Рішення № 141458606, 27.10.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
27.10.2026
Номер справи
910/7637/26
Номер документу
141458606
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2026Справа №910/7637/26

За позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Кайрос"

про визнання припиненими повноважень керівника

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача: Палій Є.В.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Кайрос", в якому просить суд визнати припиненими повноваження ОСОБА_1 як керівника юридичної особи - Приватного підприємства "Кайрос" з дати набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що обіймає посаду директора, тобто є керівником Приватного підприємства "Кайрос" на підставі наказу засновника підприємства від 19.01.1998. Єдиним засновником (власником) Приватного підприємства "Кайрос" був чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , якому належало 100% статутного капіталу.

Як вказує позивач, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість право на участь у Приватному підприємстві "Кайрос" та на управління ним до складу спадщини не входить, а Статут відповідача порядку набуття спадкоємцем статусу засновника не передбачає. Інших органів управління, уповноважених припинити повноваження керівника, установчими документами не передбачено, і сформувати такий орган неможливо. Приватне підприємство "Кайрос" фактично припинило господарську діяльність.

Позивач стверджує, що має намір припинити здійснення повноважень керівника Приватного підприємства "Кайрос", проте позбавлена можливості зробити це в позасудовому порядку: відсутня особа (орган), уповноважена прийняти відповідне рішення або скликати загальні збори. Унаслідок цього позивач вказує, що перебуває у стані правової невизначеності та фактично примусово залишається керівником недіючої юридичної особи без можливості скласти із себе ці повноваження, що порушує її право на працю та свободу праці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відкрито провадження у справі №910/7637/26; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; призначено підготовче засідання на 28.07.2026.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 запропоновано позивачу надати підтвердження обставин, на які посилається представник позивача (щодо смерті засновника ПП "Кайрос" та щодо не включення майна ПП "Кайрос" та майнових прав у спадкову масу); встановлено позивачу строк для надання свідоцтва про спадщину - тиждень; відкладено підготовче засідання на 03.09.2026.

29.07.2026 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшли копії свідоцтв про право на спадщину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 зобов`язано державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Марущак Світлану Валентинівну надати пояснення щодо включення / не включення майна Приватного підприємства "Кайрос" (як єдиного майнового комплексу) та майнових прав засновника (внески до статутного капіталу, інші майнові активи) у спадкову масу. Якщо не було включено, то надати пояснення з яких підстав належні ОСОБА_2 корпоративні права не було включено у спадкову масу.

Призначене на 03.09.2026 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з надходженням сигналу повітряної тривоги у м. Києві, що унеможливлювало проведення засідання, тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2026 призначено наступне підготовче засідання на 17.09.2026.

08.09.2026 засобами поштового зв`язку від державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Марущак Світлани Валентинівни надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2026, в яких нотаріус зазначає, що ПП "Кайрос" не було внесено в спадкову масу, документи на нього в спадковій справі відсутні та свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

В підготовче засідання 17.09.2026 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про причини неявки в засідання не повідомили, тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2026 відкладено підготовче засідання у справі №910/7637/26 на 06.10.2026; повторно зобов`язано державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Марущак Світлану Валентинівну надати пояснення щодо підстав не включення майна Приватного підприємства "Кайрос" (як єдиного майнового комплексу) та майнових прав засновника - ОСОБА_2 (якому належало 100% статутного капіталу) у спадкову масу; встановлено державному нотаріусу Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Марущак Світлані Валентинівні строк для надання пояснень - протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали суду; попереджено державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Марущак Світлану Валентинівну, що при ухиленні від виконання вимог суду до неї можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2026 закрито підготовче провадження у справі №910/7637/26; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/7637/26 по суті на 27.10.2026.

В судове засідання, призначене на 27.10.2026, з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 27.10.2026 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.

Оскільки відповідачем не було виконано свого обов`язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвали суду, в тому числі ухвала суду від 06.10.2026 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання, направлялись Приватному підприємству "Кайрос" на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57), рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці відповідних ухвал.

Однак, поштові відправлення з ухвалами суду не були вручені Приватному підприємству "Кайрос" під час доставки та повертались поштовим відділенням до суду із зазначенням причин невручення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що датами вручення відповідачу ухвал суду є дати проставлення на довідках відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про призначене на 27.10.2026 засідання, в той час як відповідач про причини неявки свого представника не повідомив, суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про можливість розглянути справу №910/7637/26 за відсутності представника Приватного підприємства "Кайрос".

В судовому засіданні 27.10.2026 судом завершено розгляд справи №910/7637/26 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням №1 засновника приватного підприємства "Кайрос" від 01.11.1996, громадянином України ОСОБА_2 було створено Приватне підприємство "Кайрос"; затверджено статут підприємства; затверджено статутний фонд підприємства у розмірі 200,00 грн; затверджено ескізи печатки; обов`язки директора та бухгалтера покладено на себе із правом першого підпису.

20.11.1996 було проведено державну реєстрацію Приватного підприємства "Кайрос".

Наказом засновника ОСОБА_2 №4 від 19.01.1998 призначено директором Приватного підприємства "Кайрос" ОСОБА_1 з правом першого підпису та покладено на неї обов`язки бухгалтера.

ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 з 13.03.1979, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 13.03.1979.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.03.2021.

Позивач стверджує, що має намір припинити здійснення повноважень керівника Приватного підприємства "Кайрос", проте позбавлена можливості зробити це в позасудовому порядку: відсутня особа (орган), уповноважена прийняти відповідне рішення або скликати загальні збори. Унаслідок цього позивач вказує, що перебуває у стані правової невизначеності та фактично примусово залишається керівником недіючої юридичної особи без можливості скласти із себе ці повноваження, що порушує її право на працю та свободу праці.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач висловила волевиявлення на припинення трудових відносин із Приватним підприємством "Кайрос" та намагається виключити із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про себе як керівника Приватного підприємства "Кайрос", проте через відсутність учасника Приватного підприємства "Кайрос" рішення про зміну керівника, яке може бути підставою для виключення відомостей про позивача як керівника, не прийнято.

Наведене, на думку позивача, створює перешкоди у реалізації нею своїх прав та незручності у житті.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 Цивільного кодексу України). У товариствах, в яких законом передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього.

Нормами Цивільного кодексу України (статті 99, 145, 147, 159, 161) визначено, що виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

За змістом ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" звільнення керівника здійснюється за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Пунктом в) ст. 9.2 Статуту Приватного підприємства "Кайрос" передбачено, що призначення та звільнення директора підприємства належить до виключної компетенції власника.

Це не перший подібний спір, який вирішується судом, за подібного обґрунтування порушених прав і в подібних випадках перед судом постає питання як може керівник домогтися припинення своїх відносин із юридичною особою та внесення відповідного запису до реєстру у разі відсутності загальних зборів учасників товариства або тривалий час не прийняття ними відповідного рішення.

Визначальним при вирішенні подібних спорів та задоволенні подібних вимог, суд вважає відсутність ефективного способу керівника домогтися виключення відомостей про себе із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як керівника юридичною особи, що на переконання суду становить легітимний інтерес.

При цьому, суд обізнаний із позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, проте відзначає, що така правова позиція не містить відповіді на питання "як бути керівнику, якщо а) учасники не з`явилися на скликані збори, б) учасники з`явилися проте не проголосували за рішення про звільнення керівника?".

Як і раніше, а особливо після початку повномасштабної військової агресії Російською Федерацією, існують так звані "покинуті" товариства, учасники яких втратили інтерес до ведення бізнесу та не припинили діяльність юридичної особи у передбаченому законом порядку.

Дехто виїхав за кордон, а деякі в силу наявності громадянства держави-агресора не можуть / не хочуть здійснювати діяльність на території України.

По суті керівники таких товариств стають заручниками своєї посади, адже наявність відомостей про перебування їх на посаді керівника такого товариства створює труднощі у житті (ускладнено влаштування на роботу, а особливо на державну службу, додаткові питання, пов`язані із фінансовим моніторингом, обов`язки у поданні фінансової звітності із настанням відповідальності тощо).

Однак в даному випадку має відмінна ситуація - Приватне підприємство "Кайрос" було створене громадянином України ОСОБА_2 та чоловіком ОСОБА_1 , яка після його смерті також являється його єдиним спадкоємцем, що вбачається із Свідоцтв про право на спадщину за заповітом реєстраційний №4-21 від 29.09.2021 та реєстраційний №4-73 від 15.11.2021.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суб`єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов`язана сторона. Суб`єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов`язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.

Поняття охоронюваного законом інтересу в логічно-смисловому зв`язку з поняттям суб`єктивного права визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Безпосереднє згадування в нормах права інтересів особи як об`єкта правового захисту в певній мірі прирівнює їх до суб`єктивних прав. Тобто законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами, можна розглядати як доправову категорію, у якій інтерес передує правам та обов`язкам, тобто виступає як "суб`єктивне право, що може виникнути у майбутньому".

Розмежовуючи поняття прав та інтересів, Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначив, що і суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення в межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов`язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.

Якщо дії або бездіяльність інших осіб створюють для особи правову невизначеність щодо її прав і обов`язків у відносинах із цими особами, така особа може звернутись до суду для захисту свого інтересу у правовій визначеності у відносинах із цими особами (п. 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №910/14224/20).

В даному випадку прагнення позивача одержати судове рішення про встановлення правової визначеності у її відносинах з Приватним підприємством "Кайрос" щодо припинення представницьких правовідносин є очевидним і не викликає сумніву, і таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав інших учасників.

Проте дана справа є відмінною від решти розглянутих судом справ, адже власником корпоративних прав Приватного підприємства "Кайрос" був чоловік позивача, а позивач являється єдиним спадкоємцем всього майна померлого чоловіка (що ОСОБА_1 не заперечує).

Із наданих суду доказів вбачається, що позивачка не просила нотаріуса включити до спадкової маси корпоративні права на Приватне підприємство "Кайрос", а нотаріус, незважаючи на наявність в публічному реєстрі відомостей про належність померлому 100% корпоративних прав на Приватне підприємство "Кайрос", не включила їх до спадкової маси.

Такі дії нотаріуса ОСОБА_1 не оскаржила.

Пояснення нотаріуса про відсутність коштів на рахунках Приватного підприємства "Кайрос", що нібито виключає існування такого майна, як корпоративні права, суд відхиляє як безпідставні, адже існування корпоративних прав, як об`єкта майнових прав не залежить від наявності коштів на рахунку юридичної особи чи наявності рахунку. Майновий стан юридичної особи впливає виключно на вартість таких корпоративних прав, а як об`єкт матеріального світу корпоративні права існують з моменту створення юридичної особи до моменту її припинення.

За змістом чинного законодавства та сталої судової практики законодавства, корпоративні права на приватні підприємства (а особливо в розмірі 100% часток участі) підлягають спадкуванню, а тому пункт 2 частини 1 статті 1219 Цивільного кодексу України не застосовується для даного виду майна.

Таким чином, позивачка має відповідні права на корпоративні права (може набути у спадщину 100% корпоративних прав відповідача), що належали померлому чоловіку, що виключає висновок про відсутність у ОСОБА_1 ефективного способу вирішити питання про власне звільнення (виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як керівника відповідача). Для цього необхідно набути права на корпоративні права відповідача та ухвалити відповідне рішення.

Із змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що право позивача на виключення відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про неї як про керівника Приватного підприємства "Кайрос" порушено самою ж позивачем, яка не вступила у корпоративні права свого чоловіка після його смерті.

Варто відзначити, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачає лише зміну керівника або внесення запису про призначення ліквідатора (голови ліквідаційної комісії). Просте видалення запису про керівника із залишенням графи про керівника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань порожньою суперечить законодавству вцілому, оскільки юридична особа - це штучне утворення, яке не може діяти самостійно і набуває прав та обов`язків виключно через свої органи (ст. 92 Цивільного кодексу України).

Єдиний державний реєстр створений для того, щоб будь-хто міг перевірити, хто має право підписувати документи від імені компанії. Відсутність даних про керівника робить реєстр неповноцінним і підриває довіру до системи державної реєстрації.

Якщо вилучити із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про керівника, не призначивши йому заміну, компанія фактично перетворюється на "юридичного привида" - вона продовжує існувати на папері, але повністю втрачає здатність функціонувати у правовому полі.

Тому такий захід допускається судом виключно у випадку, якщо не існує іншого способу захистити порушені права особи на припинення трудових відносин із юридичною особою.

Натомість у даному випадку є цілком логічний та законний шлях для захисту прав позивача - ОСОБА_1 має отримати свідоцтво про право на спадщину на частку в статутному капіталі Приватного підприємства "Кайрос" (ст. 1218 Цивільного кодексу України) і набути статусу 100% власника відповідача. Ставши новим власником (учасником), ОСОБА_1 має право прийняти рішення про припинення юридичної особи та призначити ліквідатора (ним може бути сама позивач або найнятий фахівець). Саме з моменту внесення запису про ліквідатора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повноваження попереднього керівника припиняються офіційно і назавжди. Процедура ліквідації (проходження перевірок у податковій, закриття рахунків, передача документів в архів) завершується внесенням запису про припинення юридичної особи. Це гарантує відсутність будь-яких претензій з боку держави чи кредиторів у майбутньому.

Натомість спроба через судове рішення обійти законну процедуру зміни відомостей про керівника Приватного підприємства "Кайрос" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань очевидно здійснюється із метою ухилення від вирішення в майбутньому питання про зміну керівника та/або припинення юридичної особи в законному порядку.

В будь-якому випадку, виходячи із змісту конституційного догмату - власність зобов`язує, визначеного частиною 3 статті 13 Конституції України, володіння корпоративними правами надає позивачці ефективний спосіб вирішення тієї правової невизначеності (захисту свого інтересу не бути визначеною керівником юридичної особи) самостійно.

Це виключає висновок про відсутність ефективного способу захисту інтересу та необхідність втручання суду у внутрішню діяльність юридичної особи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Згідно ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Приватного підприємства "Кайрос" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57; ідентифікаційний код 24574929) про визнання припиненими повноважень керівника відмовити повністю.

2. Судовий збір, сплачений за розгляд господарським судом даного спору, покласти на ОСОБА_1 .

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 13.11.2026.

Суддя Роман БОЙКО

Часті запитання

Який тип судового документу № 141458606 ?

Документ № 141458606 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141458606 ?

Дата ухвалення - 27.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141458606 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141458606 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141458606, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141458606, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141458606 відноситься до справи № 910/7637/26

Це рішення відноситься до справи № 910/7637/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141458605
Наступний документ : 141458607