Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
11 листопада 2026 рокум. Тернопільсправа №921/754/23Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В., розглянув справу
за позовом: Релігійної організації "Спасо-Преображенський монастир української греко-католицької церкви"
до відповідача 1: Тернопільської обласної військової адміністрації
до відповідача 2: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1. Державний реєстратор Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Василенко Надія Дмитрівна; 2. Державний реєстратор Борсуківської сільської ради, Кременецького району, Тернопільської області Яблонська Наталія Богданівна
про: 1/ визнання незаконним та скасування Розпорядження Тернопільської обласної військової адміністрації від 27.07.2022 №458/01.02-01; 2/ визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора Байковецької сільської ради Тернопільського району у Тернопільській області Василенко Надії Дмитрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 64383898 від 04.08.2022 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 6125082900:01:001:0776, площею 2.2598га, та скасування номеру запису відомостей про речове право: 47501099, а також номер запису про інше речове право: 47501134 (право постійного користування земельною ділянкою) про проведену державну реєстрацію прав; 3/ визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора Борсуківської сільської ради, Кременецького району, Тернопільської області Яблонської Наталії Богданівни "Про державну реєстрацію прав" №67420324 від 02.05.2023; 4/ витребування земельної ділянки загальною площею 2,2598 га з Тернопільської обласної військової адміністрації та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Релігійної організації "Спасо - Преображенський монастир української греко-католицької церкви" для обслуговування релігійних будівель та споруд; 5/ вилучення з постійного користування Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" земельну ділянку загальною площею 2,2598 га (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), кадастровий номер: 6125082900:01:001:0776, розташовану за межами села Долина на території Теребовлянської міської ради Тернопільської області на користь Релігійної організації "Спасо - Преображенський монастир української греко-католицької церкви" для обслуговування релігійних будівель та споруд.
за участі представників:
позивача: Курилець Х.З., адвокат.
відповідача 1: Самолук Т.М., адвокат.
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа за позовом Релігійної організації "Спасо-Преображенський монастир української греко-католицької церкви" до Тернопільської обласної військової адміністрації, Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державний реєстратор Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Василенко Н.Д. та Державний реєстратор Борсуківської сільської ради, Кременецького району, Тернопільської області Яблонська Н.Б. про визнання незаконним та скасування розпорядження Тернопільської обласної військової адміністрації; визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора Байковецької сільської ради Тернопільського району у Тернопільській області; витребування земельної ділянки; вилучення з постійного користування земельної ділянки.
Ухвалою від 06.08.2024 (суддя Стадник М.С.) судом було призначено земельно-технічну експертизу до закінчення її проведення провадження у справі зупинено.
Відтак, 23 серпня 2024 року супровідним листом № 921/754/23/479/2024 матеріали справи судом надіслані до експертної установи.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2024 року №2676/0/15-24 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справу №921/754/23 під час її знаходження в експертній установі розподілено судді Руденку О.В.
Ухвалою суду від 16.09.2024 справу №921/754/23 прийнято до свого провадження суддею Руденком О.В.
07.10.2026 експертною установою суду повернуто матеріали справи разом із висновком судового експерта.
З огляду на це, провадження у справі судом було поновлено та призначено підготовче засідання, у яке прибули представники позивача та відповідача 1.
Решта учасників справи у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, у встановленому процесуальним законом порядку.
У підготовчому засіданні Релігійною організацією подано заяву №б/н (вх.№9169) від 11.11.2026 про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області.
В той же час, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наявність обставин, які за імперативними приписами процесуального законодавства слугують підставою для її передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва, з огляду на таке.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, виключно ініціатору такого звернення належить право визначати суб`єктний склад сторін у такому спорі. У суду, чи будь-кого іншого, окрім позивача, учасника справи немає повноважень обирати відповідачів, котрі мають відповідати за пред`явленими позовними вимогами.
Відповідно до частин 3 та 5 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.
Інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи.
Статтею 20 ГПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Правила виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України.
Зокрема, частиною 3 статті 30 ГПК України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Із наданих у судовому засіданні представницею позивача пояснень слідує, що Релігійна організація послуговувалась саме наведеними вище процесуальними приписами, пред`явивши позов за місцем знаходження спірного майна та відповідача 1. Тобто, за твердженням позивача, Господарський суд Тернопільської області у попередньому складі відкрив провадження у справі №921/754/23 за наявності належних для цього правових підстав.
Однак, суд оцінює такі доводи критично та вважає, що Релігійна організація "Спасо-Преображенський монастир української греко-католицької церкви" неправильно визначила підсудність спору у даній справі та помилково звернулася до Господарського суду Тернопільської області із даним позовом, з огляду на наступне.
Так, статтею 30 ГПК України визначено правила визначення виключної підсудності. В силу частини 5 цієї статті, спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва і будь-який інший суд не уповноважений здійснювати розгляд відповідного спору.
З урахуванням наведеного, у випадку виникнення конкуренції норм ч.3 ст. 30 ГПК України та ч. 5 ст. 30 ГПК України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 ГПК України, судам слід керуватись ч. 5 ст. 30 ГПК України.
Аналогічних правових висновків при дослідженні подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у постановах від 27.07.2022 у справі №910/1718/21 від 12.01.2021 у справі №918/572/19 та від 04.02.2020 у справі №914/240/18.
Відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
На підставі Указу Президента України №68/2022 від 24.02.2022 "Про утворення військових адміністрацій", прийнятого на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану", для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити 25 обласних військових адміністрацій, в тому числі і Тернопільську обласну військову адміністрацію. Тобто, фактично обласні та Київська міська державні адміністрації набули статусу відповідних військових адміністрацій, а голови цих державних адміністрацій посади начальників військових адміністрацій.
Зважаючи на те, що позовні вимоги у даній справі звернені позивачем у тому числі до Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації, суд, керуючись ч. 5 ст. 30 ГПК України, доходить висновку, що спір у даній справі підсудний виключно Господарському суду міста Києва як суду першої інстанції, а не Господарському суду Тернопільської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Прийняття такого процесуального рішення 11.11.2026 обумовлене тим, що матеріали справи з експертної установи з висновком експерта надійшли до суду лише 07.10.2026 року. Відтак, процесуальне рішення з даного приводу судом прийнято в ході реалізації завдань підготовчого провадження у підготовчому засіданні, що було призначене після отримання матеріалів справи та поновлення у ній провадження.
За вказівками ч.3 статті 31 ГПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Суд відзначає, що передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав заявника на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом, і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо юрисдикції.
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що справу №921/754/23 слід передати за виключною підсудністю Господарському суду м. Києва.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Матеріали справи №921/754/23 надіслати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44В, м. Київ, 01054).
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Повний текст ухвали складено 13.11.2026.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко
Судове рішення № 141459253, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 921/754/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: