Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" листопада 2026 р. Cправа № 902/944/26
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Національна, буд. 6А, м. Жмеринка, Жмеринський район, Вінницька область, 23100) в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради (вул. Героїв Майдану, буд. 224, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500)
до: Комунального некомерційного підприємства "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Чорновола В., буд. 9, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 243 159,00 грн
за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,
представників сторін:
прокурора Лисенко І.С. за посвідченням;
позивача не з`явився;
відповідача 1 не з`явився;
відповідача 2 не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 02.52-3024ВИХ-26 від 16.07.2026 (вх. № 1044/26 від 16.07.2026) керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради з вимогами до Комунального некомерційного підприємства "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", у якій прокурор просить суд визнати недійсними Додаткову угоду № 3 від 22.07.2024 та Додаткову угоду № 4 від 01.08.2024 до Договору № 850 від 15.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу, а також стягнути безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти у розмірі 243 159,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.
У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 21.07.2026, постановив позовну заяву Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області № 02.52-3024ВИХ-26 від 16.07.2026 (вх. № 1044/26 від 16.07.2026) залишити без руху та встановив прокурору строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Заявою № 02.52/1-1034ВИХ-26 від 24.07.2026 (вх. № 01-30/7516/26), поданою через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", прокурором усунено недоліки позовної заяви.
Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/944/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.09.2026, про що 29.07.2026 постановив відповідну ухвалу.
30.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява № б/н від 30.07.2026 (вх. № 01-30/7726/26 від 30.07.2026) про розгляд справи за відсутності його представника. Крім того позивач повідомив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
03.09.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 03.09.2026 (вх. № 01-30/8959/26 від 03.09.2026).
07.09.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив № 02.52/2-1174ВИХ-26 від 07.09.2026, яку зареєстровано загальним відділом "Канцелярія суду" 08.09.2026 за вх. № 01-30/9070/26.
Дослідивши у судовому засіданні (09.09.2026) відзив на позовну заяву, суд установив, що його подано з пропуском установленого судом строку, при цьому клопотання про поновлення такого строку відповідачем не заявлено.
З огляду на викладене суд залишив без розгляду відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" № б/н від 03.09.2026 (вх. № 01-30/8959/26 від 03.09.2026).
За результатами судового засідання, яке відбулося 09.09.2026, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду по суті на 05.11.2026, про що постановив відповідну ухвалу у протокольній формі.
02.11.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" адвоката Варцаби С.А. надійшло клопотання № б/н від 02.11.2026 про визнання поважними причин неявки в судове засідання та відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням представника в іншому судовому процесі.
Вказане клопотання зареєстровано загальним відділом "Канцелярія" 03.11.2026 за вх. № 01-30/11262/26.
На визначену судом дату з`явилася прокурор.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з`явилися.
Дослідивши клопотання № б/н від 02.11.2026 (вх. № 01-30/11262/26 від 03.11.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" адвоката Варцаби С.А., суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.
Сам по собі факт зайнятості представника відповідача в іншому судовому процесі не свідчить про неможливість забезпечення участі представника відповідача в цьому судовому засіданні, оскільки відповідач не позбавлений права уповноважити на представництво своїх інтересів іншу особу, зокрема іншого адвоката.
Крім того, судом явку представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а отже, його неявка за умови належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання сама по собі не перешкоджає розгляду справи.
При цьому доказів неможливості залучення іншого представника для участі в судовому засіданні або інших обставин, які б свідчили про поважність причин неявки та об`єктивну неможливість забезпечити представництво інтересів відповідача, суду не надано.
За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання причин неявки представника відповідача поважними та відкладення судового засідання.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (Закон України від 17.07.1997 № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням неявки представників позивача та відповідачів суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 05.11.2026 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
08.12.2023 КНП "Шаргородська міська лікарня" оголосило закупівлю електричної енергії за кодом ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія ("Єдиний закупівельний словник").
Очікувана вартість закупівлі була визначена в розмірі 6 132 000,00 грн, а загальний обсяг електричної енергії, запланований до постачання, становив 700 000 кВт/год.
Участь у закупівлі взяли 10 суб`єктів господарювання, які подали цінові пропозиції в діапазоні від 5 506 099,20 грн до 6 132 000,00 грн з ПДВ, а саме: ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" - 5 506 099,20 грн; ТОВ "ЗЕ.ТЕК" - 5 574 869,99 грн; ТОВ "Енергетична компанія "ІНСОЛ" - 5 583 270,00 грн; ТОВ "Ю-ГАЗ" - 5 628 000,00 грн; ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" - 5 631 913,00 грн; ПП "ЕНЕРГОТРАНСЗАХІД" - 5 879 950,00 грн; ТОВ "ПРОМ ГАЗ СІТІ" - 5 969 670,00 грн; ТОВ "ХАЙАТ ЕСТЕЙТ" - 6 000 000,00 грн; ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" - 6 006 000,00 грн; ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ" - 6 132 000,00 грн.
За результатами розгляду поданих цінових пропозицій переможцем закупівлі визначено ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", цінова пропозиція якого становила 5 506 099,20 грн з ПДВ. Підставою для визначення зазначеного Товариства переможцем стало встановлення його відповідності кваліфікаційним критеріям та відсутності передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі.
15.12.2023 між Комунальним некомерційним підприємством "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області (відповідач-1, за Договором - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (відповідач-2, за Договором - Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 580.
За умовами пункту 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору для цілей Закону України "Про публічні закупівлі" предмет закупівлі за цим Договором відноситься до ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія.
Пунктом 2.4 Договору встановлено погоджений сторонами обсяг постачання електричної енергії - 700 000 кВт/год.
Згідно із п. 3.1 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в Додатку 1 до цього Договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору сторони погодили його загальну вартість у розмірі 5 506 099,20 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 917 683,20 грн.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (Додаток 2 до Договору). Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2 Договору).
Пунктом 5.3 Договору сторонами погоджено, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Цей договір набирає чинності із дати його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині взятих на себе зобов`язань Сторонами до повного його виконання (п. 13.2 Договору).
У пункті 14.6 Договору сторони погодили, що істотними умовами Договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна (порядок визначення ціни) та строк дії Договору. Інші умови Договору про закупівлю не є істотними та можуть змінюватись та/або доповнюватись відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів, за згодою Сторін у випадках, передбачених умовами даного Договору та чинним законодавством України, шляхом укладення додаткової угоди до Договору.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених пунктом 19 Особливостей.
Згідно із заявою-приєднанням до Договору об`єктом постачання електричної енергії визначено лікарню (ТП-356) - КНП "Шаргородська міська лікарня".
Пунктом 1 Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до Договору) сторонами погоджено структуру ціни за одиницю електричної енергії, яка включає вільну (базову) ціну електричної енергії, базові тарифи на послуги з її передачі та розподілу, тариф Постачальника, а також податок на додану вартість.
Зокрема, базовий тариф на послуги з передачі електричної енергії визначено в розмірі 0,48510 грн/кВт/год без ПДВ, базовий тариф на послуги з її розподілу - 1,76978 грн/кВт/год без ПДВ, а тариф Постачальника - 4,30 грн/кВт/год без ПДВ.
При цьому базові тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії визначаються виходячи з тарифів, установлених відповідними рішеннями НКРЕКП на дату укладення Договору або дату останнього перегляду ціни Товару за Договором.
Окремо умовами Комерційної пропозиції передбачено включення до ціни за одиницю електричної енергії витрат Постачальника на оплату послуг з її розподілу.
10.01.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою, з урахуванням положень Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №, статті 188 Господарського кодексу України та статей 651, 653 Цивільного кодексу України, сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до умов Договору.
Зокрема, на підставі підпункту 1 пункту 19 Особливостей, яким передбачено можливість зміни істотних умов Договору про закупівлю після його підписання та до виконання зобов`язань сторонами, сторони погодили зменшення загальної вартості Договору на 826 780,12 грн з ПДВ.
У зв`язку з укладенням Додаткової угоди № 1 сторони домовилися внести зміни до окремих умов Договору, а саме:
пункт 2.4 Договору викласти в новій редакції, визначивши кількість електричної енергії в обсязі 594 190 кВт/год;
пункт 5.1 Договору викласти в новій редакції, встановивши загальну вартість Договору в розмірі 4 679 319,98 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ - 779 886,51 грн;
Додаток № 2 до Договору викласти в новій редакції;
Додаток № 3 до Договору викласти в новій редакції.
Відповідно до нової редакції Додатка № 2 до Договору № 850 від 15.12.2023, затвердженої Додатковою угодою № 1 від 10.01.2024, пункт 3.1 Комерційної пропозиції викладено в новій редакції, якою визначено специфікацію товару, зокрема його кількість та вартість.
Так, згідно із оновленою специфікацією кількість електричної енергії становить 594 890 кВт/год, ціна за одиницю електричної енергії - 6,55488 грн без ПДВ та 7,865856 грн з ПДВ, а загальна вартість - 4 679 319,08 грн з ПДВ, у тому числі: загальна вартість без ПДВ - 3 899 432,57 грн; сума ПДВ - 779 886,51 грн.
Надалі, 15.01.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою, з урахуванням положень Особливостей, статті 188 Господарського кодексу України та статей 651, 652, 653, 654 Цивільного кодексу України, сторони погодили внесення чергових змін до Договору.
Підставою для укладення зазначеної Додаткової угоди стало прийняття постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО", якою передбачено зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.01.2024 до рівня 0,52857 грн/кВт/год без ПДВ.
Крім того, сторони послалися на постанову НКРЕКП від 09.12.2023 № 2324 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання", якою встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії для користувачів системи в розмірі 2,02818 грн/кВт/год без ПДВ.
У зв`язку із зазначеним сторони домовилися внести зміни до пункту 2.4 Договору, виклавши його в новій редакції, відповідно до якої кількість електричної енергії становить 568 699,83 кВт/год.
Також сторони погодили викласти Додаток № 2 до Договору в новій редакції, що додається до Додаткової угоди № 2.
При цьому пунктом 4 Додаткової угоди № 2 передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, а відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України її умови поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами з 01.01.2024.
Відповідно до нової редакції Додатка № 2 до Договору № 850 від 15.12.2023, затвердженої Додатковою угодою № 2 від 15.01.2024, пункт 3.1 Комерційної пропозиції викладено в новій редакції, якою визначено такі умови специфікації товару: кількість електричної енергії - 568 699,83 кВт/год, ціна за одиницю - 6,85675 грн без ПДВ та 8,2281 грн з ПДВ, загальна вартість - 4 679 319,08 грн з ПДВ, у тому числі загальна вартість без ПДВ - 3 899 432,57 грн та сума ПДВ - 779 886,51 грн.
У подальшому, 04.07.2024, ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" направило КНП "Шаргородська міська лікарня" лист № 813, у якому повідомило про збільшення середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС України та запропонувало підвищити ціну електричної енергії за Договором.
На підтвердження наведених обставин Постачальник послався на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 01.07.2024 № 795/24, згідно із якою середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" за червень 2024 року становила 5 403,38 грн/МВт/год без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії, тоді як за грудень 2023 року відповідний показник становив 4 101,86 грн/МВт/год.
За розрахунками, наведеними в зазначеній довідці, збільшення середньозваженої ціни електричної енергії за червень 2024 року порівняно з груднем 2023 року становило 31,73 %.
Крім того, у довідці наведено порівняння середньозважених цін за окремі місяці 2024 року із ціною за червень 2024 року, зокрема: за січень - збільшення на 40,04 %, за лютий - на 65,31 %, за березень - на 74,89 %, за квітень - на 62,08 %, за травень - на 27,98 %.
У зазначеному листі Постачальник також зазначив, що чинна на той час ціна електричної енергії за Договором становила 8,2281 грн/кВт/год з ПДВ та включала тарифи на передачу і розподіл електричної енергії. При цьому вартість електричної енергії без ПДВ та без урахування зазначених тарифів становила 4,30 грн/кВт/год.
Посилаючись на наведені показники ринкового коливання, положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Постачальник запропонував збільшити ціну електричної енергії на 31,73 % та направив Споживачу проєкт Додаткової угоди № 3 до Договору.
Наслідком зазначеного звернення стало укладення 22.07.2024 сторонами Додаткової угоди № 3 до Договору, відповідно до якої погоджено зміну ціни електричної енергії з 21.07.2024 та внесено відповідні зміни до Додатка № 2 до Договору. Зокрема, було визначено три складові ціноутворення: тариф на передачу електричної енергії - 0,52857 грн/кВт/год без ПДВ, тариф на її розподіл - 2,02818 грн/кВт/год без ПДВ та тариф Постачальника - 5,66439 грн/кВт/год без ПДВ.
Згідно із оновленою специфікацією частину електричної енергії обсягом 435 278 кВт/год передбачено постачати за ціною 8,2281 грн з ПДВ за 1 кВт/год, а 111 278,988 кВт/год - за ціною 9,865368 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальна вартість Договору залишилася незмінною та становила 4 679 319,08 грн з ПДВ.
У подальшому, 01.08.2024, ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" направило КНП "Шаргородська міська лікарня" лист № 970, у якому повідомило про подальше зростання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України та запропонувало здійснити чергове підвищення ціни електричної енергії за Договором.
На підтвердження наявності підстав для перегляду ціни Постачальник послався на цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 31.07.2024 № 961/24, відповідно до якої середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на РДН в ОЕС України за липень 2024 року становила 5 967,11 грн/МВт/год без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії, тоді як за червень 2024 року цей показник становив 5 403,38 грн/МВт/год.
Згідно із розрахунками, наведеними в зазначеній інформаційній довідці, середньозважена ціна електричної енергії за липень 2024 року порівняно з червнем 2024 року зросла на 10,43 %. Крім того, у довідці наведено порівняння середньозважених цін за травень та липень 2024 року, відповідно до якого їх зростання становило 41,34 %.
У листі № 970 від 01.08.2024 Постачальник зазначив, що на момент звернення ціна електричної енергії за Договором становила 9,865368 грн/кВт/год з ПДВ, включно з тарифами на послуги з передачі та розподілу електричної енергії. При цьому вартість електричної енергії без урахування ПДВ та зазначених тарифів становила 5,66439 грн/кВт/год.
Посилаючись на положення Закону України "Про ринок електричної енергії", пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також на наведені показники коливання ринкової ціни, Постачальник запропонував збільшити ціну електричної енергії та направив Споживачу проєкт Додаткової угоди № 4 до Договору.
За результатами розгляду зазначеної пропозиції 01.08.2024 між КНП "Шаргородська міська лікарня" та ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, якою сторони погодили чергову зміну ціни електричної енергії з 21.08.2024.
На виконання досягнутої домовленості сторони внесли зміни до пунктів 1 та 3.1 Додатка № 2 до Договору, зокрема збільшили тариф Постачальника з 5,66439 грн до 6,25519 грн за 1 кВт/год без ПДВ. При цьому базові тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії залишилися незмінними та становили відповідно 0,52857 грн/кВт/год і 2,02818 грн/кВт/год без ПДВ.
Відповідно до затвердженої сторонами нової редакції специфікації передбачено постачання електричної енергії за трьома ціновими позиціями: 412 212 кВт/год за ціною 8,2281 грн з ПДВ, 40 000 кВт/год за ціною 9,865368 грн з ПДВ та 84 448,185 кВт/год за ціною 10,574328 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальна вартість Договору при цьому залишилася незмінною та становила 4 679 319,08 грн з ПДВ.
05.12.2024 сторонами укладено Додаткову угоду № 5, відповідно до якої погоджено зменшення загальної вартості Договору на 416,05 грн та відповідне коригування кількості електричної енергії. Унаслідок внесених змін загальний обсяг постачання визначено в розмірі 539 097 кВт/год, а загальну вартість Договору - 4 678 903,03 грн з ПДВ.
На виконання умов Договору № 850 від 15.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу, з урахуванням Додаткових угод № 1-5, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" фактично поставлено КНП "Шаргородська міська лікарня" електричну енергію в загальному обсязі 539 097 кВт/год на загальну суму 4 678 903,03 грн з ПДВ, яку Споживачем оплачено в повному обсязі.
Водночас, за твердженням прокурора, вартість фактично поставленої електричної енергії загальним обсягом 539 097 кВт/год мала визначатися виходячи з ціни 8,2281 грн за 1 кВт/год з ПДВ, яка, на його думку, підлягала застосуванню до всього обсягу поставленої електричної енергії.
Виходячи із зазначеного розрахунку, вартість фактично поставленої електричної енергії мала становити 4 435 744,03 грн з ПДВ (539 097 кВт/год * 8,2281 грн), тоді як фактично Споживачем сплачено 4 678 903,03 грн з ПДВ.
Таким чином, прокурор стверджує, що внаслідок застосування цін, установлених додатковими угодами № 3 та № 4 до Договору, КНП "Шаргородська міська лікарня" сплачено за електричну енергію кошти в розмірі, що перевищує її вартість, розраховану за ціною 8,2281 грн за 1 кВт/год, на 243 159,00 грн (4 678 903,03 грн 4 435 744,03 грн).
З огляду на викладене, на переконання прокурора, грошові кошти в сумі 243 159,00 грн становлять надмірно сплачені кошти за електричну енергію, які безпідставно отримані ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП".
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За приписами статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Сторонами за результатами проведеної процедури закупівлі 15.12.2023 укладено Договір № 850 про постачання електричної енергії споживачу, яким погоджено всі істотні умови договору, зокрема предмет закупівлі, ціну та строк виконання зобов`язань, що відповідало вимогам статті 180 Господарського кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а також положенням Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до умов Договору його загальна вартість становила 5 506 099,20 грн з ПДВ, у тому числі податок на додану вартість - 917 683,20 грн, а погоджений сторонами загальний обсяг постачання електричної енергії - 700 000 кВт/год.
При цьому ціна електричної енергії за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ становила 7,865856 грн. Згідно із пунктом 1 Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до Договору) структура ціни включала такі складові: базовий тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,48510 грн/кВт/год без ПДВ, базовий тариф на послуги з розподілу електричної енергії - 1,76978 грн/кВт/год без ПДВ, а також тариф Постачальника - 4,30 грн/кВт/год без ПДВ.
Отже, на момент укладення Договору сторони погодили як загальну вартість закупівлі, так і обсяг електричної енергії, що підлягав постачанню, та порядок формування ціни за одиницю товару.
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої-третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
За приписами частин першої, другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За приписами частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
З огляду на зазначене, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
У постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 зазначила, що не вбачає відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22.
Зокрема у пунктах 155, 156 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 зазначено:
"155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
156. Варто наголосити на тому, що, з`ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю."
Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну за одиницю товару не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).
Суд зазначає, що проведення тендеру має на меті не лише забезпечення здійснення закупівлі на максимально економічно вигідних для держави умовах, але й створення рівних можливостей для всіх суб`єктів господарювання щодо участі у процедурі закупівлі та реалізації державі своїх товарів, робіт чи послуг.
Водночас метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23).
Відповідно до пункту 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Суд бере до уваги, що пункт 19 Особливостей містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).
Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як "погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку" та "зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед" у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2026 року у справі № 922/3937/25.
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що законодавець розрізнив зміну ціни за одиницю товару внаслідок коливання ціни такого товару на ринку та зміну ціни у зв`язку зі зміною середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед" у випадку, коли договором передбачено відповідний порядок зміни ціни.
Верховний Суд також виходив з того, що якщо сторонами договору про закупівлю передбачено щомісячне визначення фактичної ціни електричної енергії залежно від середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" та погоджено оформлення такого визначення шляхом підписання відповідних додаткових угод, такий формульний порядок відповідає підпункту 7 пункту 19 Особливостей.
При цьому Верховний Суд визнав помилковим застосування до такого механізму загального підходу щодо 10-відсоткового обмеження, сформованого стосовно зміни ціни внаслідок коливання ціни товару на ринку, оскільки підпункт 7 пункту 19 Особливостей не містить положень про обмеження розміру зміни ціни 10 відсотками.
Аналогічний підхід щодо правомірності погодженого сторонами формульного механізму щомісячного визначення фактичної ціни електричної енергії залежно від середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" викладений Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 914/619/24.
Водночас, дослідивши умови Договору № 850 від 15.12.2023, суд установив, що підпунктом 14.6.7 Договору сторони передбачили можливість зміни його істотних умов у разі зміни, зокрема, середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед".
Так, згідно із пунктом 1 Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до Договору) ціна електричної енергії складається з базового тарифу на послуги з передачі електричної енергії, базового тарифу на послуги з її розподілу та тарифу Постачальника. При цьому сторонами визначено конкретні значення таких складових, однак у наведених умовах не встановлено формули, за якою тариф Постачальника або інша складова ціни підлягали б щомісячному перерахунку залежно від зміни середньозваженої ціни електричної енергії на РДН.
Також умовами Договору не визначено періодичності такого перерахунку, порядку встановлення базового та поточного значень середньозваженої ціни, способу обчислення відсотка зміни ціни та механізму його застосування до складових договірної ціни.
Отже, положення підпункту 14.6.7 Договору лише передбачає можливість зміни його істотних умов за наявності відповідних обставин, проте не містить конкретного порядку визначення нової ціни електричної енергії у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на РДН. Саме ж по собі посилання на такий ринковий показник не може вважатися погодженням сторонами формульного механізму ціноутворення в розумінні підпункту 7 пункту 19 Особливостей.
Крім того, зміст документів, які стали підставою для укладення Додаткових угод № 3 та № 4, свідчить, що сторони фактично застосували інший спосіб зміни ціни: визначили відсоток зростання середньозваженої ціни електричної енергії на РДН за відповідні періоди та на такий самий відсоток збільшили тариф Постачальника.
Так, до укладення Додаткової угоди № 3 тариф Постачальника становив 4,30 грн за 1 кВт/год без ПДВ, а після її укладення - 5,66439 грн за 1 кВт/год без ПДВ, тобто був збільшений на 31,73 %, що відповідає відсотку зростання середньозваженої ціни електричної енергії на РДН за червень 2024 року порівняно з груднем 2023 року, наведеному в інформаційній довідці Харківської торгово-промислової палати від 01.07.2024 № 795/24.
Аналогічно, за Додатковою угодою № 4 тариф Постачальника було збільшено з 5,66439 грн до 6,25519 грн за 1 кВт/год без ПДВ, тобто на 10,43 %, що відповідає відсотку зростання середньозваженої ціни електричної енергії на РДН за липень 2024 року порівняно з червнем 2024 року, зазначеному в інформаційній довідці Харківської торгово-промислової палати від 31.07.2024 № 961/24.
Таким чином, наведені обставини свідчать, що під час укладення Додаткових угод № 3 та № 4 сторони не визначали фактичну ціну електричної енергії за заздалегідь погодженою формулою, а погоджували збільшення конкретної складової ціни - тарифу Постачальника на відсоток зростання середньозваженої ціни електричної енергії на РДН, визначений у відповідних довідках торгово-промислової палати.
При цьому суд зауважує, що під час укладення зазначених Додаткових угод сторони не використовували фактичне значення середньозваженої ціни електричної енергії на РДН за відповідний період як складову формули визначення ціни електричної енергії. Натомість відсоток зміни такого показника застосовувався ними лише для пропорційного збільшення тарифу Постачальника, визначеного у Договорі.
Більше того, погоджена сторонами формула ціни електричної енергії взагалі не містить показника середньозваженої ціни на РДН як змінної величини, значення якої підлягало б урахуванню під час розрахунку ціни.
За таких обставин суд доходить висновку, що умови Договору та фактичний спосіб внесення змін до нього не підтверджують погодження сторонами формульного механізму щомісячного визначення фактичної ціни електричної енергії залежно від середньозваженої ціни на РДН, про який ідеться у наведених висновках Верховного Суду. Саме лише використання відсотка зростання такого ринкового показника для збільшення тарифу Постачальника не свідчить про застосування сторонами порядку зміни ціни, передбаченого підпунктом 7 пункту 19 Особливостей.
Відтак правомірність укладення Додаткових угод № 3 та № 4 підлягає оцінці з урахуванням положень підпункту 2 пункту 19 Особливостей, який передбачає можливість зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання, пропорційності зміни ціни його розміру та дотримання встановлених цією нормою обмежень.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 916/747/24 зазначив, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
Звертаючись до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24.
Судом установлено, що підставою для укладення Додаткової угоди № 3 від 22.07.2024 сторони визначили коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН), на підтвердження якого надали цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 01.07.2024 № 795/24. Аналогічно, підставою для укладення Додаткової угоди № 4 від 01.08.2024 визначено коливання середньозваженої ціни електричної енергії на РДН, підтверджене ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати від 31.07.2024 № 961/24.
Зміст зазначених довідок свідчить, що вони містять відомості про середньозважену ціну електричної енергії на РДН за відповідні періоди, отримані з офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку". Водночас наведені документи не містять відомостей щодо того, яке значення цього ринкового показника було враховане Постачальником під час формування запропонованої ним ціни на момент подання тендерної пропозиції та укладення Договору.
Так, відповідно до пункту 1 Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до Договору) ціна електричної енергії складається з базового тарифу на послуги з передачі електричної енергії, базового тарифу на послуги з її розподілу та тарифу Постачальника. При цьому сторонами було погоджено конкретний розмір кожної із зазначених складових, зокрема тариф Постачальника у розмірі 4,30 грн за 1 кВт/год без ПДВ. Середньозважена ціна електричної енергії на РДН як окрема складова ціни або змінна величина, що підлягала б урахуванню під час її розрахунку, умовами Договору не передбачена.
За таких обставин самі лише відомості про зростання середньозваженої ціни електричної енергії на РДН не підтверджують обґрунтованості відповідного збільшення тарифу Постачальника. Надані довідки не містять розрахунку, який би давав змогу простежити, яким чином зміна середньозваженої ціни на РДН зумовила необхідність збільшення тарифу Постачальника саме на 31,73 відсотка за Додатковою угодою № 3 та на 10,43 відсотка за Додатковою угодою № 4, а також чи відповідає таке збільшення фактичному коливанню ринкової ціни в розумінні підпункту 2 пункту 19 Особливостей.
При цьому зі змісту Додаткових угод № 3 та № 4 убачається, що сторони не визначали ціну електричної енергії шляхом застосування погодженої Договором формули, яка б передбачала врахування фактичного значення середньозваженої ціни на РДН. Натомість відсоток її зростання, наведений у цінових довідках, був безпосередньо застосований для збільшення тарифу Постачальника: з 4,30 грн до 5,66439 грн за 1 кВт/год без ПДВ за Додатковою угодою № 3 та з 5,66439 грн до 6,25519 грн за 1 кВт/год без ПДВ за Додатковою угодою № 4.
Однак наявність відомостей про певне зростання ціни на РДН сама по собі не свідчить про те, що тариф Постачальника мав збільшитися на такий самий відсоток. Для підтвердження правомірності зміни ціни відповідач мав надати належне обґрунтування такого зв`язку, зокрема розрахунок, який би підтверджував пропорційність збільшення погодженого тарифу Постачальника відповідному коливанню ринкової ціни, а також необхідність внесення змін до Договору саме в такому розмірі.
Отже, надані цінові довідки підтверджують зміну середньозваженої ціни електричної енергії на РДН у зазначені в них періоди, проте самі по собі не доводять наявності передбачених підпунктом 2 пункту 19 Особливостей підстав для збільшення тарифу Постачальника у розмірах, погоджених Додатковими угодами № 3 та № 4. Інших належних доказів, які б підтверджували пропорційність такого збільшення коливанню ціни на ринку та обґрунтовували необхідність зміни істотних умов Договору в зазначений спосіб, матеріали справи не містять.
Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Ураховуючи встановлені судом обставини щодо відсутності належного документального підтвердження та обґрунтування підстав для збільшення ціни електричної енергії, суд доходить висновку, що Додаткові угоди № 3 та № 4 до Договору укладено з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, унаслідок чого їх умови не відповідають вимогам законодавства.
За таких обставин суд вважає наявними правові підстави для визнання Додаткових угод № 3 та № 4 недійсними на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 243 159,00 грн, перерахованих на виконання Договору № 850 про постачання електричної енергії споживачу від 15.12.2023 унаслідок укладення Додаткових угод № 3 від 22.07.2024 та № 4 від 01.08.2024, суд зазначає таке.
Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Отже, визнання правочину недійсним зумовлює необхідність застосування передбачених законом правових наслідків його недійсності, зокрема повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, або відшкодування його вартості у випадках, установлених законом.
Як установлено судом, прокурор визначив суму надмірно сплачених коштів у розмірі 243 159,00 грн, виходячи з того, що вартість фактично спожитої електричної енергії загальним обсягом 539 097 кВт/год за ціною 8,2281 грн за 1 кВт/год з ПДВ, установленою Договором з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 15.01.2024, становила б 4 435 744,03 грн (539 097 кВт/год * 8,2281 грн). Водночас фактично за поставлену електричну енергію Споживачем сплачено 4 678 903,03 грн з ПДВ.
З огляду на встановлені судом обставини щодо недійсності Додаткових угод № 3 та № 4, якими було збільшено ціну електричної енергії за одиницю товару, суд доходить висновку, що правова підстава для оплати електричної енергії за збільшеною ціною відсутня в частині, що перевищує вартість фактично поставленого товару, визначену за ціною, погодженою сторонами з урахуванням Додаткової угоди № 2.
Таким чином, різниця між фактично сплаченою сумою та вартістю фактично спожитої електричної енергії, розрахованою за зазначеною ціною, становить 243 159,00 грн (4 678 903,03 грн ? 4 435 744,03 грн) та є коштами, надмірно сплаченими Комунальним некомерційним підприємством "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області та одержаними Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" без достатньої правової підстави.
Відтак суд вважає позовну вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" 243 159,00 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При цьому зазначені кошти підлягають стягненню на користь Шаргородської міської ради, оскільки Комунальне некомерційне підприємство "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області здійснює діяльність як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня та є замовником відповідного товару в межах і за рахунок бюджетних призначень, визначених Шаргородській міській раді як розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня.
Отже, стягнення зазначених коштів на користь Шаргородської міської ради забезпечить їх повернення до відповідного бюджету та відновлення порушених майнових інтересів держави в особі уповноваженого органу.
Поряд з цим суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 (12-35гс23), що задовольняючи вимогу про повернення переданого за недійсним правочином майна, має також присудити стягнути з позивача на користь відповідача одержані за правочином кошти (повернути передане нею майно). Таке стягнення не є задоволенням окремої позовної вимоги, а є необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції. Натомість, інше тлумачення ст. 216 Цивільного кодексу України, за якого відповідач має заявити вимогу про повернення йому переданого за недійсним правочином, покладатиме на нього непропорційний тягар у вигляді позбавлення його майна без повернення/ відшкодування всього, що інша сторона одержала на виконання недійсного правочину.
Висновку про наявність підстав для визнання додаткових угод недійсними в результаті необґрунтованого збільшення ціни в період виконання умов договору про публічні закупівлі, та як наслідок - для стягнення безпідставно отриманих за такими додатковими угодами коштів притримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Суд також враховує, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а відтак суд вважає за можливе їх задовольнити з наведених вище мотивів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу з урахуванням заявлених позовних вимог, а саме двох немайнових вимог про визнання недійсними додаткових угод, сторонами яких є обидва відповідачі, та однієї майнової вимоги про стягнення коштів, пред`явленої виключно до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП".
За таких обставин витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" у сумі 5 580,30 грн, а із Комунального некомерційного підприємства "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області у сумі 2 662,40 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 22.07.2024 до Договору № 850 про постачання електричної енергії споживачу від 15.12.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 01.08.2024 до Договору № 850 про постачання електричної енергії споживачу від 15.12.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 36716332) на користь Шаргородської міської ради (вул. Героїв Майдану, буд. 224, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500; код ЄДРПОУ 04326253; рахунок UA238999980314020544000002908, ГУК у Він.обл./м.Шаргород/24060300, код ЄДРПОУ 37979858) грошові кошти в сумі 243 159 грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 36716332) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909, рахунок НОМЕР_1 , МФО 820172) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 5 580 грн 30 коп.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Чорновола В., буд. 9, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909, рахунок НОМЕР_1 , МФО 820172) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 662 грн 40 коп.
Примірник повного судового рішення надіслати Жмеринській окружній прокуратурі Вінницької області, Вінницькій обласній прокуратурі та сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 13 листопада 2026 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
Судове рішення № 141458112, Господарський суд Вінницької області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/944/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: