Рішення № 141462770, 12.11.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
404/7436/26
Номер документу
141462770
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2026 р.Справа № 404/7436/26Провадження № 2/390/2126/26

Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бойко І.А.,

при секретарі Губанові М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький, цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 26.09.2025-100000232 від 26.09.2025 у розмірі 67013,58 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що 26.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти), відповідно до умов якого з урахуванням додаткових договорів відповідачу надано кредит у загальному розмірі 32500,00 грн, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію. Кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кошти. Відповідач частково сплатила заборгованість, однак у повному обсязі зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 67013,58 грн, з яких: 26938,73 грн за тілом кредиту, 23824,85 грн за процентами, 16250,00 грн проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України. На підставі викладеного представник позивача просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на надсилання відповідачу позовної заяви у розмірі 148,98 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, 12.10.2026 її представник подав до суду відзив на позовну заяву, у якому визнав позов у частині стягнення неповерненої суми кредиту в розмірі 4769,52 грн та заперечував проти задоволення решти позовних вимог. Зазначив, що відповідач є дружиною військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, тому проценти за користування кредитом і штрафні санкції їй не нараховуються. Проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, не підлягають стягненню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Умова договору про сплату комісії є нікчемною, а сплачені на неї кошти підлягають зарахуванню в рахунок основного зобов`язання. Просив розглядати справу без участі відповідача та її представника, а судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 26.09.2025-100000232, який підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Сума кредиту (1-й транш): 18000,00 грн, строк кредиту: 181 день, дата повернення кредиту 25.03.2026, процентна ставка 1 % за 1 день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту, 20 % від суми кредиту, що становить 3600,00 грн.

Додатковими договорами від 31.10.2025, 29.11.2025, 26.12.2025 та 07.01.2026 сторони збільшили суму кредиту. Відповідачу надано 2-й транш у розмірі 3000,00 грн (комісія 600,00 грн), 3-й транш у розмірі 1000,00 грн (комісія 200,00 грн), 4-й транш у розмірі 7000,00 грн та 5-й транш у розмірі 3500,00 грн. Загальна сума кредиту становить 32500,00 грн.

Перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1906 від 19.06.2026 та квитанцією ТОВ ФК «Контрактовий дім» від 31.10.2025. Факт отримання кредитних коштів у загальному розмірі 32500,00 грн відповідач не заперечує.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Таким чином, судом встановлено, що посилання на обставини укладення вищезазначеного кредитного договору № 26.09.2025-100000232 в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 17.06.2026 заборгованість відповідача становить 67013,58 грн, з яких: 26938,73 грн за тілом кредиту; 23824,85 грн за процентами; 16250,00 грн проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України. З розрахунку також убачається, що відповідач сплатила 25.10.2025 7841,41 грн, 25.11.2025 9987,91 грн, 25.12.2025 9901,16 грн, а всього 27730,48 грн. З цієї суми позивач зарахував 17769,21 грн у погашення процентів, 4400,00 грн у погашення комісії та 5561,27 грн у погашення тіла кредиту.

Зі змісту ст. ст. 526, 530 ЦК України убачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За таких обставин, судом встановлено, що після укладення вищезазначеного договору відповідач допустила порушення відповідних боргових зобов`язань.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

З копії довідки військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2026 № 2084/122/4/1/5075 вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 15.09.2023. Крім того, ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 08.07.2024.

Відповідно до копії повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 30.11.2019, 27.10.2001 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, актовий запис № 856, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».

Враховуючи, що відповідач на час укладення кредитного договору та на цей час є дружиною військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, проценти за користування кредитом не мали нараховуватись позивачем. Отже, позовні вимоги про стягнення процентів у розмірі 23824,85 грн задоволенню не підлягають.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України містить приписи, згідно з якими у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України введений в дію Законом України № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022.? ?

Воєнний стан, що триває, введено в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 22.04.2024 у справі № 559/1622/19, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким, зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06.05.2025 у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) дійшов висновку, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, відповідач звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, в силу прямої вказівки закону, і позовні вимоги в частині 16250,00 грн процентів, нарахованих позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Умовами кредитного договору та додаткових договорів від 31.10.2025 і 29.11.2025 передбачено сплату позичальником комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 20 % від суми кожного траншу, а всього 4400,00 грн (3600,00 грн + 600,00 грн + 200,00 грн). Позивач погасив цю комісію за рахунок платежів відповідача. Комісія за надання кредиту є платою за виконання кредитодавцем власного обов`язку з надання кредитних коштів, а не за послугу, що надається споживачу. Отже, умова договору про її сплату є нікчемною.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості) має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує позивач. Такий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

Зважаючи, що відповідачем частково сплачувалася заборгованість за кредитним договором у сумі 27730,48 грн, з яких позивач зарахував 17769,21 грн у погашення процентів, від сплати яких відповідач звільнена в силу ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та 4400,00 грн у погашення комісії, умова про сплату якої є нікчемною, суд вважає необхідним грошові кошти у сумі 22169,21 грн врахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідачу надано кредит у загальному розмірі 32500,00 грн, а сплачено нею 27730,48 грн. Отже, заборгованість за тілом кредиту становить 4769,52 грн (32500,00 грн 27730,48 грн) і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, суд керується статтями 133, 137, 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач під час подання позову сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00117895 від 23.06.2026. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на надсилання їй позовної заяви з додатками у розмірі 148,98 грн.

Позовні вимоги задоволено на суму 4769,52 грн, що становить 7,12 % від ціни позову (67013,58 грн). У задоволенні решти позовних вимог, що становить 92,88 % від ціни позову, відмовлено. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 189,49 грн.

Щодо відшкодування позивачу витрат на надсилання позовної заяви відповідачу суд зазначає, що будь-які судові витрати, у тому числі поштові, компенсуються лише за умови доведення їх реальності, необхідності та розумності. Такий підхід викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Позивач долучив до позову квитанцію про направлення відповідачу рекомендованого відправлення, проте підтвердженням витрат на поштовий зв`язок є розрахунковий документ (касовий чек або інший фінансовий документ). Сам опис вкладення без чека не підтверджує понесення поштових витрат. Висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20.

Крім того, перевіркою статусу доставки відправлення, про яке вказує позивач, встановлено, що воно з 23.06.2026 перебуває в стані відправлення, тому з огляду на беззмінну тривалість виникають сумніви у реальності надання цієї послуги позивачу.

Таким чином, витрати позивача у розмірі 148,98 грн на поштове пересилання відповідачу позовної заяви відшкодуванню не підлягають через недоведеність цих витрат.

Позивач у позовній заяві зазначив, що докази щодо понесених ним витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тому питання про розподіл цих витрат може бути вирішене в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Представник відповідача адвокат Шевченко А.В. у відзиві на позов, зокрема просить суд судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Попередній розрахунок витрат відповідача на професійну правничу допомогу становить 2000 грн. Витрати відповідача на професійну правничу допомогу підтверджується договором про надання правничої (правової) допомоги адвоката від 10.10.2026, ордером серії АІ № 2333163, рахунком № 2026-0008 від 11.10.2026 та платіжною інструкцією від 11.10.2026 про сплату 2000,00 грн. Гонорар представника відповідача є фіксованим.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.

Позивач клопотання про зменшення відшкодування витрат відповідача на правничу допомогу не подавав, проте відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідача, суд дійшов висновку про те, що інформація, яка відображена у відповідних доказах, наданих стороною відповідача, щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та є відповідною з обсягом наданих адвокатом послуг.

Отже витрати відповідача на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, розмір відшкодування розумним і пропорційним, тому, з урахуванням критерію пропорційності з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1857,66 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 611, 625, 629, 1054, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.09.2025-100000232 від 26.09.2025 у розмірі 4769,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 189,49 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1857,66 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ: 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? І.А.Бойко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141462770 ?

Документ № 141462770 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141462770 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141462770 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141462770, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Судове рішення № 141462770, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області) було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141462770 відноситься до справи № 404/7436/26

Це рішення відноситься до справи № 404/7436/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141462766
Наступний документ : 141462772