяці на підставі ч.2 ст.23 КЗпПУ у зв`язку із сімейними обставинами» як умову для працевлаштування.

Такий допис був зроблений не з волі позивача, вимушено, під психологічним тиском, з острахом не бути прийнятим на роботу у разі незгоди виконати настанову працівника відділу кадрів відповідача, але такі обставини були фіктивними з боку роботодавця та не мали місця в його житті на той час. Було повідомлено, що відповідач завжди так робить, і сказано, дослівно «..ми дивимось на вас, ви на нас..». Він зробив такий допис не з власної волі для можливості працевлаштування, не створювати суперечності на етапі працевлаштування, оскільки потребував роботи та був тривалий час без роботи. Сперечатись не став, оскільки не був готовий до таких подій та психологічних методів відповідача, оскільки зазвичай у разі незгоди з роботодавцем на етапі працевлаштування - завершується безумовною відмовою у працевлаштуванні з боку роботодавця.

Вказував, що вказівка зробити вказаний допис в заяві щодо строків та сімейних обставин - було вчинено відповідачем в останній момент написання заяви, як психологічний трюк, поставити кандидата в раптове становище перед вибором, тому сперечатись шукач роботи зазвичай не готовий.

Після написання заяви був наданий для підписання трудовий договір (без номеру) датований 14 серпня 2024 р., де стояла дата початку трудових відносин 15 серпня 2024 р. та дата завершення 14 листопада 2024 р.

Змушений був підписати такий строковий договір без суперечок, оскільки потребував роботи та не мав іншого вибору. Перед працевлаштуванням, 07 серпня 2024 р. отримав список документів, які необхідно подати для працевлаштування, а 09 серпня 2024 р. за свій рахунок пройшов медичне обстеження та визнаний придатний до даної роботи медичною комісією.

На той час позивач мав наміри працевлаштуватись лише за безстроковим трудовим договором, інформацію не отримував від відповідача до моменту 14 серпня 2024 р. (вказівки відповідача зробити допис в заяві) про те, що його будуть приймати за строковим трудовим договором, тому до моменту допису був впевнений що приймають на роботу на безстрокових умовах.

Підсвідомо він був невдоволений такими діями відповідача щодо допису під диктування не з власної волі до заяви «за сімейними обставинами», оскільки не було обставин які перешкоджали б укладанню безстрокового трудового договору.

Такими діями відповідач заклав заздалегідь значно погіршити його правове становище. Такі дії відповідача ймовірно пояснюються тим, щоб мати домінуюче становище припинити з фіктивних обставини трудові відносини без права оскарження працівником без правових наслідків для себе, посилаючись на строк припинення договору, тобто не продовжувати трудові відносини та звільнити працівника без вихідної допомоги (з фіктивних інтересів працівника який ніби то сам забажав встановити такі строки в три місяці), що є грубим порушенням та обмеженням трудових прав працівника. Наявність чи відсутність сімейних обставин, які перешкоджають укладанню безстрокового трудового договору - належить визначити та подати лише заявнику (позивачу) як немайнове право, а у разі їх відсутності - відсутні і підстави строкового договору за визначенням ч.2 ст.23 КЗпПУ, оскільки посада не є тимчасовою за характером роботи.

Доказом відсутності сімейних обставин є те, що не вказані та не могли бути ним конкретизовані такі обставини, які саме сімейні обставини ніби то були у нього на час подання заяви.

Відтак вимушено підписаний трудовий договір (строковий), в тому числі в частині строку його дії п.8.1 договору ... «по «14» листопада 2024 р.» є фіктивним та незаконним, а сам договір з 15 листопада 2024 р. є безстроковим за ч.1 п.1 ст.23 КЗпПУ.

Трудовий договір п.8.1 від 14 серпня 2024 р., в т.ч. в частині строку «до 14 листопада 2024 р.» - є нікчемним, оскільки умови завершення трудового договору не є його ініціативою, у нього був відсутній такий інтерес працювати лише три місяці та відсутні для цього сімейні обставини, тому за приписом ч.2 ст.23 КЗпПУ правовідносини мали б змінитись безумовно, а саме, змінити статус на безстрокові. Основна його була мета - працевлаштування на безстрокові трудові відносини, оскільки не мав іншої роботи, тому мав бути допитаний як свідок власних подій. У відділі головний експерт з тендерних закупівель, який був керівником тендерного відділу, запевнив, що це є безстроковий трудовий договір і у разі якщо він справлятиметься з роботою, договір в частині строків не буде мати наслідків. При запитанні працівників тендерного відділу, кілька працівників інших відділів, як вони були працевлаштовані - отримав відповідь, що відповідач всіх приймає на три місяці і всіх «за сімейними обставинами», і саме на три місяці, що є доказом здійснення психологічного тиску, користуючись службовою перевагою (домінуючим становищем) для створення фіктивних обставин для підстав укладати строковий договір.

Йому був показаний іншим працівником такий самий строковий трудовий договір на три місяці за сімейними обставинами, де таких обставин у працівника теж не було для укладання саме строкового договору.

Працюючи у відповідача на посаді фахівця з публічних закупівель був впевнений, що вже працює за безстроковим трудовим договором і майже з перших днів не брав до уваги, що має підписаний строковий договір, оскільки не мав ніяких сімейних обставин які перешкоджають безстроковому трудовому договору, тому вважав договір (п.8.1) в частині завершення строку дії (14 листопада 2024 р.) - нікчемним, та розраховував на вже встановлені безстрокові трудові відносини та всі законні гарантії, які з ним пов`язані. Іншої роботи не мав та не підшукував.

Робота фахівця з публічних закупівель, яка виконує функцію уповноваженої особи на підставі та повноваженнями ст.11 закону України «Про публічні закупівлі» - має корупційні ризики та можливим психологічним тиском з боку керівництва і учасників торгів.

Уповноважена особа є незалежна особа в прийнятті рішень в публічних закупівлях. В одній із закупівель 04 жовтня 2024 р. в присутності трьох працівників тендерного відділу, в кабінеті директора при закритих дверях, а саме: головного експерта з тендерних закупівель (керівника тендерного відділу), юрисконсульта тендерного відділу та нього (фахівця з публічних закупівель), який проводив суперечливу закупівлю - відбулась суперечка та тиск на відділ і на нього з боку директора КП «Електротранс» - для прийняття рішення на користь конкретного учасника, чим було допущено директором дії з ознаками порушення антикорупційного законодавства.

З даного приводу він подав повідомлення про ознаки корупційного правопорушення (п.12 пояснень) та зареєстрував його у відповідача в канцелярії.

Після здійснення психологічного тиску та схиляння прийняти рішення в закупівлі на користь конкретного учасника, юрисконсульт 18 квітня 2024 р. звільнилась за власним бажанням, оскільки не змогла працювати під психологічним тиском з ознаками корупційного правопорушення, що доводить факт підстав здійснити повідомлення про дії керівника з ознаками корупції.

Він подав заяву 11 листопада 2024 р. з повідомленням про відсутність сімейних обставин, які перешкоджають укладанню безстрокового трудового договору, зареєстрував через канцелярію з метою документально заявити про невідповідність обставин попередньої заяви на працевлаштування, які не існували на момент її подачі, оскільки у нього були відсутні сімейні обставини для укладання та продовження фіктивного та нікчемного строкового трудового договору, а робота фахівця з публічних закупівель не може бути строковою, він фактично виконував роботу на безстрокових умовах, за правом вільно з власної волі визначати свої інтереси та заявити про справжні обставини щодо працевлаштування. Після подання такої заяви відповідач мав припинити дію п.8.1 строкового договору стосовно строку його завершення, оскільки підставою укладання строкового договору була заява з фіктивними обставинами, а також відсутність інтересів з боку працівника завершувати трудовий договір, тому трудові відносини мали бути безумовно переведені в безстроковий статус.

Оскільки посада фахівець публічних закупівель після завершення строку трудового договору та з 15 листопада 2024 р. стала вакантною, він завчасно додатково подав та зареєстрував заяву на працевлаштування в день звільнення 14 листопада 2024 року на ту ж посаду фахівець з публічних закупівель, яка лишилась без відповіді. Всі необхідні документи для працевлаштування (трудова книжка, паспорт, ідентифікаційний код, документи військового обліку, медичний висновок, інформація про дітей) були вже надані відповідачу та додаткової подачі не потребували. Підстав відмови у продовженні трудового договору на безстрокових умовах у відповідача не було.

Ухвалою судді від 26 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 14 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 06 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

25 лютого 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що між сторонами був укладений строковий трудовий договір відповідно до ч. 2 ст.23 КЗпП України, що підтверджується заявою позивача від 12 серпня 2024 про призначення його на посаду фахівця з публічних закупівель строком на три місяці у зв`язку з сімейними обставинами.

Відповідно до укладеного 14 серпня 2024 між позивачем та відповідачем трудового договору, а саме пункту 2.1 Розділу 2 «Загальні положення», цей договір є строковим трудовим договором, а згідно п. 8.1 Розділу 8 «Строк дії договору та інші умови», цей договір діє з 15 серпня 2024 до 14 листопада 2024. Примірник даного договору позивачем отримано, про що свідчить його особистий підпис. За закінченням строку дії трудового договору позивач був звільнений з роботи відповідно до ч. 2 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом від 14 листопада 2024 № ЕТ/К-У69.

Строк дії трудового договору між сторонами був чітко обумовлений і визначений, а саме згідно пункту 8.1. «Цей договір діє з 15 серпня 2024 р. по 14 листопада 2024 р.», та був погоджений обома сторонами. З умовами трудового строкового договору ОСОБА_1 був ознайомлений.

Також, протягом строку дії трудового строкового договору, до його п. 8.1. будь-які зміни сторонами не вносилися. Підписаний сторонами договір не визнавався недійсним або безстроковим, не був пролонгований або укладений на інший строк.

Строковий трудовий договір з позивачем укладено в інтересах працівника. Підставою для укладення такого договору стала його заява про прийом від 12 серпня 2024, в якій позивач зазначав про строк, на який укладається договір, протягом якого він працюватиме, а саме три місяці. З чого вбачається зацікавленість самого працівника в укладені строкового договору. При цьому, конкретизувати сімейно-побутові обставини працівник не зобов`язаний, адже така вимога роботодавця розцінюється як втручання в особисте життя. Протягом дії трудового договору позивач не оскаржував його умови з підстав порушення його трудових прав, не просив визнати недійсним трудовий договір або окремі його пункти, та не ініціював внесення змін та доповнень до положень трудового договору, що свідчить про погодження позивача з умовами цього договору, зокрема щодо його строковості. Таким чином, укладений між сторонами трудовий договір має характер строкового і був укладений з дотриманням ч. 2 ст. 23 КЗпП України, а звільнення позивача за ч. 2 ст. 36 КЗпП України є таким, що відповідає вимогам закону.

Вказано, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що написання заяви про прийом на роботу на визначений строк у зв`язку з сімейними обставинами він здійснював під психологічним тиском посадових осіб відповідача, або його волевиявлення на момент укладання строкового трудового договору не відповідало його внутрішній волі та суперечило його меті працевлаштування на безстрокові трудові відносини. Волевиявлення позивача на укладення строкового трудового договору підтверджується його заявою, особистим підписом у строковому трудовому договорі, в якому зазначений строк його дії, а також наказом про прийняття на роботу, де вказано, що працівника прийнято на роботу на умовах строкового трудового договору із зазначенням відповідного строку його дії, з яким позивач ознайомлений під підпис; протягом дії договору позивач його умови не оскаржував та не ініціював унесення змін і доповнень до нього; належних і допустимих доказів на підтвердження того, що цей договір він підписував під тиском посадових осіб відповідача, або його волевиявлення на момент укладення не відповідало внутрішній волі, або що він не усвідомлював значення договору чи перебував у хворобливому стані та адекватно не оцінював свої дії, позивач не надав.

Звільнення позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства і умов укладеного між сторонами строкового трудового договору, вважає, що звільнивши позивача у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, КП «Електротранс» діяло у межах та відповідно до норм чинного трудового законодавства, не порушуючи права позивача на працю, а відтак правових підстав для поновлення його на роботі немає.

03 березня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача, у якій вказано, що відповідачем у відзиві не надано доказів здійснених дій та проігнорована подія щодо поданої позивачем заяви вх. № 2398 датованою та зареєстрованою 11 листопада 2024 р. до роботодавця (відповідача) в період дії безстрокового трудового договору про оскарження договору в частині строку його дії, тобто до дати його завершення. Одночасно по такій заяві 11 листопада 2024 р. мала місце бездіяльність відповідача, тобто не наданий доказ вчинення дій відповідно до закону для реалізації права на працю.

Відповідач не пояснив необґрунтовану бездіяльність по додатковій заяві позивача на працевлаштування № 2438 від 14 листопада 2024 р., яка подана в той самий день на час дії строкового трудового договору на ту саму посаду.

Заява № 2438 від 14 листопада 2024 р. є доказом фактичного оскарження трудового договору в частині строку його дії договору (обмеження дії по строку) та прибирає ґрунт для обмеження договору строком, тому в цій частині договір не відповідає дійсності.

Відповідач не пояснив причини ігнорування такої заяви позивача та бездіяльність є неправомірною. З моменту реєстрації такої заяви № 2398 незалежно від волі роботодавця - трудові відносини набули безстрокового характеру. Строкові відносини до 11 листопада 2024 р. тривали та їх перебіг до такої дати не має значення щодо строків обмеження, оскільки не відрізнялись по суті роботи та виконання посадових обов`язків від безстрокових відносин.

Відповідач у відзиві не надав доказу виконання обов`язку щодо позивача за ч.3 ст.23 Кодексу законів про працю України: Роботодавець зобов`язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Як мінімум, відповідач мав би запропонувати позивачу ту саму вакансію на який працював відповідач, яка утвориться як вакантна 15 листопада 2024 р., а також інші наявні вакансії за кваліфікацією позивача.

Вважає, що повідомлення № 2237 від 24 жовтня 2024 р. про дії з ознаками корупційного правопорушення стали причиною порушення його трудових прав.

Відповідач не спростував незаконність своїх дій та бездіяльності і 14 листопада 2024 року розірвав безстрокові трудові відносини, порушивши конституційне право на працю, право на збереження роботи, а також одночасно проігнорував додаткову заяву № 2438 від 14 листопада 2024 р. та фактично необґрунтовано відмовив у працевлаштуванні на вакантну посаду 15 листопада 2024 р.

11 березня 2025 року до суду надійшли письмові заперечення від представника відповідача, у яких вказано, що строк дії трудового договору належить до його істотних умов, без досягнення взаємної згоди щодо яких трудовий договір не може вважатися укладеним, тому у разі відсутності волі позивача на укладення строкового трудового договору такий трудовий договір взагалі не був би укладеним.

Волевиявлення працівника на укладення строкового трудового договору підтверджується його заявою, його особистими підписами на трудовому договорі та в наказі про прийняття на роботу, в яких зазначений строк дії трудового договору. Волевиявлення позивача на укладення саме строкового трудового договору підтверджується його заявою від 12 серпня 2024 року про прийняття його на роботу на визначений строк, особистим підписом на трудовому договорі від 14 серпня 2024 року та наказі № ЕТ/К-00049 від 14 серпня 2024 року про призначення на посаду, якими визначено строк його дії.

При цьому, припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає окремої заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли особисто складав та підписував заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений.

Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Листом від 11 листопада 2024 позивачу повідомлено, про припинення трудового договору з 14 листопада 2024 у відповідності до п.2 ст. 36 КЗпП України, та у зв`язку із закінченням строку трудового договору, що свідчить про неможливість продовження трудових відносин між позивачем та відповідачем.

При цьому, законодавство не визначає порядок та процедуру інформування працівників про відповідні вакансії, а також не встановлює обов`язок роботодавця повідомляти працівника про вакансії на підприємстві, які не відповідають його кваліфікації.

На підприємстві відсутні вакансії, які відповідають кваліфікації посади фахівця з публічних закупівель, вони були відсутні як у період дії строкового трудового договору, так і після його припинення.

Позивач у судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином.

Суд, у межах наданих доказів, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами, ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Електротранс» Кропивницької міської ради» був укладений строковий трудовий договір відповідно до ч. 2 ст.23 КЗпП України, що підтверджується заявою позивача від 12 серпня 2024 про призначення його на посаду фахівця з публічних закупівель строком на три місяці у зв`язку з сімейними обставинами.

Відповідно до укладеного 14 серпня 2024 року між позивачем та відповідачем трудового договору, а саме пункту 2.1 Розділу 2 «Загальні положення», цей договір є строковим трудовим договором, а згідно п. 8.1 Розділу 8 «Строк дії договору та інші умови», цей договір діє з 15 серпня 2024 до 14 листопада 2024.

Примірник даного договору позивачем отримано, про що свідчить його особистий підпис.

За закінченням строку дії трудового договору позивач був звільнений з роботи відповідно до ч. 2 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом від 14 листопада 2024 № ЕТ/К-У69.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною першою статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, згідно з якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

За положеннями статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (п. 2 і 3 ст. 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку (п. 2 і 3 ч. 1 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Щодо недійсності строкового трудового договору від 14 серпня 2024 року, суд зазначає наступне.

Строк дії трудового договору між сторонами був чітко обумовлений і визначений, а саме згідно пункту 8.1. «Цей договір діє з 15 серпня 2024 р. по 14 листопада 2024 р.», та був погоджений обома сторонами.

З умовами трудового строкового договору ОСОБА_1 був ознайомлений.

Також, протягом строку дії трудового строкового договору від 14 серпня 2024, до його п. 8.1. будь-які зміни сторонами не вносилися.

Підписаний сторонами договір не визнавався недійсним або безстроковим, не був пролонгований або укладений на інший строк.

Відповідно до ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Разом із цим, частиною 1 ст. 23 КЗпП України встановлено, що трудовий договір може бути укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ч. 2 ст. 23 КЗпП України).

Укладення строкового трудового договору прямо передбачено ст. 23 КЗпП України.

Аналіз наведених правових норм свідчить про відсутність в законодавстві заборони щодо укладення строкового трудового договору, якщо на те є воля сторін, зокрема, воля працівника.

Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події або виконанням певного обсягу робіт. Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.

Доводи позивача про те, що договір набув ознак безстроковості є необґрунтованими.

У суду відсутні підстави вважати, що дії відповідача щодо укладення строкового трудового договору із позивачем суперечать закону. Укладення такого договору є дискреційними повноваженнями керівника.

Таким чином, відсутні підстави для визнання недійсним строкового трудового договору між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем КП «Електротранс» від 14 серпня 2024 р.

Із урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнання договору укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем КП «Електротранс», безстроковим трудовим договором.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним наказу № ЕТ/К-У69 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 14 листопада 2024 р., визнання звільнення незаконним та поновлення позивача на роботі в КП «Електротранс» за посадою фахівець з публічних закупівель, суд зазначає, що відповідно умов строкового трудового договору, однією із підстав його розірвання є закінчення строку дії. Звільнення позивача по закінченню строку дії договору, відповідає як умовам чинного договору щодо строку дії, так і положенням КЗпП України.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.

Як зазначено вище, шляхом подання заяви позивач погодився на укладення строкового трудового договору. Його підпис свідчать про погодження з умовами договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наказ № ЕТ/К-У69 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 14 листопада 2024 р. прийнято у межах законодавства України, підстави для визнання його незаконним відсутні, а відтак відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Решта вимог позову є похідними від позовної вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення, тому не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову за всіма позовними вимогами.

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підстави для вирішення питання компенсації судових витрат, відсутні.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Електротранс» Кропивницької міської ради» про визнання строкового трудового договору недійсним, визнання безстроковим трудового договору, визнання наказу про припинення трудового договору незаконним та поновлення на роботі відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Електротранс» Кропивницької міської ради», місцезнаходження: 25031, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, пр-т. Університетський, буд. 3, код ЄДРПОУ 40413447.

Повний текст судового рішення складено 12.11.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141462945 ?

Документ № 141462945 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141462945 ?

Дата ухвалення - 19.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141462945 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141462945, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Судове рішення № 141462945, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141462945 відноситься до справи № 404/11174/24

Це рішення відноситься до справи № 404/11174/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141462933
Наступний документ : 141462947