Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/8028/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
за участі секретаря судового засідання Боті О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Управління служби безпеки України в Закарпатській області, третя особа Закарпатська обласна прокуратура про звільнення майна з-під арешту
встановив:
01.06.2026 ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Чорнея М.Й., звернувся до суду із позовом до ГУНП в Закарпатській області, УСБУ в Закарпатській області, третя особа Закарпатська обласна прокуратура, в якому просив суд усунути перешкоди у здійсненні права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування обтяжень у вигляді арештів нерухомого майна, а саме: реєстраційний номер обтяження 6186902, зареєстрований 07.12.2007 на підставі листа № 4168 від 07.12.2007 Управління по боротьбі з організованою злочинністю в Закарпатській області; реєстраційний номер обтяження 6199993, зареєстрований 11.12.2007 на підставі постанови слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області від 10.12.2007 та стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що арешти на квартиру були накладені у межах кримінальної справи № 1-82/11, яка розглядалася Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області. 11.07.2013 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області постановив вирок у кримінальній справі № 1-82/11 щодо ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України. Вирок набрав законної сили. У вироку питання про скасування арештів його квартири не вирішено. Квартира, що йому належить, вироком не конфіскована. Станом на день звернення до суду зазначені арешти залишаються чинними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не мають актуальної правової та процесуальної мети, а також перешкоджають йому вільно володіти, користуватися і розпоряджатися належною йому квартирою. За таких обставин подальше існування арештів створює перешкоди у здійсненні права власності позивача та підлягає припиненню шляхом звільнення майна з-під арешту. З огляду на викладене звертається дот суду із цим позовом.
27.07.2026 до суду надійшов відзив від ГУНП в Закарпатській області, в якому представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 з тих підстав, що вирішення питання щодо зняття арешту в даному випадку повинно здійснюватися за правилами кримінального судочинства.
29.07.2026 від представника позивача адвоката Чорнея М.Й. надійшла відповідь на відзив ГУНП в Закарпатській області, в якій він просив доводи відзиву ГУНП в Закарпатській області відхилити, як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі з тих підстав, що з моменту реєстрації спірних арештів минуло понад 18 років, а з моменту постановлення вироку - понад 13 років. Відповідачем не надано доказів: існування кримінального провадження, яке продовжує розслідуватися; невиконаного вироку в частині конфіскації саме спірної квартири; невиконаного цивільного позову, забезпеченого спірною квартирою; визнання квартири речовим доказом, який підлягає подальшому зберіганню; належності квартири засудженому; припинення права власності позивача; іншої чинної правової або процесуальної підстави для подальшого обмеження права власності позивача. Наявне посилання на те, що суд під час постановлення вироку у 2013 році повинен був вирішити питання щодо арештованого майна. Однак невирішення відповідного питання у вироку не може саме по собі створити нову безстрокову правову підставу для обмеження права власності особи, яка не була притягнута до кримінальної відповідальності та набула право власності до накладення арештів. Обставина, що уповноважений орган або суд своєчасно не вирішив питання про скасування заходу забезпечення кримінальної справи, не повинна покладати на власника майна необмежений у часі тягар та позбавляти його ефективного способу захисту.
30.07.2026 від УСБУ в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі з тих підстав, що долучені до позовної заяви документи в повній мірі не дають відповідь на питання, у зв`язку з чим відбулось обтяження спірного майна (наприклад, якщо дана квартира була об`єктом злочинних дій і визнавалась речовим доказом), то і застосовувати приведені в позові позивачем висновки про можливість відновлення права власності в порядку цивільного судочинства є передчасним.
10.09.2026 від представника Закарпатської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення, у яких він просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю з тих підстав, що у відповідачів по справі - ГУНП в Закарпатській області та УСБУ у Закарпатській області відсутні повноваження щодо зняття арешту з майна позивача, тому вони є неналежними відповідачами у даній справі.
11.09.2026 від представника позивача адвоката Чорнея М.Й. надійшли додаткові пояснення щодо письмових заперечень Закарпатської обласної прокуратури від 10.09.2026 в яких він стверджує, що ГУНП в Закарпатській області та УСБУ в Закарпатській області є належними відповідачами у цій цивільній справі, ОСОБА_1 набув право власності на квартиру до накладення арештів і не був особою, щодо якої здійснювалося кримінальне переслідування, не вирішення питання про арешт відповідним державним органом або судом у минулому не може саме по собі створювати безстрокову самостійну правову підставу для обмеження права власності особи.
В судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак на адресу суду 12.10.2026 від представника позивача адвоката Чорнея М.Й. надійшла заява, згідно якої він просив суд розглянути справу в його відсутність. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні 12.10.2026 представники відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 12.10.2026 представник третьої особи Роман М.С. просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд вислухавши представників відповідачів та представника третьої особи, дослідивши надані докази вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно договору купівлі-продажу від 26.10.2007, ОСОБА_2 (продавець) продав ОСОБА_1 (покупцю), квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за 15165,00 гривень. Даний договір внесено в Державний реєстр правочинів 26.10.2007 під №4849778 та надано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16724479, згідно якого ОСОБА_1 є власником вищевказаної квартири.
Згідно інформаційної довідки №333222390 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 .
Відповідно до відповіді №58/16-ч-147/1469/25 від 05.05.26 УСБУ в Закарпатській області на запит адвоката арешт на майно накладено постановою слідчого б/н від 10.12.2007, а досудове розслідування здійснювали слідчі іншого органу, а не УСБУ в Закарпатській області.
Згідно відповіді №66555-2026 від 06.05.2026 ГУНП в Закарпатській області на запит адвоката щодо арешту на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , кримінальна справа, в рамках якої накладено арешт, направлена до суду для розгляду по суті. Роз`яснено право звернутись до суду, який постановив вирок, право звернутись із питанням про скасування арешту.
Із вироку Ужгородського міськрайонного суду від 11.07.2013 року у справі №1-82/11 провадження 1/308/12/13 видно, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч.4 ст.190 КК України. Один із епізодів злочинної діяльності, за які було засуджено ОСОБА_2 , полягав в наступному: «Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 діючи в складі створеної ОСОБА_6 організованої злочинної групи, умисно, незаконно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, повторно, діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи квартирою АДРЕСА_2 , яка належала станом на 22 жовтня 2007 року на праві індивідуальної власності ОСОБА_8 , за наступних обставин. Так, 21 жовтня 2007 року, ОСОБА_6 , умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_2 , достовірно знаючи про те, що в власності ОСОБА_8 знаходиться квартира АДРЕСА_2 і який раніше мав намір провести її обмін на іншу з отриманням доплати при обміні, однак його не влаштувала запропонована ОСОБА_2 , сума доплати в розмірі 3000 доларів США, запропонувала йому провести обмін його квартири на іншу, з отриманням доплати при обміні в сумі 7000 доларів США. ОСОБА_8 погодився на пропозицію ОСОБА_6 щодо обміну квартири, однак спочатку захотів оглянути квартиру, яку йому ОСОБА_6 запропонує на обмін. З метою досягнення своїх злочинних намірів, а саме заволодіння квартирою ОСОБА_8 , приблизно 21-22 жовтня 2007 року ОСОБА_6 через оголошення знайшла ОСОБА_9 , яка здавала однокімнатну квартиру, належну їй та її братові ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , та домовившись з нею про оренду даної квартири строком на три місяці внесла попередню оплату в сумі 600 доларів США. 22 жовтня 2007 року, ОСОБА_6 домовилася про зустріч з ОСОБА_8 , з метою огляду квартири, на яку буде проведений обмін його квартири, та повідомила, що вразі, якщо йому квартира сподобається, то він повинен буде підписати у нотаріуса довіреність, згідно якої він уповноважує її розпоряджатися його квартирою АДРЕСА_2 , як гарант того, що він не змінить своїх намірів щодо обміну своєї квартири і тільки після цього ним буде отримана доплата в сумі 7000 доларів США. ОСОБА_8 повіривши ОСОБА_6 , що в дійсності вона має намір законно провести обмін його квартири, оглянувши приміщення квартири АДРЕСА_4 погодився на запропоновані ОСОБА_6 умови, після чого остання запропонувала йому звернутися до нотаріуса для дачі вищевказаної довіреності, яка буде гарантом їх усної домовленості щодо обміну квартир, на що той також погодився не підозрюючи, що ОСОБА_6 вводить його в оману. Того ж дня, а саме 22 жовтня 2007 року ОСОБА_8 у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В., підписав довіреність, бланк серії ВКА № 784046, якою він уповноважив ОСОБА_6 розпоряджатися його квартирою, та яку посвідчила підписом та печаткою приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В. та зареєструвала в реєстрі під № 3143. З метою доведення своїх злочинних намірів до кінця, а саме заволодіння квартирою ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_2 в той же день, 22 жовтня 2007 року у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Матей Р.І. оформили попередній договір купівлі-продажу, бланк серії ВКА №974710, згідно якого ОСОБА_6 , яка діяла від імені ОСОБА_8 по довіреності, отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10000 доларів США, як нібито завдаток за квартиру ОСОБА_8 , який посвідчила підписом та печаткою приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Матей Р.І. та зареєструвала в реєстрі за № 3247. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_2 , умисно, з метою заволодіння шляхом шахрайства квартирою АДРЕСА_2 , під приводом того, що паспорт громадянина України та довідка про привласнення ідентифікаційного коду, видана на ім`я ОСОБА_8 потрібні для подальшого оформлення його права власності на квартиру АДРЕСА_4 , на приміщення якої нібито буде проводитись обмін належної ОСОБА_8 , станом на 22 жовтня 2007 року квартири АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ужгороді незаконно заволоділи паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 27 жовтня 1998 року на ім`я ОСОБА_8 та довідкою про привласнення йому ідентифікаційного коду, чим спричинили йому моральних збитків. Після цього, 23 жовтня 2007 року ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_6 зняли з реєстрації місця проживання ОСОБА_8 , оформивши відповідні документи в КП «ЖРЕР № 4 м. Ужгорода». 24 жовтня 2007 року особа, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , згідно якого ОСОБА_2 нібито купила від ОСОБА_6 зазначену квартиру по ціні 15165 гривень, бланк серії ВКА № 974719, який посвідчений печаткою та підписом приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Матей Р.І. Фактично, зазначений вище попередній договір та договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з метою остаточного заволодіння квартирою та подальшої можливості нею розпоряджатися ОСОБА_2 та введення потерпілого ОСОБА_8 в оману, щоб той не зміг своєчасно виявити вчинення відносно нього злочинних дій з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . В цей же час, ОСОБА_2 звернулася до ріелтора ОСОБА_12 , якій не було відомо, яким шляхом квартира перейшла в власність ОСОБА_2 , з метою продажу кв. АДРЕСА_2 та вже 25 жовтня 2007 року ОСОБА_12 , знайшла покупця сім`ю ОСОБА_1 . 26 жовтня 2007 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_2 найняли вантажний автомобіль та вантажників, та допомогли перевезти речі ОСОБА_8 з його квартири в квартиру АДРЕСА_3 та цього ж дня ОСОБА_2 продав квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу, бланк серії ВКА № 974729, який посвідчений підписом та печаткою приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Матей Р.І. та зареєстрований в реєстрі під № 3303, за 26000 доларів США, однак в договорі купівлі-продажу зазначена була ціна 15165 гривень. Невдовзі, а саме 30 жовтня 2007 року, ОСОБА_8 , усвідомивши, що його ОСОБА_6 ввела в оману з приводу обміну його квартиру на іншу, звернувся в правоохоронні органи з заявою про вчинений відносно нього злочину. Внаслідок вищевказаних злочинних дій, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 заволоділи квартирою АДРЕСА_2 , яка згідно висновку товарознавчої експертизи становила 167000 гривень, чим спричинили ОСОБА_8 значних матеріальних збитків на вказану суму, тобто вчинене в особливих розмірах, та спричинили значних матеріальних збитків на вказану суму ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , які придбали зазначену квартиру без відома того, що вона здобута злочинним шляхом».
Згідно п. 21.1 Постанови Великої Палати Верховного суду від30.06.2020 року по справі № 727/2878/19 було сформовано такий правовий висновок: «Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства».
В даному випадку, кримінальна справа була завершена постановленням судового Вироку від 11.07.2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у порядку, передбаченому КПК 1960 року, а тому, на думку суду, на вказані правовідносини розповсюджуються положення саме цивільно-процесуального законодавства України.
Відтак, якщо арешт майна було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року і при цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, то розгляд справи повинен відбуватися в порядку цивільного судочинства.
В свою чергу при дослідженні доказів судом встановлено, що нерухоме майно, а саме квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно вибула із власності потерпілого ОСОБА_8 , якого ввів в оману засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.07.2013 у кримінальній справі №1-82/11 провадження 1/308/12/13 ОСОБА_2 , який, як встановлено вироком суду, незаконно набув право власності на вищевказану квартиру та в подальшому, відчужив її ОСОБА_1 .
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що наявність накладених арештів на майно порушує його право власності, перешкоджає йому розпорядитися і користуватися належним йому майном. В свою чергу скасування обтяжень у вигляді арештів нерухомого майна дасть змогу відчужити квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , чим беззаперечно будуть порушені права ОСОБА_8 , із власності якого вказана квартира вибула незаконно. Однак, не дивлячись на наявність у ОСОБА_8 процесуального права та матеріального інтересу на участь у вказаній цивільній справі, такий не був залучений позивачем до участі у цивільній справі, розгляд якої позивач просив провести за його відсутності.
Згідно принципу диспозитивності, закріпленому у ст.ст. 13, 51 ЦПК України, суд не має права самостійно (без клопотання позивача) залучити належного відповідача чи співвідповідача. В даному випадку ОСОБА_8 позивачем не залучено до участі у справі та не подано відповідного клопотання про залучення ОСОБА_8 в якості співвідповідача.
Визначення відповідачів - це виключне право позивача. Водночас встановлення належності складу сторін є обов`язком суду. На думку, досліджувані правовідносини вимагають обов`язкової участі в якості співвідповідача, потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , без участі якого неможливо вирішити вказаний спір по суті.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не залучив в якості співвідповідача ОСОБА_8 та не заявив відповідного клопотання, з огляду на те, що суд не має права самостійно цього зробити, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом сторін.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 51, 76, 81, 89, 141, 158, 175, 178, 191, 223, 247, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Управління служби безпеки України в Закарпатській області, третя особа Закарпатська обласна прокуратура про: усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування обтяжень у вигляді арештів нерухомого майна, а саме: реєстраційний номер обтяження 6186902, зареєстрований 07.12.2007 на підставі листа № 4168 від 07.12.2007 Управління по боротьбі з організованою злочинністю в Закарпатській області; реєстраційний номер обтяження 6199993, зареєстрований 11.12.2007 на підставі постанови слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області від 10.12.2007; про стягнення судових витрат, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Судове рішення № 141451082, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/8028/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: