Рішення № 141457042, 04.11.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
191/396/26
Номер документу
141457042
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 191/396/26

Провадження № 2/191/227/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,

представника відповідачки - ОСОБА_1 в режимі конференцзв`язку,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі представника адвоката Усенко М.І. звернувся до суду із цивільним позовом до відповідача - ОСОБА_2 із цивільним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким просив стягнути з неї на свою користь заборгованість за кредитним договором №2410166 від 19.05.2020 року в загальному розмірі 39360 грн., сплачений судовий збір в сумі 2 662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Позов мотивований наступним.

19.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладений Договір про споживчий кредит №2410166 в електронній формі, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідно п. 5.4. кредитного договору Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору в порушення вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

26.02.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення № ККАУ-26022021. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна» включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №2410166 від 19.05.2020 року.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 39360 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 12 000,00 грн.; заборгованість за процентами 27 360,00 грн.

Ухвалою суду від 06.02.2026 року відкрите спрощене позовне провадження, призначений розгляд справи на 16.03.2026 року.

Ухвалою суду від 06.02.2026 за клопотанням позивача витребувано у АТ «Райффайзен Банк» інформацію щодо транзакції 19.05.2020 в сумі 12000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 та зарахування грошових коштів за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 .

13.03.2026 року до суду надійшов відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_3 , яким позов повністю заперечується.

27.03.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_4

30.03.2026 року надійшла інформація від банку на запит суду.

В ніч з 01 на 02 квітня 2026 року, в результаті влучання ворожого дрону, пошкоджено будівлю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у зв`язку з цим, з 02 квітня поточного року, прийом громадян, реєстрація кореспонденції, розгляд справ судом призупинено.

06.07.2026 відновлено роботу суду, судове засідання призначене на 24.08.2026 року.

13.08.2026 року повторно надійшла інформація від банку.

19.08.2026 року надійшла заява від адвоката Єланського О.Г. як представника відповідача із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та відкладенням розгляду справи.

21.08.2026 року від адвоката Шелудько О.О. надійшла заява про припинення представництва у справі.

04.09.2026 року від представника відповідача - адвоката Єланського О.Г. надійшов відзив на позов, яким представник повністю заперечив позов, просив відмовити у повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що у позовній заяві не наведений детальний розрахунок зазначених сум заборгованості, що ставить під сумнів правильність їх нарахування; відсутні первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не надається навіть розрахунок заборгованості за кредитним договором, який би відповідав вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254. Також представник відповідача у відзиві взагалі заперечує підписання електронного кредитного договору з первісним кредитором та перерахування кредитних коштів. Окрім того, зазначає, що позивачем безпідставно нараховано проценти за кредитним договором поза межами строку кредитування. Посилається на наявні в матеріалах справи паспорт споживчого кредиту згідно якого сума кредиту 12000 грн., проценти за користування кредитом за зниженою ставкою 3420 грн., проценти за користування кредитом за стандартною ставкою 6840 грн., загальна вартість кредиту 18840 грн. (тіло кредиту + нараховані відсотки). Вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за процентами (відсотками) у розмірі 27360 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

14.09.2026 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення у справі, яким він заперечив доводи сторони відповідача, зазначив, що перед укладенням кредитного договору в електронній формі відповідачка була ідентифікована, їй було надано одноразовий ідентифікатор через її особистий кабінет в ІТС Товариства, яким вона і підписала договір. Зазначає, що в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості відповідачки, надає вмотивування щодо зарахування грошових коштів на банківський рахунок відповідачки від первісного кредитора, а також зазначає, що 13.06.2020 року Позичальником було здійснено платіж у розмірі 2964 гривень. На його думку зазначений платіж здійснений Відповідачем, фактично і юридично запускав механізм пролонгації Договору на новий строк.

17.09.2026 року представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутности; натомість представник відповідача надав клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконфернцзв`язку, яке було задоволене судом.

Розгляд справи був відкладений на 21.09.2026 року, однак справа була знята з розгляду у зв`язку з участю головуючого судді у розгляді кримінального провадження.

В судове засідання, призначене на 04.11.2026 року, з`явився представник відповідачки адвокат Єланський О.Г. ( в режимі ВКЗ), позов заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши сторону відповідача, встановивши всі фактичні обставини у справі, дослідивши надані письмові докази, оцінивши їх в сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суд встановив, що 19.05.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_2 укладений договір № 2410166 про надання споживчого кредиту згідно п. 1.2. якого на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту(загальний розмір) складає 12 000,00 гривень. Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить: 1.5.1. Знижена процентна ставка 0,95 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: - у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в п.п. 1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього Договору та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.п. 1.3 -1.6). Пунктом 1.8. договору визначається, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 15 420,00 грн.; за стандартною ставкою 18 840,00 грн. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1. договору).

Розділ 4 договору регламентує порядок пролонгації кредиту, зокрема: Строк кредиту може бити продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5 Договору, відповідно до яких споживач у випадку, яка заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі. У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою. Вказаний порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту, Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля Сторін в даному випадку виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину.

Згідно додатку № 1 до договору встановлений графік платежів, яким передбачається наступне: кількість платежів - один, дата повернення кредиту і сплати нарахованих процентів 18.06.2020, сума кредиту 12 000,00 грн., сума нарахованих процентів - 3 420,00 грн., разом до сплати - 15 420,00 грн.

Матеріали справи містять довідку про ідентифікацію, згідно якої договір зі сторони Клієнта було підписано електронним підписом, створеним шляхом використання Клієнтом одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на Вебсайті Товариства та направлено Клієнту на її номер мобільного телефону, який повідомлений Клієнтом в ІКС Товариства та вказаний в Договорі, одноразовий ідентифікатор A401081.

Таким чином, судом встановлено, що відповідача було ідентифіковано, надано одноразовий ідентифікатор для підписання договору; кредитний договір був укладений в електронній формі, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора A401081 з боку відповідача.

Факт перерахування кредитних коштів первісним кредитором відповідачу (позичальнику) підтверджується листом від 16.12.2025 ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», який надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків; згідно угоди на переказ коштів з ТОВ «Авентус Україна» відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.17 було здійснено за дорученням ТОВ "Авентус Україна" наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 19.05.2020 на суму 12000 (дванадцять тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 413925, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-7677809.

Також факт отримання грошових коштів відповідачкою на свій картковий рахунок в сумі 12000,00 грн. 19.05.2020 року підтверджується інформацією, наданою АТ "Райффайзен Банк" про те, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ); згідно виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_4 (Банківська картка) № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 19.05.2020 року від Wayforpay Ac2C VisaDirect надійшло 12 000,00 грн.

Отже, судом достеменно встановлено отримання кредитних коштів по договору відповідачкою.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що 13.06.2020 року нею було здійснено платіж з оплати процентів в сумі 2964.00 грн.

Судом також встановлено, що 26.02.2021 року між ТОВ «Авентус» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №2410166 від 19.05.2020 року, що укладений між первісним кредитором та Відповідачем.

Згідно з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 26 лютого 2021 до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021З від 26 лютого 2021 року Кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 26 лютого 2021 року, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Згідно витягу з реєстру боржників у тому числі на користь позивача від первісного кредитора відступлено і право вимоги за кредитним договором №2410166 від 19.05.2020 року в загальному розмірі 39360,00 грн.

Факт здійснення оплати за договором фактором підтверджується платіжною інструкцією від 26.02.2021, сума - 1 633 761.43 грн., призначення платежу «Плата за відступлення права вимоги зг. ДОГОВІР ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВ ВИМОГИ №ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 р. Без ПДВ».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише в певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100), від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19.

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Отже, виходячи з наданих суду документів та норм чинного законодавства, суд встановив, що право вимоги за кредитним договором №2164185 від 19.03.2020 від первісного кредитора до відповідача дійсно перейшло до позивача; разом з тим, сума зобов`язань відповідача повинна бути підтверджена належними і допустимим доказами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проаналізувавши умови кредитного договору, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вже зазначалося, 19.05.2020 року відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 12000,00 грн, які за умовами договору повинен був повернути разом із нарахованими процентами через 30 днів тобто 18.06.2020 року, що підтверджується і графіком платежів (додаток № 1 до договору). При цьому умови договору (п. 1.4) визначають складні та неоднозначні умови нарахування і сплати процентів за договором, за зниженою та стандартною ставкою, при тому, що згідно п. 1.8. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за зниженою ставкою 15 420,00 грн. (тіло плюс відсотки) і згідно графіку платежів сума кредиту 12 000,00 грн., сума нарахованих процентів - 3 420,00 грн., разом до сплати - 15 420,00 грн.

У постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року (справа №552/672/23) Верховний суд зазначив наступне.

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Як передбачено частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 552/672/23 (провадження 61-4595сво25) постановою від 7 вересня 2026 року зробив наступні висновки щодо застосування норми права: суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Суд, здійснюючи тлумачення умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, дійшов висновку, що договір №2410166 від 19.05.2020 року має нечіткі та двозначні положення договору.

Зокрема, в договорі визначаються умови кредитування за зниженою та стандартними ставками кредитування, при цьому стандартна ставка кредитування застосовується по суті як штрафна санкція у разі прострочення по договору; водночас, орієнтовна загальна вартість кредиту у договорі також визначається двозначно: за зниженою ставкою 15 420,00 грн.; за стандартною ставкою 18 840,00 грн. грн. (п. 1.8. договору). Разом з тим, графік платежів (додаток № 1 ) до договору чітко передбачає сплату відсотків за 30 днів (строк дії договору) і суму відсотків - 3 420,00 грн.; іншого графіку платежів, за іншою процентною ставкою, договір не містить.

При цьому суд встановив, що проценти за користування кредитом відповідач сплатив частково, у розмірі 2964.00 грн. 13.06.2020 року тобто, в строк, визначений договором і графіком платежів, не сплативши при цьому само тіло кредиту і частину відсотків.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Під час розгляду цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було.

Суд відхиляє розрахунки позивача із нарахування відсотків за період після 18.06.2020 року за стандартною ставкою, оскільки такі нарахування суперечать закону; як вбачається з розділу 4 кредитного договору продовження строку кредиту можливе у разі ініціювання такого питання позичальником і надання на це згоди кредитором, однак жодних доказів виконання цієї процедури, передбаченої розділом 4 кредитного договору, суду не надано.

Отже, виходячи зі змісту норм права в сфері захисту прав споживача та керуючись висновками щодо застосування норм права, викладених Верховним судом у постанові в справі №552/672/23, суд першої інстанції без позовної вимоги споживача застосовує такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, тлумачить їх на користь споживача і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача лише тіло кредиту в сумі 12000,00 грн., та залишок відсотків в сумі 456,00 грн. (3 420,00 грн. - 2964.00 грн.), усього 12 456,00 грн.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 842,38 грн.

Стосовно розміру витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн., суд дійшов наступного.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2025 року між позивачем та адвокатом Усенко М.І. укладений договір № 0107 про надання правової допомоги згідно з п. 1.1. якого Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а Виконавець надає Послуги правової(правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші Послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта. Вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) Кредитну справу складає: 8000,00 грн. без ПДВ (п. 2.3. договору). Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у Акті наданих послуг (п. 2.4. договору).

Також в матеріалах справи міститься акт №1366 наданих послуг від 12.01.2026 згідно якого Сторони підтверджують факт надання Адвокатським об`єднанням та прийняття Клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року відносно ОСОБА_2 сума наданих послуг складає 8000,00 грн. При цьому суд наголошує, що складові та вартість складових послуг, пов`язаних з наданням правничої допомоги стосовно кредитної заборгованості ОСОБА_2 у цьому акті відсутні. Також в п. 6 акту зазначено, що Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок Виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту, отже, послуги адвоката на день звернення до суду не сплачені.

У Детальному описі наданих послуг до Акту №1366 від 12.01.2026 року наявні лише найменування послуг (усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції Клієнта у справі, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта, подання заяви до суду від імені Клієнта) та кількість годин 6 год 30 хв., без зазначення вартості роботи за одну годину.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача Єланський у відзиві на позов просить відмовити у покладенні на відповідача витрати на правову допомогу у зв`язку з їх необґрунтованістю, зазначивши, що до матеріалів позовної заяви не надано доказів сплати витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн., на які посилається позивач.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, позов є типовим, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав, окрім того, на думку суду, вартість окремих складових послуг адвокатом не конкретизована та не обґрунтована.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 3000,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованості за кредитним договором № 2410166 від 19.05.2020 року в розмірі 12456 грн. (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн. 00 коп., з яких: 12000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 456,00 грн. заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір в розмірі 842 грн. (вісімсот сорок дві) грн. 38 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування та місцезнаходження сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького 1, 28 корпус.

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09 листопада 2026 року.

Суддя О. В. Чорна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141457042 ?

Документ № 141457042 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141457042 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141457042 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141457042 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141457042, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 141457042, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141457042 відноситься до справи № 191/396/26

Це рішення відноситься до справи № 191/396/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141457041
Наступний документ : 141457043