Рішення № 141462227, 12.11.2026, Миронівський районний суд Київської області

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
371/251/26
Номер документу
141462227
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

12.11.2026

Єдиний унікальний № 371/251/26 провадження № 2-о/371/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/251/26

Провадження № 2-о/371/19/26

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

присяжних Гончарової А.М., Козленко Ю.О.,

за участі :

секретаря судового засідання Чайки А.В.,

прокурора Сєдова В.О.,

учасників справи :

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про усиновлення дітей,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст заявлених вимог

Представник заявника ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою про усиновлення заявником дітей його дружини ОСОБА_3 : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявлені вимоги обґрунтувала тими обставинами, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 20 червня 2019 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, проживають та ведуть спільне господарство за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Від попереднього шлюбу дружина має сина ОСОБА_5 та дочку ОСОБА_6 . Шлюб з батьком дітей ОСОБА_4 було розірвано. Заочним рішенням Миронівського районного суду Київської області від 07 березня 2025 року ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно його малолітніх дітей.

Проживаючи разом з дітьми дружини, він займається їх вихованням і забезпечує матеріально. До нього діти відносяться як до рідного батька. Щоб діти відчували себе комфортно та повноцінними членами їхньої родини, заявник з дружиною вирішили, щоб діти носити його прізвище та по-батькові. Матір дітей ОСОБА_3 надала згоду на усиновлення своїх дітей.

Заявник до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем, не має. З 20 листопада 2025 року заявник перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

У їх сім`ї створені необхідні умови для забезпечення гармонійного, фізичного та духовного розвитку дітей. Органом опіки та піклування Миронівської міської ради Київської області зроблено висновок про доцільність усиновлення ним дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Просила ухвалити рішення про усиновлення заявником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести зміни до актових записів про народження дітей, зазначивши заявника їх батьком, змінивши запис прізвища з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 25 лютого 2026 року заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року відкрито провадження в справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 11 травня 2026 року до участі у справі як заінтересовану особу залучено Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2026 року до участі у цивільній справі залучено прокурора.

Прокурору Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури запропоновано ознайомитися з матеріалами судової справи для підготовки висновку та встановлено строк до 23 жовтня 2026 року, упродовж якого він має подати до Миронівського районного суду Київської області висновок по суті заяви.

Аргументи учасників справи

В судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги, просив ухвалити рішення про усиновлення ним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та внести відповідні відомості до актових записів про народження дітей. Суду пояснив, що з ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з 2019 року, разом з дружиною мають трьох дітей. Найменша донька є їх спільною дитиною. Вони проживають всі разом як одна сім`я, до дітей він ставиться добре, приймає участь у їх житті, навчанні та вихованні. Вважає, що для повноцінних сімейних відносин йому потрібно всиновити дітей дружини. Це має значення для нього, оскільки він фактично займається вихованням дітей, то не хоче бути вітчимом, хоче бути їх батьком, хоче, щоб відомості про нього як батька були записані офіційно в документах. Крім того, діти бажають змінити прізвище, називають його татом.

Чому сімейні відносини, які існують вважає неповноцінними, та чим його не влаштовують обставини, які існують в сім`ї на час розгляду справи, пояснити не зміг. Як і не зміг пояснити свою мету усиновлення, крім наміру змінити прізвище всіх членів сім`ї на « ОСОБА_9 », та яким чином усиновлення ним дітей відповідатиме їх інтересам.

На запитання повідомив, що раніше не подавав документи на усиновлення, тому що збір документів потребував тривалого часу, чекали поки діти підростуть. Усиновлення ним дітей не стане підставою для звільнення з військової служби, оскільки він задоволений своєю службою, має помірковане командування, яке йде на зустріч та відноситься до нього з розумінням.

Представник заявника ОСОБА_1 . ОСОБА_2 в судовому засіданні просила звернути увагу на той факт, що заявник не володіє спеціальними юридичними знаннями, тому має складнощі при формулюванні своїх думок. Наголосила на тому, що вона діє в інтересах заявника та його позицію нею викладено у заяві. Просила суд звернути увагу на той факт, що заявник із дружиною проживають разом протягом тривалого часу. Діти проживають разом із ним, в помешканні створено всі умови для належного розвитку та виховання дітей. Заявник фактично виконує батьківські обов`язки щодо дітей дружини та відповідає всім необхідним вимогам, передбаченим законодавством для усиновителів. Наголосила на тому, що мати дітей ОСОБА_3 надала свою згоду на усиновлення дітей, а біологічного батька дітей позбавлено батьківських прав. Просила задовольнити заяву та ухвалити рішення про усиновлення заявником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести зміни до актових записів про народження дітей. Вважає, що таке рішення буде відповідати інтересам дітей та фактично закріпить вже існуючі в сім`ї відносини.

Заінтересована особа ОСОБА_3 пояснила, що з заявником з 2019 року перебуває у зареєстрованому шлюбі. Він повноцінно виконує всі батьківські обов`язки щодо її дітей від попереднього шлюбу, приймає участь у вихованні дітей, відвідує шкільні заходи та різні гуртки, в яких діти приймають участь, утримує дітей матеріально. Її діти називають ОСОБА_1 батьком. Рідний батько дітей позбавлений батьківських прав. Вони позбавили його батьківських прав тому, що останній не цікавився життям дітей, та з метою, щоб ОСОБА_1 став офіційним опікуном дітей. Підтвердила, що позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно дітей пов`язане з усиновленням дітей ОСОБА_1 . Вони мали бажання, щоб всі мали однакове прізвище, на її думку, саме тоді вони стануть повноцінною сім`єю. Оскільки ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , то діти позбавлені відповідних пільг. Питання усиновлення вони обговорювали з дітьми, діти висловили згоду. Після реєстрації шлюбу вона залишила собі прізвище « ОСОБА_8 », проте, після усиновлення та зміни прізвища дітей, вона теж має намір змінити прізвище. ОСОБА_12 яким чином усиновлення відповідатиме інтересам дітей не змогла.

У судовому засіданні було заслухано думку малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Малолітня ОСОБА_6 пояснила, що в їх сім`ї відносини дружні. Чому тато звернувся до суду вона не знає. Вказала, що їй подобається прізвище « ОСОБА_8 », змінювати прізвище на « ОСОБА_9 » не бажає.

Малолітній ОСОБА_5 пояснив, що його сім`я складається з двох сестер, мами та тата. З татом у нього гарні відносини, він добрий, ходить з ним на рибалку. Батьки однаково добре до нього відносяться. Рідного тата він не пам`ятає. Розуміє, що тато хоче його усиновити, він теж цього хоче. Зміна прізвища для нього значення не має, питання про зміну прізвища вдома не обговорювали.

Прокурор Сєдов В.О. в судовому засіданні вказав на доцільності усиновлення ОСОБА_1 малолітніх дітей.

Представники Органу опіки та піклування Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Богуславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явилися. Від вказаних установ надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Фактичні обставини справи

Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20 червня 2019 року. Сім?я проживає у житловому будинку під номером АДРЕСА_1 , який на підставі договору дарування належить ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Разом з подружжям проживають діти ОСОБА_3 від попереднього шлюбу: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти мають зареєстроване місце проживання у вказаному будинку.

Заявник ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: будинок під номером АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою: квартира під номером АДРЕСА_3 .

Ці обставини підтверджуються даними письмових документів: свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 20 червня 2019 року (а.с. 55), свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області (а.с. 60), свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 23 серпня 2016 року (а.с. 63), витягів з реєстру територіальної громади № 2025/012859566 від 04 вересня 2025 року, № 2025/017333956 від 20 листопада 2025 року, № 2025/017333995 від 20 листопада 2025 року, №2025/017333885 від 20 листопада 2025 року (а.с. 54, 62, 65, 68).

Відповідно до даних акту обстеження умов проживання № 6 від 26 січня 2026 року, складеного за участі головного спеціаліста, провідного спеціаліста та начальника Служби у справах дітей та сім?ї Миронівської міської ради, заявник ОСОБА_15 , його дружина ОСОБА_3 та діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають у житловому будинку під номером АДРЕСА_1 . У будинку чисто, тепло та затишно, у дітей є окрема кімната, оснащена необхідними меблями та технікою. Діти забезпечені одягом та взуттям по сезону, канцелярією та гаджетами. Стосунки у сім?ї дружні та родинні. У цьому будинку створено всі належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей (а.с. 69).

Заявник та його дружина повідомили, що від шлюбу мають дочку ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про дитину містить акт обстеження умов проживання № 6 від 26 січня 2026 року, проте доказів народження дитини до матеріалів справи не додано.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області у справі ЄУН 371/1572/24 від 07 березня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавлений батьківських прав відносно його малолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 70-72).

Мати дітей ОСОБА_3 склала заяву, посвідчену 03 листопада 2025 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В., зареєстровану в реєстрі за номером 4310, якою надала згоду на усиновлення ОСОБА_1 її дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 66).

Заявник перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 20 листопада 2025 року по теперішній час, що підтверджується даними довідки форми 5 №4866 від 28 листопада 2025 року, виданої начальником групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 (а.с. 15).

Згідно з даними витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» серії ФОВА № 005021292 з відомостями станом на 12 листопада 2025 року та довідки ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області до кримінальної відповідальності заявник не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, повідомлень про вчинення фактів домашнього насильства чи насильства за ознаками статі згідно даних бази ІПНП не надходило, до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознаками статі не притягався (а.с. 57, 58).

Заявник не знаходиться на обліку в психоневрологічному чи наркологічному кабінеті, за станом здоров?я може бути усиновлювачем. Вказані обставини підтверджуються даними медичного висновку № 21 щодо особи, яка виявила бажання усиновити або взяти дитину під опіку/піклування, створити прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, надати послугу патронату над дитиною або здійснювати наставництво, та особи, яка проживатиме із влаштованою дитиною на спільній житловій площі виданого КНП Миронівської міської ради «Миронівський центр первинної медико-санітарної допомоги» 15 січня 2026 року (а.с. 56).

Заявник ОСОБА_1 відповідає вимогам до осіб, які можуть бути усиновлювачами, встановленим статтею 211 Сімейного кодексу України.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Служби у справах дітей та сім?ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області від 27с січня 2026 року № 02-37/428 усиновлення заявником ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_7 визнано доцільним (а.с. 49-50).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, заслухавши пояснення заявника, заінтересованих осіб, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення.

В Україні дитинство охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Обов`язок держави забезпечити дитині захист і піклування, необхідні для її благополуччя, узгоджується з позиціями, викладеними у визнаних в Україні міжнародно-правових актах, зокрема, у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року (пункт 3 статті 10), Конвенції про права дитини 1989 року (стаття 3).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною), згідно з положеннями Принципу 2 Декларації прав дитини 1959 року при прийнятті з цією метою законів пріоритетним має бути якнайкраще забезпечення інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини також надає особливого значення при вирішенні справ про усиновлення принципу пріоритету інтересів дитини (Рішення у справі «Піні і Бертані та Манера і Атрипальді проти Румунії» від 22 червня 2004 року).

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 20 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення.

Частиною п`ятою статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що усиновлення допускається виключно в інтересах дитини відповідно до закону.

Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини проводиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільності та гармонійних умов її життя.

Таким чином, основною і визначальною засадою усиновлення дитини є забезпечення її найвищих інтересів.

Під інтересами дитини суд розуміє необхідність створення для неї сприятливих умов (як матеріального, так і морального характеру) для виховання і всебічного розвитку (у фізичному, психічному, духовному та іншому відношенні), максимально наближених, якщо це можливо, до обстановки, звичної для дитини.

Згідно з частиною 1 статті 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років (частини 1-2 статті 211 Сімейного кодексу України).

У статті 213 СК України наведений перелік осіб, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини.

Зокрема, пунктом 2, 3 частини 1 вказаної статті передбачено, що за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України, зокрема, який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється.

Відповідно до приписів статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Статтею 218 СК України визначено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Усиновлення здійснюється на підставі рішення суду (частина перша статті 207 СК України) і вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення (стаття 225 СК України).

Відповідно до положень частин першої, другої, четвертої статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Правові наслідки усиновлення визначені статтею 232 СК України.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Відповідно до статті 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Отже, в контексті положень законодавства про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання, у звичайних побутових обставинах.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» роз`яснено, що вирішуючи заяву про усиновлення по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона є необхідною); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин першої - третьої статті 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 759/9639/18 (провадження № 61-1599св22).

Як зазначено у висновку Верховного суду, зробленому у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин справи.

З огляду на наведене, розглядаючи заяву про всиновлення, суд повинен встановити чи відповідає усиновлення інтересам дитини і якими мотивами керуються усиновитель. При цьому суд зазначає, що права та інтереси дитини є завжди пріоритетними порівняно з правами та інтересами усиновлювача.

Суд вважає, що мотиви усиновлення не повинні бути корисливими, переслідувати будь-які інші цілі ніж ті, що пов'язані із бажанням прихистити дитину, дати їй сім'ю, сімейний затишок, можливість отримати добре виховання, навчання та утримання від усиновлювача.

З проаналізованих судом фактичних обставин вбачається наступне.

Заявник та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у червня 2019 року, з того часу проживають однією сім'єю.

Згідно наданої копії заочного рішення суду від 07 березня 2025 року, яким ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказане судове рішення про позбавлення батьківських прав набрало законної сили 29 квітня 2025 року.

За мотивами матері дітей ОСОБА_3 позбавлення батька її дітей батьківських прав щодо них було ініційовано з метою, щоб ОСОБА_1 міг усиновити дітей.

Заявник, перебуваючи на військовій службі, через сім років після укладення шлюбу з матір'ю дітей ОСОБА_3 (25 лютого 2026 року) ініціює питання щодо усиновлення малолітніх дітей. Попередньо перебуваючи з матір'ю дітей ОСОБА_3 у шлюбі з 20 червня 2019 року, таке питання не ініціювалось ані заявником щодо усиновлення, ані позивачкою про позбавлення батьківських прав біологічного батька, враховуючи, що останній зі слів ОСОБА_3 вихованням дітей та їх утриманням не займався.

Отже, всі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пов`язані із позбавленням батьківських прав біологічного батька малолітніх дітей ОСОБА_4 та у подальшому їх усиновлення ОСОБА_1 послідовно, з коротким проміжком часу та активно були вчинені у період здійснення призову заявника на військову службу під час мобілізації та після його мобілізації.

За положеннями статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять базову військову службу, звільняються із служби на підставах, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно із частиною дванадцятою цієї статті, під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставах, зокрема, перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Хоч заявник в судовому засіданні не висловив свого бажання залишати військову службу, суд зауважує, що усиновлення може створити для нього інші правові наслідки та умови, що пов`язані із несенням військової служби.

Звертаючись до суду із заявою про усиновлення, у змісті заяви представник заявника не навів обставин про наявність у заявника та ОСОБА_3 спільної дитини, народженої у шлюбі. До матеріалів справи не додано документа, який підтверджує факт народження дитини у вказаних осіб.

Лише акт обстеження умов проживання № 6 від 26 січня 2026 року містить відомості про те, що у будинку, який був обстежений, проживають заявник ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_3 та діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ця обставина стала підставою для висновку про наявність у заявника своєї дитини та встановлення цієї обставини при розгляді заяви.

Суд наголошує, що усиновлення повинно мати на меті створення умов для повноцінного розвитку і виховання дитини, забезпечення найкращих інтересів дитини, а не створення передумов для виникнення інших прав у заявника або звільнення від мобілізації заявника на період воєнного стану. Тобто, сам по собі інститут усиновлення не повинен бути формальним, не може бути підставою лише для реалізації інтересів заявника.

Суд вважає, що передбачене законом право на звільнення з військової служби перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку із обставинами всиновлення. Це певним чином характеризує усиновителя і ставить під сумнів безкорисливість мотивів всиновлення.

Суд дійшов висновку про те, що фактично бажання усиновлення дитини під час воєнного стану заявником, який є військовослужбовцем та який вже має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути пов'язане із його бажанням отримати право на звільнення з військової служби, подальшу відстрочку від мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також з отриманням можливості виїхати за межі України.

Такі обставини в свою чергу свідчать про те, що в даному конкретному випадку інтереси заявника превалюють над інтересами малолітніх дітей, відслідковується матеріальна вигода з боку ОСОБА_3 , як матері малолітніх, у разі усиновлення - користування пільгами, як дитини військовослужбовця та отриманням виплат, про що нею наголошувалось при розгляді справи за заявою.

У зазначеній категорії справ суд повинен встановити чи відповідає усиновлення інтересам дитини і якими мотивами керуються усиновитель. При цьому, права та інтереси дитини є пріоритетними порівняно з правами та інтересами усиновлювача. Мотиви усиновлення не повинні бути корисливими, переслідувати будь-які інші цілі ніж ті, що пов'язані із бажанням прихистити дитину, дати їй сім'ю, сімейний затишок, можливість отримати добре виховання, навчання та утримання від усиновлювача.

Суду не наведено переконливих мотивів, що спонукає заявника на усиновлення дітей, лише узагальнено вказано про наявність між ним та малолітніми теплих взаємин, бажання бути повноцінною родиною, без розкриття мотивів чому він вважає її неповноцінною, узаконення цього на законодавчому рівні та як пріоритет зміну прізвища. При цьому, як зазначалась вище та не заперечується заявником і заінтересованою особою ОСОБА_3 , вони з 2019 року донині проживають як родина.

Суду подані лише ті документи, які вимагає закон (стосовно стану здоров'я заявника та дітей, відсутність судимостей, нотаріально завірена згода матері та інші).

На підставі частини першої статті 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім?ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім?ї.

Одержання та забезпечення права дитини бути проінформованою про свої права, одержати належний доступ до правосуддя, бути проінформованою та почутою у провадженні, яке стосується такої дитини, а також включає надання належної ваги поглядам дитини з одночасним врахуванням ступеню її розвитку та можливим труднощам у спілкуванні з метою наповнити змістом участь дитини у процесі (Методичні рекомендації Комітету міністрів Ради Європи про правосуддя, доброзичливе до дитини).

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу. Дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечене право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її торкаються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

У судовому засіданні малолітні пояснили, що мають теплі відносини із заявником, якого називають татом, не виявили бажання змінити прізвище на « ОСОБА_9 », пояснили, що питання про усиновлення з ними не обговорювалося, хоча заявник та матір дітей наводили протилежні обставини.

Згідно зі статтями 4, 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованої Верховною Радою України 15 лютого 2011 року (далі - Конвенція про усиновлення дітей), компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами. Компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Конвенції про усиновлення дітей, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім'ї. Під час такого встановлення обставин і після цього дані можуть збиратися, оброблятися й розповсюджуватися лише відповідно до правил, які стосуються професійної конфіденційності й захисту персональних даних.

Установлення обставин в належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та inter alia, таких питань: a) особистості, стану здоров'я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину; b) причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину; c) причини, через які інший з подружжя або зареєстрованих партнерів не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя або зареєстрованих партнерів звертається із заявою про усиновлення; d) взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою; e) особистості, стану здоров'я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану; f) етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини.

Положення цієї статті не впливають на повноваження чи обов'язок компетентного органу отримувати будь-яку інформацію або докази, незалежно від того, чи охоплюються вони обсягом такого встановлення обставин, і які він розглядає як такі, що можуть бути використані (частина четверта статті 10 Конвенції про усиновлення дітей).

У висновку органу опіки та піклування Служби у справах дітей та сім?ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області від 27 січня 2026 року про доцільність усиновлення заявником ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_7 указаний орган не вказав, що усиновлення малолітніх громадянином ОСОБА_1 відповідатиме якнайкращим інтересам дітей.

Дослідивши фактичні обставини справи, відносини між заявником та його дружиною, суд установив, що заявник і його дружина перебувають у шлюбі та проживають разом з 2019 року, проте лише після мобілізації заявника він ініціював питання про усиновлення, і ці події, на думку суду, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку. На думку суду, це певним чином характеризує усиновителя і ставить під сумнів безкорисливість мотивів усиновлення. Cуд дійшов висновку про те, що фактично бажання усиновлення дітей під час воєнного стану заявником може бути пов`язане із його бажанням звільнитися з військової служби. Такі обставини свідчать про те, що інтереси заявника превалюють над інтересами неповнолітньої дітей, а інтереси дітей є другорядними.

Висновки за результатами розгляду

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

За результатами розгляду судової справи суд не встановив достатніх підстав для задоволення заяви.

Судом не виявлено переконливих мотивів, які спонукають заявника на усиновлення дітей, окрім вказівки на їх теплі стосунки, бажання змінити прізвище дітей, щоб стати повноцінною родиною, що наявне і зараз, та отримання пільг, суд дійшов висновку, що фактично бажання усиновлення під час воєнного стану заявником-військовослужбовцем не є щирим щодо його дій, які будуть відповідати якнайкращим інтересам дітей задля забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя.

Судом враховано, що питання усиновлення ініційовано у період мобілізації заявника, діти займають пасивну позицію щодо усиновлення, а фактичні обставини свідчать радше про прийняття заявника до сім`ї дружини, ніж про прийняття ним дітей у свою сім`ю в розумінні статті 207 СК України.

Керуючись статтями 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 293, 294, 299, 300, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_17 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про усиновлення дітей.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , уродженець міста Миронівка Київської області, громадянин України, адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 , адреса місця перебування: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_3 , адреса місця перебування: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Орган опіки та піклування: Служба у справах дітей та сім?ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04054984, адреса місцезнаходження : Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, 58.

Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 2358097, адреса місцезнаходження : Київська область, Обухівський район, місто Богуслав, вулиця Миколаївська, 28.

Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

код ЄДРПОУ 23582536, адреса місцезнаходження : Київська область, Обухівський район, місто Кагарлик, вулиця Володимира Великого, 3.

Повне судове рішення виготовлене 12 листопада 2026 року.

Суддя Л.О. Капшук

Присяжні: А.М. Гончарова

Ю.О. Козленко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141462227 ?

Документ № 141462227 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141462227 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141462227 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141462227 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141462227, Миронівський районний суд Київської області

Судове рішення № 141462227, Миронівський районний суд Київської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141462227 відноситься до справи № 371/251/26

Це рішення відноситься до справи № 371/251/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141462224
Наступний документ : 141522636