Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" листопада 2026 р. Cправа № 902/1022/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,
у відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" (вул. Кирилівська, буд.15, м. Київ, 04080)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Турецька дорожня компанія" (Хмельницьке шосе, буд. 2, кімната 716, м. Вінниця, 21036)
про стягнення 1131000 грн,
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турецька дорожня компанія" 1131000 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2026 за вказаним позовом присвоєно єдиний унікальний номер справи № 902/1022/26 та зазначену справу розподілено судді Тварковському А.А.
Ухвалою суду від 05.08.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1022/26 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 22.09.2026 о 10:00 год.
Під час підготовчого провадження у справі учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 54-66, т.1), позивачем - відповідь на відзив (а.с. 71-81, т.1).
Виконавши завдання підготовчого провадження судом закрито таку стадію господарського процесу та ухвалою від 22.09.2026 призначено справу до розгляду по суті на 03.11.2026 о 09:30 год.
На визначений час у судове засідання 03.11.2026 повідомлені належним чином учасники справи (шляхом доставки ухвали від 22.09.2026 до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки) не з`явилися. Поряд з цим в підсистемі ЄСІТС надійшла заява представника позивача про розгляд справи за відсутності представника Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" (вх. № 01-30/11155/26 від 29.10.2026), за змістом якої позивач заявлений позов підтримує у повному обсязі.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №23 про закупівлю товару від 20.03.2026 в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турецька дорожня компанія" 1131000 грн штрафу.
Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до того, що спірне порушення стосується лише окремої частини Договору, який до цього фактично виконувався відповідачем.
Загальний обсяг товару за спірними заявками становить 130 тонн, а його вартість за договірною ціною - 490100 грн, що становить 8,67% загальної вартості Договору. При цьому позивач просить стягнути штраф у розмірі 1131000 грн, тобто суму яка становить 20% від вартості всього Договору.
Зокрема, 29.05.2026 ТОВ "Турецька дорожня компанія" направило позивачу електронною поштою повідомлення № 67 від 27.05.2026 про дострокове розірвання Договору № 23 від 20.03.2026 за згодою сторін. У зазначеному повідомленні відповідач довів до відома позивача обставини, які істотно вплинули на можливість подальшого виконання Договору, зокрема істотне зростання вартості бітуму, щебеню, паливно-мастильних матеріалів та логістичних витрат, перебої з постачанням сировини, а також інші обставини, які призвели до істотної зміни економічних умов виконання Договору.
Відповідач акцентує увагу, що не приховував зазначених обставин та не припинив виконання Договору без будь-якого попередження позивача. Навпаки, він заздалегідь повідомив КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" про виникнення проблем та запропонував конкретний спосіб їх врегулювання - розірвання Договору за взаємною згодою сторін. Отже, поведінка відповідача свідчить про його добросовісність та прагнення врегулювати ситуацію, а не про свідоме або раптове ухилення від виконання договірних зобов`язань.
У відповіді на відзив позивач вказує, що в силу п. 7.3. Договору відповідач погодився сплачувати штраф у розмірі 20 відсотків від загальної суми Договору відповідно до умов п.7.3. Договору у разі його невиконання.
Щодо спірних заявок на поставку товару 130 тонн вартістю 490100 грн та яка, на думку відповідача, становить лише 8,67 % від загальної суми Договору позивач зазначає, що таке твердження носить хибний характер.
Так, всього за Договором поставлено Товару на суму 3090269 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору загальна сума визначена на підставі Додатку №1 до Договору та складає 5 655 000,00 грн в тому числі ПДВ.
Таким чином, невиконання умов Договору становить 5655000 грн - 3090269 грн = 2564731 грн, що у відсотковому плані становить 45,35% невиконання умов Договору від загальної суми 5 655 000,00 грн в тому числі ПДВ.
Отже, вартість непоставленого товару становить 45,35 % від загальної суми Договору.
Щодо повідомлення ТОВ "Турецька дорожня компанія" про дострокове розірвання договору про закупівлю №23 від 20.03.2026, то відсутні будь-які документи, які підтверджують наявність обставин непереборної сили та причинно-наслідковий зв`язок таких обставин з відповідачем.
Умови Договору №23 про закупівлю товару від 20.03.2026 повинні виконуватися до 31.12.2026 і у випадку, якщо відповідач не згоден з будь-якими умовами договору. В такому разі останній має право звернутися до суду з відповідною позовною заявою про розірвання договору, що до цього часу не було зроблено.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
За результатами процедури закупівлі 20.03.2026 між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Турецька дорожня компанія" (Постачальник, відповідач) укладено Договір про закупівлю товару №23 (Договір), відповідно до п.1.1. якого предметом закупівлі є Асфальтобетонна суміш (ДК 021:2015 - 44110000-4 КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ) (надалі - Товар) для експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства Подільського району міста Києва.
Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар, зазначений в Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Товар постачається окремими партіями згідно потреб Покупця. Під партією Товару розуміється обсяг Товару, що вказаний в заявці на поставку (п. 1.2. Договору).
Умовами вказаного Договору також визначено ціну, порядок здійснення оплати й поставки, права і обов`язки, відповідальність сторін тощо.
Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що загальна сума Договору визначена на підставі Додатку № 1 до даного Договору та складає 5655000 грн, у тому числі податок на додану вартість в розмірі 20%: 942500 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору Постачальник зобов`язаний поставити Товар цілодобово, в робочі, вихідні та святкові дні у необхідній Покупцю кількості.
Строк поставки Товару за цим Договором визначається заявкою Покупця на поставку Товару (п. 4.3. Договору).
Згідно із п. 4.4. Договору сторони погодились, що письмові заявки Покупця та/або зміни до них, а також будь яке листування стосовно договору надсилаються Постачальнику засобами електронного зв`язку з Постачальником (e-mail, чи за месенджером телефонного номеру (через Viber, WhatsApp, Telegram,), зазначеними у цьому Договорі.
Відповідно до п. 7.3. Договору сторони погодили, що у разі, якщо прострочення строку поставки (відвантаження) Товару перевищить 5 (п`ять) календарних днів з моменту подання письмової заявки, Постачальник зобов`язаний додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 20 відсотків від загальної суми Договору.
На виконання умов Договору протягом березня-травня 2026 року відповідач здійснив поставку Товару позивачу на загальну суму 3090269 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 23-46, т.1).
У червні 2026 на адресу електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Турецька дорожня компанія" ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем надіслано ряд заявок на поставку Асфальтобетонної суміші "АСГ.Др.Щ.В.НП.1.БНД 70/100-ДСТУ Б В.2.7.-119:2011, а саме:
- від 01.06.2026 за №053/274-647 на поставку Товару 02.06.2026, час відпуску з 09:00 год в кількості 20 тонн;
- від 03.06.2026 за №053/274-663 на поставку Товару 04.06.2026, час відпуску з 09:00 год в кількості 20 тонн;
- від 05.06.2026 за №053/274-674 на поставку Товару 08.06.2026, час відпуску з 09:00 год в кількості 20 тонн;
- від 09.06.2026 за №053/274-690 на поставку Товару 10.06.2026, час відпуску з 09:00 год в кількості 30 тонн;
- від 10.06.2026 за №053/274-699 на поставку Товару 11.06.2026, час відпуску з 09:00 год в кількості 30 тонн;
- від 11.06.2026 за №053/274-707 на поставку Товару 12.06.2026, час відпуску з 09:00 год в кількості 10 тонн.
Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Турецька дорожня компанія" за вказаними заявками поставки Товару не здійснило, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.
Поряд з цим 01.06.2026 Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" отримало повідомлення Постачальника (№67 від 27.05.2026) про дострокове розірвання Договору. Повідомлення мотивоване різким та суттєвим підвищенням вартості бітуму та щебеневої продукції, виконання договору за цінами, визначеними сторонами станом на дату його укладення, стало економічно неможливим та призведе до завдання Постачальнику значних збитків, що, у свою чергу, порушуватиме принципи добросовісності та справедливості договірних відносин.
У відповідь Покупець повідомив, що вважає дострокове розірвання Договору про закупівлю №23 від 20.03.2026 передчасним та безпідставним.
Відсутність поставок за вищезазначеними заявками Покупця у червні 2026 року слугувала підставою для звернення Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турецька дорожня компанія" 1131000 грн штрафу, нарахованого внаслідок прострочення виконання зобов`язання.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів передачі Покупцю Товару за Договором в загальному обсязі 130 тонн вартістю 490100 грн (визначена у Специфікації ціна 1 т становить 3770 грн) згідно заявок: від 01.06.2026 № 053/274-647; від 03.06.2026 № 053/274-663; від 05.06.2026 № 053/274-674; від 09.06.2026 № 053/274-690; від 10.06.2026 № 053/274-699; від 11.06.2026 № 053/274-707.
Відповідач, у свою чергу, такого факту не заперечує.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що у разі, якщо прострочення строку поставки (відвантаження) Товару перевищить 5 (п`ять) календарних днів з моменту подання письмової заявки, Постачальник зобов`язаний додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 20 відсотків від загальної суми Договору.
Суд констатує, що прострочення відповідача з поставки Товару за Договором згідно отриманих у червні 2026 року заявок перевищує 5 календарних днів з моменту їх подання, тобто позивач набув право на стягнення з відповідача штрафу в силу п. 7.3. Договору.
Так, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Водночас ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України чітко встановлює, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Тобто, законодавчо визначено, що штраф нараховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а не від усієї суми договору, як обумовлено у п.7.3. Договору №23 про закупівлю товару від 20.03.2026. Отже, зазначеним пунктом Договору змінено правову природу штрафу.
Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.
Згідно із положеннями статті 551 ЦК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто, з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Крім того, суд враховує правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку позицію підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відповідно до постанови від 08.04.2020 у справі №924/570/19.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер.
А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Отже, законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення неустойки. При цьому вирішення питання та розмір такого зменшення закон відносить на розсуд суду. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі №910/8725/22.
Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, з огляду на вимоги розумності та справедливості, користуючись правом наданим ст. 551 ЦК України, вважає за необхідне зменшити розмір штрафу.
Суд звертає увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
У постанові від 18.02.2026 у справі № 911/969/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи питання про зменшення штрафу або пені, господарський суд повинен оцінити інтереси сторін, ступінь виконання зобов`язання, причини неналежного виконання, тривалість прострочення, наслідки порушення, відповідність розміру неустойки таким наслідкам, поведінку винної сторони та вжиті нею заходи до виконання зобов`язання. Остаточне рішення приймається за наслідками оцінки доводів учасників і досліджених доказів.
В даному спірному випадку суд враховує ступінь виконання відповідачем зобов`язання за Договором а також правову природу штрафу, правомірність нарахування якого законодавчо визначено у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Так, зобов`язання з поставки товару виконано в сумі 3090269 грн, залишок невиконаного зобов`язання складає 2564731 грн, оскільки загальна ціна Договору становить 5655000 грн (5655000 грн - 3090269 грн = 2564731 грн). У відсотковому відношенні вартість непоставленого товару становить 45,35 % від загальної суми Договору.
З огляду на викладені обставини, суд, користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України зменшує розмір нарахованого за Договором штрафу до 45,35 %, що забезпечує баланс інтересів обох сторін.
Враховуючи вищенаведене, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 512908,5 грн (1131000 грн х 45,35% = 512908,5 грн). Відтак, у задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турецька дорожня компанія" штрафу в сумі 618091,5 грн слід відмовити з підстав зменшення його розміру судом.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує із умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Водночас позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо зменшення розміру штрафу в порядку ст. 551 ЦК України. При цьому доводи сторін жодним чином не спростовують вищенаведених мотивів щодо часткового задоволення позову.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В частині зменшення розміру штрафу витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. При цьому суд враховує викладене в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною), у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено. Така ж позиція підтримана у постанові ВС КГС від 16.10.2019 у справі № 910/143/19.
З урахуванням наведеного, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача повністю в сумі 13572 грн.
Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турецька дорожня компанія" (Хмельницьке шосе, буд. 2, кімната 716, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 45314684) на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" (вул. Кирилівська, буд.15, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 03359121) 512908,5 грн - штрафу та 13572 грн - витрат на сплату судового збору.
3. У стягненні з відповідача 618091,5 грн - штрафу відмовити.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 13 листопада 2026 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.
Судове рішення № 141458107, Господарський суд Вінницької області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/1022/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: