Рішення № 141453366, 02.11.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
641/3690/26
Номер документу
141453366
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Провадження № 2/641/2925/2026Справа № 641/3690/26РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Колєсніченко В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Бороденко К.О.

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України про визнання батьківства та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

21.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бороденко Ксенія Олександрівна, яка діє на підставі доручення Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 08.04.2026 № 5-20-2026-000452 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Міністерство оборони України, про визнання батьківства, в якій просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести до актового запису про народження дитини № 565, складеного 13.07.2012 Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, зміни, а саме: у графі «прізвище» дитини замість « ОСОБА_5 » записати « ОСОБА_6 », у графі «батько» відомості « ОСОБА_7 , громадянин України» змінити на « ОСОБА_3 , громадянин України», інші відомості залишити без змін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13.07.2012 Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Оскільки шлюб між батьками дитини зареєстровано не було, а спільна заява матері та батька про визнання батьківства не подавалася, відомості про батька дитини внесено до актового запису за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00010766080 від 13.07.2012. Після народження дитини сторони проживали окремо, однак відповідач визнавав дитину своєю донькою, спілкувався з нею, проте постійної участі у її вихованні не брав та матеріальної допомоги на її утримання не надавав. Відповідач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Сповіщенням сім`ї від 09.02.2023 № 009/02 матір відповідача ОСОБА_2 повідомлено, що її син ОСОБА_3 зник безвісти 04.02.2023 після бойового зіткнення зі збройними силами російської федерації на вогневій позиції поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області. З огляду на зникнення відповідача оформлення батьківства шляхом подання спільної заяви батьків до органу державної реєстрації актів цивільного стану є неможливим, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду. Бабуся дитини по батьківській лінії ОСОБА_2 не заперечувала проти проведення дослідження ДНК для підтвердження кровного споріднення, тому разом із позовною заявою подано клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи.

23.06.2026 до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач, окрім вимог про визнання батьківства, просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Вимоги в цій частині обґрунтовано тим, що відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, однак відповідач участі в утриманні доньки не бере. У додаткових поясненнях від 29.06.2026 представник позивача просила не зупиняти провадження у справі у зв`язку з перебуванням відповідача у складі військового формування, оскільки зупинення провадження у справі, предметом якої є, зокрема, стягнення аліментів, суперечитиме найкращим інтересам дитини, посилаючись на пункт 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2024 у справі № 317/3364/21 та у справі № 557/1226/23.

24.07.2026 представник позивача подала заяву про зміну предмета позову, в якій просила не змінювати прізвище дитини та залишити її прізвище « ОСОБА_5 », а в іншій частині позовні вимоги залишила без змін. Заяву мотивовано тим, що на прізвище « ОСОБА_5 » оформлені всі документи дитини, під цим прізвищем її знають друзі та знайомі, ні позивач, ні сама дитина не бажають змінювати прізвище, а оновлення документів потребуватиме тривалого часу. Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків, а за наявності у батьків різних прізвищ визначається за їхньою згодою, при цьому закон не містить прямої вказівки на обов`язкову зміну прізвища дитини у разі визнання батьківства.

Виклад позиції відповідача та третіх осіб

Відповідач ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву не подав, у судові засідання не з`являвся, оскільки з 04.02.2023 вважається зниклим безвісти під час виконання бойових завдань.

Третя особа ОСОБА_2 в судових засіданнях пояснила, що відповідач ОСОБА_3 є її сином, а ОСОБА_4 є її онукою та донькою її сина, разом із позивачем вона брала участь у молекулярно-генетичному дослідженні, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Третя особа Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України 01.09.2026 через підсистему «Електронний суд» надала письмові пояснення, у яких повідомила, що ОСОБА_3 з 26.04.2022 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаду стрільця 1-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону (з охорони та оборони об`єктів державного значення) та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. За фактом зникнення солдата ОСОБА_3 проведено службове розслідування, висновок якого затверджено командиром військової частини 08.12.2025, за результатами якого встановлено, що поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області під час виконання бойових завдань зі стримування військової агресії Російської Федерації солдат ОСОБА_3 безвісти зник. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 04.02.2023 № 35 солдат ОСОБА_3 вважається безвісти зниклим з 04.02.2023. Іншою інформацією щодо обставин, які є предметом розгляду у справі, військова частина не володіє, не заперечує проти ухвалення рішення за результатами всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, а єдиним її інтересом є забезпечення ухвалення законного та обґрунтованого рішення і захист прав та законних інтересів ОСОБА_3 і членів його сім`ї. У заявах від 01.09.2026 та від 05.10.2026 представник військової частини ОСОБА_8 просила розглядати справу за відсутності представника третьої особи, зазначивши, що правова позиція військової частини залишається незмінною, а рішення просила ухвалити на розсуд суду.

Третя особа Головне управління Національної гвардії України у заяві від 23.07.2026, поданій представником ОСОБА_9 , повідомило, що в Головному управлінні Національної гвардії України відсутні відомості, які б підтверджували чи спростовували факт, що є предметом спору, та просило розглядати справу без участі свого представника.

Третя особа Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції пояснень щодо позову не надав, свого представника в судові засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином через підсистему «Електронний суд».

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 27.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

23.06.2026 до суду надійшла уточнена позовна заява, якою доповнено позовні вимоги вимогою про стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 14.07.2026 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Головне управління Національної гвардії України. Виключено Міністерство оборони України зі складу учасників справи.

24.07.2026 від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, якою позивач відмовилася від вимоги про зміну прізвища дитини.

06.10.2026 представник позивача подала клопотання про долучення до матеріалів справи висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 14.09.2026 № 56120, отриманого позивачем та третьою особою ОСОБА_2 після відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, третя особа ОСОБА_2 не заперечувала проти закриття підготовчого провадження та задоволення позову. Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Національної гвардії України, суд врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.06.2026 у справі № 699/1569/25, відповідно до якого зупинення провадження у справах, що стосуються захисту права дитини на утримання, суперечить принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, та дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження.

Ухвалою суду від 15.10.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 02.11.2026.

Відповідач ОСОБА_3 , місце перебування якого невідоме, повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, а також за останнім відомим місцем його реєстрації.

У судовому засіданні 02.11.2026 позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бороденко К.О. позовні вимоги з урахуванням уточнень та зміни предмета позову підтримали, просили їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, проти їх задоволення не заперечувала.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, представники військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України в наданих до суду заявах просили розглядати справу за їх відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13.07.2012 Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові, про що 13.07.2012 складено відповідний актовий запис № 565. Батьками дитини записано: батько ОСОБА_7 , громадянин України, мати ОСОБА_1 , громадянка України.

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України від 13.07.2012 № 00010766080 відомості про батька ОСОБА_4 в актовому записі про народження № 565 від 13.07.2012 записані за вказівкою матері згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України.

Згідно зі сповіщенням сім`ї від 09.02.2023 № 009/02, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_2 , її син, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кулеметник 1 відділення 1 стрілецького взводу 7 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону, зник безвісти 04.02.2023 після бойового зіткнення зі збройними силами російських загарбників на вогневій позиції поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області.

З письмових пояснень військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.09.2026 вбачається, що ОСОБА_3 з 26.04.2022 проходив військову службу у цій військовій частині та на підставі наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 04.02.2023 № 35 вважається безвісти зниклим з 04.02.2023, а висновком службового розслідування, затвердженим 08.12.2025, встановлено, що він зник безвісти поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області під час виконання бойових завдань.

Відомостей про оголошення ОСОБА_3 померлим у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 14.09.2026 № 56120, проведеного медико-генетичним центром ТОВ «МАМА ПАПА» (м. Київ), ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю біологічного батька, тобто біологічною бабусею дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 99,99992 %.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 51 Конституції України, частин другої, третьої статті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, яка забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

У всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (пункт 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини). Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (пункт 1 статті 7 Конвенції ООН про права дитини).

Згідно зі статтею 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 122 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України (частини перша четверта статті 128 СК України).

У статті 130 СК України передбачено, що заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Отже, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства та з позовом про визнання батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері. Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У постановах Верховного Суду: від 20 вересня 2024 року в справі № 183/2690/21, від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц, зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування а такій категорії справ. Доказами а такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Зазначений правовий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду: від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року у справі № 205/5698/21 та іншими.

Суд зауважує, що стаття 130 СК України, яка передбачає встановлення факту батьківства за рішенням суду, застосовується лише у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини.

В даному випадку відповідач ОСОБА_3 вважається зниклим безвісти за особливих обставин, у встановленому законом порядку померлим не оголошувався, а тому спірні правовідносини регулюються саме статтею 128 СК України.

З огляду на те, що запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України, а позов пред`явлено матір`ю дитини, передбачені частинами третьою, четвертою статті 128 СК України умови для пред`явлення такого позову дотримано.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, а його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34, від 07.05.2009). Аналогічна правова позиція щодо значення висновку судово-генетичної експертизи у справах про походження дитини висловлена у постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 676/1200/20.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 89 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина перша статті 82 ЦПК України).

Оскільки відповідач зник безвісти, відібрання у нього біологічних зразків та проведення прямого дослідження спорідненості між ним і дитиною є неможливим. За таких обставин походження дитини від відповідача досліджено шляхом встановлення спорідненості дитини з його матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 14.09.2026 № 56120 ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю біологічного батька, тобто біологічною бабусею дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 99,99992 %. Суд оцінює цей висновок як належний та допустимий доказ, який не спростований іншими учасниками справи та узгоджується з іншими доказами у справі.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивачки та третьої особи, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.

Щодо внесення змін до актового запису про народження,суд зазначає таке.

На підставі рішення суду про визнання батьківства орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження (стаття 134 СК України). Рішення суду про визнання батьківства, в якому зазначено про внесення змін до актового запису цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5.

Оскільки ім`я та по батькові батька дитини в актовому записі про народження № 565 від 13.07.2012 записано « ОСОБА_10 », що відповідає імені та по батькові відповідача, а прізвище батька записано за прізвищем матері « ОСОБА_5 » відповідно до частини першої статті 135 СК України, у зв`язку з визнанням батьківства до актового запису підлягають внесенню зміни лише щодо прізвища батька дитини « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », із залишенням без змін імені, по батькові та громадянства батька.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. З огляду на заяву позивача про зміну предмета позову від 24.07.2026, якою вона відмовилася від вимоги про зміну прізвища дитини, та на викладену в ній позицію про те, що дитина, яка досягла чотирнадцяти років, не бажає змінювати прізвище, питання про зміну прізвища дитини судом не вирішується, і прізвище дитини « ОСОБА_5 » залишається без змін.

Щодо вимог позову про стягнення аліментів, суд зазначає таке.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина перша статті 180 СК України). Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (пункти 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК України). Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України). Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (частина перша статті 191 СК України).

Судом встановлено, що дитина проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, відповідач участі в утриманні доньки не бере. Перебування відповідача на військовій службі та його статус зниклого безвісти за особливих обставин не звільняють його від передбаченого законом обов`язку утримувати дитину, а право дитини на утримання не може бути обмежене у зв`язку з такими обставинами. Відомостей про наявність у відповідача інших дітей або непрацездатних осіб, яких він зобов`язаний утримувати, матеріали справи не містять.

Враховуючи вік дитини та її потреби, обов`язок обох батьків утримувати дитину, а також відсутність доказів, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому розмірі, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення вимоги про стягнення аліментів, тобто з 23.06.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги про визнання батьківства задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягуються з другої сторони в дохід держави пропорційно задоволеній чи відхиленій частині вимог. Тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1 331,20 грн.

Інших судових витрат учасниками справи не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 7682, 89, 141, 258, 259, 263265, 268, 354, 430 ЦПК України, статтями 121, 125, 128, 134, 135, 180183, 191 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України про визнання батьківства та стягнення аліментів задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , № 565 від 13 липня 2012 року, складеного Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, а саме: у відомостях про батька дитини змінити прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », залишивши ім`я « ОСОБА_11 », по батькові « ОСОБА_12 » та громадянство «громадянин України» без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з 23 червня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви про визнання батьківства в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 (двадять) коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за подання позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 (двадять) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Третя особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: 61001, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 11, код ЄДРПОУ 41403982.

Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 .

Третя особа: Головне управління Національної гвардії України, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 08803498.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2026.

Суддя Г.В.Кожихова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141453366 ?

Документ № 141453366 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141453366 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141453366 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141453366, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Судове рішення № 141453366, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141453366 відноситься до справи № 641/3690/26

Це рішення відноситься до справи № 641/3690/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141453360
Наступний документ : 141453368