Рішення № 141462664, 13.11.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
750/8206/26
Номер документу
141462664
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 750/8206/26

Провадження № 2/750/3967/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Крапивного Б.В.,

за участю секретаря Буглака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025 в розмірі 19100 грн та понесених судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 06.11.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05.11.2025-100000435. Відповідно до умов цього договору відповідач отримала кредит у сумі 5000 грн і мала сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 19100 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту; 7750 грн заборгованість за процентами; 450 грн заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту; 900 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості; 5000 грн заборгованість по відсотках, нарахованих по ст. 625 ЦК України. Окрім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача понесених витрат по сплаті судового збору та витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 07.10.2026.

07.10.2026 розгляд справи відкладено на 11.11.2026 у зв`язку з неявкою відповідача; у позовній заяві представник позивача просила розгляд справи проводити без її участі, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

11.11.2026 сторони повторно не з`явилися; відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

За згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

06.11.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05.11.2025-100000435 (далі Договір).

За змістом п. 2.2 Договору цей Договір складається з пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки кредитного договору від 05.11.2025 № 05.11.2025-100000435 та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025.

Згідно з п. 3.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія(ї) встановлена(і) договором).

Сторонами Договору погоджено наступні умови кредитування: сума кредиту 5000 грн; строк кредитування 217 днів (з 06.11.2025 по 10.06.2026); розмір денної процентної ставки 0,72%; розмір процентних ставок: 1% «стандарт» (застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів) та 0,5% «економ» (застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «стандарт»); комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту, що становить 450 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 450 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (стягується двічі протягом строку кредитування).

Кредитний договір № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025 та додаток до нього (інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 від 06.11.2025) підписано відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора «E458».

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Отже, кредитний договір № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025 укладено між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 в електронній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. При цьому в укладеному договорі сторонами визначено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Таким чином, сторонами дотримано вимоги щодо форми такого договору, досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитування.

З огляду на викладене, 06.11.2025 внаслідок укладення вказаного кредитного договору між позивачем та відповідачем виникло кредитне правовідношення, за яким ТОВ «Споживчий Центр» зобов`язалося надати кредит ОСОБА_1 , а остання зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти і комісію на визначених у договорі умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Умовами Договору передбачено спосіб надання позичальнику кредиту, а саме шляхом перерахування грошових коштів на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28XX-XXXX-9616.

Згідно з інформацією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1-1804 від 18.04.2026 Товариством здійснено переказ 06.11.2025 в сумі 5000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 ; номер транзакції в системі iPay.ua 912965022; призначення платежу: «видача за договором кредиту № 05.11.2025-100000435».

Таким чином, ТОВ «Споживчий Центр», здійснивши переказ на зазначений картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5000 грн, виконало своє зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Згідно з позовною заявою та за результатами дослідження розрахунку заборгованості за кредитним договором № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025 судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів своєчасно й у повному обсязі не виконала, допустивши прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Щодо вимоги про відшкодування заборгованості за кредитним договором, суд звертає увагу на такі правові норми й фактичні обставини.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором кредиту їй нараховано заборгованість у сумі 19100 грн. Так, із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025 вбачається, що станом на 15.07.2026 заборгованість відповідача становила 19100 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту; 7750 грн заборгованість за процентами; 5000 грн заборгованість за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України; 1350 грн заборгованість за комісіями. Вказана заборгованість є предметом позову.

Факт наявності заборгованості за тілом кредиту документально підтверджено наявними у справі доказами, зокрема, інформацією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та розрахунком заборгованості відповідача.

Окрім того, за змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Умови кредитного договору № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025 цілком відповідають зазначеним вище законодавчим обмеженням. Зокрема, денна процентна ставка за цим договором складає 0,72%; розрахунок заборгованості за цим кредитним договором в частині нарахування відсотків здійснено правильно, з урахуванням строку кредитного договору та його умов, зокрема, протягом строку дії договору в період з 06.11.2025 по 06.02.2026 розмір денної процентної ставки становив 1% (50 грн/день), а в період з 07.02.2026 по 10.06.2026 0.5% (25 грн/день).

Отже, нарахована ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 06.11.2025 № 05.11.2025-100000435 за тілом кредиту в сумі 5000 грн та за процентами розмірі 7750 грн за користування кредитом є обґрунтованою, оскільки відповідачем не здійснювалися платежі ні в рахунок погашення основної суми заборгованості, ні в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Щодо нарахування відповідачу заборгованості за комісією за кредитним договором суд зважає на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансовим установам встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту та за його обслуговування.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025 відповідачу нараховано заборгованість за комісією у розмірі 1350 грн. При цьому аналіз умов Договору та змісту позовної заяви дозволяє констатувати, що з указаної заборгованості за комісією 450 грн це заборгованість по комісії за надання кредиту, яка нарахована відповідачу 06.11.2025, а 900 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, нарахована відповідачу 07.12.2025 та 07.01.2026 по 450 грн у кожну із дат.

Суд погоджується, що заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 450 грн підлягає стягненню з відповідача, оскільки нарахування такої комісії погоджено сторонами Договору і не суперечить положенням цивільного законодавства.

Водночас щодо нарахованої відповідачу заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації щодо стану кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та від 29.11.2023 у справі № 461/2857/20.

Умовами Договору (п. 9 заявки кредитного договору № 05.11.2025-100000435 (кредитної лінії) від 05.11.2025 та п. 9 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025) визначено перелік послуг, які підлягають оплаті як комісія за обслуговування кредитної заборгованості, а саме: «за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості».

Разом з тим, доказів надання таких послуг кредитодавцем не надано; наведений перелік послуг не є вичерпним та ґрунтується на припущеннях щодо ймовірного використання позивачем зазначених послуг у майбутньому, а отже суд виходить із того, що відповідні послуги не погоджено з позичальником під час укладення договору кредитування.

Зважаючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, вичерпного переліку наданих позичальнику послуг та погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості слід визнати нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Така позиція суду узгоджується, зокрема, з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.08.2022 по справі № 202/5330/19.

Щодо нарахування відповідачу заборгованості за «відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України» суд зважає на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, за змістом п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє на цей час.

Отже, стягнення заборгованості за «відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України» за кредитним договором № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025 в період дії воєнного стану суперечить вимогам Закону, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Зважаючи на викладене, слід частково задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася внаслідок невиконання нею умов кредитного договору в сумі 13200 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту; 7750 грн заборгованість за процентами; 450 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви, серед іншого, додано копію квитанції № 2166033 від 20.07.2026, згідно з якою ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» на замовлення позивача здійснено відправлення документів (позовної заяви з додатками) на суму 120,18 грн, що доводить понесення позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, на цю суму.

Враховуючи часткове задоволення позову на суму 13200 грн, що становить 69,11% ((13200 : 19100) ? 100%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме слід стягнути з відповідача на користь позивача 1839,98 грн (2662,40 ? 69,11%) у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 83,06 грн (120,18 ? 69,11%) у відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 279-282, 289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 05.11.2025-100000435 від 06.11.2025 в сумі 13200 грн (тринадцять тисяч двісті гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 1839,98 грн (одну тисячу вісімсот тридцять дев`ять гривень 98 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 83,06 грн (вісімдесят три гривні 06 коп.) у відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ; код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Б.В. Крапивний

Часті запитання

Який тип судового документу № 141462664 ?

Документ № 141462664 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141462664 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141462664 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141462664 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141462664, Деснянський районний суд м. Чернігова

Судове рішення № 141462664, Деснянський районний суд м. Чернігова було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141462664 відноситься до справи № 750/8206/26

Це рішення відноситься до справи № 750/8206/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141462660
Наступний документ : 141462665