Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 8/537/8/2026
Справа № 536/206/22
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.11.2026 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Зоріна Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, -
ВСТАНОВИВ:
27.10.2026 ОСОБА_1 звернувся до Крюківського районного суду міста Кременчука із заявою про перегляд судового рішення від 18.04.2025 за нововиявленими обставинами посилаючись як на підставу перегляду обставини встановлені у рішенні Господарського суду Волинської області від 29.09.2026.
Разом з цим сама заява наряду із доводами заявника про необхідність перегляду відповідного рішення суду, містить і наступні вислови відносно судді Зоріної Д.О., а саме :
«суддя Д.Зоріна відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог керувалася лише своїми
ДУМКАМИ а не законом, цитую це свавілля від судді Д.Зоріна»
« в матеріалах справи №536/206/22 ЧОТИРИ РАЗИ містяться докази рашистської пропаганди де відповідач за підписом адвоката Лоскот С.С. на другий місяць війни ЧОТИРИ РАЗИ ПИШЕ ПРО ВІДСУТНІСТЬНЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ПРЕДСТАВНИКА ВІДПОВІДАЧА, а саме конкретизую ТОМ ПЕРШИЙ а.с.28 (зі зворотного боку); а.с.34; а.с.74; а.с.84, - але суддя ЗОРІНА Д. проявляючи відверту зневагу до діяльності Велика Палата Верховного Суду (від 08.12.2022 № 990/102/22, Верховного Суду від 15.02.2023 № 554/4001/17) шляхом умисного та прямого невиконання (саботування судом) ч.4 ст..263 ЦПК України та прямого невиконання (саботування судом) імперативних вимог ч.6 ст.. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" прийняла прорашитський відзив від відповідача, підтримавши російську пропаганду щодо відсутності небезпеки вже на другий місць війни. Отже думки Д.Зоріна не є легітимні, та апріорі суттєво порушують право Хасіда на справедливий суд, який би керувався ЗАКОНОМ та Конституцією, та не приймав документів від відповідача в яких міститься відверта злочинна підтримка рашистської пропаганди».
«Але через службову недбалість суддя Д.Зоріна взагалі не з`ясовувала підставності нарахування заборгованості бо суддя Д.Зоріна повністю ігнорує висновки Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №910/5226/17; при тому за такі незаконні дії суддя Д.Зоріна отримала незаконним шляхом кошти»
«саме через суддю ОСОБА_2 реалізувало легітимізацію суддею ОСОБА_2 подальших злочинів по ВИМАГАННЮ сфальсифікованих заборгованостей взагалі без складання жодних первинних документів по заборгованості. Тому відповідно маємо ознаки ВИМАГАННЯ (ознаки ЗЛОЧИНУ) по ст..186 КК України»
«І якби суддя Д.Зоріна відносилась з повагою до віросповідання ОСОБА_3 , та поважала висновки Верховного Суду, та з повагою ставився до діяльності Полтавського апеляційного суду то звісно вже давно була б постановлена ОКРЕМА Ухвала по відношенню до мого Боржника ТОВ ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ.»
«Тому вимагаю від судді що буде розглядати цю заяву за нововиявленими обставинами, проявити повагу до Державного реєстру судових рішень та визнати публічно відомими обставинами опублікованими за адресою https://reyestr.court.gov.ua/Review/140271384 у РІШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 29 вересня 2026 року Справа № 903/651/26 особливо під час воєнного стану оскільки не визнають цей реєстр лише вороги України, путлер, орки, колоборанти та сепари, а законно слухняні судді які поважають Хасідів визнають публічно відомі обставини, що звільняє Хасіда від їх доказування, цитую витяг імперативи ч.3 ст..82 ЦПК України»
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Частиною першою статті 44 ЦПК передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).
Учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання цивільного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших учасників процесу, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 44, пункті 1 абзацу другого частини четвертої статті 135, частині дев`ятій статті 141, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 20; № у ЄДРСР 98728792), ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/598/19 (№ у ЄДРСР 101029238), ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 21-22; № у ЄДРСР 105961803) тощо).
Дії учасника справи чи його представника мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду, суддів тощо. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22; № у ЄДРСР 80854817), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 (№ у ЄДРСР 81013341), від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19 (№ у ЄДРСР 85775709), від 7 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (№ у ЄДРСР 96669462), від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 22; № у ЄДРСР 98728792), ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/598/19 (№ у ЄДРСР 101029238), ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 21-22; № у ЄДРСР 105961803)).
Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява № 11/1987/134/188, § 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (§ 46 вказаного рішення).
Безперечно, учасник справи може мати сумніви у тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також щодо незалежності та безсторонності суддів. Він вправі висловити ці сумніви у поданій до суду заяві про відвід. Проте має бути стриманим і коректним, утримуватися від надання особистісних характеристик й оцінок, а тим паче від огульних і надуманих звинувачень суддів у вчиненні злочинів. (див. ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 23-24; № у ЄДРСР 105961803)).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Загальний зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та наведені вище вислови заявника на адресу судді Зоріної Д.О. на думку суду не є розумною критикою прийнятих суддею рішень, які до речі, набрали законної сили і перебувають на виконанні, і свідчать про те що ОСОБА_1 не виконав обов`язок виявляти повагу до суду та судді, оскільки виклав аргументи у заяві про перегляд судового рішення у манері, далекій від ділового спілкування, у неприйнятній формі критикував суддю за ухвалення інших судових рішень, назвав її дії «суддівською недбалістю та свавіллям»; звинуватив суддю у вчиненні останньою кримінального правопорушення передбаченого статтею 289 КК України та незаконному отримання коштів при виконанні службових обов`язків судді; порівнює дії судді із діями ворогу України при цьому вимагаючи суд «проявити повагу до Державного реєстру судових рішень» шляхом визнання публічно відомою обставиною опублікування рішення Господарського суду Волинської області від 29.09.2026, яке не має жодного відношення до розглянутої судом справи.
Крім того, звинувачення судді у неповаги до його віросповідання є надуманими і не мають будь якого підґрунтя, тоді як сам заявник використовує цю обставину як підставу для звернення до суду із необґрунтованими заявами про відвід судді, про що свідчить той факт що при розгляді даної цивільної справи, було розглянуто чотири звернення останнього, які як самою суддею так і іншим складом суду які проводили їх розгляд, було визнано необґрунтованими.
Висловлювання що містяться в заяві ОСОБА_1 про перегляд судового рішення, виходять за процесуально допустимі межі оцінки дій суду, спрямовані на досягнення бажаного для заявника результату, а не на виконання завдання цивільного судочинства, яке згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, фактично заявник використав інститути відводу та перегляду судових рішень не для забезпечення розгляду справи незалежним і неупередженим судом, а з іншою метою.
З урахуванням наведеного, дії ОСОБА_1 є проявом недобросовісної реалізації відповідних процесуальних прав всупереч завданню цивільного судочинства, тобто з іншою метою, ніж для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення конкретної цивільної справи і тому заяву про перегляд судового рішення слід повернути заявникові через зловживання ним правом на її подання.
На підставі наведеного та керуючись статями 43, 44, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 29.09.2025, ухвалене у справі №536/206/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 09.11.2026.
Суддя: Д.О. Зоріна
Судове рішення № 141450702, Крюківський районний суд м. Кременчука було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 536/206/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: