Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 585/2739/26
Номер провадження 2/585/1745/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Усенка Михайла Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Усенко М.І., який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс», заборгованість за кредитним договором № 47107100 від 25.08.2024 року у розмірі 22180,79 грн., 2662,40 грн. відшкодування зі сплати судового збору та витрати на понесену правову допомогу в сумі 8 000,00 грн. В обґрунтування позову вказано, що 25.08.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі Відповідач) та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (надалі Позивач, ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС») був укладений кредитний договір № 47107100 (надалі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 4800,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Згідно з п.1.1 кредитного договору № 47107100 від 25.08.2024 р., Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Копія довідки про ідентифікацію додається). Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. З огляду на викладене, зазначаємо, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та Відповідачем не був би укладений. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС». (Копія додається). Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 47107100 від 25.08.2024 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Повідомляємо, що сума заборгованості Відповідача становить 22180,79 грн., яка складається з: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4800,00 грн. 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 14980,79 грн. 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 0,00 грн. 4. прострочена заборгованість за штрафами становить 2400,00 грн. Також Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: 1. Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 2227/23958714 від 22.05.2026. П. 11.1. кредитного договору № 47107100 від 25.08.2024 року, сторони домовились про те, що цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб а формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору або окремих умов цього договору не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальна частина) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір індивідуальна частина) і без включення до нього умов, що визнані недійними, нікчемними, неукладеними. ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025 року, що підтверджується Актом наданих послуг № 2227 від 28.05.2026 року.
Ухвалою суду від 13 липня 2026 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що 25.08.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір № 47107100, згідно з умовами якого відповідач отримав 4800,00 грн. Відповідно до умов договору, за користування кредитом передбачена пільгова процентна ставка в розмірі 0,9 % за кожен день користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка становить 365 % річних. Комісія за надання кредиту договором визначена в розмірі 0,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Договір підписаного відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.5-11).
Згідно з паспортом споживчого кредиту продукту «47107100», наданим відповідачу до укладення договору, визначено основні умови кредитування, зокрема суму кредиту 4800,00 грн., строк кредитування, процентні ставки, загальну вартість кредиту та інші умови кредитування(а.с.13 зв.-15).
Крім того, матеріали справи містять графік платежів, у якому визначено строки та розміри платежів за кредитним договором, а також загальні умови кредитування, що є невід`ємною частиною договірних відносин сторін(а.с.11 зв.-12,20-21,22-23).
Як убачається з наданих додаткових угод до договору про споживчий кредит № 47107100 від 25 серпня 2024 року, відповідач неодноразово ініціював продовження строку повернення кредиту. Зокрема, угодами від 04 вересня 2024 року, 30 вересня 2024 року та іншими датами, зазначеними в матеріалах справи, було змінено строки повернення кредиту та визначено відповідні умови нарахування процентів протягом періодів продовження кредитування (а.с.15 зв.-16, 16 зв.-17,17 зв.-18,18 зв.-19,19 зв.,21 зв.).
На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за договором позивачем надано довідку ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 20 квітня 2026 року, сформовану за допомогою платіжної системи EasyPay, відповідно до якої 25 серпня 2024 року проведено платіжну операцію на суму 4800,00 грн. зі статусом «Виконано». У призначенні платежу зазначено «Видача кредитних коштів» (а.с. 24).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 47107100 від 25 серпня 2024 року, складеного ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер -Фінанс», станом на 19 серпня 2025 року заборгованість відповідача становила 22180,79 грн., з яких: 4800,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14980,79 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 2400,00 грн. штраф. Комісія за розрахунком
22.05.2026 року ТОВ «ФК» «Тайгер Фінанс» надіслало ОСОБА_2 претензію з вимогою про сплату кредитних коштів за договором № 47107100 (а.с.28)
Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов`язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов в цілому обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 07.04.2025 року ОСОБА_1 та ТОВ «ФК» «Тайгер Фінанс» було укладено кредитний договір № 99676715. Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора. ТОВ «ФК» «Тайгер Фінанс» зобов`язання за укладеним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 48000 гривень, шляхом перерахування коштів на картку, зазначену Позичальником.
Факт отримання відповідачем зазначених коштів підтверджений належними та допустимими доказами, а доказів їх повернення матеріали справи не містять. Тому вимога про стягнення 4800,00 грн. основної суми кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Як установлено судом, сторони погодили процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,9 % за кожен день користування кредитом, а також стандартну (базову) процентну ставку в розмірі 365 % річних. При цьому матеріалами справи підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, отримав кредитні кошти та погодився з його умовами, у тому числі щодо порядку нарахування процентів.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані за період дії кредитного договору, а саме до 19 серпня 2025 року, тобто до закінчення погодженого сторонами строку кредитування.
При цьому суд враховує, що кінцевою датою повернення кредиту за договором визначено 20 серпня 2025 року, а тому нарахування договірних процентів за користування кредитом до закінчення строку кредитування саме по собі не суперечить положенням статей 1048, 1054 ЦК України.
Отже, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, погашення заборгованості або спростування наданого позивачем розрахунку, суд вважає доведеними вимоги позивача в частині стягнення 4800,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 14980,79 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.
Разом з тим суд не погоджується з вимогами позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 2400,00 грн. з огляду на таке.
Щодо заявленої позивачем до стягнення суми штрафу у розмірі 2 500,00 грн. суд виходить з такого.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 2400,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки суперечить наведеним положенням законодавства.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 19780,79 грн., з яких: 4800,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 14980,79 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд враховує їх співмірність зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, укладений з АО «Апологет», акт наданих послуг № 2227 від 28 травня 2026 року та детальний опис виконаних робіт.
Зазначеними документами підтверджується надання адвокатським об`єднанням правничої допомоги позивачу у зв`язку з підготовкою та поданням позовної заяви у цій справі на загальну суму 8000,00 грн.
Разом з тим суд враховує, що дана справа не є складною, спірні правовідносини виникли з типового кредитного договору, обсяг доказів не вимагав проведення значного аналізу, а розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
З огляду на характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, час, витрачений на підготовку позовної заяви, а також принципи розумності та співмірності суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. є завищеним.
За таких обставин суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу, у сумі 3 000,00 грн., що відповідає складності цієї справи та обсягу фактично наданих послуг.
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, що становить 2 374,32 грн. (2 662,40 грн. ? 1 9780,79 грн. / 22180,79 грн.).
Керуючись ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов Усенка Михайла Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 47107100 від 25.08.2024 року, в сумі 19 780,79 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень 79 копійок), на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль- Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335), судовий збір у розмірі 2374,32 грн. (дві тисячі триста сімдесят чотири гривні 32 копійки) та 3 000,00 грн. (три тисячі гривень) витрати на професійну правничу допомогу.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга
Судове рішення № 141461762, Роменський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 585/2739/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: