Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 458/851/26
Провадження № 1-кп/455/260/2026
У Х В А Л А
11 листопада 2026 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору в кримінальному провадженні №42025142330000107 від 10.10.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Верхня Яблунька Турківського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, має двох малолітніх дітей, громадянина України, українця, раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Нижня Яблунька Турківського району Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, не одруженого, особи з інвалідністю ІІ групи, громадянина України, українця, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебуває зазначене вище кримінальне провадження.
29.10.2026 в підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , подав клопотання про повернення обвинувального акта прокурору в кримінальному провадженні №42025142330000107 від 10.10.2025.
Зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки викладені в обвинувальному акті твердження прокурора щодо дій обвинуваченого ОСОБА_4 не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначив, що саме працівники правоохоронних органів залучили до своєї протиправної діяльності ОСОБА_8 , який після реєстрації кримінального провадження, за сприяння працівників правоохоронних органів, тривалий час провокував, зокрема ОСОБА_4 , на вчинення незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_8 . Звернув увагу, що саме чітко сформовані інкриміновані обставини вчинення злочину гарантують обвинуваченому право на захист та обрання певної лінії захисту. У своїй аргументації сперся на правові висновки Верховного Суду України по справі №5-328кс-16 ( постанова від 24.11.2016 року).
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , підтримав клопотання про повернення обвинувального акта з підстав, викладених у ньому. Стверджував, що фактично відбулася провокація злочину.
ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Наголосив, що відбулася провокація злочину зі сторони правоохоронних органів. Фактичні обставини справи не відповідають обставинам, викладених в обвинувальному акті.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання, просив задовольнити. Теж вважав, що в обвинувальному акті не викладено фактичних обставин інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення.
ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 надав письмові заперечення, просив відмовити в задоволені клопотання. Зазначив, що в обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, його правова кваліфікація та формулювання обвинувачення. Здійснення у ході підготовчого судового засідання перевірки відповідності обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК передбачає формальне з`ясування наявності в такому рішенні прокурора обов`язкових реквізитів передбачених наведеною статтею Закону. Фактичні обставини підлягають встановленню та доказуванню під час проведення судового слідства, не мають відношення до вимог ст. 291 КПК України та не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту.
Оцінюючи доводи сторони захисту ОСОБА_4 в контексті можливості повернення обвинувального акта прокурору через невідповідність викладених в обвинувальному акті дій обвинуваченого ОСОБА_4 фактичним обставинам справи, суд виходить із наступного.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України (ч. 4 ст. 110 КПК України).
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя. Тож саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).
У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України). Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду.
За змістом цієї норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. З урахуванням задач підготовчого провадження, суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.
Частиною 2 статті 291 КПК України закріплено перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт. Також за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (ч. 4 ст. 291 КПК України).
Суд, дослідивши обвинувальний акт, дійшов висновку про відсутність підстав для його повернення прокурору з огляду на таке.
Суд не погоджується з аргументами захисту ОСОБА_4 про те, що обвинувальний акт підлягає поверненню з мотивів невідповідності дій обвинуваченого ОСОБА_4 обставинам, викладених в обвинувальному акті.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 та п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій (ст. 22 КПК України). Отже, прокурор як сторона кримінального провадження, є самостійним у визначені правової кваліфікації кримінального правопорушення та доведенні її обґрунтованості у змагальному судовому процесі.
Формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.
На переконання суду, викладені прокурором у обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення є достатніми для повного розуміння обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником суті висунутого обвинувачення.
Для аналізу аргументів захисника ОСОБА_4 суду необхідно дослідити всі обставини кримінального провадження, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку (ч. 1 ст. 94 КПК України), тобто здійснити судовий розгляд кримінального провадження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.
Більше того, суд позбавлений можливості перевірити правильність викладу фактичних обставин, які стали підставою для висунення обвинувачення особі, на даному етапі, оскільки вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Викладені захисником ОСОБА_4 аргументи підлягають дослідженню судом виключно під час судового розгляду шляхом дослідження процесуальних документів та відповідних доказів. Відповідно до ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному статтями 89, 94 КПК України.
Суд вважає, що позиція сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_4 є запереченням по суті проти обвинувального акта, розгляд якого буде здійснений на етапі судового розгляду кримінального провадження.
Тому суд виснує, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного вище та керуючись статтями 110, 291, 314-316, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні №42025142330000107 від 10.10.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено 13 листопада 2026 року.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141455002, Старосамбірський районний суд Львівської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 458/851/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: