Рішення № 141453274, 11.11.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
621/2566/26
Номер документу
141453274
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 621/2566/26

Провадження № 2/621/2198/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання Сумцова С. О.,

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Доценко Н. В.,

відповідач 1 ОСОБА_2 ,

відповідач 2 Зміївська територіальна громада в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області,

представник відповідача 2 Заможська К. В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи цивільну справу за позовною за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про встановлення фактів, що мають юридичні значення та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

13.07.2026 адвокат Доценко Н. В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3 через підсистему "Електронний суд", звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, з наступними вимогами:

- встановити факт непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 2011 року і до дня смерті ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на одну третю частку квартири АДРЕСА_3 , що належить спадкодавцю на праві приватної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.05.1999 виданого згідно розпорядження (наказом) від 03.05.1999 № 70;

- визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 8,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) з земель, які перебувають в колективній власності КСП "Зміївський", розташованого за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Пролетарське, що належить спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.07.2014 посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Кожушною Л. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1475.

На обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відкрилася спадщина до складу якої увійшли: 1/3 частка квартири АДРЕСА_3 , що належала померлій на праві приватної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.05.1999 виданого згідно розпорядження (наказом) від 03.05.1999 № 70; право на земельну частку (пай) розміром 8,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) з земель, які перебувають в колективній власності КСП "Зміївський", розташованого за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Пролетарське, що належала померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.07.2014 посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Кожушною Л. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1475.

ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею станом на день її смерті за вказаною адресою також був зареєстрований її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 хоча й не був зареєстрований за однією адресою з матір`ю ОСОБА_4 , але з 2011 року разом із дружиною постійно проживали разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки остання за станом здоров`я потребувала стороннього догляду та піклування.

Водночас, відповідач ОСОБА_2 хоча й був зареєстрований разом з матір`ю ОСОБА_4 , з 2005 року за вказаною адресою не проживав, так як виїхав за межі України, а саме до Російської Федерації, де створив сім`ю та обірвав будь-які зв`язки з матір`ю.

Після смерті матері ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 , з метою оформлення свої спадкових прав звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Зміївської державної нотаріальної контори від 03.07.2026 ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском строку встановленого для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_5 пропустив строк звернення з заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що він спадщину після смерті матері прийняв, шляхом проживання на день її смерті з нею за однією адресою.

Разом з тим, як виявилося спадщину після матері ОСОБА_4 фактом реєстрації за однією адресою з померлою, прийняв син ОСОБА_6 , хоча останній фактично з померлою не проживав та заяви до нотаріуса про прийняття спадщини не подавав.

За таких умов, на теперішній час позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_4 , який фактично, постійно проживав з останньою за однією адресою, в тому числі й на дату її смерті, проте, позбавлений можливості в нотаріальному порядку вирішити питання щодо спадкування спадкового майна через те, що інший син спадкодавиці (відповіда у справі) був зареєстрований з нею за однією адресою на день її смерті.

Вказана обставина стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Автоматизованою системою документообігу 13.07.2026 суду для розгляду справи визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Вельможну І. В.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 04 серпня 2026 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання на 24.08.2026, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

18.08.2026 від Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області на виконання ухвали суду від 04.08.2026 в частині витребування доказів надійшов лист з Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.08.2026 задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено підготовче засідання.

26.08.2026 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла витребувана інформація.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2026.

23.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 судове засідання відкладено до 11.11.2026.

11.11.2026 належним чином повідомленні учасники справи на судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Доценко Н. В. до канцелярії суду надала заяву, відповідно до якої просила проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника, на задоволенні позовних вимог наполягала, з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_7 повторно у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на його адресу зареєстрованого місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки ОСОБА_2 не повідомив, відзив на позов не надав, будь-яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник Зміївської міської ради Чугуївського районку Харківської області Заможська К. В. до канцелярії суду надала заяву, відповідно до якої просила проводити розгляд справи за відсутності представника Зміївської міської ради за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до частини 3 статі 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача ОСОБА_2 , який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, разом з тим представник відповідача Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області висловив свою позицію щодо суті спору шляхом надання відповідної заяви, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних у відповідністю з частиною 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого заочного рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірним є право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 до складу якої входить: 1/3 частка квартири АДРЕСА_3 ; право на земельну частку (пай) розміром 8,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) з земель, які перебувають в колективній власності КСП "Зміївський", розташованого за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Пролетарське.

Для вирішення цього спору позивачеві необхідно встановити факти непроживання спадкоємця разом зі спадкодавцем (відповідачем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, неприйняття спадщини відповідачем ОСОБА_2 після померлої матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2011 року та до часу смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Отже, вимога позивача про встановлення факту, що має юридичне значення у позовному провадженні має бути взаємопов`язаною з вимогою про право цивільне для їх вирішення в одній справі.

Встановлення юридичного факту в позовному провадженні без вирішення спору по суті, є неможливим.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №464/1107/21.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 11, 78).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30.10.2017 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 12).

Даними копій Свідоцтва про право власності на житло виданого органом приватизації Зміївським МДПТІ 10.05.1999 згідно розпорядження (наказом) від 03.05.1999 № 70 та зареєстрованого у реєстрову книгу № 2-86, вбачається що квартира АДРЕСА_4 на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 (а. с. 13).

Згідно копій Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0280521 виданого 18.04.2000, Свідоцтва про право на Спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною 10.07.2014, та зареєстрованого в реєстрі за № 1474, ОСОБА_4 належить право на земельну частку (пай), розміром 8,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) з земель які перебувають в колективній власності КСП "Зміївський", розташованого за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Пролетарське (а. с. 15, 16)

Згідно інформації наданої за підписом голови Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Голоднікова П. № 01-14/2357 від 24.06.2026, за відомостями будинкової книги села Водяхівка, разом з померлою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 19, 48).

З копії акту обстеження складеного 08.07.2026 депутатом Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Заярним П. М., в присутності свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею з 2011 року проживав також її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та його дружина. Інші діти, зокрема син ОСОБА_2 , за вказаною адресою не проживав, виїхав до росії ще в 2005 році та не навідувався до своєї матері (а. с. 23).

З копії спадкової справи № 254/2021 наданої завідувачем Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області на виконання ухвали суду від 04.08.2026, вбачається що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заведена на підстав претензії кредитора Зміївського РРСЦ ПрАТ "Харківенергозбут " борг спадкодавця перед кредитором складає 674 грн 701 коп. (а. с. 42-50).

На підставі зазначених вище доводів позивача ОСОБА_1 викладених у позовній заяві та доводів його представника ОСОБА_12 , проти чого заперечень відповідачі, зокрема й відповідач ОСОБА_2 не подали, в сукупності з відомостями, які містяться у зазначених вище письмових доказах, суд дійшов висновку про доведеність факту непроживання ОСОБА_2 , починаючи з 2005 року, разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , станом на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а також факт постійного проживання з 2011 року позивача ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , станом на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вищевказаною адресою.

Також, факт непроживання відповідача ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за відсутності заяви про прийняття спадщини, є підставою вважати відповідача таким, що спадщину не прийняла.

Оскільки від встановлення цих фактів залежить вирішення спору про право на спадщину за законом, позивач мав підстави звертатися з такою заявою у порядку позовного провадження.

Встановлення цих фактів має юридичне значення для позивача, а підтвердити їх іншим шляхом він не має можливості, тому вимоги позову про встановлення фактів є обґрунтованими, а факти є встановленими під час судового розгляду.

Водночас, суд зазначає, що відсутні підстави для зазначення в резолютивній частині рішення вказівки на встановлення фактів непроживання відповідача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини, а ці факти розглядаються судом як обставини, що підлягають доказуванню під час вирішення по суті спору щодо права на спадщину.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідністю зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до п. п. 4.15, 4.16 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Позивачем надано докази, якими підтверджується, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_2 не прийняв спадщину, оскільки не проживав разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , а також не подавав заяв до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері, разом з тим, позивачем належними та допустимими доказами доведено факт його постійного проживання разом з спадкодавцем матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі й станом на дату смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням зазначеного висновку, стороною позивача доведено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , спадщину прийняв позивач ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Разом з тим, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері через реєстрацію місця проживання відповідача разом зі спадкодавцем на час його смерті, а обставини його фактичного непроживання зі спадкодавцем підлягають доказуванню під час вирішення цього спору.

Позивачем також надано докази того, що він проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

За таких обставин, оскільки стороною позивача надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження обставин, викладених на обґрунтування позову, відповідачі проти позову заперечень не подали, у справі є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Оскільки позивач у заяві по суті не вимагав відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 , що належить спадкодавцю на праві приватної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.05.1999 виданого згідно розпорядження (наказом) від 03.05.1999 № 70, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 8,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) з земель, які перебувають в колективній власності КСП "Зміївський", розташованого за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Пролетарське, що належить спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.07.2014 посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Кожушною Л. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1475, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 11.11.2026.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач 1 ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 .

Відповідач 2 - Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, адреса місцезнаходження: вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ: 04058674.

Головуючий:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141453274 ?

Документ № 141453274 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141453274 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141453274 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141453274 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141453274, Зміївський районний суд Харківської області

Судове рішення № 141453274, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141453274 відноситься до справи № 621/2566/26

Це рішення відноситься до справи № 621/2566/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141453273
Наступний документ : 141453275