Єдиний державний реєстр судових рішень
Кагарлицький районний суд Київської області
_________________
12.11.2026Справа №: 368/1550/26провадження 3/368/458/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2026 року м.Кагарлик Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Іванюта Т.Є. розглянувши матеріали, які надійшли з Київського обласного управління Управління стратегічних розслідувань в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , присяжна Обухівського районного суду Київської області, -
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про АП, -
встановив :
Рішенням Обухівської районної ради Київської області VIII скликання від 16.05.2023 №326.18 (позачергова). VIII «Про затвердження списку присяжних Обухівського районного суду Київської області» на громадянку ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків присяжного зазначеного суду.
Отже, ОСОБА_1 має статус присяжного Обухівського районного суду Київської області.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини 7 статті 56 Закону №1700-VII.
Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжні повинні виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-VІІ судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов`язків у суді), є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
У відповідності до абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VІІ суб`єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, пп. «а» і пп. «в» п. 2, п. 4 і п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Ключовим моментом, який зобов`язує присяжного подавати декларацію, є не сам його статус, а поєднання статусу з виконанням обов`язків у суді.
Згідно з табелем обліку використання робочого часу встановлено, що присяжний Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 в 2023 році виконувала покладені на неї обов`язки присяжного цього суду 27.06.2023.
Отже, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки присяжного Обухівського районного суду Київської області, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VIІ та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-УІІ зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 45 Закону №1700-УІІ визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону №1700-VII.
Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2023 рік, до 31.01.2024 включно.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік ОСОБА_1 подала лише 20.04.2026 о 13 год. 24 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VІІ визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч.1 ст. 3 цього закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3' цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, -
тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом №1700- VII, призвела до порушення Закону №1700-VII (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб`єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Відповідно до послідовності дій користувача ОСОБА_1 в Реєстрі встановлено, що вона у відведений законом термін для подачі декларацій за 2023 рік до нього не заходила.
Зазначене підтверджує умисел декларанта на несвоєчасну подачу цієї декларації та легковажне ставлення до визначеного Законом №1700-VII обов`язку.
Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VII, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль».
Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата подання декларації до Реєстру, а саме: 20.04.2026.
Місце вчинення правопорушення в даному випадку є місце подання декларації Київська область, м.Обухів, вул. Миру, 12.
Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторона, суб`єкт, суб`єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із роз`ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність у діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.
Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2- 4 ст. 256 КУпАП.
Зазначена позиція щодо строків виявлення правопорушення кореспондується з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України стосовно дати виявлення правопорушення: висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних і суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (листи від 09.04.2021 №1089/0/2- 21 та від 21.09.2021 №701/0/158-21). Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала та пояснила, що вона вперше була обрана присяжною Обухівського районного суду, а тому не знала, що потрібно подавати декларацію. Мети уникнути фінансового контролю або приховати свій майновий стан у неї не було. У вчиненому розкаюється.
Прокурор Вдовенко Л.М. в судовому засіданні вважала, що слід притягнути до адміністративної відповідальності на накласти стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі.
Судом досліджено наступні матеріали адміністративних справ: протокол про адміністративне правопорушення № 5203 від 29.05.2026, запит УСР в Київській області ДСР НПУ ДСР НПЦУ №27923-2026 від 27.02.2026, лист відповідь Обухівського районного суду Київської області від 04.03.2026 №02.03/13/2026, запит УСР в Київській області ДСР НПУ № 47410-2026 від 21.04.2026, лист відповідь НАЗК №47-05/27020/26 від 23.04.2026, роздруківку поданої декларації, пояснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин)у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальної відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України.
Суб`єкт правопорушення з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного ї подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його ч. 2 ст.45 «Про запобігання корупції».
Поважних причин, які б перешкоджали вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 під час судового розгляду не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У той же час, суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, розкаялась у скоєному, не мала наміру уникнути фінансового моніторингу доходів. Зазначені обставини, на думку судді, суттєво знижують суспільну шкоду вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки, а також цим правопорушенням не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам, а вчинене нею правопорушення можливо вважати малозначним, тому суд, вважає за можливе, застосувати ст. 22 КУпАП, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення й можливістю обмежитися усним зауваженням.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 п.3 Кодексу України про АП,-
постановив:
ОСОБА_1 за вчинене правопорушення передбачене ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про АП оголосити усне зауваження, а провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя: Т.Є. Іванюта.
Судове рішення № 141462130, Кагарлицький районний суд Київської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 368/1550/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: