Рішення № 141458165, 04.11.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
904/1103/26
Номер документу
141458165
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026м. ДніпроСправа № 904/1103/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Алманової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО"

про стягнення боргу

Представники:

від позивача: Васійчук Л.Ф., довіреність, адвокат;

від відповідача: Яковлєва А.В., адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 1 630 376,67 грн , з яких 892 649,67 грн. - пені та 737 727,00 грн. - штрафу, мотивуючи неналежним, виконання умов Відповідачем Договору про закупівлю товарів № 2506000015 від 04.06.2025.

Ухвалою суду від 11.03.2026 суддею Юзіковим С.Г. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

25.03.2026 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що Відповідач з метою виконання взятих на себе зобов`язань щодо поставки сідлових тягачів RENAULT K згідно з Договором замовив їх поставку у імпортера автомобілей RENAULT в Україні ТОВ з ІІ "ВОЛЬВО Україна" та уклав з останнім Договір №UKR52_0525RT купівлі-продажу товару від 27.05.2025 р., згідно з яким автомобілі повинні бути укомплектовані, в тому числі і чавунним сідлом Jost 38C, 3.5", D 260 kH, про що зазначено у додатку 1 до Договору №UKR52_0525RT купівлі-продажу товару від 27.05.2025 р. Проте, 29.09.2025 року відповідач отримав офіційне повідомлення від імпортера про відсутність їх у виробника, при цьому зазначено, що додаткова поставка окремо сідельно - зчіпних пристрої по стандарту SAE 3,5" можлива не раніше 25 грудня 2025 р. У зв`язку з чим Відповідач терміново замовив у BETA IS MAKINALARI SAN. TIC. LTD.STI., BetaMix (Туреччина) необхідні сідельно - зчіпні пристрої, поставка необхідних сідельно-зчіпних пристроїв повинна відбутися не пізніше 30.10.2025 р. Проте, 29.10.2025 р. BETA IS MAKINALARI SAN. TIC. LTD. STI., BetaMix (Туреччина) повідомило про затримку поставки комплектуючих до транспортних засобів, у зв`язку з надзвичайними обставинами міжнародного характеру. Вже 30.10.2025 р. листом вих. №30/10-01 від 30.10.2025 р. Відповідач повідомив Позивача про настання форс-мажорних обставин. BETA IS MAKINALARI SAN. TIC. LTD. STI., BetaMix (Туреччина) 22.11.2025 р. надало ТОВ "НВП "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО" Сертифікат від 21.11.2025 р., виданий ТОРГОВОЮ ПАЛАТОЮ КОДЖАЕЛІ. Відповідач звернувся до Полтавської торгово-промислової палати із заявою про отримання Сертифікату, який підтверджує настання форс-мажорних обставин. 29.11.2025 р., відразу після отримання Відповідачем Сертифікату №5300-25-2538 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 28.11.2025 р., виданого ПОЛТАВСЬКОЮ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЮ ПАЛАТОЮ разом із супровідним листом від 29.11.2025 р. вих. №29/11-01 його було направлено Позивачу на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, вказує на те, що Відповідачем докладено усіх зусиль для того, щоб поставити Відповідачу товари згідно з Договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2506000014 від 04.06.2025 р. в найкоротші строки, навіть під час дії форс-мажорних обставин.

Зазначені вище обставини свідчать про необґрунтованість позовних вимог Позивача, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

30.03.2026 від Позивача надійшла відповідь на відзив зазначає, що відповідно до п. 13.9. Договору визначено, що будь-які повідомлення за цим Договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій Стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом або доведені кур`єром під розписку. При цьому, Відповідачем не надані докази надсилання листів вих. №30/10-01 від 30.10.2025 та вих. №29/11-01 від 29.11.2025 р. у визначений п. 13.9 Договору спосіб. Крім того при спробі відкрити це вкладення виникає технічна помилка: файл не завантажується та не відображає жодного змісту (доказ додаємо). Файл може бути порожнім та мати лише назву "Сертифікат про настання форс мажорних обставин" без фактичного вмісту або бути пошкодженим у спосіб, що унеможливлює його відкриття.

Також наголошує на тому, що сертифікат, на який посилається Відповідач у відзиві на позовну заяву, виданий неуповноваженим органом, а саме Полтавською торгово-промисловою палатою, у той час як умовами Договору та Регламентом одночасно передбачається, що виключно ТПП України має право видавати такі сертифікати у випадках, коли в договорі прямо зазначено відповідний орган.

Посилання Відповідача у відзиві в обґрунтування виникнення обставин, які унеможливлювали своєчасну поставку АТ "Укртрансгаз" Товару(-ів) по Договору у зв`язку із порушенням контрагентами Відповідача своїх зобов`язань перед ТОВ "НВП "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО", не вважається тим випадком, з яким законодавець пов`язує можливість для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Ухвалою суду від 31.03.2026 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1103/26 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

20.05.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення в яких зазначає, що Лист Відповідача №29/11-01 від 29.11.2025 "Щодо надання сертифікату про підтвердження настання форс-мажорних обставин" разом із доданим Сертифікатом № 5300-25-2538 від 28.11.2025 був направлений на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є офіційною електронною поштою Позивача та зазначена в реквізитах Договору, а також в усіх офіційних бланках АТ "Укртрансгаз". Зазначений лист Відповідача був отриманий Позивачем та офіційно зареєстрований в його системі документообігу за вхідним номером № 1001ВХ-25-17174 від 01.12.2025, що прямо визнається самим Позивачем у Відповіді на відзив. Також зазначає, що Позивач не звертався до Відповідача з вимогою повторно надати Сертифікат у іншому форматі, що було б природною дією будь-якої добросовісної сторони у разі дійсного нездійснення відкриття файла. Позивач підмінює дату виникнення форс-мажорних обставин датою попереднього звернення Відповідача до ТПП. Дата фактичного настання форс-мажорних обставин офіційно засвідчена компетентним органом - Полтавською торгово-промисловою палатою у Сертифікаті № 5300-25-2538 від 28.11.2025, де чітко вказано: "дата настання - 25 жовтня 2025 року". Сертифікат був отриманий Відповідачем 28.11.2025 та переданий Позивачу наступного дня - 29.11.2025 (за фактом отримання Позивачем - 01.12.2025 згідно його власної реєстрації). Період з 25.10.2025 до 28.11.2025 (дата видачі Сертифікату) становить 34 календарних дні. Відповідач не міг отримати або надати Позивачу Сертифікат раніше з об`єктивних причин, що не залежали від нього. Також наголошує на тому, що Сертифікат №5300-25-2538 від 28.11.2025 виданий повноважним органом - Полтавською торгово-промисловою палатою - в межах єдиної системи ТПП України та на пряму рекомендацію самої ТПП України, відповідає вимогам пункту 8.3 Договору та є належним доказом виникнення форс-мажорних обставин у розумінні Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Крім того вказує на те, що форс-мажорні обставини, на які посилається Відповідач, мають об`єктивний характер та полягають у міжнародній логістичній/безпековій кризі, що паралізувала традиційні морські маршрути постачання комплектуючих з Азії до Європи. Ці обставини не зводяться до "недодержання обов`язків контрагентом" в розумінні ст. 617 ЦК України, а належать до самостійної категорії обставин непереборної сили. У разі задоволення позову просить зменшити розмір неустойки (пені та штрафу) на 90 %, виходячи з балансу інтересів сторін, відсутності реальних збитків Позивача, добросовісної поведінки Відповідача та об`єктивного характеру форс-мажорних обставин.

02.07.2026 заступником керівника апарату прийнято розпорядження №461 від 02.07.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку зі звільненням судді у відставку Юзікова С.Г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.07.2026 справу №904/1103/26 передано для розгляду судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2026 прийнято справу 904/1103/26 до свого провадження. Розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 06.08.2026.

06.08.2026 від відповідача надійшла до суду заява про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 06.08.2026 відповідач явку повноважного представника не забезпечив.

У засіданні 06.08.2026 позивач не заперечував проти відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 06.08.2026 підготовче засідання відкладено на 27.08.2025.

25.08.2026 від відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи в режимі відеокоеференції, яке було задоволено господарським судом.

У підготовче засідання 27.08.2026 представник відповідача у режимі відеоконференції не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 27.08.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 24.09.2026.

Ухвалою суду від 24.09.2026 задоволено клопотання позивача та відкладено судове засідання до 30.09.2026.

Ухвалою суду від 30.09.2026 задоволено клопотання відповідача та відкладено судове засідання до 04.11.2026.

У судовому засіданні 04.11.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО" 892 649 грн 67 коп. - пені, 737 727 грн 00 коп. - штрафу, у зв`язку з порушення умов договору про закупівлю товарів № 2506000015 від 04.06.2025 в частині своєчасної поставки товару.

04.06.2025 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО" (далі - відповідач, постачальник) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2506000015, відповідно до п. 1.1 на умовах цього Договору Постачальник зобов`язується Постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця "Мототранспортні вантажні засоби (Тягачі сідельні)", (далі - Товар(и)), зазначений(і) у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до Товарів зазначаються у Специфікації (п. 1.2 Договору).

Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.7 Договору датою поставки Товарів за цим Договором є приймання Покупцем Товарів на підставі підписаного без зауважень Покупцем Акта вхідного контролю ТМЦ, зазначеного в п. 5.12 цього Договору, за умови передачі Постачальником Покупцю до підписання Акта вхідного контролю ТМЦ в повному обсязі наведених нижче таких документів:

5.7.1. Видаткової накладної;

5.7.2. Оригіналу рахунку-фактури;

5.7.3. Товарно-транспортної накладної;

5.7.4. Оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) Товарів;

5.7.5. Документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на Товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті та/або сертифікаті якості на Товар);

5.7.6. Експлуатаційна та технічна документація (для кожної одиниці), що стосується експлуатації автомобіля і допоміжного обладнання, що входить в комплектацію (у друкованому вигляді на українській мові);

5.7.7. Повний пакет документів для реєстрації в Регіональних СЦ МВС України.

5.7.8. Фактичної калькуляції собівартості Товарів, підготовленої виробником такого товару, складеної за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, - якщо встановлені пунктом 6і розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" вимоги щодо ступеня локалізації виробництва товарів поширюються на закупівлю Товарів;

5.7.9. Сертифіката/-тів про походження Товарів, виданого/-них компетентним органом країни походження, - якщо країною походження запропонованого учасником товару є країна, з якою Україною укладено міжнародний договір, що виключає застосування до такої закупівлі вимог пункту 6і Розділу X Закону України "Про публічні закупівлі" (а також якщо закупівля підпадає під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі").

Відповідно до п. 7.1 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.

Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за цим Договором.

Згідно до п. 12.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до "31" грудня 2025 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до Специфікації № 1 найменування товару, що поставляється: Сідловий тягач RENAULT K у кількості 4 штуки, загальною вартістю 24 590 900,00 грн. строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладення договору) 150 днів.

Враховуючи визначений Сторонами у Специфікації термін поставки, Відповідач був зобов`язаний у строк до 03.11.2025 (включно) поставити товар Позивачеві на суму 29 509 080,00 грн. Проте, зазначений товар був поставлений із прострочкою, що підтверджується:

- актом № 465 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості від 02.12.2025 по видаткових накладних № 69 від 24.11.2025 на суму 14 754 540,00 грн та № 71 від 28.11.2025 на суму 7 377 270,00 грн;

- актом № 498 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості від 11.12.2025 по видатковій накладній № 77 від 10.12.2025 на суму 7 377 270,00 грн.

23.12.2025 Позивач направив Відповідачеві претензію із вимогою оплатити 892 649,67 грн. - пені та 737 727,00 грн. - штрафу, внаслідок несвоєчасної поставки товару.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо несвоєчасної поставки є підставою для застосування відповідальності, передбаченої умовами п. 7.4 Договору, у зв`язку з чим нараховує 892 649,67 грн. - пені та 737 727,00 грн. - штрафу, що і стало причиною виникнення даного спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 11, 202, 612, 662 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 529 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Даний спір виник у зв`язку з тим, що відповідачем, як стверджує позивач, були порушено договірні зобов`язання щодо прострочення виконання поставки товару.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі Специфікацією Сторони узгодили строк поставки Товару: 150 календарних днів з дати укладення договору.

Тобто, згідно умов Договору граничний строк поставки - 03 листопада 2025 року.

Проте, зазначений товар був поставлений із прострочкою, що підтверджується:

- актом № 465 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості від 02.12.2025 по видаткових накладних № 69 від 24.11.2025 на суму 14 754 540,00 грн та № 71 від 28.11.2025 на суму 7 377 270,00 грн;

- актом № 498 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості від 11.12.2025 по видатковій накладній № 77 від 10.12.2025 на суму 7 377 270,00 грн.

Так, у п. 7.4 Договору визначено, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.

Із посиланням на вказаний пункт Договору позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 892 649,67 грн. за період з 04.11.2025 по 10.12.2025 та 737 727,00 грн. - штрафу у розмірі 10%, а саме :

- згідно з Актом вхідного контролю № 465 від 02.12.2025 поставлено товару на суму 22 131 810,00 грн. (період нарахування пені з 04.11.2025 по 01.12.2025, прострочення 28 дні) пеня у розмірі 619 690,68 грн;

- згідно з Актом вхідного контролю № 498 від 11.12.2025 поставлено товару на суму 7 377 270,00 грн. (період нарахування пені з 04.11.2025 по 10.12.2025, прострочення 37 днів) пеня у розмірі 272 958,99 грн.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та штрафу і визнав такий розрахунок позивача арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою.

Заперечення відповідача із посиланням на існування у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин, судом оцінюється критично, з огляду на таке.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

В пунктах 75-77 постанови від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала таке:

"Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

В обґрунтування настання форс-мажорних обставин відповідачем до матеріалів справи долучено: повідомлення про настання форс-мажорних обставин для BETA IS MAKINALARI SAN. TIC.LTD.STI від 29.10.2026 направлене на адресу відповідача, специфікація № 2 від 30.09.2025 до Договору № 200525 від 20.05.2025, лист ТОВ з ІІ "Вольво Україна" № 455 від 29.09.2025 про неможливість своєчасної поставки сідлових тягачів", сертифікат про форс-мажорні обставини № 5300-25-2538 від 28.11.2025 для відповідача у період з 25.10.2025 та із зазначенням, що дані обставини тривають на 21 листопада 2025.

Посилання відповідача на лист BETA IS MAKINALARI SAN. TIC.LTD.STI, специфікацію № 2 від 30.09.2025 до Договору № 200525 від 20.05.2025, лист ТОВ з ІІ "Вольво Україна" № 455 від 29.09.2025 про неможливість своєчасної поставки сідлових тягачів", не підтверджує неможливості виконання саме укладеного між учасниками даного спору договору поставки, а доводить недодержання своїх обов`язків контрагентами відповідача.

Суд враховує приписи ст. 617 ЦК України, які передбачають, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

А тому, недодержання своїх обов`язків контрагентами відповідача за договором не може бути тією обставиною, що звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

В силу положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таким чином, відповідач, уклавши з позивачем договір на відповідних умовах, зобов`язаний нести всі ризики, пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

Також судом враховано, що термін виконання зобов`язання відповідача щодо поставки товару встановлений протягом 150 календарних днів, при цьому відповідач звернувся до позивача з листом про настання форс-мажорних обставин 30.10.2025, тобто за чотири дні до закінчення вищезазначеного терміну.

Крім того, відповідно до п. 8.2. договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.

В той же час, в п. 13.5. Договору сторони узгодили, що будь-які повідомлення за цим Договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій Стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом або доведені до відома іншої Сторони кур`єром під розписку.

Поштовою адресою кожної зі Сторін вважається поштова адреса, зазначена у розділі 15 цього Договору або письмово повідомлена нею іншій Стороні відповідно до пункту 13.7 цього Договору.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідачем було дотримано порядку, встановленого в п. 8.2 договору щодо повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, а саме направлення повідомлення в порядку визначеному в п. 13.5 Договору.

При цьому, у випадку коли сторони договору погодили детальний порядок застосування форс-мажорних обставин, зокрема їх наслідки для виконання зобов`язань, такий порядок є визначальним для оцінки прав і обов`язків сторін. Належне підтвердження форс-мажорних обставин і дотримання встановленої договором процедури повідомлення свідчить про можливість посилання сторони на такі обставини.

Щодо клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій (пені, штрафу).

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора, у випадку порушення зобов`язання, шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки в першу чергу є захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків, як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст. 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить з того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав та інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відтак, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми, як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 звернула увагу на те, що господарські санкції, які встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, неустойка має застосовуватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наведені обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

При цьому судом враховано ступінь виконання зобов`язання відповідачем, адже товар поставлений покупцю у повному обсязі, без зауважень щодо його кількості та якості. Крім того, прострочення виконання зобов`язання було відносно незначним (28 та 37 дні). Відповідач довів, що вчиняв усі можливі та необхідні дії щодо поставки товару позивачеві за першої можливості у найкоротші строки.

Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги, що зобов`язання перед Позивачем виконано повністю, Позивач не заявляв і не надав доказів настання негативних наслідків у результаті прострочення Відповідача, що Позивач не надав доказів наявності в діях Відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, а також те, що пеня та штраф не є основним боргом і, відповідно, при зменшенні її розміру Позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (пені), які підлягають стягненню з Відповідача на 70%.

Отже, під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій судом, зокрема, враховано, що відповідач під час виконання умов договору намагався діяти добросовісно, маючи на меті виконання умов договору та задоволення потреб позивача.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, до стягнення належать 267 794 грн. 90 коп. - неустойки, 221 318 грн. 10 коп. - штрафу, решта вимог не підлягають задоволенню.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №902/339/16, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 19 564 грн 52 коп.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО" (79013, Львівська обл., Львівський район, , м. Львів, вул. Сахарова, буд. 42, офіс 508, код ЄДРПОУ 39760185) на користь Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) 267 794 грн. 90 коп. пені, 221 318 грн. 10 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 19 564 грн 52 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.11.2026

Суддя І.А. Рудь

Часті запитання

Який тип судового документу № 141458165 ?

Документ № 141458165 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141458165 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141458165 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141458165 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141458165, Господарський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 141458165, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141458165 відноситься до справи № 904/1103/26

Це рішення відноситься до справи № 904/1103/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141458164
Наступний документ : 141458166