Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 639/4989/26
Провадження № 2/621/2165/26
РІШЕННЯ
Іменем України
03 листопада 2026 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючий суддя Вельможна І. В.,
секретар судового засідання Сумцова С. О.,
позивач Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: вул. Чернишевська, буд. 55, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 26489104, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
представник позивача Мірошніченко О. С.,
відповідач 1 ОСОБА_2 ,
представник відповідача 2 Куляшова Г. С.,
за участі: прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Колот Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
у с т а н о в и в :
05.06.2026 від директора Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з наступними вимогами: відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення батьківських прав; стягнути з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів її доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову до суду та до досягнення повноліття; стягнути з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову до суду та до досягнення повноліття; стягнути з відповідачів судовий збір пов`язаний із розглядом справи.
На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебувають.
За час спільного проживання у них народилася дитина: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.06.2024.
Наразі батько дитини мешкає окремо, вихованням дитини та її утриманням не займається.
Робота із соціального захисту дітей родини Самойліченко здійснюється Службою у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - ССД по Основ`янському району) відповідно до місця проживання родини.
У поле зору ССД по Основ`янському району вперше родина потрапила 01.06.2026, згідно з інформацією Комунального некомерційного підприємства «Центр сімейної медицини № 2» Харківської міської ради щодо залишення матір`ю дитини на самоті, невиконання в повному обсязі рекомендацій лікарів. З метою перевірки обставин, викладених в листі Комунального некомерційного підприємства «Центр сімейної медицини № 2» Харківської міської ради, 01.06.2026 було відвідано родину ОСОБА_4 .
На момент відвідування було виявлено, що дитина мешкає у аварійному житлі з антисанітарними умовами, в будинку брудно, неприбрано, по підлозі розкидані сміття та побутові речі, у житлі присутній стійкий неприємний запах, у тому числі, від залишених в кімнаті недопалків, присутній запах газу та тютюнопаління, мінімум продуктів харчування, дитина має доступ до електроприладів, на ліжку, де на момент відвідування спала дитина, білизна брудна, на простирадлі знаходився пісок, на ліжку також знаходився подовжувач, під`єднаний до електромережі, будинок аварійний, потребує ремонту, готової до споживання їжі мінімальна кількість.
Матері дитини неодноразово робилися зауваження щодо необхідності підтримання санітарного стану житла, необхідності створити належні умови для проживання дитини, неприпустимості залишати дитину саму та проходити необхідні медичні обстеження, на які остання не реагувала.
На підставі виявленого, у відношенні малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, яким визначено рівень безпеки дитини, як «дуже небезпечно» та складено протокол тимчасового вилучення дитини із небезпечного середовища, на підставі чого його було доставлено до КНП «Міська клінічна лікарня № 13» Харківської міської ради.
Посадовою особою ССД по Основ`янському району, фахівцем відділу соціальної роботи по Основ`янському району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», інспектором СЮП ХРУП № 1 проведено профілактично-роз`яснювальну бесіду. Мати дитини, ОСОБА_2 , повідомила, що мешкає разом із дитиною в будинку, який належить бабусі дитини з боку батька, проживати за місцем реєстрації не бажає, у зв`язку із проживанням там родички із психічним захворюванням, привести житло у належний санітарний стан не встигає, у зв`язку із тим, що її дитина - гіперактивна.
На виконання вимог п. 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (далі - Порядок № 866) спеціалісти ССД по Основ`янському району склали акти проведення оцінки рівня безпеки дитини, за результатами якого рівень безпеки дитини визначено як «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання їх у батьків.
Таким чином, через наявну реальну загрозу життю та здоров`ю дитини, на підставі протоколу тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища та актів проведення оцінки рівня безпеки дитини від 01.06.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було негайно вилучено з небезпечного середовища та госпіталізовано до комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 13» Харківської міської ради для обстеження/лікування, де він перебуває на даний час.
Питання про негайне відібрання дитини у батьків 01.06.2026 було винесено на розгляд Комісії із захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради.
Після вилучення дитини, ОСОБА_2 з`явилася до ССД по Основ`янському району 02.06.2026 з питання її повернення на виховання та спільне проживання. З жінкою було проведено спілкування, надано роз`яснення чинного законодавства, попереджено про відповідальність за життя та здоров`я дитини.
Враховуючи, що вік дитини не надає можливості захистити власні права, є підстави для представництва органами опіки та піклування її інтересів у суді.
Новобаварським районним судом м. Харкова отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача у порядку, передбаченому частинами 6, 7 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, згідно даними відповіді № 2859866 від 09.06.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 (а. с. 39).
Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 10.06.2026 цивільну справу направлено за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області та 07.07.2026 справа надійшла до канцелярії суду.
Автоматизованою системою документообігу суду 07.07.2026 для розгляду справи визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Вельможну І. В.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.08.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в залі суду на 27.08.2026.
27.08.2026 за заявами відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , підготовче судове засідання було відкладено на 29.09.2026.
22.09.2026 представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Куляшова Г. С. подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила відмовити в задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_3 та передати дитину батькові відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України.
На обґрунтування відзиву зазначила, що ОСОБА_3 брав постійну фактичну участь у забезпеченні потреб дитини, відвідував дитину, матеріально підтримував та намагався покращувати побутові умови. Таким чином, поведінка відповідача не свідчить про самоусунення від виконання батьківських обов`язків, а навпаки про його постійну фактичну участь у забезпеченні потреб дитини.
Разом з тим, представник відповідача зазначає, що відповідно до змісту позовних вимог, вбачається що в даному випадку позивач фактично ототожнює обставини, що виникли за місцем проживання матері, з поведінкою батька. Однак, жодних доказів того, що ОСОБА_3 застосовував насильство до дитини, жорстоко поводився з нею, залишав дитину без догляду, не забезпечував її харчуванням, відмовлявся від матеріального забезпечення, зловживав алкоголем чи наркотичними засобами; створював загрозу життю або здоров`ю дитини позивачем не наведено.
29.09.2026 за заявою представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Куляшової Г. С. підготовче судове засідання відкладено на 16.10.2026.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2026.
Представник позивача ОСОБА_5 під час судового розгляду позовні вимоги підтримала частково, а саме просила задовольнити позов у частині відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з матері ОСОБА_2 , стосовно батька ОСОБА_3 покладалась на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала обставини, на які позивач посилався в обґрунтування позову. Водночас, зазначила, що має скрутні особисті та сімейні обставини. Не заперечувала щодо залишення дитини з батьком, поки вона не вирішить питання з житлом.
Представник відповідача ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення позовних вимог, повідомила, що станом на дату розгляду справи малолітній ОСОБА_1 був переданий та вже понад 2 місяці перебуває в родині батька, про що не заперечувалось й представником позивача.
Прокурор Колот Н. М. просила позов задовольнити частково, а саме в частині відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з матері дитини ОСОБА_2 .
Вислухавши думки представника позивача, представника відповідача, відповідача, прокурора, дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 підтверджується, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 15).
Даними довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 3а6е83b2-165t-4fd0-f306-8e5893240120 від 01.06.2026, підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 24).
Разом з тим, даними відповіді № 2859866 від 09.06.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 (а. с. 39).
Згідно з рапортом директора Комунального некомерційного підприємства «Центр сімейної медицини № 2» Харківської міської ради № 170/0/989-26 від 29.05.2026, стало відомо, що ОСОБА_2 , мати дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишає свою малолітню дитину без нагляду. Родина мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Додатково повідомлено, що зі слів медичних працівників, за період перебування під наглядом лікувального закладу, мати виконувала рекомендації лікарів не в повному обсязі, з`являлася на прийом вчасно після декількох запрошень медичних працівників, на планові профілактичні прийоми не з`являлась, дитина вакцинована з порушенням календаря профілактичних щеплень (а. с. 12).
Із копій акта проведення оцінки рівня безпеки дитини та акта обстеження умов проживання від 01.06.2026 вбачається, що рівень безпеки дитини, як «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання її у батьків, а саме у матері ОСОБА_2 (а. с. 17-21, 23).
Також, судом досліджені фотознімки з місця проживання малолітнього ОСОБА_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 (а. с. 25-35).
Даними витягу з протоколу засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради № 16 від 01.06.2026 ухвалено просити Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради прийняти рішення про негайне відібрання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з рішенням Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради № 28 від 01.06.2026 прийнято рішення про негайне відібрання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Службі у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради здійснити заходи щодо тимчасового влаштування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 24).
Відповідно до копії протоколу тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища малолітнього ОСОБА_1 було тимчасового вилучено з небезпечного середовища за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 22).
Так, в позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача, зазначила, що після тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища, малолітнього ОСОБА_1 було госпіталізовано до комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 13» Харківської міської ради для обстеження/лікування, де він і перебував на час подачі позовної заяви.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до статті 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Пунктами 2-5 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Відповідно до статті 170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.
Отож, беручи до уваги вищевикладене, суд погоджується з аргументами представника позивача в частині доведеності наявності обставин свідомого та умисного ухилення матері ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, забезпечення безпечних умов життя, саме на час ухвалення рішення, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а відтак, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині відібрання від матері малолітнього сина ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав.
Одночасно, суд не вбачає достатніх підстав для висновку про свідоме та умисне ухилення відповідачем ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків, з огляду на наступне.
Так, після відібрання малолітнього ОСОБА_1 та направлення його до закладу охорони здоров`я, в подальшому він переданий батькові ОСОБА_3 та на час розгляду позовної заяви проживає в його родині, що не спростовувалося та не заперечувалося іншими учасниками провадження.
Суд звертає увагу, що значна частина доказів, на які покликається позивач, стосується фактично обставин, що виникли за місцем проживання матері, які не пов`язані з поведінкою батька та не відображают ситуацію, яка має місце на даний час.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження свідомого та умисного ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини саме на час ухвалення рішення.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 170 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
У відповідністю з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відібрання дітей від матері не звільняє від обов`язку по їх утриманню.
За таких обставин, вимога про визначення аліментів є обґрунтованою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позовну заяву задовольнити частково.
Відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь малолітньої дитини ОСОБА_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подання позовної заяви 05.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) у розмірі 6 656 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: вул. Чернишевська, буд. 55, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 26489104.
Відповідач 1 ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , адреса місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Відповідач 2 ОСОБА_3 , АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Головуючий:
Судове рішення № 141453269, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/4989/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: