Рішення № 141458951, 05.11.2026, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
914/1221/25
Номер документу
141458951
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 Справа № 914/1221/25

За позовом:Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Львів, в інтересах держави в особі: позивача: Міністерства оборони України, м. Київдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ», м. Львівпро:стягнення інфляційних втрат та 3% річнихСуддя Крупник Р.В. Секретар Мисик-Семен М.М.Представники учасників справи:прокурор:Майорчак В.М.;від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився.

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Перший заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (надалі Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі Позивач, МОУ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» (надалі Відповідач, ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ») про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою від 17.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 12.05.2025.

Ухвалами від 12.05.2025, 26.05.2025, 23.06.2025 суд відкладав підготовчі засідання, востаннє до 14.07.2025. При цьому у підготовчому засіданні 26.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою від 14.07.2025 задоволено клопотання прокурора про зупинення провадження у справі (вх. №2989/25 від 14.07.2025), зупинено провадження у справі №914/1221/25 до набрання законної сили судового рішення у справі №914/59/25.

Ухвалою від 29.07.2026 суд поновив провадження у справі, підготовче засідання у справі призначив на 13.08.2026.

Ухвалою від 13.08.2026 підготовче засідання у справі відкладено на 18.09.2026.

Ухвалою від 18.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 15.10.2026.

Судове засідання у справі, яке було призначене на 15.10.2026 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Крупника Р.В. в період з 05.10.2025 по 16.10.2026. Відтак, ухвалою від 20.10.2026 суд призначив судове засідання на 05.11.2026.

Прокурор з`явився у судове засідання 05.11.2026, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач і відповідач не забезпечили явку представників у судове засідання 05.11.2026, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, адже отримали ухвалу від 20.10.2026 у своєму електронному кабінеті 22.10.2026.

Відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване тим, що його представник братиме участь у процесуальних діях у кримінальному провадженні №42026070000000071 від 19.05.2026, у якому здійснюватиме захист прав та інтересів підозрюваного (вх. №31358/26 від 04.11.2026).

У задоволенні вказаного клопотання суд відмовив, оскільки таке не підтверджено жодними доказами. Вказане виключає можливість встановлення поважності причин неявки представника відповідача у судове засідання 05.11.2026. При цьому суд також враховує те, що це є чергова неявка представника відповідача, оскільки такий теж не з`являвся в підготовчі засідання, а також ту обставину, що судом було створено належні умови для реалізації відповідачем своїх прав та обов`язків при розгляді даної справи і строки її розгляду завершуються.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Доводи прокурора.

Позов обґрунтовано тим, що 17.10.2018 між Західним територіальним квартино-експлуатаційним управленням (замовник), правонаступником якого є позивач, та відповідачем (підрядником) укладено Договір підряду №316, предметом якого є виконання робіт на об`єкті: «Будівництво гуртожитку с. Старичі Яворівського району Львівської області б/ш (Коригування)». На виконання цього договору відповідач виконав роботи на загальну суму 5`167`794,34 грн, у тому числі ПДВ 861`299,06 грн., які були повністю оплачені замовником. Вказаний договір було розірвано у 2019 році з ініціативи замовника у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Як стверджує прокурор, відповідач безпідставно отримав за рахунок коштів державного бюджету 861`299,06 грн. податку на додану вартість, адже виконувані ним роботи були звільнені від оподаткування ПДВ. Неповернення цих грошових коштів має наслідком збагачення відповідача поза правовою підставою.

Зважаючи на це, прокурор просить стягнути із відповідача 789`623,57 грн., з яких 649`102,04 грн. інфляційні витрати, 140`521,53 грн. 3% річних.

Позивачем прокурор визначив МОУ, яке згідно із підпунктом 105 пункту 4, підпунктом 9 пункту 5 Положеннями про Міністерство оборони України, пункту 1.2 Інструкції, затв. наказом №774 від 30.12.2016, повинне було забезпечити належний захист порушених інтересів держави, однак допустило бездіяльність у цій частині.

Доводи позивача.

Позивач подав додаткові пояснення, у яких підтримав заявлені прокурором позовні вимоги та просить задовольнити позов.

Доводи відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на таке:

1) Прокурор необґрунтовано вважає недійсними положення договору щодо ціни із ПДВ, оскільки таке не суперечить актам цивільного законодавства та інтересам держави, суспільства, моральним засадам. Сума сплаченого ПДВ хоч і вибула до відповідача, але у будь-якому випадку він сформував податкові зобов`язання, що обумовлює сплату (зарахування) вказаної суми до державного бюджету. Відтак, жодних втрат, чи збитків держава, інтереси якої представляє прокурор, не зазнає.

2) Відповідач сформував податкові зобов`язання зі сплати ПДВ у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується актом податкової перевірки.

3) Підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних немає незалежно від обґрунтованості позовних вимог про недійсність договору у відповідній частині, оскільки обов`язок відповідача повернути майно виникне з моменту визнання судом відповідного правочину недійсним. Разом з тим, спірний договір не визнаний недійсним у відповідній частині, а у даній справі такої вимоги не заявлено. Лише після визнання недійсним спірних положень договору ціна фактично могла б зменшитися на суму ПДВ і сума коштів, включена в ціну як ПДВ, могла б стати безпідставно збереженим майном.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

17.10.2018 між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір підряду на виконання робіт №316 (надалі Договір), предметом якого є виконання підрядником робіт на об`єкті: «Будівництво гуртожитку с. Старичі Яворівського району Львівської області, б/ш (коригування)». Власником результату виконання робіт є замовник (пункт 1.1) (Т.1; а.с. 112-125).

Судом встановлено, що Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління було припинене шляхом реорганізації і приєднання до МОУ, яке визнане правонаступником всіх прав та обов`язків територіального управління. Вказане підтверджується наказом МОУ №304 від 31.08.2020 (Т.1; а.с. 41-44).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що договірна ціна складає 47`955`446,40 грн., у тому числі ПДВ 7`992`574,40 грн. Вказана договірна ціна встановлюється твердою, складається підрядником на основі його пропозиції згідно із нормативними документами Мінрегіонбуду і встановлюється незмінною на весь обсяг виконання робіт.

Фінансування робіт по об`єкту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Замовник зобов`язаний своєчасно у відповідності до умов і положень договору здійснювати фінансування робіт по об`єкту. Оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі актів за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3 протягом поточного місяця, у якому підписано акти та довідки, або у наступному за поточним (пункти 15.1-15.3 Договору).

Зі змісту наявної у матеріалах справи інформації Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області вбачається проведення замовником оплати за Договором у розмірі 5`167`794,33 грн., у т.ч. 861`299,06 грн. ПДВ., а саме:

- 2`946`661,76 грн. з ПДВ оплачено 26.11.2018;

- 246`858,05 грн. з ПДВ оплачено 28.12.2018;

- 20`713,78 грн. з ПДВ оплачено 17.05.2019;

- 205`286,77 грн. з ПДВ оплачено 17.05.2019;

- 252`638,84 грн. з ПДВ оплачено 09.07.2019;

- 837`939,43 грн. з ПДВ оплачено 18.09.2019;

- 657`695,70 грн. з ПДВ оплачено 09.10.2019.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору підрядник повинен розпочати виконання робіт протягом 7 календарних днів з дня підписання договору або за домовленістю сторін відповідно до угодженого графіку виконання робіт і плану фінансування робіт та передати об`єкт замовнику у відповідності до положень і умов договору в термін (строк) визначений у графіку виконання робіт. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.

Замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист з описом вкладення) за 15 днів до дати розірвання у разі, якщо підрядник більш ніж на 30 днів порушив строк завершення виконання робіт, визначених у графіку виконання робіт (пункт 4.1.11 Договору).

Відповідно до пунктів 18.3, 18.4 Договору замовник має право розірвати договір у разі відставання підрядника від графіка виконання робіт більш ніж на 1 місяць. Договір вважається розірваним в односторонньому порядку через 15 днів з моменту відправлення замовником на адресу підрядника повідомлення про розірвання договору. Сторона, яка прийняла рішення про розірвання договору, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні за 15 днів.

У зв`язку із порушенням підрядником строку виконання робіт на об`єкті більш ніж на 1 календарний місяць, замовник, керуючись пунктами 4.1.11, 18.3, 18.4, дострокового та в односторонньому порядку розірвав Договір, про що свідчить його лист №615/5/4786 від 10.10.2019 (Т.1; а.с. 30).

Судом встановлено, що на початку 2025 року прокурор звертався до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі МОУ із позовом до ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» про визнання недійсним пункту 3.1. Договору підряду на виконання робіт №316 від 17.10.2018 в частині включення в ціну робіт суми ПДВ та стягнення 861`299,06 грн. зайво сплачених коштів ПДВ, позовні вимоги за явою розглядалися у межах справи №914/59/25.

Рішенням суду від 18.02.2026 у справі №914/59/25, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 визнано недійсним пункт 3.1 Договору підряду на виконання робіт №316 від 17.10.2018, укладеного між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» в частині включення в ціну робіт за договором суми податку на додану вартість, стягнуто з ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» на користь МОУ суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 861`299,06 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у згаданій справі, суд виходив із того, що упродовж 2018-2019 років підрядником виконано, а замовником прийнято та оплачено частину робіт за Договором на загальну суму 5`167`794,34 грн., у тому числі 861`299,06 грн. ПДВ. Разом з цим, предметом Договору було виконання робіт з будівництва житла для військовослужбовців (гуртожитку) за державні кошти, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з положенням пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України. Вказане слугувало підставою для визнання недійсним пункту 3.1 Договору в частині включення до договірної ціни ПДВ і стягнення грошових коштів з відповідача.

Відповідні обставини є преюдиційними під час розгляду справи №914/1221/25, предметом у якій є матеріально-правові вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 649`102,04 грн. інфляційних витрат та 140`521,53 грн. 3% річних, нарахованих на безпідставно збережену відповідачем суму грошових коштів у розмірі 861`299,06 грн.(Т.1; а.с. 31-35).

ОЦІНКА СУДУ.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до частини 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частинами 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як визначено у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор вказав, що здійснює у даній справі захист економічних інтересів держави, порушених внаслідок безпідставного отримання відповідачем 861`299,06 грн. ПДВ за Договором підряду на виконання робіт №316 від 17.10.2018.

Суд звертає увагу на те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, зокрема у разі якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

Компетентним органом у спірних правовідносинах є МОУ, як правонаступник замовника за Договором підряду на виконання робіт №316 від 17.10.2018.

Отже, прокурор правильно визначив позивача у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. При цьому, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого стаття 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Судом встановлено, що прокурор звертався до МОУ із листом №15-728ВИХ-24 від 11.09.2024, у якому повідомляв про порушення інтересів держави через включення до ціни Договору суми ПДВ та надавав можливість міністерству звернутися до суду із позовом (Т.1; а.с. 36-38).

Позивач листом №220/74/вихЗПІ/114 від 24.10.2024 повідомив про неможливість захисту інтересів держави у судовому порядку та підтримав самостійне звернення прокурора до суду із позовом (Т.1; а.с. 30-40).

Надалі прокурор направив МОУ лист №15-430ВИХ-25 від 09.04.2025 про подання до суду цього позову (Т.1; а.с. 45, 126).

Таким чином, направляючи відповідні листи, прокурор фактично повідомляв про порушення інтересів держави та надав можливість відреагувати на стверджуване порушення шляхом вчинення відповідних дій. Відтак, позивач володів інформацією про допущені порушення. Разом з цим, попри наділені на законодавчому рівні повноваження, компетентний орган не вживав жодних заходів на усунення відповідного порушення, зокрема не звертався до суду за захистом інтересів держави, що свідчить про його бездіяльність.

Відтак, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення таких інтересів та правильно встановив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який, попри те, не здійснює захисту прав та інтересів держави у цих правовідносинах.

Щодо суті спору.

Згідно із частинами 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Крім цього, як передбачено частиною 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

З матеріалів справи вбачається, що між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, правонаступником якого є позивач, (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір підряду на виконання робіт №316від 17.10.2018, предметом якого було зобов`язання підрядникавиконати роботи на об`єкті: «Будівництво гуртожитку с. Старичі Яворівського району Львівської області, б/ш (коригування)» за ціною, яка згідно із пунктом 3.1 становила 47`955`446,40 грн., у тому числі 7`992`574,40 грн.ПДВ.

На виконання умов Договору замовник перерахував відповідачу 5`167`794,33 грн., у тому числі 861`299,06 грн. ПДВ. Однак, неналежне виконання умов Договору відповідачем в частині своєчасного виконання робіт призвело до реалізації позивачем права на одностороннє розірвання договірних відносин.

У подальшому прокурор звернувся до суду із позовом про визнання недійсним пункту 3.1 Договору в частині включення в ціну робіт суми ПДВ та стягнення 861`299,06 грн. зайво сплачених коштів ПДВ, який було повністю задоволено рішенням Господарського суду Львівської області від 18.02.2026 у справі №914/59/25, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2026. У рішенні суд вказав, що предметом Договору було виконання робіт з будівництва житла для військовослужбовців (гуртожитку) за державні кошти, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з положенням пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, а тому відповідач безпідставно набув 861`299,06 грн. сплачених як ПДВ.

У цій справі прокурор звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 649`102,04 грн. інфляційних витрат та 140`521,53 грн. 3% річних, які нараховані за період з 26.10.2019 по 03.04.2025 на суму 861`299,06 грн., які були сплачені відповідачу замовником на підставі пункту 3.1 Договору, визнаного недійсним в частині включення в ціну робіт суми ПДВ.

Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши відповідний перерахунок, суд дійшов висновку, що прокурор правильно обрахував суми інфляційних втрат та 3% річних, а тому такі підлягають стягненню із відповідача на користь позивача у заявленому розмірі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, оскільки такі спростовуються змістом рішення Господарського суду Львівської області від 18.02.2026 у справі №914/59/25, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2026.

Що стосується посилань на те, що обов`язок повернути грошові кошти виникне у відповідача лише з моменту визнання судом відповідного правочину недійсним, то такі є помилковими. Зобов`язання із повернення грошових коштів виникло у відповідача у день зарахування на його рахунок грошових коштів замовника, а отже прострочення виконання грошового зобов`язання, з фактом якого пов`язується право позивача на нарахування згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України, розпочалося з наступного дня.

При формулюванні відповідних висновків суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, згідно із якими зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

Крім цього, у постанові від 13.08.2024 у справі №922/4431/23 Верховний Суд зазначив, що основна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З викладеного випливає, що виникнення у особи обов`язку повернути майно з моменту визнання судом відповідного правочину недійсним пов`язано тільки з тими випадками, коли така особа отримала майно у порядку виконання протилежною стороною договірного зобов`язання.

Разом з цим, у даній справі відповідач отримав від замовника грошові кошти у формі ПДВ не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права. Хоча ПДВ й включається до ціни робіт, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 03.12.2021 у справі №910/12764/20).

Слід зазначити, що порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України. В цей же час, господарськими судами у справі №914/59/25 встановлено, що операції з будівництва житла для військовослужбовців (гуртожитку) за державні кошти підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з положенням пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України.

Відтак, відповідач набув кошти в розмірі 861`299,06 грн. сплачених як ПДВ внаслідок їх перерахування на його рахунок понад вартість виконаних робіт, тобто на підставі статті 1212 ЦК України, а тому саме з моменту отримання таких коштів у відповідача виник обов`язок їх повернути. Така позиція щодо застосування положень частини другої статті 625 ЦК України у подібних правовідносинах в практиці Верховного Суду є сталою та послідовно підтримується у постановах від 27.03.2025 у справі №914/2947/23 та від 07.08.2024 у справі №916/2914/23.

Суд не залишає поза увагою посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №344/2483/18 та від 12.04.2023 у справі №461/4066/21, у яких зазначено, що зобов`язання повернути майно, отримане за недійснім оспорюваним правочином, виникає в особи з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним. Враховуючи презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), можна зробити висновок, що особа отримала майно на підставі укладеного правочину, але ця підстава згодом відпала з визнанням судом цього правочину недійсним. Отже, Касаційний цивільний суд у наведених справах зробив правильний висновок про виникнення у особи обов`язку повернути майно з моменту визнання судом відповідного правочину недійсним.

Водночас, підстави застосовувати подібні висновки у даній справі відсутні, оскільки спірні грошові кошти відповідач не отримував на виконання оспорюваного правочину, про що уже було зазначено вище.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 19`380,10 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, як платника судового збору у справі №914/1221/25.

Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 2; код ЄДРПОУ 33667445) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022) 649`102,04 грн. інфляційних витрат та 140`521,53 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 2; код ЄДРПОУ 33667445) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 38326057) 19`380,10 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повне рішення складено та підписано 13.11.2026.

Суддя Крупник Р.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141458951 ?

Документ № 141458951 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141458951 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141458951 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141458951 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141458951, Господарський суд Львівської області

Судове рішення № 141458951, Господарський суд Львівської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141458951 відноситься до справи № 914/1221/25

Це рішення відноситься до справи № 914/1221/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141458947
Наступний документ : 141500329