Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 635/1175/25
2/703/2597/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
12 лютого 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 42 518 грн. 28 коп. боргу за кредитними договорами з підстав невиконання їх умов.
В обгрунтування позову зазначило, що 13 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100318673, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 17660 грн 00 коп., з яких заборгованість за основним договором становить 7200 грн 00 коп., за відсотками 8940 грн 00 коп., 1520 грн 00 коп. заборгованість за комісією.
13 січня 2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №219195, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
08 січня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення богів» було укладено договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення богів» набуло право вимоги до відповідача на вказаним кредитним договором в сумі 4128 грн 00 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 2000 грн 00 коп., за відсотками 2128 грн 00 коп.
24 січня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2852609, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
19 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 20730 грн 28 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 4700 грн 00 коп., за відсотками 16030 грн 28 коп.
Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, натомість відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує, кредитні кошти та проценти не сплачує.
За вказаних обставини, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 квітня 2025 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2026 року справу направлено до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 червня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано в АТ «Універсал банк» інформацію по банківській картці ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
У наданому суду відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував. Вказав, що позивач не надав доказів на підтвердження перерахування йому кредитних коштів, а також не надав доказів, що підтверджують належний перехід права вимоги за спірними кредитними договорами. Надані договори факторингу не містять даних про особу боржника, відомостей щодо суми заборгованості, також в тексті договорів не визначено, які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора. Зазначив про неправомірність нарахування комісії по кредиту, оскільки надання кредиту є послугою банку щодо передачі споживачу коштів, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій та платежів є незаконними, а умови кредитного договору щодо стягнення коштів за такі послуги є нікчемними. Відтак просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У наданій суду відповіді на відзив представник позивача зазначив, що кредитні договори між кредитними спілками та відповідачем укладені в електронному вигляді та між сторонами були погоджені їх умови. Зазначені відповідачем підстави для відмови у задоволенні позовних вимог є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
У наданих суду додаткових поясненнях відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів, що підтверджують факт укладення кредитних договорів, перерахування кредитних коштів та належного переходу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
У наданих суду запереченнях на додаткові пояснення представник позивача вказав, що кредитні договори укладені відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та позивачем надані належні докази, що підтверджують факт укладення кредитних договорів, перерахування кредитних коштів та належного переходу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Щодо укладення кредитних договорів.
Судом встановлено, що 13 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100318673 (далі Договір).
Пункт 1.1.Договору, що укладений з відповідачем, чітко передбачено предмет договору позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000.00 грн. у валюті: Українські гривні.
Згідно п.1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 13.01.2022 (строк кредитування).
Пунктом 1.4 Договору визначено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 12.02.2022.
Відповідно до п.1.5 Договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 7520 грн. в грошовому виразі та 317,286.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 15520 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.
Згідно п.1.5.1. Договору комісія за надання кредиту становить 1520 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом становлять 6000 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. Кредитного договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Кредитного договору).
Згідно п.1.7. Договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього договору.
Відповідно до п.2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Згідно п.2.2. Договору плата за кредитом:
2.2.1. Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.
2.2.2. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
Згідно п.2.3.1.2. Договору пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Пунктом 2.4.1. Договору передбачено зобов`язання позичальника повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Згідно п.6.1. Договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п.6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посилання на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через Веб- сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS -повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.
Відповідно до п.6.3. Договору приймаючи пропозицію товариства про укладення кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил.
Вказаний кредитний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором U53027.
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №100318673 від 13.01.2022 є Графік платежів за договором про споживчий кредит 100318673 від 13.01.2022.
Додатком №2 до договору про споживчий кредит №100318673 від 13.01.2022 є паспорт споживчого кредиту №100318673 у якому, зокрема, зазначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №38070643 від 13 січня 2022 року.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Мілоан», заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №100318673 становить 17660 грн 00 коп., з яких заборгованість за основним договором становить 7200 грн 00 коп., за відсотками 8940 грн 00 коп., 1520 грн 00 коп. заборгованість за комісією.
13 січня 2022 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №219195, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.3. Договору сума кредиту складає 2000 грн 00 коп.
Згідно п. 1.4. Договору строк кредиту 30 днів.
Відповідно до п.1.5. Договору тип процентної ставки фіксована.
п.1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;
у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору;
у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгція , відповідно до п.4.3 договору.
Відповідно до п. 1.5.2 Договору знижена процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 Договору, а у випадку пролонгації до дати пролонгації (не включно), буде пераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариства з метою отримання кредиту.
Згідно п. 7.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф:
7.4.1. у розмірі 300,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та
6.4.2. у розмірі 22,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С064.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 219195 від 13.01.2022 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Також відповідачем, 13 січня 2022 року, підписано електронним підписом паспорт споживчого кредиту у якому відображено інформація про кредит, основні умови кредитування, інформація щодо процентної ставки та загальної вартості кредиту.
20 лютого 2022 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №219195 про надання споживчого кредиту від 13 січня 2022 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони домовились продовжити строк кредиту на 30 днів, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору:
п.1.1 на часткову зміну п.1.4 Договору та Додатку 1 до Договору, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитом (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту 23.03.2022;
п.1.2 у межах нового строку кредиту, застосовується стандартна процентна ставка, визначена договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором, заборгованість відповідача за кредитним договором №219195 становить 4128 грн 00 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 2000 грн 00 коп., за відсотками 2128 грн 00 коп.
24 січня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачеві грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а вона, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти та штраф за користування кредитом у встановлений у договорі термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4700 грн.
Згідно п. 1.3. Договору строк кредиту 360 днів, що може бути змінено (у бік зменшення), в порядку та на умовах визначених в п.4.2 договору. Періодичність платежів кожні 30 днів.
Відповідно до п. 1.4. Договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується :
у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.
Згідно з п. 1.4.1. знижена процентна ставка становить 0,4% в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо клієнт до 23.02.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів , що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну прцентну ставку, в звязку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 2.1. Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К304.
Додатком № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2852609 від 24.01.2022 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 10351 підписано паспорт споживчого кредиту.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором, заборгованість відповідача за кредитним договором №2852609 становить 20730 грн 28 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 4700 грн 00 коп., за відсотками 16030 грн 28 коп.
За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203 ЦК України).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексуУкраїни може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч.6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ч.1 ст.11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.
Доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки) були використані товариством для укладення кредитних договорів від його імені, відповідачем не надані.
Як вбачається з позову та доданих до нього документів, кредитні договори між кредиторами та ОСОБА_1 були підписані електронними підписами останнього (відповідача), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, тобто був укладений в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243ск20), від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20.
Таким чином, суд вважає встановленим факт укладення ОСОБА_1 кредитних договорів із дотриманням вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Суд зауважує, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайти товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори з відповідачем не були б укладені.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20 (провадження № 61-2904св21).
Підстав вважати, що вказані кредитні договори не були підписані відповідачем у суду немає та відповідачем зворотного не доведено.
У наданому суду відзиві відповідач зазначив, що позивач не надав суду доказів зарахування кредитних коштів на його рахунок.
Однак, суд уважає такі твердження відповідача необґрунтованими виходячи з наступного.
На підтвердження факту перерахування кредитних коштів по договору про споживчий кредит №100318673, позивач надав суду платіжне доручення №38070643 від 13 січня 2022 року.
Як вбачається з довідки АТ «Універсал банк», наданої на виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_4 .
Згідно руху коштів по банківській картці № НОМЕР_4 за період з 13.01.2022 по 24.01.2022 на картку було зараховано: 13.01.2022 2000 грн 00 коп., 24.01.2022 4700 грн 00 коп.
У свою чергу, відповідачем, як власником карткового рахунку, не надано виписку по картковому рахунку, яка могла б підтвердити факт неотримання вказаних грошових коштів.
Відповідач не надав доказів того, що банківська картка, на яку перераховано сума кредитних коштів, йому не належить, або того, що кошти на такий рахунок не надходили.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні фіксувати факт здійснення господарської операції. Ця норма не встановлює вичерпного переліку таких документів, а зосереджується на їхній суті. У випадку перерахування коштів через платіжного оператора офіційний звіт платіжного оператора, що детально описує транзакцію (дату, час, суму та реквізити карткового рахунку позичальника, на який були зараховані кошти), є належним та допустимим первинним документом, що беззаперечно підтверджують факт перерахування грошових коштів позичальнику. Вони фіксують всі етапи господарської операції від кредитора до позичальника через платіжного оператора.
У змагальному процесі кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не надано власних доказів (зокрема, виписки з його карткового рахунку), які б спростовували факт зарахування коштів.
Також суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач не надав доказів, що підтверджують належний перехід права вимоги за спірними кредитними договорами. Надані договори факторингу не містять даних про особу боржника, відомостей щодо суми заборгованості, також в тексті договорів не визначено, які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора, з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Підстави для заміни кредитора в зобов`язанні перелічені в статті 512 ЦПК України, відповідно до якої до них (підстав) відносяться відступлення права вимоги, правонаступництво, виконання обов`язку боржника поручителем, виконання обов`язку боржника третьою особою.
В силу ст. 514 ЦПК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до умов договорів факторингу новий кредитор зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором повідомити боржника про зміну кредитора, та надати інформацію передбачену чинним законодавством про нового кредитора.
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенціяз повернення боргів» був укладений договір факторингу №16072024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом ( плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Також, 16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №16072024 від 16 липня 2024 року.
Згідно наявного у справі витягу з реєстру боржників до договору факторингу №16072024 від 16 липня 2024 року за ОСОБА_1 рахувалась заборгованість за кредитним договором у розмірі 17660 грн 00 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 7200 грн 00 коп., за відсотками 8940 грн 00 коп., заборгованість за комісією 1520 грн 00 коп.
08 січня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенціяз повернення боргів» був укладений договір факторингу №08012024, за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило позивачу права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом ( плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Також, 08 січня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №08012024 від 08 січня 2024 року.
Згідно наявного у справі витягу з реєстру боржників до договору факторингу №08012024 від 08.01.2024 за ОСОБА_1 рахувалась заборгованість за кредитним договором у розмірі 4128 грн 00 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2000 грн 00 коп., за відсотками 2128 грн 00 коп.
19 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенціяз повернення боргів» був укладений договір факторингу №19072023, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом ( плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Також, 19 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №19072023 від 19 липня 2023 року.
Згідно наявного у справі витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19072023 від 19.07.2023 за ОСОБА_1 рахувалась заборгованість за кредитним договором у розмірі 20730 грн 28 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4700 грн 00 коп., за відсотками 16030 грн 28 коп.
Також, позивачем додано до матеріалів справи платіжні інструкції про оплату коштів за договорами факторингу №16072024 від 16.07.2024, №19072023 від 19.07.2023 та №08012024 від 08.01.2024
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 753/20537/18 відображений правовий висновок, згідно з яким належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
За приписами ст.204 ЦК України, яка регламентує презумпцію дійсності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так як договори факторингу, якими обґрунтовуються позовні вимоги у цій справі, на час вирішення спору є дійсними, у судовому порядку недійсними не визнавалися та доказів щодо їх нікчемності (невідповідності умов імперативним вимогам законодавства) суду не надавалися, суд вважає, що відповідні договори є дійсними та такими, що регламентують правовідносини, ними визначені.
Подані позивачем договори факторингу, витяги з реєстру боржників, акти приймання-передачі, платіжні інструкції, є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Відтак, позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах і в порядку, визначеному чинним законодавством.
Обставини справи свідчать про те, що позивач довів належними та достатніми доказами, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами .
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами в частині стягнення заборгованості за основними сумами боргу та відсотками є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Щодо нарахованої комісії.
Згідно п.1.5.1. Договору №100318673 комісія за надання кредиту становить 1520 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово.
Частиною 4 статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.
Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1,2,5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, вказаною нормою визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
На підставі ч.6 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Верховний Суд звернув увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).
Частиною 1,2 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемною.
Сплата позичальником комісії за надання кредиту фактично не є самостійною послугою кредитодавця, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту здійснюється кредитодавцем як виконання ним свого обов`язку за кредитним договором, а тому такі дії позивача не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
А тому пункт укладеного між сторонами кредитного договору, який передбачає сплату комісії за надання кредиту є нікчемними, що зумовлює відмову у задоволенні позову у цій частині.
З огляду на наведене вимога про стягнення комісії за кредитним договором №1003186673 в сумі 1520 грн 00 коп. задоволенню не підлягає.
Інші доводи відповідача, в частині заперечень щодо надання кредитних коштів та переходу прав вимоги, не спростовують встановлених судом обставин та не свідчать про необґрунтованість позовних вимог.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу.
Відповідно до статей 526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та його вимог.
Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до положень ст.3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.
Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Відповідно до ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що відповідач зобов`язання по погашенню боргу за кредитними договорами не виконав, тому позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами в частині основної суми боргу та процентів підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2919 грн 75 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в сумі 40998 грн 28 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2919 грн 75 коп., а всього 43918 (сорок три тисячі дев`ятсот вісімнадцять) гривень 03 (три) копійки.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене сторонами до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2026 року.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя І.Я. Биченко
Судове рішення № 141451030, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 635/1175/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: