Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.11.2026Справа № 910/9701/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЦЕНТР-ГЛОБАЛ"
про стягнення 515517,79 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЦЕНТР-ГЛОБАЛ" про стягнення 618623,14 грн збитків.
Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути 515517,79 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарськими операціями з позивачем згідно з договорами про надання послуг №123/24-Р від 01.11.2024 та поставки №286 від 11.11.2024.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху.
17.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 14.08.2026.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.09.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/9701/26, визнав справу малозначною, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
07.10.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 515517,79 грн.
Заява про зменшення розміру позовних вимог подана з дотриманням приписів процесуального законодавства, а тому суд приймає її до розгляду.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.09.2026 направлена судом до електронного кабінету відповідача.
Згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 08.09.2026.
Відтак, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі укладених договорів поставки № 286 від 11.11.2024 та надання послуг № 123/24-Р від 01.11.2024, відповідач згідно із видатковою накладною № 97 від 21.7.2025 поставив позивачу товар та згідно з актами виконаних робіт № 41, № 42 від 18.07.2025, № 43, № 44 від 22.07.2025 виконав роботи всього на суму 3093115,73 грн, які оплачені позивачем, що підтверджується доданими до позову платіжними інструкціями.
Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законодавством строк, порушено право позивача на отримання податкового кредиту в загальному розмірі 515517,79 грн та право на відповідне зменшення податкових зобов`язань.
Так, відповідачем не зареєстровані податкові накладні: за актом виконаних робіт № 41 від 18.07.2025 на загальну суму 636923,52 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 106153,92 грн; за актом виконаних робіт № 42 від 18.07.2025 на загальну суму 722460,96 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 120410,16 грн; за актом виконаних робіт № 43 від 22.07.2025 на загальну суму 445987,30 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 74329,72 грн; за актом виконаних робіт № 44 від 22.07.2025 на загальну суму 590486,40 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 98414,40 грн; за видатковою накладною № 97 від 21.07.2025 на загальну суму 697257,55 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 116209,59 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем п.201.10 ст.201 ПК України на підставі ст.22 ЦК України позивач заявив про стягнення з відповідача збитків у сумі 515517,79 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.11.2024 між Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЦЕНТР-ГЛОБАЛ" (виконавець) укладено договір надання послуг №123/24-Р (далі - договір №123/24-Р) відповідно до умов якого виконавець з дотриманням вимог законодавства зобов`язується надати/виконати послуги (роботи з ремонту та/або обслуговування виробів) (далі - послуги/роботи, вироби відповідно) в номенклатурі, кількості, строки та за цінами, що зазначені в Специфікації робіт, що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і здійснити оплату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.3 договору №123/24-результатом виконання робіт з ремонту виробів є їх відповідність вимогам, характеристикам та параметрам замовника.
У п. 3.1 договору №123/24-Р сторони погодили, що замовник оплачує роботи, що виконуються за цим договором за ціною, яка визначена та зафіксована в Специфікації робіт.
Ціна робіт визначена на підставі фактичних, обґрунтованих розрахунків витрат, а також на підставі стандартів бухгалтерського обліку. У складі ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг, а також прибуток виконавця (п. 3.2 договору №123/24-Р).
Відповідно до п. 3.3 договору №123/24-Р загальна вартість робіт складається із суми всіх специфікацій виконання робіт.
Умови та порядок оплати здійснюється на умовах визначених у Специфікації на виконання робіт (п. 3.4 договору №123/24-Р).
Відповідно до п. 8.1 договору №123/24-Р останній набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків до повного виконання.
Також 11.11.2024 між сторонами укладено договір поставки №286 (далі - договір № 286), відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, товар, асортамент, кількість та ціна якого вказані у додатку - Специфікації або рахунку-фактурі.
Відповідно до п. 2.5 договору №286 право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з моменту передачі його першому перевізнику, а у випадку самовивозу покупцем, з моменту передачі товару покупцю.
Згідно з п. 2.6 договору №286 датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана у видатковій накладній.
У п. 2.7 договору №286 сторони погодили, що на кожну партію товару поставленого згідно умов даного договору постачальник передає разом із товаром, або направляє поштою протягом 5-ти (п`яти) робочих днів з дати поставки: рахунок-фактуру; видаткову накладну; сертифікат якості на партію товару.
Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 договору №286 ціна на товар, що поставляється за цим договором визначається у Специфікації поставки товару, або рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною договору. Ціна одного комплекту товару, що поставляється за цим договором визначається у Специфікаціях поставки товару.
Згідно з п. 3.3 договору №286 загальна вартість товару, що поставляється за цим договором складається із суми специфікацій поставки товару, рахунків-фактури, видаткових накладних тощо.
У п. 4.2 договору №286 визначено, що оплата всієї вартості товару, здійснюється на умовах, вказаних рахунку-фактурі або специфікації до договору. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв`язком.
Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків до повного виконання (п. 11.1 договору №286).
Як підтверджується матеріалами справи за договором поставки №286 згідно з видатковою накладною № 97 від 21.07.2025 відповідач поставив товар на загальну суму 697257,55 грн (у т.ч. ПДВ 116209,59 грн).
Також на підставі договору №123/24-Р відповідачем надані, а позивачем прийняті послуги з ремонту виробів, що підтверджується Актами виконаних робіт з ремонту виробу: № 41 від 18.07.2025 на суму 636923,52 грн (у т.ч. ПДВ 106153,92 грн); № 42 від 18.07.2025 на суму 722460,96 грн (у т.ч. ПДВ 120410,16 грн); № 43 від 22.07.2025 на суму 445987,30 грн (у т.ч. ПДВ 74329,72 грн); № 44 від 22.07.2025 на суму 590486,40 грн грн (у т.ч. ПДВ 98414,40 грн).
На підтвердження оплати виконаних робіт та поставлених товарів позивач долучив до матеріалів справи копії платіжних інструкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не складено та не зареєстровано податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями, у зв`язку чим позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на суму ПДВ в розмірі 515517,79 грн, що є його збитками, які підлягають відшкодуванню відповідачем.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановив суд між позивачем та відповідачем укладені договір поставки №286 від 11.11.2024 та договір надання послуг №123/24-Р від 01.11.2024 року.
Виконання сторонами зазначених договорів підтверджується: актами виконаних робіт: №№ 41 від 18.07.2025 на суму 636923,52 грн (у т.ч. ПДВ 106153,92 грн); № 42 від 18.07.2025 на суму 722460,96 грн (у т.ч. ПДВ 120410,16 грн); № 43 від 22.07.2025 на суму 445987,30 грн (у т.ч. ПДВ 74329,72 грн); № 44 від 22.07.2025 на суму 590486,40 грн грн (у т.ч. ПДВ 98414,40 грн) та видатковою накладною № 97 від 21.07.2025 на суму 697257,55 грн (у т.ч. ПДВ 116209,59 грн).
Матеріали справи не містять доказів реєстрації відповідачем податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, зокрема матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов`язку зі складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаними вище господарськими операціями, внаслідок чого позивач позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту, що на думку позивача, завдало йому збитків у розмірі 515517,79 грн.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19 при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
За приписами частин 1,2 статті 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З урахуванням предмету позову для висновку щодо заподіяння збитків предметом доказування у цій справі є установлення обставин, пов`язаних з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
При цьому доведеність протиправних дій/бездіяльності відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведенню факт порушення відповідачем податкового законодавства стосовно невчиненням дій з реєстрації або коригування в установлений спосіб податкової накладної.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (пункт 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі № 918/219/17).
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22).
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Отже, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу (за правилом "першої події").
Враховуючи вказані норми ПК України на відповідача, як платника податків, покладено обов`язок з реєстрації податкових накладних з дати вчинення господарської операції.
Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 515517,79 грн.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
Однак, матеріали справи не містять доказів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за наслідками прийняття послуг та товарів відповідно до актів виконаних робіт: №№ 41 від 18.07.2025 на суму 636923,52 грн (у т.ч. ПДВ 106153,92 грн); № 42 від 18.07.2025 на суму 722460,96 грн (у т.ч. ПДВ 120410,16 грн); № 43 від 22.07.2025 на суму 445987,30 грн (у т.ч. ПДВ 74329,72 грн); № 44 від 22.07.2025 на суму 590486,40 грн грн (у т.ч. ПДВ 98414,40 грн) та видаткової накладною № 97 від 21.07.2025 на суму 697257,55 грн (у т.ч. ПДВ 116209,59 грн).
Доказів того, що відсутність реєстрації податкових накладних відбулась не з вини відповідача, суду надано не було.
Таким чином, відповідач в порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 515517,79 грн.
Судом враховано, що відповідно до приписів абз.4 п.198.6 ст.198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Приймаючи до уваги положення п.198.6 ст.198 ПК України, судом встановлено, що позивач втратив право на внесення податкового кредиту у сумі 515517,79 грн.
З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідач заперечень проти позову та доказів на спростування обставин наведених позивачем у позові, не надав.
ВИСНОВКИ СУДУ
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЦЕНТР-ГЛОБАЛ" про стягнення 515517,79 грн збитків.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЦЕНТР-ГЛОБАЛ" (03194, м. Київ, б. Кольцова, буд.14-Д, кв.1160 ідентифікаційний код 45171293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ" (76019, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м.Івано-Франківськ, вул.Пелеша Юліана, буд.1-Б, офіс 310, ідентифікаційний код 33860291) збитки у сумі 515517,79 грн та судовий збір у сумі 618621 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.11.2026.
Суддя С.О. Турчин
Судове рішення № 141458663, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/9701/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: